Теоретичні основи навчання дітей дошкільного віку аплікації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Діагностика умінь і навичок з аплікаційної діяльності.

 

Діагностична методика з визначення умінь і навичок з аплікаційної діяльності містить кілька серій завдань для молодшої, середньої і старшої групи. Зміст діагностичних завдань ускладнюється відповідно до віку дітей та їхніх зростаючих зображувальних можливостей і спрямований на виявлення рівня сформованості як загальних, так і спеціальних умінь.

Завдання для виявлення рівня  сформованості

Загальних умінь:

• Добирати необхідне обладнання та матеріали для аплікації – пензлик, ножиці, клей, різні види паперу, тканини, природних матеріалів тощо;
• Організувати своє робоче місце;
• Планувати основні етапи аплікаційної діяльності;
• Ощадливо витрачати матеріали, час, підтримувати порядок на робочому місці;
• Оцінювати якість готової аплікації;

Спеціальних умінь:

• Правильно і безпечно користуватися ножицями, клеєм, пензлем;
• Правильно розподіляти клей по деталі;
• Правильно створювати композицію аплікації;
• Вирізувати, викладати, наклеювати деталі у певній послідовності, враховуючи їхні колір, форму, величину, за необхідності дотримуючись певного ритму;
• Виконувати сюжетну аплікацію;
• Використовувати різні прийоми вирізування – по прямій, із просуванням уперед, по округлій лінії; вирізувати з паперу, складеного удвічі, «гармошкою»; симетричне, силуетне вирізування тощо;
• Використовувати різні аплікаційні техніки – скачування грудочок, мозаїка, колаж, обривання, вітраж, орігамі тощо;
• Здійснювати самоконтроль (проміжний, підсумковий) – перевіряти, чи симетрично розташовані деталі, чи міцно й акуратно вони склеєні, чи відповідає робота зразку(якщо він є) або власному задуму;
• Оцінювати свої зусилля, докладені для досягнення мети, тобто здійснювати самооцінку.

Діагностику можна проводити  на початку і наприкінці навчального  року з метою визначення початого і сформованого рівня аплікаційних умінь і навичок, а також у ході навчання – з метою визначення ефективності окремих методичних прийомів та перспектив подальшої роботи з дітьми.

 

 

 

 

 

1. Діагностика умінь і навичок з аплікаційної діяльності у дітей третього року життя.

 

З дітьми третього року життя  роботу проводять у двох напрямах:

• Ознайомлення дітей із властивостями паперу;
• Навчання викладання готових форм.

Тому наприкінці року дітям пропонують виконати таку завдання:

 

Завдання 1

Мета: виявити уміння дітей виконувати різні дії з папером: рвати, м‘яти, шарудіти, скачувати у грудочку, згинати, відривати шматочки від цілого.

 

Ігрова вправа « Паперові перетворення»

 

Матеріали та обладнання:

• Папір гладенький, шорсткуватий, матовий; цигарковий, серветковий, для письма; білий, кольоровий тощо;
• Предмети, виготовлені з паперу; 
• Ляльки, іграшкові ведмедики, мишенята та зайчики.

Створення ігрової  мотивації:

Вихователь: діти, сьогодні ми з вами будемо «чарівниками» і робитимемо чудесні перетворення простого паперу. Для початку зробимо різнобарвний салют. Для цього слід ось так відривати маленькі шматочки від цілого кольорового аркуша паперу, а потім підкидати їх, імітуючи салют. Отже, перетворення починається!(починають виконувати вправу)

Погляньте, наші ляльки збираються у гості. Вони просять «чарівників» зробити їм стрічечки для бантиків, щоб бути ошатними.(діти рвуть папір на широкі смужечки.) а ще нашим лялькам потрібні запрошення на гостини. Для цього ми позгинаємо ось ці паперові клаптики. (виконання вправи)

А ось Вінні-Пух хоче, щоб йому зробили макарони на вечерю. (вихователь пропонує «чарівникам» виготовити макарони, розриваючи цілий шматок паперу на довгі смужки.)

Тепер Вінні-Пух задоволений,а його друзі-ведмедики засумували. Щоб їх розрадити, наші «чарівники» зроблять їм м‘ячики.(зминання паперу і формування грудки).

От тепер ведмедикам буде весело. А мишенятам подобається гратися  з папером! Вони вміють шарудіти ось  так (показує).а ви так умієте?(виконання вправи).

Наші зайчата дуже люблять цукерки. Любі «чарівники»,давайте перетворимо ось цей папір у різнобарвне драже.(діти скачують паперові грудочки з кольорового паперу).

Об‘єктами для аналізу  є уміння:

• Виконувати різні дії з папером (рвати, м‘яти, шарудіти, скручувати в грудочку, згинати, відривати шматочки від цілого),враховуючи його властивості ( м‘який, легко мнеться, рветься, скачується, згинається тощо, а цупкий – важко.)   

Залежно від завдання обстеження можна поводити індивідуально, з двома – трьома дітьми чи підгрупою  дітей. Важливо так організувати обстеження, щоб дошкільники не повторювали аплікаційні роботи одне одного.

 

Методика вивчення ступеня самостійності старших  дошкільників

 

 Методика вивчення  ступеня самостійності старших  дошкільників під час аплікації передбачає виявлення:

• Мотивація діяльності;
• Уміння ставити мету;
• Рівень сформованості навичок самостійного планування й організації аплікаційної діяльності;
• Рівня володіння різними видами і способами аплікації, а також аплікаційною технікою;
• Уміння діяти без допомоги дорослих при виборі змісту, засобів і способів виконання аплікаційних завдань;
• Спроможності здійснювати самоконтроль і оцінювати результат відповідно до задуму;
• Ступеня прояву активності й ініціативи як у процесі аплікаційної діяльності, так і під час оцінювання своїх дій.

Результати, отримані у ході обстеження, фіксують. Можна використовувати такі способи фіксації:

• Записи педагога;
• Протоколи спостережень, бесід з дітьми;
• Діагностичні картки.

На основі даних, отриманих  під час обстеження, складають  характеристики, визначають рівні розвитку умінь і навичок з аплікаційної діяльності та ступінь самостійності кожної дитини, на підставі яких і складають програму подальшої педагогічної роботи.

Кожну дію діти оцінюють окремо. Максимальна кількість балів  – 6.

Критерії оцінки

Дитина одержує:

• 1 бал – за самостійне виконання однієї дії з папером;
• 0 балів – за невиконану або неправильно виконану дію.

 

В – високий рівень – 5 – 6 балів;

С – середній рівень – 3 – 4 балів;

Н – низький рівень – 0 – 2 бали.

 

Дані, отримані за результатами виконання завдання, заносять до діагностичної картки.

 

Діагностична  картка визначення умінь виконувати різні дії з папером у дітей  третього року життя

 

Ім‘я дитини	Уміння виконувати різні дії  з папером						Рівень умінь виконувати різні  дії з папером
	рвати	м‘яти	шару - діти	скачувати в грудочку	згинати	Відривати шматочки від цілого
Ганнуся Т.	0	1	1	0	0	0	Н
Катруся Н.	0	1	1	0	1	1	С

 

 

Завдання 2

Мета: виявити уміння дітей викладати зображення предмета з двох, трьох, чотирьох частин.

 

Ігрова вправа «іграшковий магазин»

 

Матеріали та обладнання:

• Фланелеграф;
• Конверти, в які вкладено паперові частини іграшок, наклеєні на оксамитовий папір (курча, пірамідка тощо).

 

Створення ігрової  мотивації:

(вихователь  роздає конверти дітям, що сидять  за столиками.)

 

Вихователь: діти, у конвертах лежать частини, з яких ви можете викласти іграшки для іграшкового магазину. Дістаньте частини й поміркуйте, яку іграшку і яким чином ви можете викласти.

( діти виконують вправу. Вихователь виставляє отримані  іграшки на фланелеграфі, і всі разом милуються зображеннями іграшок на «вітрині» іграшкового магазину.)

 

Об‘єктами для  аналізу є уміння:

• Виділяти основні частини предмета;
• Складати зображення цілого предмета з двох, трьох, чотирьох частин;
• Орієнтуватися на площині, розуміти значення слів «зверху», «знизу».

Кожний об‘єкт оцінюють окремо. Максимальна кількість балів  – 6.

Критерії оцінки

 

Дитина одержує 2 бали, якщо:

• Самостійно і правильно виконує завдання;
• Правильно орієнтується на площині.

 

Дитина одержує 1 бал, якщо:

• Складає зображення за допомогою вихователя;
• Не завжди правильно орієнтується на площині.

 

Одержує 1 балів, якщо:

• Неправильно виконує завдання;
• Не орієнтується на площині.

 

В – високий рівень – 5 – 6 балів;

С – середній рівень – 3 – 4 балів;

Н – низький рівень – 0 – 2 бали.

 

Дані, отримані за результатами виконання завдання, заносять до діагностичної  картки.

 

 

 

 

 

Ім‘я дитини	Рівень сформованості умінь		Загальний рівень умінь з аплікаційної діяльності
	виконувати різні дії з папером	викладати предмет з частин
Ганнуся Т.	Н	Н	Н
Катруся Н.	Н	С	С

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Діагностика умінь і навичок з аплікаційної діяльності у дітей четвертого року життя.

 

На початку навчального  року в молодшій групі обстеження дітей проводять з метою виявлення  рівня сформованості навичок  і вмінь, засвоєних у попередній групі. При цьому застосовується діагностична методика, розроблена для дітей третього року життя.

Робота з навчання дітей аплікації у молодшій групі  здійснюється за такими напрями:

• Викладання зображення предмета з готових форм (з п‘яти і більше частин);
• Диференціація предметів за кольором, формою, величиною;
• Наклеювання.

Діагностику рівня освоєння аплікаційної діяльності дітьми у молодшій групі варто проводити у середині і наприкінці навчального року за поданою нижче методикою.

Завдання 1

Мета: виявити уміння і навички викладати зображення цілого предмета з п‘яти і більше частин.

 

Ігрова вправа «Зображення якого предмета можна  викласти?»

 

Матеріали та обладнання:

• Конверти з набором геометричних фігур,з яких можна викласти зображення знайомих предметів – башточку, вагончик, будиночок тощо;
• Фланелеграф;
• Оксамитовий папір.

Створення ігрової  мотивації:

(вихователь  роздає дітям конверти.)

 

Вихователь: Діти, у конвертах лежать частини, з яких можна скласти певний предмет. Форма частин різна, тому предмети вийдуть теж різні. Дістаньте з конвертів ці частини і поміркуйте, яких предмет кожен з вас може із них викласти.

(діти виконують  завдання. Вихователь хвалить дітей  за виконану роботу.)

 

Об‘єктами для  аналізу є уміння:

• Виділяти частини цілого предмета, що складається з п‘яти і більше частин,і визначати їхню форму та розташування (внизу, вгорі) ;
• Викладати частини у певній послідовності;
• Самостійно добирати частини відповідної форми для створення різних предметів;
• Складати зображення предмета, правильно розташовуючи частини.

 

Кожний показник оцінюють окремо. Максимальна кількість балів  – 8.

 

Критерії оцінки

 

Дитина одержує 2 бали, якщо:

• Уміє виділяти частини предмета й визначає їхню форму та розташування;
• Самостійно складає зображення предмета із частин;
• Орієнтуватися на площині.

 

Дитина одержує 1 бал, якщо:

• Пропускається помилки при виділенні частин предмета;
• Складає зображення предмета за допомогою дорослого;
• Недостатньо впевнено орієнтується на площині.