Є. І. Тихеєва про основи теорії сенсорного виховання дошкільників

Отже, сенсорне виховання має здійснюватися у нерозривний зв'язок із різною діяльністю. Засвоїти сенсорний еталон – це зовсім отже навчитися правильно називати ту чи іншу властивість. Треба мати чітке уявлення про різновидах кожного властивості і, вміти користуватися такими уявленнями для аналізу та виділення властивостей найрізноманітніших предметів найрізноманітніших ситуаціях. Інакше висловлюючись, засвоєння сенсорних еталонів – це використання їх як «одиниць виміру» в оцінці властивостей речовин.

 

4. Зміст й умови сенсорного виховання

Зміст сенсорного виховання має бути узгоджено  змістом дитячої діяльності. Це означає, що дітей сприйняттю предметів, вмінню їх аналізувати, порівнювати має  бути узгоджено з наступним процесом образотворчої, конструктивної або  іншийде4ятельности. У протилежному значно знижується ефект навчання дітей і створюються певні труднощі під час вирішення дітьми образотворчих, конструктивних та інших завдань.

Зупинимося кілька докладніше на змісті сенсорного виховання. Дитина у житті стикається з величезним розмаїттям форм, фарб та інших властивостей предметів. Йому самому ще важко розібратися у всьому цьому різноманітті, і давно потребує допомоги вихователя (дорослого). Вихователь організує почуттєвий досвід дитини, використовуючи певний суспільний досвід. У процесі суспільно – історичного поступу людство систематизувало розмаїття властивостей предметів. Були виділено основні форми предметів (кулю, коло, квадрат), основні кольору. Оволодіти цими основними формами, та городніми т. буд. та його словесними позначками полегшує дитині орієнтування в навколишній світ. Набуті знання й уміння допомагають дітям правильно аналізувати різноманітні форми. Ці основні форми, основні кольору виступають як еталони, зразки, які допомагають дітям розібратися у всьому різноманітті. І ця частина надзвичайно істотна: оволодіння нею значною мірою визначає успіх в сенсорному вихованні дітей. Зображувальна діяльність дозволяє дітям ближче ознайомитися з такі риси як злитість і розчленованість, округлість і прямолінійність контуру, пропорційність. У процесі кожного виду ставляться конкретні завдання: що той намалювати, побудувати. Щоб виконувати ці завдання, потрібні лише виконавчі вміння і навички, а й уміння попередньо розглянувши той чи інший предметно, що має бути висловлене у цій малюнку чи конструкції. У зміст сенсорного виховання входить розвиток слуховий чутливості, вміння вслуховуватися і розрізняти звуки, розвиток мовного слуху (сприйняття звуковий боку промови) й музичного (вміння розрізняти звуки за висотою, сприймати ритмічний малюнок та інших.

Тихеєва радила створювати в кожному саду куточки живої  природи, обдумано підбирати дидактичний матеріал - природний (насіння, квіти, плоди, комахи, каміння, пісок), життєвий (меблі, посуд, знаряддя праці, непридатний матеріал), штучний (будівельний матеріал, ігри парами , лото, іграшки, картини). Дидактичний матеріал Тихеєва вважала одним з найважливіших факторів інтелектуального розвитку дитини, однак попереджала: матеріал цей повинен відповідати основним запитам та інтересам дітей; застерігала педагогів від зайвого захоплення штучним дидактичним матеріалом, так званої «гімнастикою почуттів» (або вправами по розумової ортопедії). «Взагалі, застосування дидактичного матеріалу з метою розвитку зовнішніх почуттів, - писала вона, - вимагає вкрай обережного, продуманого відносини. Треба, перш за все, зрозуміти, що виховання зовнішніх почуттів є не мета, а засіб; воно повинно з'явитися підготовкою, канвою, що полегшує творчому розуму людини можливість проявити себе, вишивати по цій канві самобутні узори. Здійснити подібне, правильно розуміється виховання органів почуттів справа не легка ... »  
 У кожній віковій групі орієнтування у часі представляється по-різному. У молодшої дошкільної групі уточнюють уявлення дітей про такі проміжках часу, як ранок, день, вечір і ніч. Педагог називає час і перераховує відповідні йому види діяльності дітей: « Зараз ранок. Ми вчинили гімнастику, умилися і тепер снідати». Або: « Ми вже поснідали, позаймались. Нині вже день. Скоро пообідаємо». З дітьми розглядають картинки, фотографії, що зображують діяльність дітей і дорослих у різні відтинки часу. Пропонує питання: «Хіба ти робив вранці? Днем?». І т. п. Поступово слова ранок, день, вечір, ніч наповнюються конкретним змістом, набуває емоційне забарвлення. Діти починають ними користуватися у своїй промові. У середній групі як й у молодшої орієнтування у часі розвивається у повсякденні. Важливо, щоб він базувалася на міцної чуттєвої основі. Педагог уточнює уявлення дітей про частинах діб, пов'язуючи знати їхні назви про те, що роблять діти, близькі до них дорослі вранці, днем, ввечері, вночі. Тимчасові поняття «сьогодні», №»завтра», »вчора» носять відносний характер; дітям важко їх засвоїти. Тому необхідно вирішувати якомога частіше користуватися словами сьогодні, завтра, вчора, і спонукати дітей до цього. Вихователь постійно звертається про дітей питанням: « Коли ми малювали? Що ми бачили сьогодні (вчора)? Значення слів швидко поволі розкривають на конкретні приклади. Під час вдягання він хвалить тих, хто швидше вдягається, сварить повільних; на прогулянці порівнює швидкість руху пішохода і велосипедиста, автомобіля та потяги, гусениці і жука. У старшої групі на початку учбового року закріплюють і поглиблюють уявлення про такі тимчасових відтинках як ранок, день, вечір, ніч. Для вправи дітей у використанні тимчасових термінів у старшій групі широко використовують словесні дидактичні ігри та зовсім ігрові вправи, наприклад «Продовжуй». Це вправу робити у вигляді ігри робилися із м'ячем. Діти стають вкруг. Вихователь вимовляє коротку фразу й рішуче кидає м'яч. Той кому потрапив м'яч, називає відповідне час. Наприклад: вихователь кидає м'яч у відповідь: « На пошту ми ходили …», «..вчора», - закінчує фразу дитина, зловивший м'яч « Заняття з математики ми мали..» « … сьогодні». У підготовчій до школи групі закріплюють такі знання про такі періодах часу, як ранок, день, вечір, ніч, тиждень, дають уявлення про місяцях хлопці запам'ятовують їхніх назв. Орієнтування у часі має базуватися на міцної чуттєвої основі, тобто. переживанні тривалості часу у зв'язки Польщі з здійсненням різноманітної діяльності, по-різному емоційно забарвленою, і навіть спостереженнями за явищами природи, подіями життя.

 

5. Методика сенсорного виховання дошкільника

На заняттях малюванням, ліпленням, аплікацією ми вчимо дітей різних видів зображення: предметного, сюжетному, декоративному. Сенсорне розвиток дітей забезпечується будь-якою з цих занять. Заняття предметного змісту найчастіше проводяться з урахуванням обстеження предметів, їх частин, будову предметів, їх становище у просторі.

Загальновідомо: сенсорне розвиток пов'язаний не тільки з формуванням  розумових здібностей дитини, розвитком  його промови, воно надає сильний  вплив на становлення естетичних і моральних почуттів. Сутність естетичного  виховання Тихеєва бачила в частому сприйнятті художніх образів. Сприймаючи красу, «розлиту» навколо нього, відзначала вона, дитина мало-помалу стає чуйним цінителем прекрасного. А для цього необхідно розвивати його смак на кращих зразках живопису, музики, живого художнього слова. У свою чергу естетичні враження повинні народжувати в дитині доброту. З усіх почуттів, що дають найбільш яскраві враження і, отже, благотворно впливають на моральне становлення дитини, підкреслювала Тихеєва, перше місце належить зору і слуху. Слух, і які спираються на нього мова і мислення, перебувають у нерозривній єдності з духовним розвитком дитини. За допомогою зору і слуху малюк знайомиться з красою навколишнього світу, а культ краси - могутній союзник моральності.  
Так, але яким чином навчити дитину користуватися почуттями у всій їхній повноті, передбаченої природою? Є.І. Тихеєва бачила один шлях - у «організованому знайомстві з навколишнім конкретною дійсністю і наданні систематичної допомоги». На її думку, зовнішній світ, представлений свідомо, розумно і систематично, саме та арена, на якій споруджується будинок чуттєвих сприйнять. Заслуга Тихеєва в тому, що вона розробила методику використання дидактичного матеріалу, «щедро розсипаного в природі», методику спостережень за явищами природи. Найпевніший шлях розвитку почуттів дитини, його світу сприйнять, як вона вважала, це безпосередня близькість з природою, робота в саду, поступове знайомство з світом тварин, рослин, комах, «екскурсії в природу». 

Спочатку дітей  ознайомлять із основним становищем предмета у просторі може спокою. І на перших зображеннях діти відбивають саме ця становища. Поступово треба підводить дітей до розуміння мінливості просторового стану справ і живих істот, до збагачення їх уявлень про світ.

Успішне виконання  практичних дій залежить від попереднього сприйняття й аналізу те, що це потрібно робити. Тому вдосконалення сенсорних процесів під час занять має бути отримані здебільшого здійснено до початок практичних дій. Спеціально організоване сприйняття предметів з використання її результатів у тому чи іншого змістовної діяльності ми називаємо обстеженням. Обстеження – основний метод сенсорного дітей. У процесі її діти опановують вміннями сприймати такі властивості предметів і явищ, як величина, форма, просторові відносини, колір, особливості звуків людської мови і музичних звуків. Всі ці властивості становлять зміст сенсорного виховання. Обстеження предмета початок виступати як необхідну ланка, попереднє власне виконавчої діяльності. Діти формувалося вміння членувати конкретне завдання конструювання якого – або предмета або його зображення у малюнку більш часті завдання й встановлювати їх послідовність.

Попри розходження  в обстеженні предметів залежно  від наступної продуктивної діяльності можна назвати загальні основні  моменти, які притаманні багатьох видів обстеження:

1. Сприйняття  цілісного образу предмета

2.Вичленение  основних частин предмети й  визначення їх властивостей.

3.Вичленение  дрібніших частин предмети й  встановлення їх просторового  розташування стосовно основним  частинам.

4. Повторне цілісне  сприйняття предмета.

Такий спосіб обстеження може бути застосований для аналізу  будь-який форми найрізноманітніших предметів, й тому він можна назвати  узагальненим.

 

 

 

 

 

 

 

Список використовуваної літератури :

 

1. Ананьєв Б.Г., Рибалко Е.Ф., Особливості сприйняття простору в дітей віком. М., 1964.- 334 з.

2.АркинЕ.А. Дитина  в дошкільні роки.- М.: Просвітництво, 1967.-445с.

3. Венгер Л.А. Виховання сенсорної культури дитини від народження до 6 років. – М.: Просвітництво, 1988. –144с.

4. Венгер Л.А., Розвиток здібностей до наочному просторового моделювання// Дошкільна виховання - 1982 № 3. - З. 24

5. Дидактичні  ігри та зовсім вправи по  сенсорному вихованню дошкільнят / Під ред.Л.А. Венгера. – М.:Просвещение,1978. –96с.

6. Журнал. Вихователь  дошкільного освітнього закладу.  №1/2010.

7. Крулехт М., Онищенко Е. Вона стояла біля витоків вітчизняного дошкільного виховання / / Дошкільне виховання. -1993. - № 5. - С. 52-54 

8. Логінова. Дошкольная педагогіка. М., 1988. – 406 з.

9. Морозова О.Е.І. Тихеева. Дошкільний вік: сенсорний розвиток і виховання / / Дошкільне виховання. -1993. - № 5. - С. 54-55 

10.Поддьяков М.М. Сенсорне виховання у процесі конструктивної діяльності // Теорія і практика сенсорного виховання дитячого садка. М., 1965. – 367 з.

11. Програма виховання і навчання у дитсадку / Під ред. Л.Т. Фрониной. – М.: Міністерство просвітництво РРФСР, 1987, -191с.

1. Розвиток дітей раннього віку умовах варіативного дошкільної освіти / Під ред. Т.Н. Дороновой. Т.И. Єрофєєва. М.: Обруч, 2010. –304с.

12.Усова Педагогіка та колективна психологія сенсорного розвитку та виховання дошкільника // Теорія і практика сенсорного виховання дитячого садка. М., 1965. – 389 з.

13. Щелованов Н.М. Ясла і будинку дитини - завдання виховання. - В кн.: Виховання дітей раннього віку в дитячих установах. М., 1960.  
 
4. 

 

[1] Психологія дошкільника. Хрестоматія /сост. Г.А.Урунтаева. - М., 1997.

[2] Психологія  дошкільника. Хрестоматія /сост. Г.А.Урунтаева. - М., 1997.

 

[3] Психологія  дошкільника. Хрестоматія /сост. Г.А.Урунтаева. - М., 1997.

[4] Усова Педагогіка та колективна психологія сенсорного розвитку та виховання дошкільника // Теорія і практика сенсорного виховання дитячого садка. М., 1965.

[5] Запорожець  А.В. Психологія дії: Обрані  психологічні праці.- М., Воронеж: МОДЭК, 2000.

[6] Поддьяков М.М. Сенсорне виховання у процесі конструктивної діяльності // Теорія і практика сенсорного виховання дитячого садка. М., 1965.