Загальна характеристика пам'яті

 

Міністерство освіти і науки України

Чорноморський державний університет імені Петра Могили

Інститут післядипломної освіти

Кафедра соціальної роботи, психології та педагогіки

 

 

 

 

Контрольна робота з дисципліни «Психологія особистості»

 

 

 

 

                                                       Виконавець:

                                                               Студентка 365 гр.

                                                           Сибірова Л.М.

                                                                      Викладач дисципліни:

Васильєв Я.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Миколаїв

2014

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Введення

1. Загальна характеристика  пам'яті

2. Основні види пам'яті

3. Основні процеси та  механізми пам'яті

4. Особливості мнестичних процесів

Висновок

Список літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Людина, щоб грамотно спілкуватися, повинен мати розвинутими усі пізнавальні процеси, а саме: відчуття, сприйняття, уявлення, уява, мислення, пам'ять, увагу, спостережливість, інтелект.

Проте у багатьох людей ці якості сильно дають знати про себе при взаємодії зі світом речей і слабко виявляються з людьми, наприклад, увагу і спостережливість. Багато людей разюче сліпі і не тренують свою спостережливість, позбавляючи себе можливості побачити безліч цікавих речей. Як багато, наприклад, можуть сказати про людину його манери, його мова, одяг.

Наша пам'ять, звернена до інших людей, теж умова нашого успішного спілкування з ними. Запам'ятовувати їх імена та по батькові, пам'ятати їхні обличчя, не забувати, що виводить їх з себе, а що, навпаки, заспокоює, що кожен з них вміє, а що не вміє - в цьому і багато в чому іншому подібному проявляється така пам'ять. А функція мислення є найважливішим пізнавальним процесом, обслуговуючим спілкування людини. Тут велике значення мають і аналітичні здібності - бачити мотивацію вчинків і інтуїція - для проникнення у внутрішній світ людини.

Метою контрольної роботи є розгляд пам'яті як психічний, пізнавальний процес.

Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання:

• дати загальну характеристику пам'яті;
• проаналізувати основні види пам'яті;
• розглянути основні процеси та механізми пам'яті;
• виявити особливості мнестичних процесів.

 

 

 

 

 

 

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА  ПАМ'ЯТІ

 

Будь-яке переживання, враження або рух залишають у пам'яті відомий слід, який може тривати досить тривалий час і при відповідних умовах проявляється знову і ставати предметом свідомості. Психічний розвиток можливо тому, що людина в стані накопичувати інформацію, не втрачаючи колишніх знань і навичок.

Пам'ять - форма психічного відображення, яка полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні слідів минулого досвіду. 1

Пам'ять пов'язує минуле суб'єкта з його сьогоденням і майбутнім і є найважливішою пізнавальною функцією, що лежить в основі розвитку і навчання.

Пам'ять - основа психічної діяльності. Без неї неможливо зрозуміти основи формування поведінки, мислення, свідомості, підсвідомості. Слід зазначити, що пам'ять займає особливе місце серед психічних пізнавальних процесів. Багатьма дослідниками пам'ять характеризується як "наскрізний" процес, що забезпечує спадкоємність психічних процесів і об'єднує всі пізнавальні процеси в єдине ціле.

 

Пам'ять дозволяє людині накопичувати і згодом використовувати особистий життєвий досвід, в ній зберігаються знання і навички.

Фізіологічною основою пам'яті є пластичність нервової системи. Пластичність нервової системи виражається в тому, що кожен нервово-мозкової процес залишає після себе слід, змінює характер подальших процесів і що обумовлює можливість їх повторного виникнення, коли подразник, що діяв на органи почуттів, відсутня.

2. ОСНОВНІ ВИДИ  ПАМ'ЯТІ

Види пам'яті розрізняють залежно від того, як, що і наскільки довго запам'ятовується, зберігається і відтворюється (рис. 1).

Існує кілька основних підходів у класифікації пам'яті. Окремі види пам'яті: 1) за характером психічної активності, що переважає в діяльності, пам'ять поділяють на рухову, емоційну, образну і словесно-логічну; 2) за способом активності - на мимовільну і довільну; 3) за тривалістю закріплення і збереження матеріалу - на короткочасну, довготривалу та оперативну.

Рухова (або моторна) пам'ять - це запам'ятовування, збереження і відтворення різних рухів. Рухова пам'ять є основою для формування різних практичних та трудових навичок, так само як і навичок ходьби, листи і т. д. Без пам'яті на рухи людина повинна була б кожен раз вчитися здійснювати відповідні дії.

Емоційна пам'ять - це пам'ять на почуття. Даний вид пам'яті полягає в нашій здатності запам'ятовувати і відтворювати почуття. Спогади про пережиті почуття - страждання, радості любові супроводжують людину протягом всього його життя. Емоційне ставлення до інформації, емоційний фон істотно впливає на запам'ятовування. Найбільш легко запам'ятовуються події, що мають позитивну емоційне забарвлення, і навпаки, негативні події швидко забуваються.

Образна пам'ять - це пам'ять на уявлення, картини природи і життя, а також на звуки, запахи, смаки та ін Суть образної пам'яті полягає в тому, що сприйняте раніше відтворюється потім у формі уявлень. Слід зазначити, що багато дослідників поділяють образну пам'ять на зорову, слухову, дотикальну, нюхову, смакову.

Словесно-логічна пам'ять виявляється в запам'ятовуванні і відтворенні наших думок. Це пам'ять на поняття, формули, знаки, думки. Ми запам'ятовуємо і відтворюємо думки, які виникли у нас в процесі обмірковування, роздуми, пам'ятаємо зміст прочитаної книги, розмови з друзями. Особливістю даного виду пам'яті є те, що думки не існують без мови, тому пам'ять на них і називається не просто логічною, а словесно-логічної.

 

 

Малюнок 1 - Класифікації пам'яті 1

За способом запам'ятовування пам'ять поділяють на мимовільну і довільну.

Мимовільне запам'ятовування і відтворення здійснюється без спеціальних вольових зусиль, коли не ставляться цілі, завдання запам'ятовування або відтворення матеріалу, воно здійснюється як би само собою. Мимоволі запам'ятовується багато чого з того, з чим стикається людина в житті.

Довільне запам'ятовування супроводжується довільною увагою, має цілеспрямований характер, воно вибірково. Запам'ятовування включає в себе логічні прийоми організації матеріалу, осмислення матеріалу, що запам'ятовується.

Ефективність довільної пам'яті залежить 1:

Від цілей запам'ятовування (наскільки міцно, довго людина хоче запам'ятати). Якщо мета - вивчити, щоб здати іспит, то незабаром після іспиту багато забудеться, якщо мета - вивчити надовго, для майбутньої професійної діяльності, то інформація мало забувається.

Прийоми заучування:

- Логічний переказ, який  включає: логічне осмислення матеріалу, систематизацію, виділення головних  логічних компонентів інформації, переказ своїми словами;

- Образні прийоми запам'ятовування (переклад інформації в образи, графіки, схеми, картинки) - працює образна  пам'ять;

Іншою характеристикою процесу запам'ятовування є ступінь осмислення матеріалу, що запам'ятовується. Тому прийнято виділяти осмислене і механічне запам'ятовування.

Механічне запам'ятовування - це запам'ятовування без усвідомлення логічного зв'язку між різними частинами сприйманого матеріалу. Прикладом такого запам'ятовування є заучування статистичних даних, історичних дат і т. д.

На відміну від цього, осмислене запам'ятовування грунтується на розумінні внутрішніх логічних зв'язків між окремими частинами матеріалу. Тому осмислене запам'ятовування завжди пов'язано з процесами мислення.

Доведено, що ефективність осмисленого запам'ятовування в 20 разів вище механічного.

Механічне запам'ятовування неекономно, потребує багатьох повторень. Механічно завчене людина не завжди може пригадати до місця і до часу. Осмислення ж запам'ятовування вимагає від людини значно менше зусиль і часу, але є більш дієвим.

При механічному запам'ятовуванні в пам'яті через одну годину залишається тільки 40% матеріалу, а ще через кілька годин - всього 20%, а в разі осмисленого запам'ятовування 40% матеріалу зберігається в пам'яті навіть через 30 днів.

Найважливішою характеристикою пам'яті є її тимчасова характеристика. У залежності від тривалості закріплення та збереження інформації виділяють наступні види пам'яті.

Сенсорна (слідова), або безпосередня пам'ять забезпечує збереження сприйнятого образу протягом часток секунди.

Короткочасна пам'ять - це вид пам'яті, що характеризується дуже коротким збереженням сприймають інформації (близько 20 сек) після одноразового нетривалого сприйняття і негайним відтворенням. 1 Короткочасна пам'ять відіграє велику роль в житті людини. Завдяки їй переробляється значний обсяг інформації, відразу ж відсівається непотрібна і залишається потенційно корисна. Внаслідок цього не відбувається перевантаження довгострокової пам'яті. Обсяг короткочасної пам'яті індивідуальний. Він характеризує природну пам'ять людини і зберігається, як правило, протягом всього життя. Обсяг короткочасної пам'яті характеризує здатність механічно, тобто без використання спеціальних прийомів, запам'ятовувати сприйняту інформацію.

У цілому ж короткочасна пам'ять має величезне значення для організації мислення, і в цьому вона дуже схожа на оперативну пам'ять.

Поняттям оперативна пам'ять позначають мнемонічні процеси, що обслуговують безпосередньо здійснювані людиною актуальні дії, операції. 1 Вона представляє синтез довгострокової і короткочасної пам'яті. Коли ми виконуємо будь-яке складне дію, наприклад арифметичне, то здійснюємо його по частинах. При цьому ми утримуємо "в умі" деякі проміжні результати до тих пір, поки маємо з ними справу. У міру просування до кінцевого результату конкретний "відпрацьований" матеріал може забуватися.

Без хорошої короткочасної пам'яті неможливе нормальне функціонування довгострокової пам'яті. Вторинна, або довготривала пам'ять - тривале збереження інформації (від 20 сек. І спішачи на годинник, місяці, роки) після багаторазового повторення і відтворення. У довготривалу може проникнути і надовго відкластися лише те, що колись було в короткочасній пам'яті, тому короткочасна пам'ять виступає у вигляді своєрідного фільтра, який пропускає лише потрібну, вже увесь зміст в довгострокову пам'ять. При цьому перехід інформації з короткочасної в довготривалу пам'ять пов'язаний з рядом особливостей. Так, у короткочасну пам'ять в основному потрапляють останні п'ять-шість одиниць інформації, отриманої через органи почуттів. У довгострокову пам'ять можна перевести інформації набагато більше, ніж дозволяє індивідуальний обсяг короткочасної пам'яті. Це досягається шляхом повторення матеріалу, який треба запам'ятати.

 

3. ОСНОВНІ ПРОЦЕСИ  І МЕХАНІЗМИ ПАМ'ЯТІ

 

Пам'ять - це складний психічний процес, який об'єднує цілий ряд психічних процесів. Перераховані характеристики пам'яті в тій чи іншій мірі притаманні всім процесам, які об'єднує поняття "пам'ять". 1

I. Запам'ятовування - це процес  зйомки і подальшого збереження  сприйнятої інформації.

Кожен процес, що відбувається в корі мозку внаслідок впливу зовнішнього подразника, залишає після себе сліди, хоча ступінь їх міцності буває різна. Найкраще запам'ятовується те, що має життєво важливе значення для людини: все, що пов'язано з його інтересами і потребами, з цілями і завданнями його діяльності.

II. Відтворення, впізнавання. Витяг матеріалу з пам'яті здійснюється  за допомогою двох процесів - відтворення  і впізнавання. Відтворення - це процес  відтворення образу предмета, сприйнятого  людиною раніше, але не сприймається  в даний момент. Фізіологічною  основою відтворення є відновлення  нервових зв'язків, що утворилися  раніше при сприйнятті предметів  і явищ.

Крім відтворення існує процес пізнавання. Пізнавання будь-якого об'єкта відбувається в момент його сприйняття і означає, що відбувається сприйняття об'єкта, уявлення про яке сформувалося у людини або на основі особистих вражень (уявлення пам'яті), або на основі словесних описів (подання уяви).

III. Забування виражається  в неможливості відновити раніше  сприйняту інформацію. Фізіологічною  основою забування є деякі  види коркового гальмування, що  заважає актуалізації тимчасових  нервових зв'язків. Найчастіше це  так зване угасательное гальмування, яке розвивається при відсутності підкріплення.