Проектні технології як основа розвитку креативної особистості

       У 90 - ті рр. ХХ ст. у вітчизняній освіті знову спостерігається підвищений інтерес до методу проектів, орієнтованого на самостійну (індивідуальну, групову) роботу, що передбачає дослідницьку і пошукову діяльність, творчі роботи учнів, роботу з різноманітними джерелами інформації, які несуть варіативні точки зору.

       Метод проектів знайшов своє відображення і в українській педагогіці.  Над цією проблемою працюють школа - комплекс № 1 м.Южне Одеської області, Маріїнська гімназія м. Одеси, київські ліцеї та гімназії, Шепетівський пансіон Хмельницької області, НВК з ліцеєм № 55 та НВК № 14 м. Харкова,

СЗШ №129 м. Дніпопетровська, Шахтарська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 Донецької області, вчителі Криворізької загальноосвітньої школи № 87 Ніколайцева О.І., Кривонос Н.М., вчитель Криворізької загальноосвітньої школи № 17  Оснік Т.М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Специфіка проектної діяльності.

    Проектна діяльність допомагає молодій людині залучитися до активної соціальної діяльності, оволодівши здатністю через проект особистого розвитку змінювати цей світ. У проектній діяльності змінюються взаємини «вчитель - учень»: учень - суб'єкт навчання, учитель - партнер.

       Отже, специфіка проекту полягає в зміні суб'єктно - об'єктних відносин у процесі навчання і виховання. Як відомо, ефективність системи навчання вища, якщо учень сам стає суб'єктом навчання. Активна позиція учня й реалізація принципу «вчитися діючи» є важливою характеристикою проектної роботи. А.Самохіна, кандидат педагогічних наук, визначає такі характеристики проектної роботи:

проект - це цілісна робота, її не можна закінчити, зупинившись на півдорозі, оскільки оцінювати слід вихідний продукт;

проект - це складна робота, яка передбачає різні види діяльності;

обов'язковим атрибутом є реальна практична діяльність.Практика - системотвірний компонент розвитку життєвої компетентності учнів;

проектна діяльність ґрунтується на активній соціальній дії у розв'язанні життєво значущої проблеми.

Проектування розпочинається з творчого акту становлення мети й одночасного моделювання широкого соціального контексту проекту, у якому означену мету проблематизовано в контексті засобів її реалізації. У процесі проектної діяльності в суб'єкта утворюються основні критерії, необхідні для здійснення самостійного і відповідального вибору в проблемних ситуаціях. Концепція діяльності проектування базується на тому, що  проектування - цілісна діяльність суб'єкта в усіх його складниках (завданнях, засобах, умовах)  і їхніх взаємозв'язках.

     Робота над проектом -- практика особистісно зорієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів (6,5). У свідомості школяра це має такий вигляд: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати». Для педагога -- це прагнення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

           Проектна діяльність допомагає усвідомити відповідальність кожного за спільну справу, підвищити рівень особистої участі, якомога ефективніше виконати роботу та представити її результат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. Типи проектів

        Як відомо, існують різні класифікації навчальних проектів та їх видове розмаїття. Так, одному з послідовників Дж. Дьюї -- В. Кілпатрику вдалося вдосконалити систему роботи над проектом (проектом у той час вважався цільовий акт діяльності, в основі якого інтерес дитини). Модель, яка відображає таке розуміння, представлена автором таким типами проектів(10, 123):

створюваний (продуктивний)

споживчий

вправа

науково-дослідницький

розв'язання історичних або літературних проблем

        Створюваний (продуктивний) проект пов'язаний з трудовою діяльністю -- підготовкою макета, конструкторською діяльністю тощо.

      Споживчий (його метою є споживання у найширшому розумінні, включаючи розваги) -- підготовка екскурсій і надання різних послуг тощо.

      Проект-вправа -- це проекти навчання і тренування для оволодіння певними навичками.

      Робота над проектом включає усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту.

         А О. Пехота пропонує свою класифікацію проектів (9, 35):

дослідницькі

інформаційні

творчі

практико-орієнтовані

ігрові

Найдоцільнішою, є така типологія проектів(14, 75):

за характером контактів

за характером координації

за предметно-змістовою галуззю

за кількістю учасників

за формою представлення результатів

за тривалістю

за провідною діяльністю

    Розглянемо детальніше структуру кожного типу проектів.

І. За формою представлення результатів: театралізована вистава;  класне свято,

Конференція, телепроект, відеопроект, творчий звіт, композиція, фантазія, ярмарок, фестиваль,  екскурсія тощо.

II. За предметно-змістовою галуззю: монопредметні (літературно-творчі, історико-краєзнавчі, спортивні, природничі, проекти дизайну); міжпредметні; позапредметні.

III. За характером координації: з безпосередньою; з прихованою.

IV. За характером контактів: внутрішні (серед дітей однієї вікової групи (класу), серед учнів школи, району, міста, країни); міжнародні (серед представників різних країн).

V. За кількістю учасників: індивідуальні, парні, групові.

VI. За тривалістю: нетривалі (кілька уроків з програми одного предмета, 2 -- 6 годин); тривалі (від місяця до кількох місяців);

VII. За провідною діяльністю: дослідницько-пошукові, ознайомлювально-інформаційні, ігрові (рольові, творчі, прикладні.

       Під час дослідницько-пошуковіого проекту діяльність учнів спрямована на розв'язання проблеми, результат якої заздалегідь не відомий. Проекти за своєю структурою максимально наближені до наукових досліджень:

* постановка проблеми;

* формулювання гіпотези;

* планування та розробка дослідницьких дій;

* збирання інформації, її аналіз та узагальнення;

* підготовка та оформлення результатів проекту;

* публічна презентація результату;

* рефлексія;

* висновки.

        Для цих проектів важливі мета, структура, соціальний напрям, актуальність. Вони дають змогу активізувати та розвивати розумові й мовленнєві здібності школярів, їхнє мислення, пам'ять, привчають до уважності, спостережливості, відповідальності, формують культ знань. 
          Ознайомлювально-інформаційні проекти спрямовані на збір інформації про який-небудь об'єкт, явище. Передбачено ознайомлення учасників з цією інформацією, її аналіз та узагальнення фактів. Проект має певну структуру: 
* формулювання мети; 
* робота з різноманітними джерелами інформації; 
* обробка матеріалів, їх аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки; 
* оформлення результату; 
* презентація (публікація, у тому числі в електронній мережі тощо). 
     В процесі роботи припускається корекція структури проекту. Крім того, ознайомлювально-інформаційні проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких, їхнім модулем. Результат такого проекту можна представити таким чином: 
* збір і оформлення цікавих фактів із життя письменника (життєва позиція, ідейно-естетичний ідеал, кредо і світогляд, вдача, темперамент, грані особистості, характер, зацікавлення і захоплення, обдарування тощо); 
* пошук і оформлення відомостей про різні варіанти твору; 
* складання карти подорожей літературних героїв; 
* створення фотоальбомів, виставок; 
* проведення уявних екскурсій тощо. 
Ці проекти інтегрованого характеру. Учні одержують проблемні завдання залежно від пізнавальних інтересів і творчих здібностей (завдання для біографів, учнів-літературознавців, учнів-читців тощо)

        В ігрових (рольових) проектах учасники беруть на себе певні ролі, обумовлені характером та змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні або ділові взаємини. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності залишається гра. Результати роботи намічаються напочатку, проте повністю вони виявляються лише наприкінці. Структура проекту залишається несталою до завершення роботи. Результат ігрового проекту -- це: 
* реклама книжки; 
* імітація зйомки продовження оповідання чи повісті; 
* літературно-театральні вистави; 
* обігрування різних сюжетних версій та ситуацій, у яких опиняються герої; 
* літературні ігри (кросворди, чайнворди, лабіринти, ребуси і т.д.); 
* ігрова імітація соціальних і ділових стосунків тощо. 
     Творчі проекти не мають чіткої структури спільної діяльності учасників, вона вимальовується залежно від жанру остаточного результату та його представлення. Однак оформлення результатів потребує чіткої структури обраної форми. Головне завдання проекту полягає в тому, щоб «навчити школярів грамотно, логічно, творчо висловлювати свої думки, використовуючи засоби художньої виразності» (13, 12). Результат творчого проекту -- це створення і презентація: 
* відеофільму; 
* фотопроекту; 
* діафільму; 
* сценарію до створених фільмів; 
* рукописних збірок різної тематики з ілюстраціями; 
* сценарію літературно-музичного свята; 
* колективного колажу; 
* ілюстративного матеріалу; 
* журналу мандрівки разом з улюбленим героєм; творів різних літературних жанрів (казок, оповідань, есе, віршів, статей тощо); 
* альманаху; 
* макета журналу, газети, альбому тощо. 
      Прикладні проекти мають певну структуру взаємодії учасників, кожен з яких виконує певну функцію. Проект має чітко визначений результат, який орієнтований на соціальні інтереси учнів. Особливо важливою є «правильна організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження у практику» (16, 44).  Результати прикладних проектів -- це складання: 
* програми з літератури для внуків; 
* проекту освіти 20.. року; 
* заповіту нащадкам; 
* словників різних видів: топонімічних, власних назв, застарілих слів, діалектизмів, неологізмів (на матеріалі художніх творів) тощо; 
* хроніки життя класу; 
* законів класу (школи); 
* інструкції тощо. 
На практиці частіше доводиться мати справу з проектами змішаного типу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ. Використання проектних технологій на уроках української мови і літератури

      Уроки української мови і літератури  - це той благодатний грунт, який допомагає використати як один із методів навчання проектну технологію.       Починаючи працювати з учнями за методом проектів, використовую  найчастіше мультимедійні презентації як наочність, поступово навчаючи школярів застосовувати презентацію як вид оформлення самостійної дослідницької діяльності. Розтлумачую необхідність при цьому обов'язкової постановки проблемного запитання і знаходження відповіді на нього впродовж дослідження,  доборі незаперечних аргументів, використанні додаткової літератури під час дослідження. Пояснюю учням середніх класів, як правильно оформлювати список використаної літератури, оскільки це їм знадобиться при написанні наукових робіт для участі в конкурсі-захисті робіт МАН.

     Більшість проектів - дослідницькі, які діти створюють індивідуально, в парах, групах. Оформлення таких презентацій відбувається зазвичай вдома, оскільки є обмеження з використанням комп'ютерів на уроках. Метод проектів - це модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей у процесі створення певного «продукту» під контролем учителя.

      Найбільш доцільним та ефективним метод проектів є на уроках літератури та в позакласній роботі. Результатом такого проекту можуть бути твори різних літературних жанрів: казка, оповідання, вірш, стаття, сценарій, альманах, виставка, фольклорне свято, альбом, газета, екскурсія тощо.

       Підготовка проекту з мови орієнтує більше не на пошукову, а творчу діяльність. У мовному проекті можуть міститися правила, визначення з обраної теми, схеми, таблиці, алгоритми, вправи на повторення, творчі завдання, ребуси, кросворди, акровірші тощо.

Найчастіше практикуються індивідуальні, парні проекти, групові.

 

 

2.1. Використання методу проектів  на уроках української літератури

На своїх уроках використовую о презентацію як вид реалізації інформаційного проекту. На початку вивчення теми «Життя і творчість О.Довженка» була створена  розгорнуту презентацію про життя і творчість кінорежисера, яка стала демонстраційним матеріалом на уроці із відповідними завданнями та акцентами.

. Прикладом такого проекту є презентація «Велике таїнство творення в романі П.Загребельного «Диво» або «Хто такий справжній друг» за твором В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», або «Проблема злочину і кари у повісті О.Кобилянської «Земля».

         Безумовно, навчальний процес потребує урізноманітнення. Не можна весь час повторюватись, бо учні пристосовуються і втрачають інтерес. Тому на допомогу приходить комп'ютерна програма Publisher, яка дозволяє оформити досліджений матеріал у вигляді різноманітних публікацій: газет, буклетів тощо.

Елементом дослідження може бути публікація, яка розкриває один із аспектів проблеми. Наприклад, негативний аспект характеру чи поведінки головних героїв повісті В. Нестайка «Тореадори з Васюківки». Ця публікація групи «журналістів» є до певної міри провокативною, оскільки покликана висвітлити лише негативні риси героїв твору і таким чином спонукати шестикласників до дискусії.

    Характеристика образів- персонажів літературного твору найкраще проводити через творчі проекти. Наприклад, учні 8 класу створювали «кінострічку» за твором «Слово про похід Ігорів». Клас працював у парах. Кожна пара одержала завдання - проілюструвати певний епізод твору. Потім з цих ілюстрацій була створена кінострічка, до кожного епізоду учні добирали коментарі з твору, переказували своїми словами зміст твору. Таким чином, учні засвоїли в цікавій формі матеріал, набули комунікативної компетенції, одержали оцінку відповідно до внеску у проект, і ніхто на уроці не залишився байдужим.

       Цікавим виявився проект - підбір за характером сучасних акторів для виконання ролей за п'єсою І.Карпенка - Карого «Мартин Боруля» .

Ігрові проекти представляють собою обігрування різних сюжетних ситуацій, рольову гру, вистави, рекламні акції тощо. Мною було проведено урок-рольову гру в 8 класі «Людина і гроші» за п'єсою І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» без використання ІКТ. Проект-змагання рекламних агенцій «Хижий звір» та «Дике птаство» за «Мисливськими усмішками» Остапа Вишні потребував створення рекламних буклетів з допомогою комп'ютерної програми.  Такі проекти дозволяють учням спробувати себе в певній ролі, що наближає їх до відповідної життєвої ситуації, до майбутньої професії, вчить переконувати інших у власній позиції.

          На уроках узагальнення матеріалу теж можна використати комп'ютер. Наприклад, під час доповідей представників дослідницьких груп учні-програмісти створили узагальнюючу схему за їхніми висновками з різних народознавчих аспектів повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять».                                       

         Узагальнити тему «Творчість Т.Г.Шевченка» в  9 класі допоміг проект, коли учні створювали стіннівки, розкриваючи той чи інший етап творчості Т.Шевченка. Потім кожна група проводила захист свого проекту, обґрунтовуючи доречність вибору того чи іншого матеріалу.

      Під час опрацювання біографічної теми учні залучаються до участі у творчому проекті "Віртуальний музей письменника". Для цього школярі об'єднуються у групи; кожна група отримує завдання опрацювати певний біографічний матеріал (за підручником або додатковою літературою), скласти перелік можливих експонатів для окремої музейної кімнати. Так, під час вивчення теми "Марко Вовчок" (9 клас) учні підбирають експонати до таких "музейних залів": "Марія Вілінська: становлення письменниці. Орловський край. Опанас Маркович"; "Життя в Україні. "Народні оповідання" - літературний дебют Марка Вовчка"; "Марко Вовчок у Петербурзі. Дружба з Т.Г.Шевченком"; "Марко Вовчок за кордоном (у Франції, Німеччині, Швейцарії, Англії, Італії)», «Перекладацька діяльність. Літературна спадщина Марка Вовчка"; "Марко Вовчок - фатальна жінка української літератури. Останні роки життя". Кожна група презентує свою роботу, проводячи "екскурсію" певним залом віртуального музею Марка Вовчка.