Особливості вивчення творів різних жанрів

Працюючи над казкою, не слід випускати з поля зору вимог, які ставляться до всіх уроків читання: домогтися усвідомлення змісту тексту.

                                                                    5

Структура уроків читання  казок нічим не відрізняється  від будови уроків опрацювання оповідань. Після ознайомлення з текстом  казки і тлумачення слів і виразів застосовується вибіркове читання, відповіді на запитання, складання плану, різні форми переказування. Головна увага має бути зосереджена на тому, щоб діти чітко уявляли послідовність розгортання подій і мотиви дій персонажів. У цьому допоможуть запитання.

У роботі над казкою застосовуються прийоми інсценізації й драматизації, інсценізація - це переробка будь-якого твору для сцени. Під драматизацією розуміють передачу подій, розказаних у прозовому чи віршованому творі, у драматичній формі, тобто в особах.

Молодші школярі знайомляться з епічними і ліричними віршами. Відмінність цих типів поетичних творів накладав відбиток на методику їх вивчення і на організацію уроків,

Так, епічним віршам властивий сюжет, тобто розвиток подій, тому організація уроків їх читання схожа на будову уроків вивчення оповідань п казок. Після вступної бесіди і ознайомлення з текстом застосовується повторне читання, аналіз головної думки і художнього її втілення. Тут не слід забувати і про специфічні прийоми роботи над віршем. Йому притаманні більша образність, своєрідна синтаксична будова речень, лаконічне змалювання образів, тому слід обережно пояснювати окремі слова і вирази, тлумачити смисл речень.

Як і інші поетичні твори, сюжетні вірші не позбавлені емоційного авторського ставлення  до героя поезії чи об'єкта зображення. У цих віршах ставлення автора до зображуваного часто висловлюється побажаннями, рекомендаціями. Під час аналізу поезії не слід ігнорувати можливості показати її особливості.

На відміну від епічних  віршів у ліричних поезіях немає  сюжетного розвитку. У них відтворено переживання поета чи почуття, властиві не тільки авторові твору, а й усім людям. Авторські переживання передаються або в змалюванні картин природи, або в розкритті політичних подій.

У читанках представлені віршовані твори громадянської і пейзажної лірики. У роботі над творами громадянської лірики важливо якнайповніше показати головну думку поезії, виявити складові частини ідейного задуму, а також ті висновки, які витікають з описуваного. Робота на цими віршами має доповнюватися розповідями про власні спостереження. Аналіз поезій громадянського спрямування потребує заключного слова вчителя.

Твори пейзажної лірики потребують своєрідного підходу  до їх вивчення. Ця поезія сприяє емоційному пізнанню дійсності, тому вводить учнів у світ художніх образів через почуття, а далі до думок і висновків.

Налаштувати школярів на сприймання вірша пейзажної лірики допомагають спогади про екскурсію в парк, ліс, поле, Безпосередня знайомство з природою - важлива умова усвідомленого розуміння тексту. Відповідний емоційний настрій може дати музика. Чи потрібно перед читанням пейзажної лірики знайомити з творами живопису однозначної відповіді в методиці нема. Вважається, що яскраві живописні образи можуть затьмарити словесні картини вірша, тому треба бути обачливим.

Робота над аналізом ліричного твору спрямовується на розвиток у школярів уваги до переживань, настроїв, що їх відтворює поет. На основі цього ведеться збагачення їх словника лексемами на позначення різних почуттів, бо діти ще не мають життєвого досвіду.

Нарис - це оповідний художньо-публіцистичний твір, у якому зображуються дійсні життєві факти, події, конкретні люди, вони розширюють пізнання учнів, оскільки їх тематика різна.

Переважна більшість  нарисів характеризується тим, що в  них виклад наукових даних базується на основі розгортання сюжету, в якому діють люди. У роботі над нарисом необхідно враховувати своєрідність викладу. Насиченість тексту фактичними даними потребує ширших пояснень, знаходження аналогій, відомих дітям з їх досвіду. Над яким би різновидом науково-художніх статей не велась робота і які б форми їх опрацювання не застосовувалися, вимога до їх читання залишається незмінною: уроки ознайомлення з нарисами мають давати учням деяку суму знань, розширити їх світогляд. А цього можна досягти тільки при активній пізнавальній діяльності. Слід насамперед урахувати зміст матеріалу. В одних випадках достатньо лише підвести учнів до слухання матеріалу, зацікавити їх, а в інших - необхідно роз'яснити, про що йдеться у творі, коли і де події відбувалися, яке значення вони мали в історії і чому ми повинні не забувати про них.

Позитивні результати читання  нарисів залежать також і від  того, як організовано їх аналіз, тобто, як ведеться розбір і усвідомлення частин розглядуваного матеріалу.

Як правило, кожна стаття містить нові для учнів дані. Вони втілюються в невідомі школярам слова, терміни і вирази. Перша вимога - це якомога точніше давати уявлення про зміст понять, які називаються, новими для учнів словами.

Перевіркою результативності роботи над нарисом має стати узагальнююча бесіда. Вона проводиться після розбору частин. В її основу кладуться запитання, які передбачають повторення матеріалу, розповідь про те, що учням стало відоме сьогодні, формування свого ставалення до опрацювання матеріалу.

 

                                                                     6

                                 Схеми уроків пояснювального читання

                                         1. Схема читання оповідання

1. Вступна бесіда з метою ввести в курс тих обставин, про які говориться в оповіданні.

    Пояснення в процесі бесіди деяких незрозумілих слів, що зустрічаються в тексті оповідання.

2. Читання оповідання вчителем (в І—II класах) або учнями (в III—IV класах) в цілому чи за

    закінченими частинами.

3. Коротке опитування учнів з основних питань прочитаного оповідання.

4. Повторне читання тексту учнями,

5. Робота над текстом; розбір змісту за запитаннями, вибіркове читання, розбір місць, що

    характеризують дійових осіб, розбір образних виразів, описів, читання мовчки з виконанням

    певних завдань, розгляд ілюстрацій до тексту, читання за ролями і ін.

6. Прикінцева бесіда (про ідейний висновок, про пов'язання прочитаного з фактами місцевого

    життя, з сучасністю).

7. Творчі роботи у зв'язку з читанням: розповідь за аналогією, продовження, поширення

    сюжету, переказ із зміною особи оповідача і ін.

                                                2.  Схема читання вірша

1. Вступна бесіда з метою створити в дітей настрій, підвести учнів до емоційного сприймання

    вірша.

2. Виразне, емоційне читання вірша вчителем.

3. Читання вірша учнями.

4. Розбір вірша: визначення картин, образів, змальованих у вірші, розбір образних виразів,

    художніх засобів, перечитування окремих місць вірша як відповіді на запитання.

5. Визначення вчителем слів з логічним наголосом, логічних і граматичних пауз, визначення

    місць для читання різним тоном і темпом.

6. Повторне читання вірша учнями з метою вироблення навичок виразного читання.

7. Заучування вірша напам'ять (в класі чи вдома)

                                              3.   Схема читання байки

1. Вступна бесіда про персонажів байки.

2. Читання байки в цілому вчителем.

3. Читання байки учнями.

4. Розбір байки за змістом і мовою (вирази дійових осіб байки, вирази, вжиті з іронією, в

    переносному значенні, дотепні вислови, читання байки за ролями, коли це можливо).

5 Складання плану і переказ байки.

6. Добір знайомих дітям  випадків із життя за темою  байки, розповідання про ці  випадки.

7. Розкриття алегорії  байки, виведення головної думки  (ідеї, моралі),,

8. Заучування байки  напам'ять.

                                           4. Схема читання казки

1. Попередня бесіда про зв'язані із змістом казки події, людей, тварин, створення певного

    настрою в учнів.

2. Читання казки вчителем і учнями (в молодших класах може учитель розповісти).

3. Розбір змісту казки за запитаннями вчителя, пояснення незрозумілих слів, виразів.

4. Складання плану казки і переказ змісту.

5. Читання окремих місць казки  в особах.

6. Прикінцева бесіда про те, що в казці правдиве, а що є поетичним домислом (вигадане).

                            5. Схема читання науково-популярної статті

1. Попередня бесіда чи розповідь  учителя на тему статті, розгляд  ілюстрацій, показ предметів у 

    натурі, макетів, моделей, демонстрування дослідів, використання матеріалів екскурсії до

          цієї теми та ін.

2. Читання статті за частинами  учнями вголос чи мовчки з  виконанням певних завдань. 

    Відповіді учнів на запитання вчителя.

3. Докладний розбір статті за частинами і в цілому, вибіркове перечитування окремих, цінних з

    наукового боку місць, пояснення наукових термінів і засвоєння їх учнями.

4. Повторне читання статті, складання плану і переказ по частинах.

5. Читання і переказ статті в цілому.

6. Прикінцева бесіда (про що дізналися учні з вивченої статті, чого навчилися, запис учнями в

    зошити наукових термінів, нових слів і висновків).

7. Практичні завдання учням додому (проробити дослід, зібрати колекції, змалювати щось і ін.).