Трипільська культура

3.2 Первісні уявлення трипільців

На жаль, зараз  навряд чи вдасться відтворити картину  первісних уявлень трипільців, але  дещо можна дізнатись з нових досліджень цієї культури.

Існування Трипілля відповідало кліматичній фазі атлантику, і початок цієї культури збігся якраз  з істотними зрушеннями в Сонячній системі. Тому можна твердити: населення Трипілля мало вже усвідомлювати періодичність глобальних криз і катаклізмів як загибель старого і зародження нового. І декілька сюжетів з їхньої міфології доводять це.

Це стосується давнього вірування про звірину, яка ковтає сонце. Хто ж був цією звіриною, не дуже ясно. Скоріше всього, це була змія, яка символізувала не тільки кінець, а й відродження світу. Також змія символізувала жіночність. З цього ми можемо сказати, що у трипільців було циклічне уявлення про час. Вони представляли його собі як безкінечну дорогу, що рухається навколо центру Всесвіту. Цим , мабуть, і пояснюється спіральний орнамент трипільців[6, 88-89].

3.3 Поховання

Поховання належить до однієї з обрядових дій трипільців, яку ми можемо дослідити найбільш детально з усіх інших.

Та це стосується пізніх поховань, де, на відміну від  ранніх, труп не спалювався, а ховався  в скорченому вигляді. Такі були відомі, наприклад, під Одесою (Красна Слобідка), Херсоном (Білозірка), в Усатові. У центрі ховався голова сімї (тоді це був уже чоловік), а біля нього – жінка та діти. Цей курган був оточений іншими курганами з каміння (кромлехи), де були поховані зображення людей і тварин. Крім того, існували ще й ями для інших членів родової організації, вмерлих на стороні – так звані кенотафи.

Що ж могло  це символізувати? Мабуть, у пізніх трипільців вже існувало уявлення про  те, що людина з одного світу переходила в інший, перенароджувалась, і тому ховали її у скорченому вигляді, що нагадував ембріон.[8,78-79]

3.4 Чи були трипільці пращурами слов’ян

Сказати, чи трипільці  були пращурами слов’ян важко, оскільки про них не залишилось ніяких писемних згадок. Звичайно, побут їх багато в чому схожий на слов’янський. Так, слов’яни теж будували хати з глини, хоча ці хати були однокімнатними і розташовувались хаотично[3,98].

Поселення слов’ян, перебували на одному й тому ж місці  недовго, і це пояснювалось підсічно-вогневою системою землеробства, коли потрібно було йти на нові землі через виснаження старих грунтів. [9, 25]

Посуд слов’яни ліпили руками, але на відміну від  трипільського, він був простішим  в плані орнаменту, мав більш  округлі форми, коротше кажучи, майже  не був схожим на трипільській.

Звичайно, за матеріальними  знахідками більш-менш можна визначити спорідненість трипільців зі слов’янами, а от говорити про те, чи є трипільці їхніми (чи нашими) родичами , з точністю ще не наважився ніхто. В.Хвойка був упевнений, що трипільці – предки протослов’ян, за П.Третьяковим слов’яни жили північніше і десь столітті в ІІІ-ІІ змішалися з трипільцями, є навіть думки про те, що це були кельти. Тобто, це питання залишається відкритим. Чи розкриється воно колись?

Висновки

Які висновки я  можу зробити після того, як написав  цей реферат?

Трипільська культура як один із феноменів, була відкрита наприкінці 19 століття археологом В.Хвойкою, і з тих пір досліджувалась багатьма ученими, у тому числі радянськими, пострадянськими та іншими.

Є три можливі  теорії виникнення трипільської культури: суто автохтонна (В.Хвойки), асиміляція автохтонного населення з прийшлими племенами (В.Збеновича) та прийшлих племен, що оселилися на тих землях (М.Марра).

Є два основні  види періодизації трипільської культури: періодизація В.Хвойки (два періоди: перший – звязаний з камяним віком, другий – з віком мідним) та Т.Пассека (три періоди в залежності від виникнення, розвитку та занепаду трипільської культури).

У трипільців було добре розвинене господарство. Землеробство становило найбільшу його частку, система ведення його була підсічно-вогневою, тому часто потрібно було змінювати землі, що було сприятливим для розселення їхніх племен на великі території. Також не відставали трипільці у скотарстві (особливо на пізньому етапі), полюванні, рибальстві, збиральництві (на ранньому етапі), прядінні та ткацтві.

Керамічні витвори  трипільців є справжніми витворами  мистецтва. Посуд був простий  і для приготування їжі, що був  майже завжди непофарбованим, але  з рослинним чи тваринним орнаментом.

Первісні уявлення трипільців були, очевидно, звязані  з періодичними катаклізмами, викликаними істотними зрушеннями в Сонячній системі під час їхнього існування. Ймовірно, тоді зявилося уявлення про циклічність часу, і знайшло своє відображення в трипільській кераміці.

З точністю не можна  сказати, чи були трипільці предками слов’ян. Їхній побут дуже схожий на наш (слов’янський), але є довести спорідненість, не враховуючи теорії про те, що трипільці не були автохтонами на наших землях, просто неможливо.

Список  використаної літератури:

1. Белановская Т.Д. – Трипольская культура – Л., 1958

2. Бурдо Н.Б. – Населення раннього етапу Трипільської культури межиріччя Дністра і Південного Бугу – К., 1993

3. Вовк Хв. – Дослідження з етнографії та антропології – К., 1995

4. Збенович В.Г. Позднетрипольские племена Северного Причерноморья – К., 1974

5. Збенович В.Г. Раннетрипольские племена на територии Украины. К, 1985

6. Індоєвропа – книга 1-2 рік.

7. Культ бика відомий вже в мінойському Криті (зображенням биків на фресках та легенда про Мінотавра, бика царя Міноса, що жив в лабіринті, свідчать про це) (Немировский А.И. – История Древнего Мира, Т. ).

8. Пассек Т. – Трипільська культура – К., 1941

9. Попович М.В. – Мировоззрение древних славян – К.,1985

10. Смолій В.А. Історія України. К, 1997