Гелеподібний шампунь

Найчастіше у складі шампуні  використовують гідроксид калію (харчова  добавка Е-525) та лимонну кислоту (харчова добавка Е-330) [13].

Регулятори жорсткості води

У наш час досить поширена проблема – жорстка вода. На жаль в ній утруднена вся робота косметики. Тому щоб підтримувати жорсткість води на належному рівні і при цьому не розробляти під кожен тип води свою косметику, в неї стали додавати спеціальні речовини – регулятори жорсткості. Їх основне завдання - прореагувати з солями жорсткості, якщо вони є, і забезпечити оптимальні умови для роботи шампуню[14].

Консерванти

Вони застосовуються в  косметичній промисловості для  зупинки зростання або знищення мікроорганізмів, оскільки косметичні засоби являють собою благодатне середовище для росту і розмноження  мікробів. Мікроорганізми не тільки псують продукт, але й виділяють токсини, які можуть спровокувати розвиток запальних  і алергічних реакцій на шкірі. Від  мікробіологічної чистоти багато в  чому залежать не тільки споживчі властивості  продукту, але і його ефективність і безпека.

Основне завдання консервантів - зберегти косметичний продукт протягом усього терміну придатності. Сучасний консервант повинен відповідати  наступним вимогам :

- бути ефективним проти широкого спектру мікроорганізмів;

- мати бактерицидний бактеріостатичний ефект;

- володіти доброю розчинністю;

- зберігати стабільність в широкому спектрі температур;

- мати повну сумісність  з сировиною і пакувальними  матеріалами;

- зберігати стабільність  в широкому діапазоні рН;

-володіти низькою токсичністю  для людини і навколишнього  середовища.

Вважається, що в даний  час не існує консерванту, що задовольняє  відразу всім критеріям. Тому консерванти  найчастіше, комбінують між собою, створюючи мультикомпонентні системи [15].

Підбір консерванту здійснюється індивідуально до кожного виробу. Це важке завдання, оскільки необхідно  врахувати сумісність консерванту  з усіма інгредієнтами шампуню. Існує перелік консервантів дозволених для застосування в парфюмерно-косметичних засобах.

Гелеутворювачі

Представляють собою полімери з полярними функціональними  групами, які у процесі гелеутворення  сольватуються. Роблять шампунь  більш густим, гелеподібним.

Віддушки

Відомо, що вдало підібрана  віддушка в чималому ступені забезпечує успіх шампуню. Віддушка повинна бути сумісна з ПАР та іншими активними речовинами, що входять до складу шампуню. Останнім часом розроблена технологія інкапсуляції ароматизаторів. Інкапсуляція дає можливість зберегти віддушку від впливу води, кисню, активних інгредієнтів, що входять до косметичне виробів. Оцінка стійкості віддушки проводиться в тій упаковці в якій шампунь буде випускатися, шляхом тривалої витримки (1-2 роки) при кімнатній температурі. Перевірка експрес-методом здійснюється в умовах кліматичної камери до 3-х місяців.

ВИСНОВКИ

1.Було вивчено фізико  хімічні властивості піномиючих  засобів, а саме гелеподібного  шампуню. Які саме бувають шампуні  та чим вони один від одного  відрізняються.

2. Описано санітарні та  гігієнічні норми.

3.Описано контроль якості  косметичного засобу

4.Функціональні властивості, що визначають ефективність дії засобу, найбільш важливі для споживача. У залежності від призначення косметичних засобів, функцій виконуючих ними, мають особливості, для шампунів - це миюча, піноутворювальна здатність.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. ГОСТ 23361-78. Средства пеномоющие. Технические условия. – Введ. 1978-11-17. – М. : ИПК узд-во стандартов , 1978. – 8 с.
2. ГОСТ Р 52345-2005. Изделия косметические гигиенические моющие. Общие технические условия. – Введ. 2005-05-31. М. : Изд-во стандартов, 2005. – 4 с.
3. ГОСТ 29188.0-91 Изделия парфюмерно – косметические. Правила приемки, отбор проб, методы органолептических испытаний. – Введ. 1993-01-01. М. : Изд-во стандартов, 1991. – 7 с
4. ГОСТ 29188.2-91 Метод определения водородного показателя рН. Изделия косметические. – Введ. 1996-01-01. М. : Изд-во стандартов, 1991. – 4 с.
5. ГОСТ 22567.1-77 Средства моющие синтетические. Методы определения пенообразующей способности. – Введ. 1978-07-01. – М. : Изд-во стандартов, 1977. – 6 с.
6. ГОСТ 26878-86 Шампуни для ухода за волосами и для ванн. Методы определения содержания хлоридов. – Введ. 1986-07-01. – М. : Изд-во стандартов, 1986. – 5 с.
7. Децина, А. М. Путеводитель по косметике / А. М. Децина – Новосибирск : Научное косметологическое общество, 2008. – 88 с.
8. Ковалев, В. М. Технология производства синтетических моющих средств : учеб. пособие / В. М. Ковалев, Д. С. Петренко – М. : Химия, 1992 – 272 с.
9. ДСТУ 4315:2004. Засоби косметичні для очищення шкіри та волосся. Загальні технічні умови.– Назміну ДСТУ 4315-94 ; наданно чинності 2005-07-01. - К. : Держспоживстандарт України, 2004. — 12 с.
10. Шевердяев, О. Н. Основы технологии поверхностно – активных веществ и синтетических моющих средств : учеб. пособие / О. Н. Шевердяев, П. С. Белов, А. М. Шкитов – М. :.МГОУ, 2001. – 201 с.
11. Шинода, К. Колоидные поверхностно – активные вещества : учеб. пособие / К. Шинода [и др.] – М. : Мир, 1966 -319 с.
12. Абрамзон, А. А. Поверхностно-активные вещества : Свойства и применение / А. А. Абрамзов – Л. : Химия, 1981.- 304 с.
13. Виноградова, А. А. Пищевые производства : энциклопедия / А. А. Виноградова [и др.] – М. :
14. Фридман, Р. А. Технология косметики : учеб. пособие / Р. А. Фридман – М. : Пищевая промышленность, 1964. – 487 с.
15. Журавлев, А. М. Косметическое производство : учеб. пособие / А. М. Журавлев – М. : Пищевая промышленность, 1966. – 242 с.