Аналіз платіжного балансу України та вплив макроекономічної політики на його стан

У 2011 році збільшився на 37.4% –  до 83.2 млрд.  дол. США. Це  відбулося як за рахунок зростання цін на 17.6%, так і фізичних обсягів – на 15.8%

Імпорт товарів у 2012 році збільшився на 5.4% — до 90.3 млрд. дол. США. Приріст вартісних обсягів був забезпечений переважно ціновим фактором –

середні ціни імпорту зросли на 5.1%

Варто відмітити, що з кожним роком обсяги, як експорту, так і імпорту суттєво зростають.

Від’ємне сальдо балансу доходів у 2008 році збільшилося порівняно з 2007 роком в 2.3 раза і становило 1.5 млрд. дол.. США[14], що перш за все, зумовлено зростанням виплат дивідендів за прямими інвестиціями в 2 рази та зростанням витрат на обслуговування зовнішнього боргу в 1.5 раза.

Збільшення надходжень за статтею «Доходи» в 1.5 раза порівняно з 2007 роком відбулося через зростання обсягів оплати праці українських громадян за кордоном, а також доходів від розміщення резервів.

Позитивне сальдо поточних трансфертів у 2008 році склало 3.1 млрд. дол. США, зменшившись на 11.6% порівняно з 2007 роком. Обсяги отриманих поточних трансфертів залишились майже на рівні попереднього року – 4.2 млрд. дол.. США за рахунок зниження надходжень грошових переказів робітників з-за кордону на 6.6% (до 2.1 млрд. дол. США). Обсяги виплат поточних трансфертів збільшились за рік в 1.7 раза і досягли 1 млрд. дол.. США.

У 2008 році сальдо фінансового рахунку сформувалось додатним у розмірі 9.5. млн. дол. США, що на 37.1% менше ніж в 2007 році (15.1 млрд. дол. США). Таке скорочення відбулось за рахунок відтоку коштів, який сформувався вперше за останні 3 роки і зумовлений впливом фінансової кризи на економіку України.

Обсяги чистого притоку прямих іноземних інвестицій в Україну за 2008 рік оцінено в 9.7 млрд. дол. США, що більше ніж у 2007 році — 9.2 млрд. дол. США. Фінансовий сектор залишався найбільш привабливим для іноземних інвесторів: його частка в прирості прямих іноземних інвестицій за 2008 рік оцінена в 69.2% (за 2007 рік ― 38.0%).

Найбільший обсяг накопичених прямих іноземних інвестицій зосереджено у фінансовій діяльності – 29.8% від загального обсягу, в операціях з нерухомим майном – 20.9%, металургійній промисловості – 13.0%, оптовій та роздрібній торгівлі – 7.4%, будівництві – 4.8%, харчовій промисловості – 3.9%. У машинобудуванні, хімічній, нафтохімічній та добувній промисловості зосереджено по 2.4-2.8%% загального обсягу коштів іноземних інвесторів.

В цілому за 2008 рік сформувалося дефіцит зведеного сальдо платіжного балансу в розмір 3.2 млрд. дол. США. Така ситуація з зведеним сальдо вперше за період 2000-2008 року, воно завжди було додатним. Окрім, вказаних причин такого погіршення (дефіцит торговельного балансу, від’ємне сальдо доходів, скорочення сальдо фінансового рахунку, від’ємне сальдо за операціями з єврооблігаціями) треба відзначити і інші.

 

ВИСНОВКИ

На підставі викладеного теоретичного матеріалу можна зробити такі висновки.

Платіжний баланс  –  це співвідношення між валютними платежами економічних суб’єктів даної країни (резидентів) за її економічними межами та сумою всіх надходжень, отриманих нею за той же період від інших країн (від нерезидентів) за певний період часу (рік, квартал, місяць).

За формою складання платіжний баланс – це статистичний звіт про надходження валютних коштів у країну та про витрачання їх за певний період у розрізі окремих статей, країн, груп країн.

За функціями – це  макроекономічна модель що характеризує стан та динаміку зовнішньоекономічних відносин даної країни з зовнішнім світом.

Платіжний баланс складається за наступними принципами: суми кредитових та дебетових записів мають бути рівними один одному, а всі показники платіжного балансу мають ділитися на дві частини – рахунок поточних операцій і рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами. Сальдо цих двох рахунків мають бути рівними по абсолютній величині і протилежні за знаком, – відповідно загальне сальдо платіжного балансу завжди має дорівнювати нулеві. А оскільки відомості про первинні та балансуючі операції в більшості випадків використовуються з різних джерел, такий баланс на практиці не досягається, і для забезпечення рівності по дебету і кредиту, та по рахунках поточних операцій і операцій з капіталом вводиться коректуюча стаття «Помилки та упущення».

При публікації платіжного балансу України в першу чергу і головним чином, використовується формат так званого «нейтрального представлення». За цією версією товари, послуги і поточні трансферти об’єднуються в рахунку поточних операцій, а капітальні трансферти, прямі інвестиції, портфельні інвестиції, інші інвестиції й резервні активи - в рахунку операцій з капіталом та фінансовими операціями.

Державне регулювання платіжного балансу – це сукупність економічних, у тому числі валютних, фінансових, грошово-кредитних, заходів держави, спрямованих на формування основних статей платіжного балансу, а також покриття сформованого сальдо.

Країнами з дефіцитним платіжним балансом зазвичай робляться наступні заходи з метою стимулювання експорту, стримування імпорту товарів, залучення іноземних капіталів, обмеження вивозу капіталів:

– дефляційна політика;

– девальвація;

– протекціоністські заходи, валютні обмеження;

– фінансова та грошово-кредитна політика;

– заходи державного впливу в ході формування основних статей - торгового балансу, «невидимих» операцій, руху капіталу.

При активному платіжному балансі державне регулювання направлено на усунення небажаних наслідків надмірного активного сальдо. З цією метою фінансові, кредитні, валютні та інші методи, а також ревальвація валют використовуються для розширення імпорту й стримування експорту товарів, збільшення експорту капіталів і обмеження їх імпорту.

Зробивши аналіз платіжного балансу України можна зробити висновки, що фінансовий стан України, починаючи з 2006 року суттєво погіршується. Посилюється негативна тенденція збільшення дефіциту торговельного балансу – важливої складової платіжного балансу України. Від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу  у 2008 році становило 14,5 млрд. дол. США, що свідчить про значне перевищення імпорту над експортом.

Також суттєво збільшився відтік коштів з України, тому що у зведеному платіжному балансі з’явився подвійний дефіцит поточного і фінансового рахунків. Це викликано величезними обсягами запозичень, які здійснюють приватні структури (фінансові установи, банки, корпорації), а також тим, що населення виводить все більше вільноконвертованої валюти з української фінансової системи.

Дефіцит платіжного балансу України викликають і величезні, нічим не підкріплені соціальні виплати, а також дефіцит Державного бюджету і необхідність обслуговування зовнішнього боргу держави, що потребує додаткових мільярдів валютних коштів.

Варто відмітити, що з кожним роком обсяги, як експорту, так і імпорту суттєво зростають. Але яким є це зростання: з 2000 по 2008 рік обсяги експорту збільшились на 67 млрд. дол. США, а імпорту на 83 млрд. дол. США. Таку фінансову політику Уряду навряд чи можна вітати. Уряд України, навпаки, повинен підтримувати і заохочувати національного виробника та проводити економічну політику, націлену на те, щоб залишати на українському ринку лише товари критичного імпорту, натомість витісняючи товари, які легко можуть бути замінені українськими виробами. Особливо це стосується товарів широкого вжитку, косметично-парфумерних виробів, будматеріалів, продукції харчової, легкої та взуттєвої промисловості, що надходять в Україну з Китаю, Туреччини, Росії.

Очевидно, що необхідно переглянути базові елементи фінансової та економічної політики нашої держави. Необхідно створити сприятливі умови для розкріпачення підприємницької активності вітчизняного малого та середнього бізнесу, усунувши надмірні перепони і надмірний контроль з боку Державної податкової адміністрації України та інших контролюючих органів, що, в свою чергу, сприятиме підвищенню підприємницької активності, і, як наслідок, зовнішньоекономічних відносин.

Одним з джерел для покращення стану платіжного балансу України, на мою думку є прямі іноземні інвестиції. І тому для досягнення результату першочерговим завданням має бути створення привабливого інвестиційного середовища (нові технології, сучасний менеджмент, стабільна динаміка обмінного курсу). Це дасть змогу водночас фінансувати від’ємне сальдо поточного рахунку і стимулювати економічне зростання.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Методичний коментар до складання і публікації платіжного балансу. Національний банк України, 2010 - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=44464
2. Платіжний баланс та зовнішній борг України за 2008 рік: щоквартальне аналітично-статистичне видання Національного банку України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.bank.gov.ua/docca talog/doc ument;jses sionid=359A0D698CB66EDFA7A567432CC16711?id=73706
3. Платіжний баланс та зовнішній борг України за 2009 рік: щоквартальне аналітично-статистичне видання Національного банку України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document; jsessionid=7B898A8BD8DD73AAAA4335C456559B96?id=66374
4. Платіжний баланс та зовнішній борг України за 2010 рік: щоквартальне аналітично-статистичне видання Національного банку України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/docume nt;jsessionid=359A0D698CB66EDFA7A567432CC16711?id=73706
5. Платіжний баланс та зовнішній борг України за 2011 рік: щоквартальне аналітично-статистичне видання Національного банку України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=112 444
6. Платіжний баланс та зовнішній борг України за 2012 рік: щоквартальне аналітично-статистичне видання Національного банку України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category ?cat_id=44464
7. Методичний коментар до складання і публікації платіжного балансу. Національний банк України, 2012.
8. Корнієнко Є.С. Платіжний баланс України: основні тенденції та їх економічне значення // Вісник Національного банку України. – 2010. – № 1.
9. Сніжко О.В., Анісімова О.Ю. Міжчасова концепція платіжного балансу: сутність та використання // Фінанси України. – 2011. – №10.
10. Борисов С. М. Методологические основы построения платежного баланса // Деньги и кредит. – 2009. – № 2.
11. Савлук М.І., Мороз А.М., Пудовкіна М.Ф. Гроші та кредит: Підручник / За заг.ред. Савлука М.І. – К.: КНЕУ, 2001. – 602 с.
12. Шустіков А.А. Фінансова статистика: Навч. посібник. /За ред. Т. Зарембо — К.: КНЕУ, 2002. — 290 с.
13. Красавина Л.Н., Смыслов Д.В., Былиняк С.А. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / За ред. Красавиной Л.Н. – М.: Финансы и статистика, 2007.  – 566 с.
14. Миклашевская Н.А., Холопов А.В. Международная экономика: Учебник. – М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, 2003. – 303с.