Стан і перспективи впровадження інклюзивної освіти

 

 

 

 

2.1 Позитивні аспекти залучення дітей з особливими потребами

до  загальноосвітніх навчальних закладів

Серед позитивних аспектів залучення  дітей з особливими потребами  до загальноосвітніх навчальних закладів варто зазначити:

• діти почуваються потрібними, бажаними, стають самостійнішими;
• змінюються поведінка, ставлення до навчання та оточуючих;
• діти успішно адаптуються в колективі, у них з'являються нові друзі, зникає відчуття ізольованості;
• відбуваються швидкі та помітні зміни в розвитку;
• діти значно удосконалюють свої вміння й навички, намагаються краще читати, писати, малювати (це простежується в дитячих роботах);
• навчаються у ровесників соціального досвіду;
• здорові діти накопичують позитивний досвід взаємодії;
• усі діти сприймають один одного як рівних;
• здорові діти стають добрішими, милосерднішими;
• забезпечується співпраця, співпереживання, співдружність;
• діти з особливими потребами починають почуватися комфортно;
• педагоги мають додаткові можливості розвинути і продемонструвати свою педагогічну майстерність і творчість.[1-c.9]

Переваги інклюзивної освіти:

    для дітей з особливими освітніми потребами:

• завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей.
• ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами.
• оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально.
• навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей.
• у дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими ровесниками й участі у громадському житті.

    для інших дітей:

• діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей.
• діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них.
• діти вчаться співробітництву.
• діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.

    для педагогів та фахівців:

• учителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів.
• учителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності.
• спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.[1-c.15]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Інклюзивну освіту слід розуміти як комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісного навчання дітям з особливими освітніми потребами шляхом їх навчання у загальноосвітніх закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей. Слід зазначити, що серед пріоритетних завдань є розробка та запровадження інклюзивних освітніх технологій у контексті формування інклюзивного підходу й моделей надання спеціальних освітніх послуг дітям з особливими потребами, у тому числі з інвалідністю.[2-c.5-7]

У цьому контексті постає необхідність розробки особистісно орієнтованих індивідуальних планів і програм; методичних рекомендацій щодо належної організації інклюзивної освіти і комплексної реабілітації, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у межах освітньої інклюзії, забезпечення навчальних закладів необхідною матеріально-дидактичною базою, що дозволяє здійснювати інклюзивне навчання.

Розбудова системи інклюзивної освіти в Україні потребує подолання соціальних, організаційних, адаптивних перешкод через формування державної стратегії інклюзивної освіти, розробки фінансових механізмів її утримання, оновлення системи професійної підготовки вчителя, підвищення рівня спеціальної педагогічної освіти батьків і громадськості, розробку методичних прийомів і технологій освітньої інклюзії, адаптацію шкільних приміщень відповідно до потреб дітей з особливими освітніми потребами.[2-c.14]

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел :

1. Віднічук М.А., Мельник Н.А., Гурінчук О.О. Інклюзивна освіта: наукові засади, проблеми та перспективи впровадження в загальноосвітній навчальний заклад . Інформаційно-методичний посібник № 2, 2011р. – с. 6-15

2. Інклюзивна освіта: стан  і перспективи розвитку в Україні:  Науково-методичний збірник до  Всеукраїнської науков - практичної конференції в рамках реалізації проекту «Створення ресурсних центрів для батьків дітей з особливими освітніми потребами» за підтримки програми IBPP — ТАСІS Європейської комісії / ВФ «Крок за кроком». — К.: ФО-П Придатченко П. М., 2007. —180 с.- с.7-14