Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Декабря 2013 в 17:44, лекция
Мета - просвітницька робота з педагогами з формування у них сучасних уявлень про природу, методах виявлення та шляхах розвитку обдарованості. Створення умов, що сприяють виявленню, супроводу та розвитку дітей з різними видами обдарованості. В Україні склалася критична ситуація з поповненням національної науки молодими кадрами. «Старіння» української науки вже сьогодні негативно позначається на розвитку держави. Вона неефективно використовує інтелектуальний і творчий потенціал обдарованих учнів. Відсутні сприятливі умови для реалізації їхніх здібностей. Обдаровані діти – дуже цінна, але досить тендітна частина нашого суспільства. Тому розвиток і виховання обдарованих дітей – завдання, що потребує узгоджених дій багатьох: державних діячів, педагогів, психологів, батьків.
Яких «+» у вас більше – на парних чи непарних номерах? Якщо парних плюсів у вас більше, ми вітаємо вас – ви абсолютно нестандартний вчитель, такі зустрічаються рідко.
Перші – «непарні» – зрозумілі учні, їх люблять вчителі. Їх, частіше за все і називають обдарованими. А «парні»? Хто вони? У цих учнів інша обдарованість – творча!
Ці незвичні школярі не розуміють іноді очевидних істин, у них на все своя думка, своя позиція. Їм приходять у голову дивні ідеї – «дурні», за думкою людей, які не вміють побачити нешаблонне.
Тобто, крім різних видів обдарованості, є два принципово різних типи: навчальна і творча. Є люди/рідко/ які суміщають енциклопедичні знання і нестандартне мислення. Але таких дуже мало. Більшість діляться на: «пожирателів знань» та «творців нового» (інтелект і творчість). /Як приклад -дослідження серед переможців міжнародних олімпіад на наявність творчих здібностей/. Творчі діти погано пристосовуються до життєвих умов, протистоять усталеним порядкам, у них по-іншому організована особистість. Особистість, що не вміє пристосовуватись. І для них не настільки важливий результат, скільки сам процес! /приклад з учнями-олімпійцями/ Тому і важко з ними усім. Але не кидайте їх.
Дискусія.
Як ви вважаєте, хто важливіший для науки: вчені-енциклопедисти, які систематизують і поглиблюють знання, чи вчені-новатори, які прокладають нові шляхи в науці? Що важливіше для суспільства: передача і збереження накопиченого досвіду чи пошук нових знань, нових способів практичної діяльності?
Суспільству потрібні люди з різними видами обдарованості!
Стала суспільною проблемою наша безгосподарність по відношенню до природи. Таке відношення ми часто називаємо навіть злочинним. Але ще більший злочин – наше відношення до обдарованих дітей. Обдаровані діти – не тільки духовне багатство країни, це ще і економічне, і політичне багатство. Непоправні не тільки природні ресурси, непоправна втрата духовних ресурсів. Адже кожна людина – це цілий Всесвіт.
І поруч з екологією природи повинна з΄явитися екологія обдарованості. Це важка задача: тут і відповідне виховання і просвіта батьків, тут і підготовка вчителів. Навіть наша медицина повинна бути спеціально підготовленою до того, щоб мати справу з обдарованими дітьми: багато захворювань, особливо психоматичних, у них зустрічаються дуже часто.
І звичайно, обдаровані діти повинні стати предметом спеціального інтересу науки. Тобто таланту потрібна постійна турбота всього суспільства. Найстрашніше для його розвитку і реалізації – саме байдужість.
Перш за все потрібне визнання самого факту, що вони є, що вони інші – не тільки за своїми інтелектуальними і творчими можливостями, а і по особистісним характеристикам.
І останнє. Обдарованість – не тільки подарунок долі, а ще і випробування духу. Це, як сказав поет, доручення від Господа Бога. І тому давайте будемо терплячими і дбайливими.
Информация о работе Система роботи з обдарованими дітьми в умовах сільської школи