Історія розвитку комп'ютерів

Поряд із Intel подібні чіпи запропонували Motorola і Zilog. До машин четвертого покоління відносять американські В-7700, "иллиак-IV,, радянську ЕОМ "зльбрус", ПС 2000.[10]

 

 

1972 р. - Поява ЄС ЕОМ

У 1972 році країни соціалістичної співдружності приступили до розробки третього покоління. Єдина система  обчислювальних машин (ЄС ЕОМ) — це комплекс стаціонарних типових машин  колективного користування із широким діапазоном продуктивності, що мають загальну структурну базу і загальну систему команд (сумісність програмування, загальну номенклатуру зовнішніх пристроїв і однакового логічного зв'язку між пристроями..

Ядро Єдиної системи  складали 7 процесорів, що охоплюють діапазон швидкостей обчислень від декількох тисяч до 2 млн. операцій у секунду, У процесорі були реалізовані операції з фіксованою і плаваючими комами й операції над десятковими числами. У ЄС ЕОМ використовувався паралельно-послідовний принцип виконання операцій, наприклад, однобайтна обробка даних при двохбайтової вибірці її з ОЗУ в машині ЄС-1020.

 

Кінець 1970-х pp. - П'яте покоління комп'ютерів

У 1970-і роки були створені так називані мінікомп’ютери, такі як PDP-11 фірми Digital Equipment Corporation, із відносно невеликими габаритами і менше потужні, чим великі комп'ютери. Зростала потреба в малих недорогих ЕОМ, що підтримують одне робоче місце - персональних комп'ютерах (PC).

До кінця 1970-х років  мікронізація чіпів привела до того, що повна обчислювальна машина могла розміститися на звичайному письмовому столі. Маленькі комп'ютери мали доступну ціну, що привело до росту зацікавленості з боку підприємств, шкіл і університетів. Упровадження PC можна вважати початком виробництва комп'ютерів 5-го покоління. На початку 1975 року з'явився перший що комерційно поширюється комп'ютер -альтаир"88ОО", що був побудований фірмою MITS на основі мікропроцесора Intel 8080. Він мав 256 байт оперативної пам'яті й управлявся за допомогою спеціальної панелі перемикачів. Для введення і виводу даних використовувався дисковод 8-дюймових гнучких дисків, що купувався окремо.

 

Пол Аллен і Білл Гейтс (Рис.16)

 Наприкінці 1975 року  Пол Аллен і Білл Гейтс (Рис.16) (майбутні засновники фірми Microsoft) створили для комп'ютера "альтаир" інтерпретатор мови Basic, що дозволило користувачам досить просто спілкуватися з комп'ютером і легко писати для нього програми.[10]

IBM PC і PC DOS (Рис.17)     Osborne (Рис.18)

 

 

1981 р. - Поява IBM PC і PC DOS (Рис.17)

У серпні 1981 року поряд  із Apple, Commodore і Atari на ринку з'явилися перші переносні бізнеси-комп'ютери фірми Osborne (Рис.18). Але отут виник ще один конкурент — IBM.

У 1981 році фірма IBM випустила свій перший мікрокомп’ютер IBM PC (IBM Personal Computer) із відкритою архітектурою, заснований на 16-розрядному мікропроцесорі 8088 фірми Intel. Цей комп'ютер був обладнаний монохромним текстовим дисплеєм, двома дисководами для 5-дюймових дискет на 160 Кбайт, оперативною пам'яттю 64 Кбайта. IBM PC був орієнтований на ринок комп'ютерів для бізнесу.

IBM вирішив використовувати власну операційну систему і доручив фірмі програмного забезпечення Microsoft її розробити. Вона стала продаватися разом із IBM PC як PC DOS.

Білл Гейтс, власник компанії Microsoft, заснував свою першу фірму вже в 14 років, у 19 років перервав навчання в університеті, щоб стати бізнесменом, і через 5 років мав світову монополію на операційну систему MS DOS. Сьогодні Гейтс є одним із багатющих людей Америки.[10]

Pentium (Рис.19)       i80386 (Рис.20)

 

Березень 1993 p. -

У березні 1993 року фірма Intel оголосила про початок промислових постачань 66- і 60-Мгц версій процесора Pentium (Рис.19). Системи, побудовані на базі Pentium, цілком сумісні з персональними комп'ютерами, що використовують мікропроцесори І8088, i80286, i80386 (Рис.20) , i486. Нова мікросхема містила біля 3,1 мільйони транзисторів і мала 32-розрядну адресну і 64-розрядну зовнішню шину даних.

Pentium із тактовою частотою 66 Мгц має продуктивність біля 112 MIPS (мільйонів інструкцій у секунду). Архітектура Pentium містить два арифметико-логічних пристрої, завдяки чому дві команди можуть бути виконані за один такт синхронізації. Крім того, Pentium має два роздільних 8-кбайтних кешу: один для команд і один для даних. Одним із найбільш цікавих нововведень, використовуваних у Pentium, є невелика кеш-пам'ять, називана Branch Target Buffer, BTB (буфер міток переходів), що дозволяє динамічно пророкувати переходи в програмах, що виконуються. В даний час мікросхеми  зняті з виробництва, а випускаються версії процесорів другого покоління Pentium із внутрішнім множенням частоти в 1,5 і 2 рази на 75/50, 90/60, 100/66, 120/60, 133/66, 150/60 і 166/66 Мгц (Рис.21). Презентація перших моделей цих процесорів відбулася в березні 1994 року.[10]

Pentium-166/66

(Рис.21) 
Сучасні процесори та їхні характеристики.

 

Intel (Рис.22)        AMD (Рис.23)

Всі сучасні процесори  в першу чергу розрізняються  по типу виробника, тобто Intel (Рис.22), або AMD AMD (Рис.23), а також згідно серії і т.д.

 Але однією з основних характеристик являється підтримка конкретного типу сокета, AM2, AM2+, AM3, 775...

Soket - це роз'єм на  материнській платі під центральний  процесор. Наприклад, якщо ваша  системна плата з 775 сокетом,  значить процесор потрібно вибирати  з серії Intel з підтримкою s.775. Отже якщо ви вирішили придбати новий CPU, поцікавтесь, чи ваша системна плата підтримує даний процесор. Можна почитати її технічний паспорт, або звернутись до спеціалістів в сфері інформаційних технологій.

 Слідуюча характеристика - тип ядра, тобто одноядерні, двохядерні, трьохядерні...

 На даний момент  одноядерні процесори вже досить  довгий час зняті з виробництва.  Думаю зрозуміло всім, чим більше  ядер в центрального процесора,  тим більша його продуктивність. Звичайно, що двохядерний процесор буде швидше працювати і зможе обробляти більший об'єм інформації, чим CPU одноядерного типу.

 На продуктивність  процесора також впливає його  тактова частота, яка вимірюється  в Ггц. Чим вищий даний показник, тим краще.

Окрім цього при виборі CPU слід звернути увагу на такі параметри, як кеш-пам'ять і розрядність - кількість інформації в одиницю часу, що передається по шині за один процес.[11]

Висновок

Слідуючи з того, якого  прогресу змогли мережеві технології досягти за останні роки, не важко здогадатися, що найближчим часом швидкість передачі даних з комп'ютерної мережі зросте щонайменше вдвічі.

Звичний 10мегабітная комп'ютерна мережа, довгий час займає чільні позиції  активно користується сучасними  і істотно більш швидкими технологіями передачі даних.

W3C розробляє для комп'ютерної  мережі в єдині принципи й  стандарти (названі «Рекомендаціями», англ. W3C Recommendations), які потім впроваджуються  виробниками програм й обладнанням.  І таким чином досягається  сумісність і зосередженість  між програмними продуктами й апаратурами різних компаній, що робить Комп'ютерну мережу більше зробленої, універсальної й зручної. Всі Рекомендації Консорціуму комп'ютерної мережі відкриті, тобто захищені і можуть упроваджуватися будь-якою людиною без всяких труднощів.

Яскравим прикладом  об'єднання комп'ютерних мереж  в єдину спільноту мереж є  Інтернет (Internet). Успіх Інтернету  вплинув на розвиток корпоративних  мереж Інтранет (Intranet). Іноді ці мережі називають глобальними ЛВС, а  робота з ними аналогічна роботі з Internet.

На цьому історію  можна закінчити - комп'ютерна мережа прийняла цілком сучасні обриси. Розвиток технології на цьому, звичайно, не зупинилося. 
Література

1. - http://ru.wikipedia.org/wiki/Цузе,_Конрад
2. - http://ru.wikipedia.org/wiki/Z3
3. - http://uk.wikipedia.org/wiki/Електронна_обчислювальна_машина
4. - http://ru.wikipedia.org/wiki/Марк_I_(компьютер)
5. - http://ru.wikipedia.org/wiki/EDSAC
6. - http://ru.wikipedia.org/wiki/МЭСМ
7. - http://ru.wikipedia.org/wiki/UNIVAC_I
8. - http://ru.wikipedia.org/wiki/БЭСМ
9. -http://galanet82.narod.ru/ostapenko/third.htm
10. - http://ua.textreferat.com/referat-22161-2.html
11. http://www.itmasters.org.ua/processor.html