Російсько-японські відносини у ХVІІІ – першій половині ХІХ ст

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Декабря 2012 в 19:07, реферат

Краткое описание

Російсько-японські відносини є досить цікавою та актуальною темою, оскільки для розуміння сучасного стану російсько-японських відносин необхідно вивчити їх історію. Нижня хронологічна межа обумовлена відкриттям росіянами Японії, а верхня – тим, що до другої половини ХІХ ст. російсько-японські відносини мали виключно дружні наміри та торговий характер. Метою реферату є з’ясування історії російсько-японських відносин у ХVІІІ – першій половині ХІХ ст. дослідження побудоване на принципах історизму, послідовності та логічності, комплексного аналізу.

Содержание

Вступ
Російсько-японські відносини у ХVІІІ столітті
Російсько-японські відносини у першій половині ХІХ ст.
3.1 Створення російсько-американської торгової компанії
3.2 Посольство Рєзанова до Японії
3.3 Нові спроби встановлення російсько японських відносин
4. Висновки
5. Список використаної літератури

Вложенные файлы: 1 файл

Реферат_японсько-російські_відносини.doc

— 140.00 Кб (Скачать файл)

Декілька раніше, 5 лютого 1844 р., Російсько-американська компанія знову відправила корабель на Ітуруп, щоб з'ясувати, в які гавані Японії можуть приходити російські торгові судна. 22 липня 1845 р. з тією ж метою прибув на Ітуруп підпоручик Гаврілов на тому, що належав компанії кораблі «Тунгус». Ці спроби виявилися   безуспішними. 28 листопада 1845 р. головне правління компанії повідомило міністра фінансів Вронченко про результат експедиції Гаврілова, виразив проте надію, що за сприяння російського уряду вдасться налагодити торгівлю з Японією.

Проте Міністерство закордонних  справ переконалося, що провал неодноразових  спроб встановити відносини з  Японією пояснюється не другорядними обставинами, а наполегливим прагненням сьогуната зберегти політику ізоляції всупереч інтересам японського народу.

Висновок

Японія XVIII – поч. ХІХ  ст. являла собою унікальну державу  закритого типу. В той час як європейський світ пішов далеко вперед у своєму розвитку, коли дедалі більш інтенсивними ставали дипломатичні та культурні контакти між окремими державами, Японія свідомо залишилася стояти на місці, вибравши самоізоляцію як засіб збереження суверенітету.

Російська імперія, як морська сусідка Японії, намагалася віднайти шлях налагодження контактів, не в останню чергу вбачаючи в Японії плацдарм для поширення свого тихоокеанського впливу. Однак вказаний історичний період – це час мінімальних контактів між двома націями, які в основному обмежувалися зустрічами поодиноких їх представників, але ніяк не повноцінними міждержавними зносинами. Японія продовжувала дотримуватися само ізоляційної доктрини, тоді ж як Росія вела війни в Європі та намагалася поширити свій вплив на Захід.

В той же час ще в другій половині XVIII ст. закладається підґрунтя майбутніх російсько-японських протиріч. Взаємне проникнення росіян та японців на Курильські острови та самопроголошення своєї юрисдикції над цими землями породжують конфлікт між двома державами. І хоча до середини ХІХ ст. він лише назрівав, згодом він виявиться у масштабному протистоянні між Росією та Японією.

Таким чином, контакти Росії  та Японії до 1853 р. були вкрай обмеженими. Однак саме в цей час закладалися  основи майбутніх протиріч між двома державами, які загостряться з початком дипломатичних зв’язків.

 

  
Список використаної літератури

  1. «Русские открытия в  Тихом океане и Северной Америке» - М., 1948
  2. Барышев Э.А.  Современные японские историки об освоении Южно-Курильских островов//Известия уральского государственного университета. 2000, № 16
  3. Берг Л.С. Открытие Камчатки и експедиция Беринга 1725-1742. – М.-Л., 1946
  4. Военский К., Русское посольство в Японию в начале 19 века//Русская старина, 1895, № 7
  5. Ефимов А.В. Из истории русских экспедиций на Тихом океане. – М., 1948
  6. Жуков  Е.М. История Японии. – М., 1939
  7. История Японии. – М., 1998 Т.1
  8. Окунь С.Б. Российско-американская компания. – М.-Л., 1939
  9. Очерки новой истории Японии (1640-1917). – М., 1958
  10. Файнберг Э.Я  Руссо-японские отношения 1697-1875. – М., 1960
  11. Файнберг Э.Я.  Экспедиция    Лаксмана в Японию// Труды Московского института востоковедения, 1947, №5
  12. Файнберг Э.Я. К истории устоновления официальных отношений между Россией и Японией// Советское востоковедение, 1955,  №3

1 Очерки новой истории Японии (1640-1917). – М., 1958. С. 57

2 Файнберг Э.Я  Руссо-японские отношения 1697-1875. – М., 1960. – С. 20

3 Берг Л.С. Открытие Камчатки и експедиция Беринга 1725-1742. – М.-Л., 1946. – С. 173

4 Файнберг Э.Я Вказ. пр. – С. 36

5 «Русские открытия в  Тихом океане и Северной Америке» - М., 1948. – С. 44

6 Жуков  Е.М. История Японии. – М., 1939. – С. 56

7 Файнберг Э.Я.  Экспедиция    Лаксмана в Японию// Труды Московского института востоковедения, 1947 №5 – С. 79

8 История Японии. – М., 1998 Т.1 – С. 603

9 Барышев Э.А.  Современные японские историки об освоении Южно-Курильских островов//Известия уральского государственного университета. 2000, № 16, - С. 92

10 Окунь С.Б. Российско-американская компания. – М.-Л., 1939, - С. 14

11 Военский К., Русское посольство в Японию в начале 19 века//Русская старина, 1895, № 7. – С. 74

12 История Японии. – М., 1998 Т.1 – С. 604

13 Очерки новой истории Японии (1640-1917). – М., 1958 – С. 64

14 Очерки новой истории Японии (1640-1917). – М., 1958, - С. 67




Информация о работе Російсько-японські відносини у ХVІІІ – першій половині ХІХ ст