Необхідність міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем. Можливості і основні шляхи вирішення глобальних проблем

Усунення перешкод на шляху  всебічного й планомірного розгортання  науково-технічного прогресу в інтересах  людини.

Проблема викорінення  епідемічних захворювань, хвороб цивілізації.

Проблема ліквідації неписьменності та розвитку освіти, тобто проблема динамічного множення інтелектуального потенціалу людської діяльності.

Проблема гарантій прав людини, перш за все, права на життя, на існування  в здоровому середовищі. Отже, мають  місце три групи глобальних проблем  сучасності: загальносвітові глобальні проблеми; загально планетарні глобальні проблеми, загальнолюдські глобальні проблеми.

Глобальні проблеми сучасності мають загальнолюдський характер в  самому широкому сенсі цього слова, бо вони зачіпають інтереси всього людства, впливають на майбутнє людської цивілізації, причому саме безпосереднє, не робить ніяких тимчасових відстрочок.

Глобальні проблеми сучасності знаходяться в тісному взаємозв'язку.

Подолання продовольчих або  сировинних труднощів передбачає, зокрема вирішення глобальної енергетичної проблеми, що пов'язується не тільки з більш раціональним використанням традиційних, а й підставою нових джерел енергії, практичним використанням ресурсів енергії космічного простору і Світового океану.

Якщо звернутися до проблем  науково-технічного прогресу, то очевидно, що розвиток науки, техніки і технології впливає не тільки на прогрес матеріального  виробництва, але й передбачає подальший розвиток людського потенціалу, пов'язаних з ним проблем освіти, культури, охорони здоров'я та ін

Лише сукупне розгляд  глобальних проблем створює об'єктивні  передумови для їх аналізу.

Однією з глобальних проблем  сучасності є питання війни і  миру. Гонка озброєнь має колосальні негативні наслідки для сучасного  людства. Вона збіднює світову економіку, провокує агресивні тенденції в зовнішній політиці окремих держав, мілітаризує духовну культуру, політичне мислення.

Важлива проблема відставання  у розвитку держав, що розвиваються.

У рамках світового господарства поділ праці здійснюється таким чином, що за найбільш розвинутими в економічному відношенні державами закріплена роль світових промислових центрів, у той час як країни, що розвиваються виконують роль аграрно-сировинної периферії. Розвинені країни різними методами експлуатують природні, трудові ресурси країн, що розвиваються, перешкоджають створенню в них самостійної економіки. Важливо зазначити, що критичним для людства в контексті загострення глобальних проблем стало вже початок 21 століття.

2. Шляхи і можливості  рішення глобальних проблем

Загострення глобальних суперечностей  ставить на порядок денний загальну для всіх проблему виживання людства. Різними фахівцями вкладається різний зміст поняття виживання. Наприклад, під останнім нерідко розуміють притуплення соціально-класових конфліктів з метою подолання ядерної війни або екологічної катастрофи. Висловлюється також судження, що концентрація сил виживання та розгортання їх дій буде йти поряд з роздільною здатністю соціально-економічних, морально-етичних конфліктів і протиріч, які повинні поступово вирішуватися на гуманістичній основі. Це судження ближче до реальностей суспільного розвитку, його об'єктивним законам. Важливо відзначити, що саме поняття "виживання" стосовно до людського суспільства не зводиться тільки до збереження оптимальних фізичних і природно-природних умов існування людей. І в цьому сенсі масштаб вимірів виживання припускає: продовження суспільного прогресу, подальший розвиток цивілізації; гідне існування всіх країн і народів; гарантію природного права на життя і розвиток кожного індивіда; пріоритет природного та природного начала над науково-технічним компонентом. Основним з перелічених напрямів розвитку є забезпечення соціального прогресу людства. Таким чином, напрошується висновок, що для оптимального вирішення глобальних проблем сучасного етапу суспільного розвитку необхідні дві групи передумов: науково-технічні і соціально-політичні. Зміст перших полягає в забезпеченні науково-технічного прогресу в межах, необхідних для регулювання природно природних процесів; друге - у створенні таких соціально-політичних умов, які дадуть можливість практично вирішувати глобальні проблеми. Найбільш повне вирішення глобальних проблем вимагає, очевидно, корінного перетворення суспільних відносин в масштабі світового співтовариства.

Значить на найближчий осяжний  період єдиним шляхом вирішення глобальних проблем є розгортання взаємовигідного, широкого міжнародного співробітництва. Для вироблення загальної стратегії виживання, для узгодження активної діяльності людства з можливостями біосфери планети, з можливістю її розвитку будуть потрібні, мабуть, неординарні політичні рішення і акції. Цілком можливо, що обставини продиктують необхідність не тільки створення загально планетарного економічного механізму, сукупних дій та узгодження потреб людства, а й перебудови всього побуту, правил співжиття. Життя може стати більш суворою, грубою і бідною.

Вона вимагає не тільки поневірянь, а й обмеження дій  особистості на догоду суспільної необхідності. Зміняться відносини власності. У всякому випадку поняття "приватної  власності" як власності, з якою її власник може робити все, що йому заманеться, - стане явним анахронізмом. І  ми бачимо, що вже зараз суспільство  накладає різні обмеження на використання приватної власності в таких формах, як державна, акціонерна або кооперативна форми власності. Тотальний відмову від усіх благ нинішньої цивілізації неможливий, а система жорстких заборон, швидше за все, не дасть результатів. Лише глибинні духовні й матеріальні процеси всередині народного життя зможуть дати реальний вихід з кризи. Сподіватися на безболісність подібного роду процесів не доводиться, тому що мова про певну систему обмежень, про свідоме підпорядкуванні своєї індивідуальності певної суспільної необхідності, новими принципами моральності. Іншими словами необхідно переосмислення всієї системи ціннісних орієнтацій і зміна життєвих установок, зсув акцентів з засобів життя, якими так довго були зайняті люди, на цілі життя. Може бути, ці великі випробування і призведуть не тільки до преображення буття, а й духовного преображення.

І тоді "глобальна катастрофа" обернеться не загибеллю людей, а  сходженням їх на новий щабель.

Особливістю сучасного етапу  розвитку людства є, зокрема, надзвичайне загострення глобальних проблем. Загострення глобальних проблем створило принципово нові умови для розвитку людства, умови постійної, реальної загрози життю на Землі.У об'єктивної реальності ми маємо справу не з сукупністю, а з системою глобальних проблем. Характерною її особливістю є те, що вона володіє надзвичайною складністю і багатофакторністю.І проявляється це, перш за все в тому, що сутнісною основою системи глобальних суперечностей є соціальні взаємозв'язки, що визначаються фундаментальними закономірностями суспільного розвитку.

Чисто соціальних і суто соціо природних глобальних проблем немає. Всі вони висловлюють ті чи інші сторони єдиного процесу соціо природного розвитку. Характерною рисою глобальних проблем сучасності, є те, що вони, виникнувши з соціальних причин, ведуть до наслідків більш, ніж соціальним, зачіпають біологічні та фізичні основи існування людини.Центральною ланкою стратегії вирішення глобальних проблем є розвиток всеосяжного міжнародного співробітництва, об'єднання різноманітних зусиль всього людства. Отже, у світової спільноти існує об'єктивна можливість зберегти себе і життя на планеті.

Список літератури

1. Основи політології:  Підручник для вузів

2. Радугин А.А. Філософія  курс лекцій.

3. Ю.В. Ірхін, В.Д. Зотов: Політологія, "МАУП",

4.В.А. Мальцев. Основи політології.

5. http://www.5ballov.ru/

6. http://books. efaculty. riev.ua /