Соціальна робота

- конфіденційність: клієнт  має право на нерозголошення  інформації про себе, коли отримує  допомогу в агенції. Основні правила розголосу інформації такі: клієнту повинні сказати, що підлягає розголосу,

 коли, як і чому; розголос  поширюється тільки на певне  коло людей; розголошується тільки  суттєва інформація;

- прийняття: соціальні  працівники зберігають повагу  до клієнта, не зважаючи на  його можливі негативні установки та поведінку. Прийняття проявляється у співчутливості, теплоті, емпатії;

- неупереджене ставлення:  ті, хто працює з конкретними  випадками, не проводять оцінку  моральних якостей клієнта. Так,  наприклад, під час роботи з  винуватцями насилля соціальні  працівники не повинні навішувати  моральне тавро на клієнтів, але,  разом з тим, зобов'язані протистояти  спробам насильників применшити  або виправдати свої вчинки;

- цілеспрямований прояв  почуттів - у тому, що клієнти мають  право говорити про свої емоції  та почуття і проявляти їх, навіть негативні, не зазнаючи  засудження з боку соціальних  працівників; 

- контрольоване емоційне  залучення полягає у вмінні  професіонала зрозуміти почуття  клієнта та відреагувати на  них, не порушуючи при цьому  професійні межі;

- самовизначення клієнта  означає повагу бажань, прав та  здібностей клієнта до самовизначення  і відповідальності за свої  вчинки.

 Процес взаємодії соціального  працівника та клієнта у межах конкретного випадку можна зобразити у вигляді кола, яке складається з чотирьох Фаз.

 

 Перша фаза первинного  оцінювання передбачає збір та аналіз інформації про клієнта: про його потреби, проблеми, обмеження та ресурси. Джерелами інформації можуть бути свідчення самого клієнта, інших людей (сусідів, родичів, соціальних працівників інших агенцій тощо) та документи, які містять необхідну інформацію. Процес оцінювання може тривати не одну зустріч і розтягнутися у часі. Не варто переходити до наступного етапу роботи, якщо оцінювання проведено не достатньо. У

 процесі ретельного  оцінювання можна не лише дослідити  проблему та її причини, але  й побачити ресурси та слабкі  сторони клієнта. 

 На фазі планування  відбувається узгодження з клієнтом мети, завдань, обираються методи роботи, визначаються ресурси та часові межі. Як правило, на цьому етапі укладається контракт - письмова угода, яка накладає зобов'язання на клієнта та соціального працівника. Контракти соціальної роботи не мають юридичної сили, але вони накладають пев¬ні моральні зобов'язання, які є результатом тривалих обговорень двох сторін. Контракт може бути усним або письмовим. Контракт може, умовно кажучи, ґрунтуватися на таких пунктах :

1. Постановка цілей та  завдань. Важливо встановити тільки  реальні цілі.

2. Визначення конкретної  роботи, необхідної для досягнення  цих цілей. 

3. Чітке визначення того, за що несе відповідальність  і що пропонує кожна сторона. 

4. Визначення конкретних  методів роботи, які будуть використову¬ватися.

5. Що буде вважатися  порушенням контракту, і які  заходи вживати¬муться за це.

 Планування роботи  повинно відбуватися разом з  клієнтом, а не за¬мість нього,  інакше - буде складено план для  соціального працівника, а не  для клієнта. План можна скласти  тільки за умов проведення  ретельного попереднього оцінювання.

 Фаза виконання передбачає, що клієнт виконує заплановане, спираючись на соціального працівника, а соціальний працівник використовує необхідні навички для здійснення представництва клієнта. Важливою характеристикою фази виконання є моніторинг - поточне оцінювання роботи, аналіз невдач та досягнень, сильних та слабких сторін плану тощо.

 На фазі кінцевого  оцінювання визначається ефективність  результатів роботи, обговорюється  процес допомоги, його продуктивність. Важливою складовою цієї фази  є завершення стосунків між  соціальним працівником та клієнтом: необхідно, щоб людина вийшла  з ролі клієнта. 

 Рух по фазах процесу  соціальної роботи може відбуватися  не тільки в описаному вище  напрямку: первинне оцінювання, планування, виконання, кінцеве оцінювання. Можливе повернення від однієї стадії до іншої. Так, наприклад, якщо фаза виконання зазнає постійних невдач, то, можливо, не досить чітко була спланована робота або погано було проведено первинне оцінювання. Але так чи інакше втручання соціального працівника під час роботи з конкретним випадком має проходити вказані фази.

                                            

 

 

                                         

 

 

 

 

 

                                            ВИСНОВКИ

 

 Ефективність соціальної  роботи сьогодні багато в чому  залежить від визначення закономірностей  та специфіки розвитку соціальних  процесів, конкретних умов життєдіяльності  особи чи соціальної групи,  від особливостей соціального  досвіду. 

 Відмітимо, що до  факторів, що визначають специфіку  сучасної методології соціальної  роботи, слід віднести: динамічність (гнучкість), яка проявляється в  постійній зміні змісту та  форми роботи соціального працівника; неперервність, що визначається  потребою постійної підтримки  контакту з клієнтом; циклічність,  тобто стереотипне, закономірне  повторення етапів, операцій; дискретність  соціальної роботи як технологічного  процесу, що проявляється в  нерівномірності впливу на клієнта  на різних етапах діяльності.

 Важливе місце в  організації та проведенні соціальної  роботи належить цілісній системі  її методів і форм, що являють  собою специфічний інструментарій  науково-практичних знань. Нині  під методом розуміють найкоротший  шлях досягнення оптимальних  результатів, що відповідають  поставленим цілям. 

 Аналізуючи теоретичний  матеріал по темі дослідження,  ми дійшли висновку, що метод  у соціальній роботі виконує  подвійну роль, оскільки, з одного  боку він виступає як спосіб, шлях пізнання і застосування  знань, що вироблені в науках  про життєдіяльність людини і  в соціальній практиці, а з  іншого боку, як конкретна дія,  що сприяє якісній зміні об'єкта (суб'єкта).

 Ґрунтуючись на цих  підходах, під методом соціальної  роботи ми розуміємо спосіб  організації соціальної роботи, що приводить до досягнення  оптимального результату і забезпечує  позитивні зрушення в розвитку  об'єкта (суб'єкта) соціальної діяльності. По відношенню до соціальної роботи можна говорити про дві групи методів: методи соціальної роботи як набуття наукового знання і як практичної діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                            

 

 

 

                                            

 

 

 

 

 

                                                   ЛІТЕРАТУРА

 

1. Введення у соціальну  роботу. Навчальний посібник. - К., 2001. - С. 14.

2. Лукас Д., Васильченко  О. Етичні принципи та цінності  соціальної роботи // Соціальна робота  в Україні: перші кроки / Під  ред. В. Пол¬тавця. - К., 2000. - С. 36.

3. Парслоу Ф. Ценности  социальной работы // Что такое  социальная работа. - К., 1996. - С. 12.

4. Сидоров В. Ролі та  функції соціальних працівників  // Соціальна ро¬бота в Україні:  перші кроки / Під ред. В.  Полтавця. - К, 2000. - С. 46.

5. Соціальна робота в  Україні: перші кроки / Під ред.  В. Полтавця. -К., 2000. - С. 4

6. Козлов А.А. Социальная работа за рубежом: состояние, тенденции, перспективы: Сборник научных очерков.- М.: Флинта: Московский психолого-социальный институт, 1998.- 224с.

7. Міщик Л.І. Соціальна педагогіка: досвід та перспективи.- Запоріжжя, 1999.- 248с.

8. Обучение практике социальной работы: Международный взгляд и перспективы /Под ред. Д.Доэла и С.Шардлоу. Пер. с англ. Под ред. Ю.Б.Шапиро.- М.: Аспект Пресс, 1997.- 223с.

9. Обучение социальной работе: состояние и перспективы. Материалы Международных Конгрессов Школ социальной работы /Под ред. В.Г.Бочаровой.- М., 1997.- 283.

10. Социальная работа: теория и практика: Учеб. пособие /Отв. ред. Д. и. н., проф. Е. И. Холостова, д.и.н., проф. А. С. Сорвина. – М.: ИНФРА-М. 2001. С.362-363)

11. Социальная работа накануне 2000 года: пути и цели профессионального становления.- М.: Берлин: Институт соц. Работы.- 1998.- 77с.

12. Яркина-Смирнова Е. Профессиональная этика социальной работы: Учебник. – М., Ключ-с, 1998. – С. 96.

13. Введення у соціальну роботу. Навчальний посібник. - К., 2001. - С. 14.

14. Лукас Д., Васильченко О. Етичні принципи та цінності соціальної роботи // Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під ред. В. Пол-тавця. - К., 2000. - С. 36.

15. Парслоу Ф. Ценности социальной работы // Что такое социальная работа. - К., 1996. - С. 12.

16. Сидоров В. Ролі та функції соціальних працівників // Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під ред. В. Полтавця. - К, 2000. - С. 46.

17. Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під ред. В. Полтавця. -К., 2000. - С. 4