Правовий захист авторського права і суміжних прав. Управління ОПІВ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра обліку та аудиту

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Інтелектуальна  власність»

 

на тему: «Правовий захист авторського права і

суміжних прав. Управління ОПІВ»

 

Варіант №6

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка групи ФК-082 Кисіль Ю.В.          

 

 

Керівник:

Доцент Сизоненко О.В.

 

 

 

 

Чернігів 2012

 

ЗМІСТ:

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Правовий захист авторського права і суміжних прав (частина друга)…...3

1.2 Управління ОПІВ (частина друга)…………….…………………………….8

2. ТЕСТИ ТА КРОСВОРД………………………………………………..………..10

3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА……………………………………………………….15

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….19

 

 

1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Правовий захист авторського права і суміжних прав (частина друга)

1.1.1 Порядок захисту авторського права та суміжних прав

Захист особистих майнових прав суб'єктів авторського права і суміжних прав може здійснюватися в адміністративному, кримінально-правовому та цивільно-правовому порядку.

Види порушень авторського права та суміжних прав. Законом передбачено випадки, що дають підстави для судового захисту авторського права та суміжних прав:

1) відтворення, розповсюдження  та інше використання, а також  ввезення в Україну примірників  творів, фонограм, програм мовлення без дозволу авторів та осіб, які мають суміжні права;

2) виготовлення і розповсюдження  з порушенням авторського права  та суміжних прав (контрафактних  творів) примірників творів, фонограм;

3) ввезення на територію  України примірників творів і фонограм, що охороняються на території України, із держави, в якій ці твори і фонограми не охоронялися або перестали охоронятися.

В разі використання чужого твору без договору з суб'єктом  авторського права або суміжних прав, недодержання умов використання творів та об'єктів суміжних прав, порушення особистих і майнових прав особи, які мають авторське право та суміжні права, можуть подати позов до суду, арбітражного суду, третейського суду про поновлення порушених прав шляхом внесення відповідних виправлень, публікацій у пресі про допущене порушення або іншим способом.

Якщо буде достатньо даних про  порушення авторського права  та суміжних прав, суд, арбітражний  суд мають право ухвалити рішення  про заборону випуску твору, фонограми, виконання постановки, передачі в ефір і по проводах, про припинення їх розповсюдження, про вилучення, конфіскацію всіх примірників твору або фонограми.

 

1.1.2 Способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав

За захистом свого  авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

  Суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають права, що зазначені на рис. 1.1, а види рішень, що може постановити суд на рис. 1.2

 Суд може постановити рішення про вилучення чи конфіскацію всіх контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовлені або розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту.

За рішенням суду вилучені контрафактні примірники творів (у  тому числі комп'ютерні програми і  бази даних), фонограм, відеограм, програм  мовлення на вимогу особи, яка є суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав і права якої порушено, можуть бути передані цій особі. Якщо ця особа не вимагає такої передачі, то контрафактні примірники підлягають знищенню, а матеріали і обладнання, що використовувалися для відтворення контрафактних примірників, підлягають відчуженню із перерахуванням виручених коштів до Державного бюджету України.

 

1.1.3 Стягнення прибутків  порушника

Часто збитки в розглянутій області виражаються в упущеній вигоді, що могла бути отримана в умовах нормальної реалізації прав і обов'язків учасників, наприклад, авторських правовідносин.

Неотриманні доходи (упущена вигода) — це неотримання потерпілим тих майнових благ або прибутку, які він міг би реально отримати за звичних умов цивільного обігу, якщо б його майнове положення не було порушене.

Розрахувавши упущену вигоду, необхідно представити докази того, наскільки реальне її отримання, тобто показати наявність всіх умов для отримання доходу. У вирішенні відповідних спорів слід мати на увазі, що особа

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    

 

    

 

    

 

    

 

    

 

 

 

Рисунок 1.1 – Права  суб’єктів авторського і/або  суміжних прав

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.2 – Види рішень суду щодо порушень авторського права

 

яка порушила право має відшкодовувати розмір упущеної вигоди, що не може бути меншим від одержаних доходів порушника.

У визначенні розміру збитків в частині упущеної вигоди судам слід виходити з показників, які звичайно характеризують доходи суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав. Ними можуть бути:

• роздрібна ринкова ціна примірників творів та об'єктів суміжних прав;
• плата за відповідні види використання творів та об'єктів суміжних прав, яка звичайно застосовується;
• інші подібні показники.

На сьогодні у правозастосовчій практиці залишається "творчий" підхід до визначення розміру матеріальної шкоди, завданої порушенням прав інтелектуальної власності.

За загальним правилом, збитки стягуються в грошовій формі. Разом з тим варто мати на увазі, що законодавство допускає передачу власникові авторських або суміжних прав на його вимогу вилучені контрафактні примірники творів (у тому числі комп'ютерні програми і бази даних), фонограм, відеограм, програм мовлення (ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»), за рахунок яких можуть повністю або частково покриватися заподіяні збитки.

Оскільки довести наявність збитків і обґрунтувати їх розмір, особливо в частині упущеної вигоди, буває не завжди просто, тому потерпілій стороні надають можливість компенсувати понесені ними збитки двома іншими, більш простими способами:

• вони можуть стягнути з порушника у свою користь весь дохід, отриманий їм внаслідок порушення авторських і суміжних прав. В цьому випадку відповідальність порушника істотно підвищується, тому що мова йде про його незаконний доход, а не про отриманий ним прибуток.
• розрахунковим шляхом, виходячи, наприклад, з обсягу тиражу й вартості одного екземпляра твору або фонограми.

При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у межах від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

При визначенні конкретного розміру компенсації судом повинні враховуватися:

• передбачуваний розмір збитків потерпілого,
• розмір отриманих порушником доходів,
• ступінь його провини
• інші фактори.

За загальним правилом, компенсація призначається виходячи з того розміру мінімальної оплати праці, що діяв на момент порушення права. Однак, оскільки дуже часте порушення носить триваючий характер, а іноді не є закінченим і на момент винесення судового рішення, у розрахунок повинне прийматися й зміна мінімальних розмірів оплати праці.

 

1.2 Управління ОПІВ (частина друга)

1.2.1 Управління об'єктом інтелектуальної власності на етапі набуття прав

Якщо отримано результат інтелектуальної  діяльності, що може відповідати юридичним вимогам до об'єкта прав інтелектуальної власності, наприклад, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, торговельної марки, комп'ютерної програми, твору літератури тощо, виникає принципове питання: «Чи слід надавати результату інтелектуальної діяльності правову охорону патентом або свідоцтвом?»

Надання правової охорони є доцільним, якщо:

• об'єкт охорони є невідомим раніше, тобто він не є рівнем техніки;
• охорона надає виключне право на об'єкт передбачуваної охорони;
• об'єкт охорони є комерційно значущим;
• об'єкт охорони сприятиме зменшенню витрат компанії;
• об'єкт охорони сприяє задоволенню потреб споживача;
• об'єкт охорони сприяє зміцненню положення на ринку чи положення компанії у певній галузі;
• об'єкт охорони буде сприйнятий ринком, тобто буде на нього попит;
• об'єкт охорони є таким, що потенційно може ліцензуватися;
• витрати на правову охорону будуть меншими ніж доход від його використання;
• об'єкт охорони підвищує цінність сумарних активів.

Але навіть якщо потенційний об'єкт  охорони відповідає більшості з перерахованих вище критеріїв, слід подумати про альтернативний варіант охорони в режимі комерційної таємниці (Ноу-хау). Така охорона доцільна у випадку, якщо охорона патентом чи свідоцтвом є слабкою і її може обійти конкурент, наприклад, отримавши схожий патент. Якщо прийняте рішення про набуття правової охорони, то необхідно відповісти на друге важливе питання: «Коли надавати правову охорону?». Як правило, не слід отримувати патент на початковій стадії розроблення ідеї або коли ще не готова виробнича база для її реалізації. У цьому випадку конкуренти, ознайомившись з описом вина¬ходу, можуть випередити розробника об'єкта інтелектуальної власності з виходом інноваційного товару на ринок. Оптимальним варіантом є отримання патенту в момент виходу товару на ринок. У цьому випадку конкурент не встигне спрацювати на випередження.

 

1.2.2 Управління об'єктом інтелектуальної власності на етапі використання прав

Разом із збільшенням  кількості об'єктів інтелектуальної  власності, ростом конкуренції на ринках товарів і послуг зростає кількість  порушень прав на об'єкти інтелектуальної власності недобросовісними конкурентами. Для боротьби з цим явищем підприємства створюють служби безпеки, що займаються попередженням і виявленням правопорушень, а також захистом прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Судовий порядок захисту прав є найбільш ефективним, але практика показує, що тільки незначний відсоток спорів щодо порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності вирішується у суді. Як правило, сторони погоджуються на мирову, щоб уникнути значних фінансових витрат, а також ризику втрати свого бізнесу. У великій мірі зменшенню кількості правопорушень сприяє політика фірми, що спрямована на профілактику правопорушень.

Є кілька стратегій, яких дотримується фірма при використанні прав на об'єкти інтелектуальної власності (рис. 1.3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.3 – Стратегії  підприємства

 

 

2 ТЕСТИ ТА КРОСВОРД

Тести:

1. Захист особистих майнових прав суб'єктів авторського права і суміжних прав може здійснюватися:
1. в адміністративному та кримінально-правовому порядку;
2. кримінально-правовому та цивільно-правовому порядку;
3. в адміністративному, кримінально-правовому та цивільно-правовому порядку.
2. Законом передбачено випадки, що дають підстави для судового захисту авторського права та суміжних прав:
1. відтворення, розповсюдження та інше використання, а також ввезення в Україну примірників творів, фонограм;
2. виготовлення і розповсюдження з порушенням авторського права та суміжних прав (контрафактних творів) примірників творів, фонограм;
3. варіанти а) та б) вірні

 

3. Надання правової охорони є доцільним, якщо:
1. об'єкт охорони є невідомим раніше, тобто він не є рівнем техніки;
2. об'єкт охорони не є комерційно значущим;
3. охорона надає виключне право на об'єкт передбачуваної охорони;
4. варіанти а) та в) правильні.
4. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у межах від … до … мінімальних заробітних плат, визначити розмір компенсації:
1. від 5 до 10 000;
2. від 10 до 50 000;
3. від 1 до 100 000.
5. За захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися:
1. в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції;
2. в установленому порядку до суду;
3. в установленому порядку до інших органів відповідно до їх компетенції.
6. У визначенні розміру збитків в частині упущеної вигоди судам слід виходити з показників:
1. роздрібна ринкова ціна примірників творів та об'єктів суміжних прав;
2. плата за відповідні види використання творів та об'єктів суміжних прав, яка звичайно застосовується;
3. відповіді а) та б) вірні.
7. За рішенням суду вилучені контрафактні примірники творів, фонограм можуть бути передані:
1. особі, яка є суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав;
2. особі, яка є суб'єктом авторського права, а якщо ця особа не вимагає такої передачі, то підлягають відчуженню;
3. контрафактні примірники підлягають знищенню.