Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2014 в 10:02, реферат
Нові трансформаційні процеси у світовій спіль¬ноті й у нашій державі, демократизація та гуманізація життя суспільства, пріоритет рівних прав чоловіків і жінок у самореалізації вимагають переосмислення соціальних ролей представників різних статей, необхідних моральних рис і стандартів поведінки. Самодостатність, особистісне зрос¬тання, креативність, розвиток сутнісних сил жінки і чоловіка поступово стають головними цінностями на шляху до встановлення гендерної демократії, тобто суспільної рівності чоловіків і жінок.
Наприклад, у дівчат-спортсменок, що займаються чоловічими видами спорту (веслування, метання молота тощо), значно частіше проявляється схильність до дитячих ігор "чоловічої спрямованості" (у війну, спортивні ігри тощо); вони залюбки граються з хлопчиками й бувають лідерами серед них.
Ігри хлопчиків, яких виховують виключно мами й бабусі без чоловіків, частіше мають жіночу спрямованість — вони граються з ляльками, "готують" для них, перуть одяг тощо; віддають перевагу спілкуванню з дівчатками і порівняно рідко займають лідерські позиції. (Наприклад, 6-річний хлопчик Ігор, якого виховувала лише бабуся, через те що він часто хворів і не відвідував дитячий садочок, своєю поведінкою більше нагадував дівчинку — він навіть просив бабусю зав'язувати йому бантики й одягати гарні сукні, як у неї, тощо).
Процеси набуття дітьми гендерної ідентичності та освоєння певного типу статеворольової поведінки активізуються такими важливими психологічними механізмами, як спрямування, моделювання, заохочення (підкріплення) та пізнання.
Психологічні механізми в активізації тендерної ідентифікації
Створити відповідне предметне середовище
Спрямування. Суть використання цього психологічного механізму для сприяння тендерній соціалізації дітей полягає в організації "жіночого" або "чоловічого" навколишнього мікросередовища дітей. Дорослі створюють для дитини середовище, яке, на їхню думку, відповідає її статевій належності.
Для хлопчиків — це передусім машинки, конструктори, які розвивають майстерність, бажання створювати, а не руйнувати (гірше, коли це іграшкова зброя, яка викликає у дитини надмірну агресію, адже далеко не кожен батько чи мама пояснює синові, що зброя потрібна лише для захисту, а не для нападу тощо).
Для дівчаток — м'які, пухнасті, ніжні іграшки, які можна пригорнути, якими можна щось прикрасити.
Така організація предметного середовища дитини "вмикає" підсвідомі механізми ідентифікації та диференціації задовго до того, як малюк навчиться усвідомлювати, чого від нього очікує гендерно-структурований соціум.
Дати модель поведінки
Моделювання. Реалізується в освоєнні дитиною певних, нав'язаних соціумом моделей статеворольової поведінки. Якщо до 5 років хлопчики залюбки імітують "жіночі" види діяльності, то пізніше відмежовуються від них, адже сім'я, телепрограми, дитячі книги дають приклади для наслідування, визначають чоловічі й жіночі ролі.
Адекватно оцінювати поведінку дитини
Заохочення (підкріплення). Особливістю активізації цього психологічного механізму є винагорода, яку має дитина за дотримання певного типу поведінки: похвала від батьків, педагогів, інших дорослих. Так у дитини закріплюється прагнення до відповідної поведінки. Якщо дитина починає наслідувати поведінку іншої статі (наприклад, уже знайомий нам хлопчик Ігор взуває черевики на підборах), цей учинок отримує відповідну оцінку: "Хлопчикам це не личить!"
Гармонізувати стосунки у сім'ї
Пізнання. Психологічний механізм пізнання активізується у створеному дорослими психологічному середовищі сім'ї. Саме через родинні стосунки дитина пізнає гендерні ролі, усвідомлює, якими мають бути взаємини між представниками різних статей, хто які має права та обов'язки. Тому батьки мають давати дитині взірець міцної, дружної сім'ї, де стосунки побудовані на довірі, любові, рівноправності. Від того, наскільки їм це вдасться, залежить, чи орієнтуватиметься особистість у дорослому житті на моногамні стосунки чи на полігамні.
Процес соціалізації статі починається з народженням дитини: відповідь на запитання, хто народився — хлопчик чи дівчинка, — передбачає конкретну програму тендерного виховання. Початком її є блакитна чи рожева стрічка, якою перев'язують конверт із новонародженим немовлям.
Залежно від статі дитини дорослі по-різному будують розмову з нею, обирають належний тон: до дівчинки — лагідний, ніжний, заспокійливий; до хлопчика — бадьорий, нижчий за тембром, заохочувальний до активності та змагання. Дівчаток значно більше наділяють ласкою, обіймами, поцілунками, ніж їхніх однолітків-хлопчиків. Для дівчаток обирають ніжні кольори і м'які, пухнасті, округлі іграшки, для хлопчиків — яскраві, помітні здалеку і тверді іграшки з жорсткими каркасами.
На гендерну соціалізацію, за результатами останніх наукових досліджень, позитивно впливають нові форми розвитку, виховання й навчання дітей, які передбачають відмову педагогів від агресії, авторитаризму, муштри на користь доброзичливості, делікатності, розуміння та поваги. Організація сучасного навчально-виховного процесу передбачає гнучкість, відкритість, урахування індивідуальних особливостей дітей (зокрема й статевих), можливість експериментів, альтернативних рішень поряд із традиційними.
Гендерна (статеворольова) соціалізація триває протягом усього життя людини. У процесі дорослішання зростає самостійність індивіда щодо вибору орієнтирів і цінностей. Однак фундамент закладається у дошкільному дитинстві, тому надзвичайно важливо забезпечити кожній дитині гармонійне тендерне виховання.