Патентне право

   У місячний строк після державної реєстрації охоронного документа його видають особі, яка має право на його одержання.

   Строк дії патенту на винахід становить 20 років від дати подання заявки до Держдепартаменту. Строк дії патенту на корисну модель - 5 років від дати подання заявки, і за клопотанням власника його чинність може бути подовжена, але не більш як на 3 роки. На промисловий зразок патент видається строком на 10 років і його чинність може бути подовжена за клопотанням власника патенту, але не більше як на 5 років.

   За одержання патенту та підтримання його чинності необхідно сплачувати спеціальний збір. Терміни і порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, а також розміри зазначених зборів визначено в Положенні про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2001 р. N 543.

   Дія патенту на може достроково припинятися повністю або частково з двох підстав:

• за заявою власника патенту;
• за несвоєчасну сплату встановленого річного збору за підтримання чинності патенту.

   Патент може бути визнаний недійсним повністю або частково у випадках:

• встановленої невідповідності запатентованого об'єкта умовам патентоспроможності;
• наявності у формулі винаходу чи корисної моделі ознак, яких не було у поданій заявці;
• порушення порядку зарубіжного патентування.

   Права, що надаються патентом, набувають чинності від дати публікації відомостей про його видачу, але за умови сплати річного збору за підтримання чинності патенту.

   Власнику патенту належить право будь-яким чином використати винахід, корисну модель і промисловий зразок, в тому числі передавати право власності та видавати ліцензії (дозволи) на використання об’єктів промислової власності. Договори про передачу права власності та ліцензійні договори реєструються у Держдепартаменті згідно з Інструкцією про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на винахід (корисну модель) та видачу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі), затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 16.07.2001 р. N 521., Інструкцією про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на промисловий зразок та видачу ліцензії на використання промислового зразка, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2001 N 574. та Інструкцією про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на топографію інтегральної мікросхеми та видачу ліцензії на використання топографії інтегральної мікросхеми, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2001 N 577.

   При необхідності укласти договір купівлі-продажу космічної техніки і технологій з іноземними суб'єктами господарської діяльності суб’єкт космічної діяльності зобов’язаний звернутись до НКАУ для отримання дозволу на проведення переговорів та укладення договорів купівлі-продажу космічної техніки і технологій, а також реєстрації в НКАУ договорів відповідно до Положення про порядок надання дозволів суб'єктам космічної діяльності на проведення переговорів з іноземними суб'єктами господарської діяльності щодо дослідження і використання космічного простору, виробництва і експлуатації космічної техніки та укладення договорів купівлі-продажу космічної техніки і технологій, реєстрації договорів, предметом яких є космічна діяльність, укладених суб'єктами підприємницької діяльності України з іноземними суб'єктами господарської діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 р. N 798.

   НКАУ проводить експертизу поданого договору на відповідність законодавству, вживає заходів до правового захисту об'єктів інтелектуальної власності, захисту державних інтересів під час вирішення питань використання об'єктів, створених у космічній галузі за рахунок бюджетних коштів, і приймає рішення про реєстрацію договору або про відмову в його реєстрації. Суб'єкти космічної діяльності подають НКАУ звіт про виконання зареєстрованих договорів.

   Відповідно до ст.32 Закону України "Про державну таємницю" права на об’єкти промислової власності, що створені з використанням відомостей, які становлять державну таємницю можуть бути передані іноземній державі чи міжнародній організації лише на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або письмового мотивованого розпорядження Президента України з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки України на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України.

   Будь-яке порушення прав патентовласника зумовлює відповідальність порушника. Порушенням визнається будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені законодавством про промислову власність. Звичайно, таке порушення на вимогу власника патенту повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки. Вимагати відновлення порушених прав власника патенту може також особа, яка придбала ліцензію, якщо інше не передбачено ліцензійним договором.

4. УЧАСТЬ ДЕРЖАВНОГО ДЕПАРТАМЕНТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У ЗАХИСТІ ПРАВ ПАТЕНТОВЛАСНИКА

   Спеціальним органом в сфері управління охороною інтелектуальної власності є Державний департамент інтелектуальної власності.

   Будь-які спори, що виникають у зв'язку із застосуванням законодавства про промислову власність, розв'язуються судом. Зокрема, суди розглядають спори про: авторство на винахід, корисну модель чи промисловий зразок; встановлення власника патенту; порушення майнових прав власника патенту; укладання та виконання ліцензійних договорів; право попереднього користування; винагороду винахідникам і авторам промислових зразків, а також патентовласникам; компенсації.

   Одним із суб'єктивних прав і засобів правової охорони прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки є право патентування в іноземних державах. Патентування винаходів, корисних моделей і промислових зразків в іноземних державах провадиться за таких умов:

• заявник зобов'язаний до подання заявки на одержання охоронного документа на винахід, корисну модель чи промисловий зразок в орган іноземної держави подати заявку на цей же винахід, корисну модель чи промисловий зразок до Держдепартаменту;
• до подання заявки на одержання охоронного документа на винахід, корисну модель чи промисловий зразок у відповідний орган іноземної держави заявник зобов'язаний подати заявку на винахід, корисну модель чи промисловий зразок до Міністерства освіти і науки України (Державного підприємства "Український інститут промислової власності". Одночасно заявник повідомляє Держдепартамент про наміри здійснити патентування в іноземних державах. Порядок подання і розгляду заявки про наміри здійснити патентування на винахід, корисну модель чи промисловий зразок визначено в Інструкції про розгляд заявки про наміри здійснити патентування промислового зразка в іноземних державах та Інструкції про розгляд заявки про наміри здійснити патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних державах, затверджених наказом Держпатенту України від 22 травня 1995 року N 81;
• якщо Держпатент України протягом трьох місяців від дати надходження повідомлення заявника про намір запатентувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок в іноземній державі, не повідомив заявника про заборону зарубіжного патентування зазначеного винаходу, корисної моделі чи промислового зразка.

   У разі патентування за процедурою Договору про патентну кооперацію, міжнародна заявка подається до Держдепартаменту. Відповідно до законодавства України про промислову власність витрати, пов'язані з патентуванням в іноземних державах, несе заявник, але не держава.

   З огляду на бажання розширити співробітництво в космічних дослідженнях і технологіях і можливості комерційного використання космічних технологій між Україною і Сполученими Штатами Америки 22 листопада 1994 року була укладена Угода про співробітництво в дослідженні і використанні космічного простору в мирних цілях (Угоду ратифіковано 05.05.96). Відповідно до ст.5 Угоди Сторони зобов’язалися забезпечити адекватний та ефективний захист інтелектуальної власності, створеної або переданої згідно з цією Угодою. Розподіл прав на будь-яку інтелектуальну власність, створену згідно з цією Угодою, здійснюється відповідно до Додатка I Угоди ("Інтелектуальна власність").

   Дежавами-членами і учасницями СНД 6 березня 1998 року була укладена Угода про співробітництво по припиненню правопорушень у сфері інтелектуальної власності ( Угоду ратифіковано 21.09.2000 ), а 4 червня 1999 року - Угода про взаємне забезпечення збереження міждержавних таємниць в сфері правової охорони винаходів ( Угоду затверджено із застереженнями Постановою Кабінету Міністрів України N 2292 від 13.12.99р.), відповідно до якої Сторони забезпечують режим секретності щодо відомомостей про секретні винаходи.

5. ПАТЕНТНО-ПРАВОВІ СИСТЕМИ СВІТУ

    Кожна окрема країна має свою патентно-правову систему. Це пояснюється тим, що у світі неоднорідно розвивається науковий прогрес, право, визнання основних демократичних прав і свобод людини. Можна виділяти такі патентно-правові системи:

1. Американська патентна  система 

   У США патентний закон прийняли в 1952 р., однак у 80–90 р.р  ХХ ст. патентну систему США кардинально змінили. У 1999 році був підписаний новий патентний закон «Багатоаспектний акт по реформуванню інтелектуальної власності і комунікацій». Після цього змінено систему подачі заявки, охорони об’єкта. Винахідники в США можуть захищати свої інтереси безпосередньо, а також через посередницькі компанії-«промоутери». За кожну дію з подачі заявки і за підтримку патенту в силі винахідник оплачує збір від 350 до 2290 долл. США. Патентна система цієї держави істотно відрізняється від стандартів правової охорони, прийнятих у більшості розвинених країн.

   Американська патентна система впливає на найближчі країни: Канаду, Країни Південної Америки.

2. Англійська патентна  система. Окремо виділяється патентна  система Великобританії, яка впливає  на країни – її колишні колонії,  Ісландію, Шотландію. Велику роль  у масиві нормативних актів  тут відіграє судова практика.

   До 1800 р. в Англії склалася судова практика, відповідно до якої створення патентної монополії на винахід стає обов’язковим, якщо новизна задовольняє умовам, вказаним у «Статуті про монополії». Принципи англійського патентного законодавства були використані для розробки національних законів, прийнятих на початку ХIХ століття іншими європейськими країнами і США. У Великобританії після подачі заявки на патент на винахід або корисну модель проводиться попередній пошук заявки на патент і експертиза. Результати пошуку і експертизи з усіма запереченнями видаються у вигляді звіту протягом декількох місяців.

   Після листування з експертом у разі усунення всіх заперечень Патентним Відомством Великобританії видається патент. Основні збори з процедури патентування у Великобританії такі: мито за подачу заявки на патент на винахід або корисну модель – 500 фунтів стерлінгів; якщо буде листування з експертом – до 200 фунтів.

3. Французька патентно-правова  система поширюється на Бельгію,  Люксембург, Марокко.

   Перший французький патентний закон 1791 p. закріплював такі положення: будь-який творчий результат визнавався об’єктом права власності; винаходом визнавався творчий результат у будь-якому виді доцільної діяльності людини за умови його відповідності вимогам закону; держава гарантувала охорону прав творця шляхом видачі охоронного документу-патенту; вводилася обов’язкова державна реєстрація винаходів попередньою експертизою заявки по суті. Франція має систему проміжну між явочною і перевірочною.

4. Німецька патентна система  діє у Данії, Норвегії, Фінляндії,  Швейцарії, Японії. Основним нормативним  актом цієї системи є патентний  закон.

5. Система патентування  у Європейському Союзі. Європейський  патент діє на території 35 країн,  які є учасниками Європейської  Патентної Конвенції (ЄПК). Для  здобуття патенту на винахід  або корисну модель в Євросоюзі  перед подачею заявки на видачу патенту проводиться завчасний пошук для того, щоб переконатися, що винахід є новим. У разі отримання позитивних результатів пошуку подається заявка на видачу патенту на винахід. Після цього заявка проходить формальну експертизу, де перевіряється відповідність наявності і правильності складання всіх поданих документів, встановленим Правилам (ЄПК). Після формальної експертизи заявка проходить експертизу по суті, де перевіряється на предмет умови патентоспроможності. Після успішного проходження експертизи по суті приймається рішення про видачу і публікацію патенту на винахід. Протягом 9 місяців з дати публікації патенту на винахід можуть висуватись будь-які заперечення і незгоди з технічним рішенням.

6. Патентно-правова система  стран Азіатського і Африканського континенту. Ця патентна система більш спрощена, ніж у Європі, у зв’язку з тим, що ці країни борються за національний прогрес. На країни Азіатського й Африканського континентів сильно впливає англійське і французьке право (право колонізаторських держав). В більшості цих країн ще діють закони, прийняті в період колоніальної залежності. Наприклад, винахідницькі відносини продовжують регулюватися патентним законом безпосередньо англійським (Гана, Замбія, Кенія, Сомалі, Танзанія та ін.) або французьким (Малі, Гвінея). Водночас у деяких державах (Індія, Лівія, Руанда, Бурунди, країни Афро-Малагасійского Союзу та ін.) були прийняті нові патентні закони. Характер правового регулювання винахідницьких відносин у значній мірі спрямований на задоволення інтересів іноземних монополій. Для цього служить, наприклад, інститут ввезеного патенту, що діє в країнах французької системи, і подібний йому інститут зареєстрованого патенту, що діє в країнах англійської системи.