Українська фразеологія з погляду її походження

 

2.6. Багатозначність , синонімія та антонімія фразеологічних зворотів

 

Є ряд фразеологічних одиниць , зокрема серед крилатих висловів , прислів’в та приказок , які досить легко змінюють чи розширюють свої компоненти з рядів відповідної синонімії закладених в образі можливих уточнень . Наприклад : валити (звалювати , скидати , змішувати , горнути ) все до купи (намолоти , наплести , набалакати ) сім мішків ( три мішки , сім кіп , чьотири копи , три копи )гречаної вовни (і всі не повні , та й ті не повні ).

Зустрічається й зворотнє явище : скорочення фразеологізмів . Опущений компонент , правда , здебільшого живе асоціативно в свідомості й  мовця ,  і слухача . Наприклад : моя хата скраю (я нічого не знаю) ; скачи , враже ( як пан каже ).

З розвитком мови відбумаються також зміни в значенні окремих  фразеологічних зворотів . Вони нерідко  набівають додаткових відтінків  у значенні . Так з’являються  багатозначні фрзеологічні звороти . Наприклад , усталений зворот брати (близько) до серця означає : 1) переживати через щось і 2) надавати чомусь великого значення ; будуть люди ( з кого )-                  1) досягне певного становища , 2)житиме з моральними нормами , 3) володіє професією .

Серед фразеологічних одиниць  української мови є й омоніми – однакові з лексичними і структурно – граматичними особливостями , але різні за змістом усталені звороти . Скажімо , однозвучні фразеологізми  дати чосу мають значення 1) бити  і 2) тікати ; пускати півня- 1) підпалювати і 2) зриватись на високої ноті ; закривати очі –1) помирати , 2) бути присутнім при чіїсь смерті  і  3) навмисно не помічати чогось .

Досить розвинена в  українській мові в конкретній ситуації людьми за різним життєвим досвідом , світосприйманням  т.ін. усвідомлюються і характеризуються неоднаково , що обмовлює різне оформлення тієї чи іншої думки , Так з’являються синонімічні вислови – звороти , що називають одне і те ж явище з різними симантичними або стилістичними відтінками .Наприклад : дати тягу- дати драла- накивати п’ятами – взяти ноги на плечі- намастити п’яти (салом); ні се ні те – ні риба ні м’ясо – ні пава ні гава – ні риба ні рак – ні швець ні жнець.

Фразеологічні синоніми , як  і лексичні , об’єднуються в  синонімічні ряди . Фразеологічні  звороті одного синонімічного ряду характеризуються семантичною спорідненістю, проте відрізняються відтінками в значенні або експресивним забарвленням , а нерідко й структурно-граматично .

Слід пам’ятати , що фразеологічні  одиниці належать до одного синонімічного  ряду  тоді , коли вони споріднені значенням і в речені можуть виконувать оджнакові синтаксичні функції . Тому-то близькі за змістом фразеологічні звороті типу словосполучень і типу речень не можуть належати до одного синонімічного ряду . Так, фразеологічні звороти важити головою ; ставити на кін; іти ва- банк, з одного боку , і що буде , те й буде; або пан , або пропав ; куць виграв – куць програв; або славу здобути – або дома не буду , з другого – не вступають у синонімічні зв’язки , хоч вони близькі значенням (ризикувати) .

Досить розвинена синонімія серед прислів’їв і приказок . Деякі синонімічні ряди їх налічують десять і більше зворотів . Наприклад : які батьки , такі й діти ; який батько , такий син ; яка хата , такий тин – який батько , такий син.

З часом синонімічні  ряди фрзеологічних звортів зростають шляхом поповнення їх новими одиницями . Так , до фразеологізмів з усіх ніг ; не чуючи під собою землі ; як  куля ; як стріла та ін. додаються нові : як метиор ; як ракета ; з реактивною швидкістю ; з космічною швидкістю ; до приказок потрібний , як собаці п’ята нога ,як п’яте колесо до воза ,як сліпому телевізор та ін.

Фразеологічні  антоніми – це усталені звороти , які , характеризуючи предмети і явища дійсності з певного боку . дають їм протилежну оцінку . Наприклад : як ракета – як черепаха ; розпускати язика – тримати язик за зубами ; ударити лихом об землю- повісити носа.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок:

Фразеологізми, можливо, краще за інші лексичні одиниці показують особливості  мовного менталітету і взагалі  менталітету того чи іншого народу 11. І тому одним із важливих питань є походження фразеологічних зворотів. В нашій роботі ми пропонуємо розділити умовно це питання на два: розглянути, по-перше, з яких мов надійшов той чи інший фразеологізм в українську мову, по-друге, з якої сфери людського життя. Щодо першої частини питання доходимо висновку, що всі фразеологізми можна поділити на міфологеми, тобто ті, основа яких закладена в міфах Давньої Греції і Давнього Риму, біблійні фразеологізми, тобто такі, які зародилися в біблійних текстах. Через калькування і напівкалькування значна кількість надійшла з іноземних мов (латинської, французької, німецької, італійської тощо), однак превалюють в українській мові все ж таки такі сталі вирази, які сягають корінням в історію слов’янського народу. В окрему категорію ми виділили фразеологізми, запозичені із російської мови, розглянувши варіанти їхнього адаптування до національних особливостей. За сферою вживання першоджерела було розглянуто фразеологізми, які на сьогодні активно вживаються в українській мові. Збагачення фразеології відбувається з різних сфер діяльності людини, тому ми визначили цю класифікацію як професійно-виробничу. В українській сові спостерігаємо значну кількість фразеологічних зворотів виробничо-професійного походження. З часом вони втрачають безпосередній зв’язок зі своєю сферою вживання, переходячи в більш широкий активний вжиток. Особлива увага в роботі приділена крилатим висловам, які, на думку багатьох вчених-лінгвістів, належать до фразеологізмів, і протягом значного часу утримують асоціативний зв’язок зі своїми авторами. Неофразеологізми також займають певне місце в лексиці сучасної людини, і вони черпають нову інформацію здебільшого у засобах масової інформації. Слід звернути увагу й на доведення того, що фразеологія залишається ще не досить вивченим розділом. На сьогодні існує значна кількість фразеологічних одиниць, які не мають точного визначення свого походження, і тоді вчені звертаються до припущень. І це стосується і висловів, які вже протягом тривалого часу не виходять з активного вжитку. Прикладом цього може бути поділяй і володарюй. Майже всі фразеологізми мають цікаву історію. Ознайомлення з нею не тільки дає відповідь на запитання, чому ми так говоримо, а й збагачує знання про життя, історію, культуру, побут нашого народу в минулому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                            

 

 

 Список використаної літератури:

 

1.Книга. Стилістика ділової мови (Г. Й. Волкотруб). Київ.; 2002р.

        2. Булыгина  Т.В., Шмелев А.Д. Языковая концептуализация  мира (на материале русской грамматики). – М., 1997.

          3. Вайнтрауб  Р.М. Опыт сопоставления соматической  фразеологии в славянских языках // Труды Самаркандского  ун-та. Вопросы  фразеологии. – 1975. – Вып. 288. –  №9.

         4. Гумбольдт  фон В. Язык и философия культуры. – М., 1985.

         5. Лихтенберг  Г.К. Афоризмы. – М., 1965.

        6. Овсянико-Куликовский  Д.Н. Литературно-критические работы  в двух томах. Т. 1. – М., 1989.

        7. Ужченко  В.Д. Історико-лінгвістичний аспект  формування української фразеології: Автореферат дис. докт. філ. наук: 10.02.02.- Дніпропетровськ, 1994.

8. Балли Ш. Общая лингвистика  и вопросы французского языка.  – М.: Иностр. лит., 1955.