Оцінювання успішності учнів у зарубіжній школі

1.Оцінювання успішності учнів у зарубіжній школі

Інструментом підвищення якості в реформуванні змісту освіти виступає удосконалення системи оцінювання — успішності учнів, роботи навчальних закладів, кваліфікаційного рівня вчителів, досконалості освітніх кваліфікацій. Модернізація систем оцінювання набувала особливого значення у 90-х роках XX століття у зв'язку з тенденціями урізноманітнення державних освітніх закладів з метою надання більшої свободи освітнього вибору; передачею центральними органами влади місцевим органам та школам контролю за використанням ресурсів та впровадженням навчальних планів і програм; інтенсивним розвитком недержавних та приватних шкіл   Удосконалення підходів до оцінювання результатів навчання посилюється також інтеграційними процесами в Європі та необхідністю віднаходження певного консенсусу щодо концептуальних засад оцінювання, що застосовуються різними країнами. З метою визначення основних критеріїв для удосконалення системи оцінювання в країнах ЄС на сучасному етапі відбувається процес розробки таких ключових понять:

1.Що має бути базою для  оцінювання: досягнення особистості  у порівнянні з іншими учнями (оцінювання відносно норми) або  досягнення відносно незалежного  стандарту (оцінювання відносно  критерію)?;   2.Які засоби перевірки правильності свідчення необхідні для встановлення правдоподібності оцінювальних рішень?;     3 Яким чином має бути забезпечена якість оцінювального процесу? 

Успішне вирішення згаданих проблем дасть змогу побудувати спільну струнку систему діагностики рівня навченості підростаючого покоління у західноєвропейських країнах, що стане важливим кроком для забезпечення кардинального підвищення якості середньої освіти.      Оцінювання успішності учнів є одним з найбільш поширених його видів Учителі оцінюють знання учнів кожного дня на основі їхніх відповідей на запитання, виставляючи оцінки за кожний вид роботи. Таке щоденне внутрішнє оцінювання (на рівні класу або школи) складається з "нормативного" та "критеріального" компонентів: досягнення кожного учня оцінюються відносно певної норми, за яку приймаються усереднені досягнення групи або класу, та відносно середньостатистичного суспільного критерію, який відображають нормативні документи на рівні регіону або держави (загальнонаціональний стандарт).            Іншим видом оцінювання успішності учнів у європейських країнах виступає зовнішнє оцінювання, яке дає змогу зробити порівняння та отримати дані щодо рівня знань учнів на регіональному або національному рівнях і вжити заходів з метою загального підвищення освітніх досягнень.   Жорсткій критиці піддається нині підсумкове оцінювання в середній школі з акцентом на селективному підході, хоча його селективні функції стосовно вищої освіти та ринку праці продовжують посилюватися. Одночасно у зв'язку з потребою підвищення якості учнівських знань та освітньої системи в цілому особливої ваги набуває розвитковий вид оцінювання, який надає змогу виявити рівень досягнень учнів, на певному етапі навчання та вчасно вжити необхідних заходів для поліпшення кінцевих результатів.     Перехід з класу в клас у багатьох країнах базується переважно на результатах постійного оцінювання знань, умінь та навичок учнів учителем-викладачем у класі. Періодичне оцінювання (іспити наприкінці шкільного року та серії тестів через регулярні інтервали часу протягом навчального року) відіграють часто лише допоміжну роль. На думку зарубіжних фахівців, постійне оцінювання (а не періодичне) дає змогу отримати більш реальну картину прогресу учнів

 

 

 

 

2.Сутність рейтингової ситеми оцінювання

Рейтингова система передбачає визначення рівня оволодіння учнями змістом навчального матеріалу кожної теми чи блоку цілісного курсу, сформованості вмінь і навичок.         Для запровадження рейтингової системи необхідно дотримуватися таких правил: повне охоплення всього обсягу навчального матеріалу та навчальних завдань; чітке визначення мінімуму знань, умінь і навичок як обов'язкової умови поступального руху в процесі навчання; поділ змісту навчального матеріалу і навчальних завдань на чітко окреслені та зрозумілі дидактичні блоки з визначенням критеріїв оцінювання якості їх опанування; відкритості й гласності процесу визначення рівня оволодіння знаннями.     Для правильної побудови рейтингових систем існує технологія з критеріями узгодження позицій експертів, тому що кількість балів за той чи інший навчальний досягнення призначається експертним способом досить довільно.              За цією системою визначаються:

• загальний і предметний рейтинг учнів у класі;
• рейтинг класів у школі;
• динаміка рейтингів учнів та класів протягом навчального року;
• рейтинг першої десятки учнів школи з навчальних предметів.

Рейтингове оцінювання знань - один з істотних способів: впливу на успішність учнів, формування інтересу до процесу навчання і його результатами; розширення кордону шкільного балу, підвищення його значущості; включення самих учнів в активний пошук можливості підвищення свого середнього бала і рейтингу.         Використання рейтингової системи потребує дещо іншого підходу до технології аналізу та оцінювання навчальної діяльності учнів, а також узгодження рейтингових показників з офіційно діючими критеріями оцінок у школі. Ця система ґрунтується на демократизмі, сприяє гуманізації навчально-виховного процесу, підвищенню відповідальності за виконання навчальних завдань, позитивно впливає на активізацію навчальної діяльності, стимулює учнів до систематичної праці.        Невипадково В.О. Сухомлинський писав: "Не можна допускати, щоб оцінювання знань виділялося з педагогічного процесу як щось відокремлене. Оцінка лише тоді стає стимулом, який спонукає до активної розумової праці, коли взаємини між учителем і учнем побудовані на взаємному довір'ї і доброзичливості. Якщо хочете, оцінка — це один з найтонших інструментів виховання. З того, як ставиться учень до оцінки, поставленої вчителем, можна зробити безпомилковий висновок про те, як він ставиться до вчителя, наскільки вірить йому й поважає його".        Формальне ставлення вчителя до оцінювання навчальної праці вихованців часто є джерелом конфліктів між учнями й учителями, між учителями й батьками учнів, зрештою між дітьми й батьками. "Для дитини, — писав Василь Олександрович, — найбільшою несправедливістю з боку вчителя є те, що він, поставивши несправедливо, за її глибоким переконанням, незадовільну оцінку, прагне ще й до того, щоб за цю оцінку її покарали батьки. З кожної дисципліни зміст навчального матеріалу, конкретні завдання необхідно розподілити на блоки, модулі, визначити терміни виконання кожного завдання, форми звітності, суму балів, співвідношення кількості балів з традиційними оцінками.          Ця технологія навчання дає змогу сконцентрувати пізнавальну, розвиваючу діяльність учня на певних логічно завершених частинах теоретичних знань і практичних умінь, з урахуванням більшої кількості чинників визначати рівень його успішності.     Модульно-рейтингове навчання - послідовне засвоєння навчального матеріалу рівними, цілісними, логічно впорядкованими і обґрунтованими частинами (модулями), результати якого є підставою для визначення місця (рейтингу) учня серед однокласників.  .      Рейтинг - позиція учня в класі за результатами навчання з певного предмета, яка визначається рейтинговим показником, тобто величиною, яка є відсотковим відношенням суми опорних оцінок з усіх модулів до суми максимально можливих.          У межах навчальної дисципліни кожний модуль пов'язаний своїм змістом з попереднім і наступним. Матеріал кожного модуля можна поділити на дрібніші структурні частини - навчальні елементи" У межах кожного модуля вказують конкретну мету вивчення навчальних елементів, дають відповідні методичні рекомендації. Модулі найчастіше збігаються з розділами навчальної програми чи підручника. Кожен з них є відносно самостійною й автономною частиною навчального процесу, яка розпочинається з оглядово-установчого заняття. Залежно від навчального предмета модуль передбачає певний обсяг знань, умінь і навичок, якими повинен оволодіти учень, перелік теоретичних і практичних завдань, які він має виконати. .       Учень обирає доступний йому варіант запропонованих завдань відповідно до своїх можливостей. Він повинен знати вимоги до змісту кожного навчального елемента на конкретному рівні. Виконуючи завдання найвищого рівня, учень опрацьовує додаткову літературу, пише творчу роботу, реферат, тощо.              Зміст модуля за домовленістю з учителем можна здати достроково, використавши вільний час на задоволення інших своїх навчальних інтересів. Модульно-рейтингова система спонукає учнів здобувати знання самостійно, користуючись методичними порадами педагога. Однак вона вимагає значних затрат часу на розроблення її технології, перевірку виконання завдань модуля, рівня знань, умінь і навичок учня.      Уміння педагога застосовувати різні технології навчання дає йому змогу творчо підходити до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, обираючи в конкретних умовах технологію навчання, яка найкраще забезпечує засвоєння знань, формування умінь і навичок за мінімальних затрат зусиль і часу.              Для забезпечення оптимальних умов для оцінювання навчальної роботи учнів варто дотримуватися таких правил        1. Пам'ятайте, що аналіз і оцінювання знань, умінь та навичок учнів — шлях забезпечення зворотного зв'язку в процесі навчання.     2. Домагайтесь систематичності в аналізі й оцінюванні знань, умінь і навичок учнів.            3. Створюйте ситуацію значущості процесу перевірки й оцінювання навчальної діяльності учнів.          4. повагою ставтесь до навчальної роботи вихованців.    5. Не витрачайте часу на з'ясування в учнів: "Що було задано додому?" 6. Створюйте позитивний емоційний настрій учнів під час опитування. 7. Перевіряючи виконання учнями домашнього завдання, зосереджуйте увагу на результативності цієї роботи за рівнем оволодіння новими знаннями, вміннями та навичками.          8. Чітко формулюйте запитання, яке спонукало б учнів до активного мислення, витримуйте паузу, яка дає змогу учням зібратися з думками; тільки після цього запрошуйте конкретного учня для відповіді.     9. Уважно слухайте відповідь учня, схвальним словом, жестом, мімікою стимулюйте мисленнєву активність вихованців.      10. Не переривайте монологічну відповідь учня; робіть аналіз після її закінчення.            

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Ефективність рейтингової системи оцінювання

Як свідчить педагогічний досвід, рейтингова система значною мірою нейтралізує недоліки традиційної школи завдяки створенню таких дидактичних умов:

         1.Організація навчального процесу за інноваційними проблемно-модульними програмами (граф-схемами навчальних курсів, науковими проектами навчальних модулів, розвивальними міні-підручниками та ін.), які, розкриваючи соціально-функціональну роль кожного, чітко визначають психолого-дидактичний зміст спільної діяльності вчителя й учнів на певному етапі функціонування навчального модуля, забезпечують розвиток певного набору культурних функцій особистості з її ментальним досвідом і потенціалом.            2. Детальна технологізованість модульно-розвивального процесу на рівні окремого навчального курсу (сукупність навчальних модулів), змістового модуля (вісім основних освітніх технологій) і міні-модуля (30-, 25-, 20-хви-линне навчальне заняття з чітко визначеною системою проблемно-діалогічних засобів).             3. Зменшення щоденних навчальних навантажень на учня. Замість 5-7-ми предметів він готує і вивчає 2-З, максимум 4, що дає йому змогу в кілька разів підвищити зосередженість на певному освітньому змісті  4. Впровадження гнучкого розкладу і скорочення уроку до 30-ти (25 і 20) хв., оскільки три міні-модулі по 30 хв. забезпечують більший простір для маневру, ніж два уроки по 45 хв. Завдяки цьому незмінними протягом року є психофізіологічна готовність та інтелектуальна здатність учнів до ефективного навчання.             5. Гармонізація системи особистісної готовності учнів за допомогою спеціальних психолого-педагогічних заходів (систематичне, ґрунтовне тестування інтелектуального й особистісного зростання, гнучкий режим навчальної і позанавчальної праці тощо).        6. Оптимізація індивідуального пізнавального процесу кожного учня, оскільки навчання розпочинається з формування внутрішньої пізнавальної мотивації і через нормотворчість завершується рефлексивним осмисленням себе, своїх можливостей у реальному світі.       7. Дидактична сформованість професійної діяльності вчителя завдяки чіткій логічній послідовності етапів функціонування навчального модуля, їх змістовій психолого-педагогічній характеристиці, що дає змогу в деталях проектувати організацію навчально-виховного процесу у формах розвивальної педагогічної взаємодії на основі соціально-культурного досвіду    Якщо порівняти звичайну систему оцінювання знань з рейтинговою то можливо простежити певну закономірність на користь останньої:

Звичайна система	Рейтингова система
Оцінка виставляється за одиничну відповідь	Дозволяє вести сестиматичний облік знань і умінь учнів
Налаштовує учнів на роботу в міру наближення заліку	Вимагає сестиматичної і наполегливої роботи
Не виключає принципу «лотиреї» на заліку	Оцінюнює конкретні вміння і навички
Сприяє пасивності під час підготовки до заліку	Налаштовує на активну діяльність і відповідальність учнів за результативність оцінювання їх знань іумінь

 

Список використаних джерел

 

1.Бойко Н.Я. Рейтингова система як основа грунтовного засвоєння знань // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2004. - № 12. – с.2-4.    2.Касянчук Г. Рейтингова система оцінювання // Початкова освіта. – 2005. - № 43.             3.Козак Л., Копанська О. Рейтингове оцінювання діяльності шкіл за підсумками навчального року // Директор  школи. – 2006. - № 5-6.  4.Луценко И.А., Половина Г.П. Рейтинговый критерий комплексной оценки одаренной личности // Обдарована дитина. – 2002. - № 6. – с.29-33.   5. Огородник Т., Пулина Г. Рейтинговая технология оценки знаний учащихся // Директор  школи. Україна. – 1999. - № 8-9. – с.144-149.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Інструментом підвищення якості в реформуванні змісту освіти виступає удосконалення системи оцінювання — успішності учнів, роботи навчальних закладів, кваліфікаційного рівня вчителів, досконалості освітніх кваліфікацій.          Модернізація систем оцінювання набувала особливого значення у 90-х роках XX століття у зв'язку з тенденціями урізноманітнення державних освітніх закладів з метою надання більшої свободи освітнього вибору; передачею центральними органами влади місцевим органам та школам контролю за використанням ресурсів та впровадженням навчальних планів і програм; інтенсивним розвитком недержавних та приватних шкіл Рейтингова система передбачає визначення рівня оволодіння учнями змістом навчального матеріалу кожної теми чи блоку цілісного курсу, сформованості вмінь і навичок.         Рейтинг - позиція учня в класі за результатами навчання з певного предмета, яка визначається рейтинговим показником, тобто величиною, яка є відсотковим відношенням суми опорних оцінок з усіх модулів до суми максимально можливих         Для запровадження рейтингової системи необхідно дотримуватися таких правил: повне охоплення всього обсягу навчального матеріалу та навчальних завдань; чітке визначення мінімуму знань, умінь і навичок як обов'язкової умови поступального руху в процесі навчання; поділ змісту навчального матеріалу і навчальних завдань на чітко окреслені та зрозумілі дидактичні блоки з визначенням критеріїв оцінювання якості їх опанування; відкритості й гласності процесу визначення рівня оволодіння знаннями.  Для правильної побудови рейтингових систем існує технологія з критеріями узгодження позицій експертів, тому що кількість балів за той чи інший навчальний досягнення призначається експертним способом досить довільно.             За цією системою визначаються: загальний і предметний рейтинг учнів у класі; загальний і предметний рейтинг учнів у класі; загальний і предметний рейтинг учнів у класі; рейтинг класів у школі; рейтинг класів у школі; динаміка рейтингів учнів та класів протягом навчального року; рейтинг першої десятки учнів школи з навчальних предметів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Рейтингове оцінювання знань - один з істотних способів: впливу на успішність учнів, формування інтересу до процесу навчання і його результатами; розширення кордону шкільного балу, підвищення його значущості; включення самих учнів в активний пошук можливості підвищення свого середнього бала і рейтингу.        Використання рейтингової системи потребує дещо іншого підходу до технології аналізу та оцінювання навчальної діяльності учнів, а також узгодження рейтингових показників з офіційно діючими критеріями оцінок у школі. Ця система ґрунтується на демократизмі, сприяє гуманізації навчально-виховного процесу, підвищенню відповідальності за виконання навчальних завдань, позитивно впливає на активізацію навчальної діяльності, стимулює учнів до систематичної праці.       Формальне ставлення вчителя до оцінювання навчальної праці вихованців часто є джерелом конфліктів між учнями й учителями, між учителями й батьками учнів, зрештою між дітьми й батьками   Ця система навчання дає змогу сконцентрувати пізнавальну, розвиваючу діяльність учня на певних логічно завершених частинах теоретичних знань і практичних умінь, з урахуванням більшої кількості чинників визначати рівень його успішності.            .Ця система є дуже ефективною,оскільки вона забезпечує:  1.Організацію навчального процесу за інноваційними проблемно-модульними програмами         2.Зменшення щоденних навчальних навантажень на учня   3. Оптимізацію індивідуального пізнавального процесу кожного учня .  4.Дидактичну сформованість професійної діяльності вчителя.

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

 

Кафедра дошкільної педагогіки

і психології

 

 

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

на тему:

«Сутність і ефективність рейтингової системи оцінювання знань,умінь і навичок учнів»

 

 

Підготувала:

 студентка 1 курсу 

                                                                                    13 групи 

                                                                                              Манолова А.Д.

Перевірила:

                                                                                                канд.пед.наук,

                                                                                   доцент