Психолого-педагогічні вимоги щодо проведення підсумкового оцінювання студентів на практичних заняттях та під час підсумкового модульног

 

 

 

 

 

 

Дисципліни	Знати	Вміти
Попередні (забезпечувальні) 1. 2. 3. Наступні (забезпечувальні) 1. 2. 3. Внутрішньо-предметна інтеграція (між темами даної дисципліни) 1. 2. 3.

 

5. Відбір змісту навчального матеріалу теми та його структурування

Головним  критерієм відбору змісту теми навчальної дисципліни є вимоги навчальної програми, а також значимість теми в майбутній професійній діяльності лікаря. Другим критерієм відбору є значимість змісту теми для вивчення наступних тем, дисциплін. Не менш важливою в методичному відношенні с проблема структурування змісту матеріалу. Психологічний аналіз свідчить, що структурування є одним з найбільш універсальних прийомів переробки та засвоєння інформації людиною. Цими прийомами важливо володіти як сучасним викладачам, так і студентам. В умовах значних інформаційних перенавантажень навчальних програм оптимальний відбір змісту теми та його структурування стає актуальною проблемою педагогічної практики.

Основні етапи структурування змісту теми, побудови структурно-логічної схеми теми:

• розподіл всього масиву інформації на частини (блоки)., кожний з яких отримує свою назву (основи);
• виділення головних елементів в кожному блоці інформації;
• визначення основних характеристик головних та другорядних елементів структури;
• визначення логічних зв'язків між основними та другорядними елемента структури інформації, графічне позначення їх лініями;

• "уникнення замкнених ліній та їх перетинання;

• структурно-логічна схема повинна повноцінно відображувати основний зміст теми, але, водночас, не бути інформаційно перенавантаженою, або недостатньо інформативною.

Оволодіваючи прийомами  структурування студенти опановують прийомами  логічного аналізу теми, виділення  її змістовного ядра, побудови графічної  логічної структури з оптимальним ступенем її деталізації. Все це відбувається на основі активізації психічних процесів сприймання, уваги, активізації смислової, зорової, рухової, образної пам'яті, логічного та образного мислення. Все це є умовою глибокого розуміння та довгострокового збереження навчальною матеріалу в пям'яті студентів,

Структурно-логічна схема  змісту теми відіграє роль опорного елементу в довгостроковій пам'яті студента і тому може бути широко використана  як універсальний прийом, якому навчаються студенти в цілях переробки великих  обсягів теоретичної інформації.

1. Етіологія

2. Клініка

3. Діагностика

4. Лікування

 

 

6. План та організаційна структура заняття.

№ з/п	Основні етапи заняття, їх функції та зміст	Цілі	Методи контролю і навчання	Матеріал методичного  забезпечення: (контролю, наочності, інструктивні)
1	2	3	4	5
	Підготовчий етап
І	Організаційні заходи
ІІ	Постановка навчальних цілей  та мотивація			див.п.2 «Навчальні цілі» див.п.1«Актуальність теми»
ІІІ	Контроль вихідного рівня  знань, навиків, вмінь: дається короткий план змісту, що виноситься на контроль, наприклад: Етіологія та патогенез … Клініка … Діагностика … Лікування … Профілактика …	ІІ	Методи контролю теоретичних  знань: -Індивід. Теоретичне опитування, дискусія, навч. конференція; -Рішення типових задач; -Тестовий контроль; -письмовий теоретичний контроль.	Питання Проблеми       Задачі   Тести   Письмові теоретичні завдання	Таблиці Малюнки Структурно-логічні схеми Муляжі Аудіо- та відео матеріали тощо
	Основний етап
ІV	Формування професійних  вмінь та навичок: дається перелік  основних практичних завдань, щодо їх оформлення, напр..: Для клінічних кафедр: Провести курація хворого Скласти план обстеження… Провести діагностику та диференційну діагностику… Визначити план лікування… Визначити профілактичні заходи…   Оволодіти навиками…, технікою…, методикою …	ІV                                 ІІІ	Метод формування професійних  вмінь: тренінг у вирішенні типових  та нетипових ситуаційних задач (реальних клінічних, імітованих, текстових) в інтерактивних формах.             Метод формулювання практичних навиків: Практичний тренінг	Професійні алгоритми  для формування професійних вмінь  та практичних навиків; Хворі, історії хвороби; Обладнання; Інструментарій; Ситуаційні задачі; Імітаційні, рольові ігри; Протоколи, довідкові, нормативні матеріали; Аудіо- та відео- матеріали тощо;               Обладнання, прилади, інструментарій, алгоритм.
	Для фундаментальних кафедр: 1. Дослідити медико-біологічний  об’єкт, дослідити його структуру,  властивості, функції, клінічно  інтерпретувати тощо; 2. Дослідити лабораторно,  експериментально…	ІV                   ІV	Медико-біологічне, лабораторне, експериментальне дослідження	Інструкції (алгоритми) проведення лабораторного дослідження; Макропрепарати; Мікропрепарати; Лабораторне обладнання; Лабор.-дослід. завдання
	Підсумковий етап
V                                               VІ           VІІ	Контроль та корекція рівня  професійних вмінь та практичних знань.                                         Підведення підсумків  заняття: теоретичного, практичного, організаційного   Домашнє завдання	ІV                                 ІІІ	Методи контролю професійних  вмінь: Аналіз та оцінка результатів  клінічної роботи студентів (для клінічних кафедр), Аналіз та оцінка результатів  лабор., експерим., досліджень (для фундаментальних  кафедр) Рішення нетипових ситуаційних  задач, завдань.   Методи контролю практичних навиків: індивідуальний контроль практичних навиків та їх результатів     Підсумкове оцінювання студентів за критеріями знань, навиків, вмінь	Результати клінічної  роботи Результати лабораторного  дослідження Нетипові ситуаційні задачі, завдання тощо.                   Обладнання                       Орієнтована картка для самостійної  роботи з літературою. Рекомендована література (основна, додаткова, електронні джерела)

 

 

7. Матеріали методичного забезпечення заняття.

7.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття:

• питання теоретичного опитування, співбесіди, дискусії, навчальної конференції, презентації;
• типові задачі: ситуаційні, текстові, рольові, імітаційні тощо;
• письмові теоретичні завдання: структуровані. схематизовані;
• тестові завдання для контролю репродуктивного рівня теоретичних знань:

• з множинним вибором: передбачають вибір групи правильних відповідей з множини даних;

• на визначення правильної послідовності дій, етапів, стадій, процесів із заданої довільної, хаотичної множини даних;

• на знаходження логічних зв'язків між елементами двох груп даних;

• конструктивні: передбачають самостійне формулювання, позначення, вписування відповідей в тексті, в схемі, на малюнку, в алгоритмі тощо.

7.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

• професійні алгоритми для формування практичних навиків та професійних вмінь;
• алгоритми диференційної діагностики (див. метод. Рекомендації для організацій самостійної роботи студентів);
• нетипові ситуаційні задачі, лабораторні, практичні завдання;
• протоколи, стандарти, нормативні, довідкові матеріали:
• сценарії рольових ігор, матеріали інших інтерактивних методів навчання;
• матеріали наочності: аудіо-, відео- тощо;
• обладнання.

 

3. Матеріали контролю для підсумкового етапу:

• ситуаційні нетипові задачі, завдання для контролю та корекції рівня професійних вмшь та практичних навиків;

4. Матеріали методичного забезпечення самостійної роботи студентів з

літературою по темі заняття:

• список рекомендованої літератури по темі заняття: основна, додаткова, з електронних джеоел;
• завдання для індивідуально-дослідницької або групової пошукової роботи студентів та відповідні їм сучасні джерела інформації;
• для молодших курсів може бути запропонована орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою, (див. метод. рекомендації для організації самостійної роботи студентів).