Вибір шлюбного партнера

   План

Вступ……………………………………………………………….3

1. Розподіл ролей в родині…………………………………………..5
2. Вибір шлюбного партнера……………………………………….10
3. Ставлення до дітей……………………………………………….12

Висновки………………………………………………………….14

Список використаної літератури………………………………..16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Тривалий час образ  американської родини ототожнювався  з великою, розширеною сім’єю, де багато дітей і панує гармонія, подружжя не розлучаються, молоді сім'ї живуть поруч з батьками. Проте дослідженнями останніх десятиліть, методом реконструкції складу сімей, було доведено,що домінуючий стереотип не відповідав реальності. Хоча рідня продовжувала відігравати важливу роль, зокрема в організації міграцій, розселенні в новій місцевості, традиційно служила психологічної опорою і фінансовою підтримкою в періоди кризи або потреби, протягом всієї американської історії побутувала нуклеарна родина, а розширені сім'ї, що включали кілька поколінь, не складали більше, ніж 20% від загального числа. Типова сім'я являла собою «маленьку співдружність» і практично не була відділена від громади,адже все життя індивідів базувалася на веденні сімейної економіки. ¹ Жінка сприймалася як партнер, але не рівний. Самовираження індивіда, відкритий вияв особистої прив’язаності особливо не заохочувалися. До 30-х рр. ХIХ століття зміцнилися нові форми регулювання шлюбно-сімейних відносин, перш за все, правові. Члени сімей стали більш вільними у вияві своїх почуттів, що вплинуло і на вибір партнера. Як результат індустріальної революції в середнього класу з'явилася можливість і в якомусь сенсі необхідність поділу на все більш фемінізовану сферу любові і сімейного вогнища і маскулінну сферу роботи. Не є дивним, що зовнішня збалансованість і взаємозалежність двох по-різному емоційно забарвлених сфер обернулась жорсткою ієрархічністю гендерної структури в суспільстві з явним домінуванням чоловіка. Чоловік, що працював за межами будинку, відповідав за прийняття принципових рішень в сім'ї, а жінка займалась їх безпосереднім втіленням у життя. Він залежав від неї емоційно, вона - матеріально. Жінки володіли певним ступенем незалежності, особливо в дівоцтві. Поступово незалежність індивіда і прояв турботи про оточуючих почали розглядатися як взаємовиключні поняття. Залежність однієї людини від іншого в американській культурі все більше сприймалася як прояв незрілості, слабкості духу, що було допустимим і характерним виключно для жінок і ганебним для чоловіків. Істинним і унікальним призначенням з точки зору «культу істинної жіночності» було материнство. У коло завдань жінок входило: вміле ведення домашнього господарства, виховання синів і дочок у дусі моральності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I. Розподіл ролей в родині

На рубежі XIX-XX ст. США при відносно високому промисловому потенціалі лишалась переважно державою сільськогосподарською. Земля оброблялась невеликими фермерськими господарствами. Фермерські сім’ї складали більшу частину населення. Фермерський бізнес в США був заняттям сімейним. Ним займались переселенці, що тікали з напівфеодальної Європи. Переселенці привезли в Америку не лише прагнення до кращого життя, але і релігійну мораль, що базувалась на заповіді - самоствердитись шляхом особистого матеріального збагачення. Існування приватної власності на землю та засоби виробництва наклали відбиток на характер самих стосунків. Мотивами шлюбу слугували не почуття, а економічна необхідність, воля батьків, від яких вони знаходились в матеріальній залежності, а також релігійні переконання. Укладання шлюбу розглядалось батьками як важлива комерційна угода, що пов’язана передусім з матеріальними вигодами. Іноді вимушений шлюб міг породити кохання, вірність, що пов’язували на все життя. І все ж незалежно від того, чи змогло подружжя віднайти справжню духовну близькість, шлюб зберігали до кінця днів. У чоловіка не було підстав прагнути до розлучення, якщо дружина виконувала свої обов’язки, зберігала вірність, народжувала дітей. А жінка не мала ніяких прав ані в родині, ані в суспільстві. І як би невдало склалось її сімейне життя, американська жінка тривалий час не мала юридичного права вимагати розлучення, так як і заснувати власну справу, або за власним розсудом розпоряджатись капіталом. Економічна залежність та юридична безправність, суспільна думка, що виходила з «подвійного стандарту» статевої моралі, згідно з яким чоловікам прощались будь-які гріхи, а жіночі – суворо карались, відігравали важливу роль обручів, що скріплювали сімейну групу.² Держава була зацікавленою в збереженні цих пут, що гарантували збереженість основного осередка суспільства. У першій половині ХХ сторіччя змінився моральний клімат в країні, зросли можливості в царині освіти, роботи і діяльності жінок поза домом. Частина освічених жінок в Америці активно пропагує думки про те, що шлюб пов'язує, поневолює жінку і далеко не завжди приносить істинне задоволення. Про прагнення жінок наслідувати ці ідеї свідчить збільшена кількість розлучень. Іншим проявом бажання домогтися «своєї автономії» і сприймати себе як повноцінного індивіда стала пильна увага до проблеми контролю народжуваності(яка дещо знизилася), як і те, що материнство поступово переставало бути основною метою життя жінки. «Вікторіанська» модель сімейних відносин втратила свою привабливість для більшості представників середнього класу: громадськість і наукові кола говорили про глибоку кризу цього інституту. Саме в 1920-і рр. в Америці були організовані перші центри, що надають консультації з питань шлюбу. У працях соціологів І.Бергесса, Дж.К.Фолсома та інших представників відомої чиказької школи соціології і в популярних виданнях для жінок   («Лейдіз Хоум Джорнел») з'явилися ідеї про те, що чільну роль у родині відіграють відносини між подружжям, їх партнерство, дружба. На противагу старій моралі народилася концепція «родини, заснованої на дружбі», в якій чоловіки та дружини -«друзі-коханці», а діти і батьки - приятелі. ³Новий ідеал любові був сфокусований на сильному почутті, взаєморозумінні та прагненні розвинути особистісний потенціал один одного, тобто на єдності взаємодіючих особистостей, що включало в себе і втілення сексуальних бажань. Однак у реальному житті ситуація була далекою від пропонованого ідеалу, а жінки продовжували в основному займатися дітьми і підтримувати соціальний статус чоловіка - що стало особливо очевидним після проведення знаменитого дослідження сімей у невеликому американському містечку Міддлтаун подружжям Лінч. Велика Депресія 1930-х рр.,коли багато сімей опинилися в тяжкому становищі, проклала дорогу поширенню нової форми сімейної організації серед середнього класу, запозичену у менш забезпечених верств населення - сім'ї з двома годувальниками. Зайнятість жінки в суспільному виробництві виявилась життєвою необхідністю, хоча норматив поведінки не заохочував роботу для жінки з маленькими дітьми. Молодих самотніх працюючих американок масова поп-культура, перш за все кінематограф, зображували ідеалізовано: сильною, автономною, компетентною та орієнтованою на кар'єру жінкою, що в значній мірі сприяло вкоріненню уявлень про гендерну рівність, хоча і не пропонувало прийнятних рецептів вдалого шлюбу в рамках рівноправ’я. За свідченням одного з опитувань 1930-х рр., близько ¾ американців середнього класу виступали за спільне прийняття рішень в сім'ї; близько 80% вважали, що в тому випадку, якщо чоловік виявляється без роботи, дружина мусить утримувати сім'ю. Це цілком уживалося з уявленням, що працюючий чоловік повинен обов'язково заробляти більше і що дружина зобов'язана кинути роботу, якщо він того вимагає. Часом сім'ї не витримували породженого економічною кризою стресу і фактично розпадалися, при цьому розлучення не завжди оформлялись юридично. Незважаючи на спроби держави допомогти родинам у рамках Нового курсу Рузвельта, шлюбний народжуваність досягла рекордно низьких показників. Під час другої світової війни домінують «швидкі шлюби» перед відходом на фронт (адже всього 9% в той час вважали, що самотня людина може бути щасливою).  Робота жінок на благо країни і перемоги вельми віталася, але сприймалася як явище тимчасове, їм постійно нагадували про те, що вони не повинні забувати свого дійсного призначення - ведення домашнього господарства та виховання дітей. Гендерні стереотипи знову хитнулися в бік жорсткого поділу сфер. Сильніше стали звучати заклики до жінок знехтувати власними інтересами і сконцентруватися на потребах чоловіків, а також всіляко демонструвати їм свою покору і бажання бути керованою. Отримання освіти було спрямовано на те, щоб стати висококваліфікованими домогосподарками і матерями. Як і чоловіки, жінки мріяли про спокій і стабільність, які могли бути знайдені після війни в мирній обстановці. Так була уторована дорога до одного з най непередбачуваних періодів в історії сім'ї США - бебі-буму, з яким пов'язують імідж традиційної сім'ї білого середнього класу Америки. Родина - місце для прояву інтимних почуттів, любові, довіри. Традиційна модель подає чітко розмежовані ролі, очікування, обов'язки, сфери діяльності та впливу чоловіка-годувальника та дружини - хранительки вогнища, яка виховує дітей і відповідає за емоційну підтримку чоловіка, збереження зв’язків з родичами і друзями. Принципово важлива «приватність » сім'ї, її ізольованість, забезпечує нуклеарність і автономность. У родині акцент зроблений на співпрацю, кооперацію, а не конкуренцію, тобто життя підкоряється законам моральності, а не договірним відносинам. Сім'я - самоціль, де батьки повинні поступатись інтересами заради дітей, дружина - підкоряти свої бажання чоловікові, він - сприймати тяготи роботи, якщо вона добре оплачується, в ім'я сім'ї. Сьогодні більшість американських вчених приходять до висновку, що «традиційна родина» являє собою амальгаму цінностей, моделей поведінки, які ніколи не існували в реальності в один і той же час в одному і тому ж місці. Тому бажання повернути або назавжди відкинути цей ідеал навряд чи сумісно з визнанням різноманітності форм шлюбно-сімейних відносин не тільки в сучасній Америці, але і в історичному минулому. У 1950-і рр. традиційна модель сімейних стосунків досягла свого апогею, виходячи з поширеності  й  нормативності, уявляючи найбільш функціональною. Поняття успіху, першорядна інструментальна цінність для американців, припускали індивідуальні досягнення у набутті особистої влади, матеріального достатку або статусу, які були неможливими зовні  і повинні були з'явитися у вигляді морального та соціально-санкціонованого внеску в американське суспільство. Серед причин бебі-буму називають: наслідки економічної депресії 1930-х рр., економічний злет і сприятливу ситуацію на ринку робочої сили під час і після війни, масове будівництво доріг і приміських будинків для середнього класу, що сприяло організації життєвого простору по зазначеній моделі. Йдеться про час, коли збувалась американська мрія для чисельно невеликого покоління, що пережило Велику Депресію і війну і вступило в епоху «економіки достатку», - економічного успіху, визнання в суспільстві, респектабельності і стабільного сімейного життя. Післявоєнний економічний ріст, НТР, зрушення на ринку робочої сили, розвиток сфери послуг відкрили колосальні можливості для чоловіків в плані пошуку роботи і кар’єрного зростання. Незважаючи на ідеологічні перепони, в гендерній структурі робочої сили відбулися зміни саме в період панування «етики прокреації»: з 25% до 40% збільшилось число працюючих матерів з дітьми, в основному, роботу шукали жінки старше 35 років.  Жінка фактично «долучалася» до незалежності і самостійності чоловіка за допомогою того, що зберігала його домівку. У 1950-і рр. універсальною була точка зору, що саме шлюб перетворює жінку в особистість: якщо вона орієнтована на кар'єру і успіх у справі, а відповідно і продовження освіти, то вона неминуче втратить жіночність. Жінкам пропонувалося вибирати кар'єру дружини і матері. Американці епохи бебі-буму могли виправдати бажання дружини працювати в тому випадку, якщо це полегшило б їй і її коханому можливість швидше укласти шлюб і створити сім'ю, або якщо це приносило принципово важливий додатковий прибуток і не підривало авторитет головного годувальника. На відміну від минулого століття, материнство не повинно було затьмарювати або ослаблювати любов дружини до чоловіка,  він залишався першочерговою цінністю її життя. Для чоловіків любов являла собою «таємничу і ірраціональну силу, яку навряд чи можна було примирити з їх цілком раціональним, стабільним існуванням. Для жінок любов, кульмінацією якої ставав шлюб, могла являти собою цілком раціональний вибір, продукт тверезого розрахунку, спрямованого на те, щоб отримати доступ до того, хто уособлював зовнішній, повний небезпеки світ. Відповідно, полюбити для жінки не означало втратити контроль над своїми емоціями, які їй уявлялись не настільки загадковими, як для чоловіків. Романтичний ж міф про любов змальовує день одруження як апогей почуттів і щастя, не залишаючи, таким чином, місця для майбутнього зрілого і розумного спілкування. На думку більшості американців, люди повинні одружуватися тільки по любові і залишатися в шлюбі тільки в тому випадку, якщо зберігається любов.⁴

 

 

II. Вибір шлюбного партнера

В колоніальній Америці батьки мали практично нічим необмежену можливість чинити тиск на дітей, особливо дівчат (за допомогою міцних, стійких зв'язків у громаді, ролі церкви, суду), з тим, щоб вони дотримувалися традиційних норм у виборі партнера. Принциповою відмінністю Північної Америки від Європи, однак, було те, що романтична любов, взаємна симпатія спочатку відігравали роль при створенні сім'ї. У XIX столітті американці розрізняли поняття: courting (спілкування, можливо, з елементами залицяння, що необов’язково завершувалось весіллям) і courtship, що перебачало серйозні наміри і укладення шлюбу. І те, і інше могло включати прогулянки, збір ягід, пікніки, катання на конях, спів, танці. Жорсткий контроль (в першу чергу, батька) за вибором шлюбного партнера змінився більшим ступенем свободи в спілкуванні (незважачи на присутність родички або знайомої дівчини - chaperon - на побаченні - дівчина і юнак мали можливість усамітнитися, а ступінь дозволеності у відносинах варіювався).⁵ Це частково було обумовлено економічним розвитком суспільства і трансформацією системи успадкування. Однак до кінця сторіччя запанували основна заповідь Вікторанской ідеології-«асексуальність жінки» і пуританські норми. Процес залицяння часто полягав у відсіюванні менш привабливих «дам» і «кавалерів», що ніяк не було пов'язано з прийняттям на себе зобов'язань. Фемінізація любові полягала в наступному поданні: жінка дуже потребує того, щоб проявляти любов, ніжність, турботу і відчувати їх, тоді як чоловіки, набагато менше потребують міцних стосунків, заснованих на духовності, а не тільки на сексі. Ідея саморозвитку індивідуума (self-growth) була маскулінізована. Чоловіки поєднували пасивність в емоційній сфері з сексуальною активністю і навіть агресивністю, тоді як жіноча сексуальність відкидалася. Альтруїзмом і дбайливістю жінки ніби «розплачувались» за дах і їжу, надану їм чоловіками, які реалізовували себе в громадській сфері. Чоловікам традиційно приписувалися риси, що асоціюються з конкуренцією, змаганням: амбітність,авторитарність, владолюбство,розважливість,напористість, незалежність,впевненийність, самоконтроль, активність, винахідливість, сила, бажання і здатність добитися економічного  успіху, сміливість і жорсткий характер, вміння логічно мислити. Дуже цінувався чоловік, який «зробив себе сам». Цей культ в свою чергу вимагав, щоб існував культ «істинної жінки». Ідеальна жінка, «домашній янгол» повинна була бути побожною, благочестивою, слухняною, що підкоряється чоловікові, невпевненої в собі, пасивної, ніжною, м'якою. ⁶Вона була покликана забезпечити емоційний клімат у сім'ї, комфорт. Дамські романи, новели, журнали того часу прославляли жінку як набагато більш чисту порівняно з чоловіком, більш здатну до самопожертви і не заплямовану боротьбою за владу і багатство, отже наділену великими чеснотами і менш егоїстичну, ні чоловік. Ера політичного і соціального Прогресу в США (1900-1915) була відзначена посиленням феміністичних настроїв і більшою сексуальною свободою. До 1920-их рр. активно проголошувалися ідеї особистого звільнення від загальноприйнятих норм і стереотипів. На зміну традиційному залицянню  прийшов новий інститут – dating. Залицяння як би перемістилося у зовнішній світ, і на зміну сімейному нагляду прийшов контроль. Вибір партнера залежав в більшій мірі від особистих симпатій і почуттів. Як випливає з жіночих журналів, в 1920-1930-і рр. самі дівчата були не завжди налаштовані на роман і шлюб, а скоріше на те, щоб мати кількох шанувальників.

 

 

 

 

 

III. Ставлення до дітей

Діти в колоніальній Америці сприймалися як маленькі дорослі і корисні одиниці, що було багато в чому обумовлено використанням дитячої праці в домогосподарстві. Їх виховання в основному зводилося до принципу - «дітей повинно бути видно, але не чути»⁷.У міру процесу нуклеарізаціі сім'ї сенс продуктивного використання дітей зникає. До дітей стали ставитися як до ніжних, невинних істот, які потребують уваги, особливого підходу та любові. Навіть у сім'ях нижчих верств населення скоротилось застосування дитячої праці. В сім'ях середнього класу дітей не рекомендувалося фізично карати, а правильне виховання було спрямовано на те, щоб прищепити здатність до самоконтролю, моральні обмеження і поведінкові стандарти. Все це відбувалось через батьківський приклад,  проявом любові, турботи і переконанням. Хлопчиків орієнтували на просування і успіх у кар'єрі, дівчаток - на створення сімейного вогнища. З часом авторитет батька в деяких сім'ях став носити скоріше символічний характер. У ХХ в. відносини між дітьми і батьками стали ще більш демократичними і відкритими. Соціалізація молодого покоління відбувалася не тільки завдяки батькам, але і одноліткам. Діти, що стали найбільшою «інвестиційною програмою американців»⁸ - символізували надію на краще майбутнє. Батьківство свідчило про високий ступінь відповідальності, патріотизм і здатності домагатися наміченої мети. Мерилом успіху чоловіка була його здатність їх забезпечувати, що вони і робили. Мірилом успіху жінки були вдало виховані діти. Поєднання бурхливого економічного зростання та батьківської любові призвело до небаченого злету культури споживання, пов’язаної з дітьми (від чого американці так і не оговталися): перед ними був відкритий колосальний вибір продукції, а конс'юмеризм в очах суспільства ще не носив негативного відтінку. Значно пом'якшилася дисципліна в порівнянні з 1940-ми роками., коли в школах практикувалося фізичне покарання дітей - і батьки самі вдавалися до такого ж методу. Старше покоління не дуже задумувалось над тим, що його нащадки можуть виявитися зіпсованими. Серед нововведень, які охопили майже всю країну, побутувала думка, підтримувана лікарями, що материнське молоко не тільки може бути замінене молочною сумішшю, але навіть і поступається їй - результат абсолютної віри у всемогутність технічного прогресу. У 1960-і рр. стрімке зростання зайнятості жінок, загальна соціальна нестабільність,а на початку 1970-х і економічний спад - тобто зміна ситуації 1950-х рр.- призвело до зниження народжуваності і підтримання її на невисокому рівні аж до сьогоднішнього дня. ⁹Нові аргументи зводилися до того, що чесноти жінок не повинні обмежуватися материнством, що сім'ям з фінансовими проблемами слід контролювати народжуваність, а суспільству зовсім не треба підштовхувати американців до активного дітонародження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Під традиційною американською  родиною найчастіше розуміють модель 1950-х рр. – часом, найбільш орієнтованим на родину, що відрізнявся винятковою відданістю ідеї сім'ї та шлюбу і крайньої поляризацією гендерних ролей усередині сім'ї. Епоха бебі-буму перервала довгострокові тенденції підвищення шлюбного віку, росту розлучень, зниження народжуваності та маргіналізації жіночої та чоловічої сфер. Шлюб розглядався як необхідна передумова добробуту, соціальної адаптованості та зрілості, оскільки це була єдина модель для побудови сім'ї, цінність і цілісність якої були фактично апріорними. Люди виходили з того, що їхнє життя обов'язково стане ще кращим,ідея ,навіювана атмосферою оптимізму і неймовірних можливостей, що посилювалася стабільним зростанням прибутків, державними соціальними програмами) - і станеться це в рамках тієї моделі повної сім'ї, яка вважалася оптимальною і була практично універсально прийнятою в суспільстві. Солідарність всередині громади, її гармонійність, цілісність забезпечувалися тим, що всі сусіди йшли одним шляхом і жили за єдиним зразком. Так, моделі виховання дітей, при всіх індивідуальних особливостях кожній сім'ї, були однотипними. Ці фактори ставали причиною прагнення сусідів відповідати один одному, і, в свою чергу, підтримували дух суперництва або змагання між ними. Жорсткий розподіл гендерних ролей грунтувався на припущенні, що жінка і чоловік могли повністю виключно в шлюбі, що розглядався як самоцінність, був покликаний служити ідеї партнерства, а не тільки приносити задоволення кожному з подружжя. Залицяння в його сучасній інтерпретації -dating - остаточно оформилося в інститут, і було направлено саме на укладення шлюбу. Досягла свого апогею фемінізація любові. Наявність дітей реалізовувало мету шлюбу і робило його міцнішим. Багато в чому сім'ї тоді виявлялися більш стабільними через те, що дружина була економічно залежна від чоловіка. Тривалий час завдяки загальновизнаності «американської мрії» факт її недосягнення зводився до неадекватності і неспроможності індивіда. Справжнє щастя повинна і могла приносити тільки сім'я - ті, хто був позбавлений цього, стояли поза суспільством. Але насправді, принципове значення мало не істинне щастя, а часом імітація, направлена на оточуючих. Запорукою успіху американських шлюбів була надзвичайна ступінь єднання, перед очима з’являється стереотипна картинка : чоловік, що повертається ввечері з роботи, дружина, що радісно його зустрічає,прекрасно виглядаючи, разом з дітьми вони їдять на затишному дворику власного бездоганного будинку. Іншими факторами успішних шлюбів вважалися фінансова захищеність, емоційна зрілість і стабільність в плані роботи.  Зростаюча географічна і емоційна ізольованість американських сімей пред'являла нові вимоги до шлюбу. До сьогоднішнього дня більшість американських дослідників схильні вважати, що саме винятковість соціально-економічних умов, завдяки яким ця сімейна модель і могла існувати, зумовили настільки скороминущий характер існування феномену традиційної родини і призвели до того, що уявна ідеальна модель почала переживати досить глибоку кризу.