Основнi поняття та сутність зед

Зовнішньоекономічна політика держави – це цілеспрямована діяльність по формуванню і використанню зовнішньоекономічних зв’язків для зміцнення свого потенціалу (політичного, економічного, соціального) і ефективності участі у світовій економіці.

До джерел регулювання ЗЕД відносяться:

1. Митне регулювання – це регулювання питань пов’язаних із встановленням мита та митних зборів.

2. Валютне регулювання – це діяльність державних органів з управління обігом валюти, контролю за валютними операціями, впливу на валютний курс національної валюти, обмеження використання іноземної валюти.

3. Ліцензування та квотування ЗЕД.

4. Введення спеціальних економічних норм – це територія, в межах якої встановлюється і діє спеціальний правовий режим господарської діяльності та спеціальний порядок застосування і дії законодавства України.

Державне регулювання ЗЕД має забезпечувати створення однакових можливостей для суб’єктів ЗЕД, розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності і господарювання. Держава та її органи не мають права безпосередньо втручатись в ЗЕД суб’єктів цієї діяльності за винятком втручання згідно із законодавством України.

До державних органів, які здійснюють регулювання ЗЕД відносяться: Верховна Рада України (найвищий орган регулювання); Кабінет Міністрів України; Президент України; Державна митна служба; Національний банк України; міністерство економіки та міністерство фінансів України; міністерство закордонних справ; антимонопольний комітет України.

Крім перерахованих загальнодержавних органів регулювання і управління ЗЕД здійснюють місцеві органи влади (регіональні відділення).

Недержавне регулювання ЗЕД відрізняється від державного тим, що здійснює опосередкований вплив на ЗЕД України.

Основні форми недержавного регулювання: міжнародні організації; міжнародні біржі (валютні, товарні та фондові); міжнародні торги; міжнародні аукціони; міжнародні господарські організації; міжнародні господарські контракти.

В Україні застосовується три режими регулювання ЗЕД:

1. Національний – передбачає, щодо іноземних суб’єктів при здійсненні ними ЗЕД на території нашої держави застосовується національне законодавство у повному обсязі.

2. Режим найбільшого сприяння – передбачає, що для окремих іноземних суб’єктів встановлюються пільги (митні, податкові) при здійсненні ними зовнішньоекономічних операцій на території України. Він надається на основі взаємної угоди суб’єктам господарської діяльності інших держав згідно з відповідними договорами. Даний режим застосовується у сфері зовнішньої торгівлі.

3. Спеціальний режим – застосовується на територіях спеціальних економічних зон, а також на територіях митних союзів, до яких входить Україна і в разі запровадження будь-якого спеціального режиму згідно з міжнародними законодавствами. Спеціальний режим передбачає: встановлення пільгового оподаткування; надання пільг при здійсненні митного контролю; надання державних субсидій, дотацій та пільгових кредитів.

4. Характерні риси сучасної системи ЗЕД

Сучасну систему ЗЕД характеризують певні риси.

1. Посилення взаємозв'язку між кон'юнктурою на світових ринках товарів та послуг і внутрішніх ринках окремих держав. Широкий розвиток набувають такі форми та елементи в системі ЗЕД, як інформаційний обмін, послуги зв'язку, транспортне обслуговування, консалтінг, франчайзинг, ноу-хау, лізинг, страхування тощо.

2. Новий міжнародний поділ праці, який склався останніми роками, характеризується відносним зниженням частки сировини та матеріалів у світовій торгівлі. Швидшими темпами розвиваються наукоємні, високотехнологічні галузі: хімія, приладобудування, електроніка, авіакосмічна промисловість. На цих напрямах будують свої експортні стратегії США, країни ЄС, Японія.

Новою стратегією ТНК є переведення в нові індустріальні країни, де відносно дешева робоча сила та сировина, виробництво одягу, взуття, суднобудування, автомобілебудування тощо.

3. Розвиток інтеграційних процесів. Поступово ліквідуються економічні кордони між країнами і створюється єдиний регіональний економічний простір, який підпорядковується загальному регулюванню.

4. Вивезення капіталу. Це створює фундамент для утворення ТНК, які, як правило, бувають національними за капіталом та інтернаціональними за сферою діяльності.

5. Переміщення робочої сили із країни в країну, що є наслідком відмінностей у людських, сировинних та фінансових ресурсах. Щорічно в пошуках роботи в світі переміщується до 25 млн. людей.

6. Зростання обсягів зовнішньої торгівлі, що сприяє зниженню витрат виробництва.

7. Активна та цілеспрямована роль держави щодо втягнення країни в систему глобальної світової економіки. Метою державного регулювання є створення сприятливих правових, економічних та політичних умов, які забезпечують ефективну з точки зору інтересів країни та окремого підприємця зовнішньоекономічну діяльність на всіх рівнях.

8. Жорстке міжнародне регулювання ЗЕД. Кожна двостороння міжнародна економічна угода стає багатосторонньою, оскільки повинна відповідати положенням СОТ, виконувати вимоги близько 40 міжнародних організацій у цій галузі.

Практичні заходи щодо створення нового механізму зовнішньоекономічних зв’язків передбачають вирішення трьох основних блоків проблем:

— формування необхідної законодавчої бази;

— створення відповідного економічного середовища;

— розвиток інституційних структур, що регулюють зовнішньоекономічні зв’язки.

ВИСНОВКИ

Під зовнішньоекономічною діяльністю розуміють діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, яка побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

У сучасних умовах ЗЕД держав являє собою систему економічних відносин, які складаються при обміні ресурсами між країнами та їх економічними суб'єктами. Економічні відносини запроваджують усі аспекти економічного життя держави: виробництво, торгівлю, інвестиційну сферу та фінанси.

При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керівники та спеціалісти в процесі прийняття тих чи інших рішень керуються рядом принципів, які декларуються у спеціальних документах або є своєрідною нормою, звичаєм.

Право на здійснення ЗЕД виникає у фізичної особи з моменту придбання нею громадянської дієздатності, порядок, терміни та інші умови виникнення якої регулюються законодавством України, насамперед Цивільним кодексом.

Юридичні особи мають право здійснювати ЗЕД відповідно до їх установчих документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.

Сучасна система ЗЕД характеризується певними рисами.

Створення нового механізму зовнішньоекономічних зв'язків передбачає вирішення трьох основних блоків проблем: формування необхідної законодавчої бази, створення відповідного економічного середовища, розвиток інституційних структур, що регулюють зовнішньоекономічні зв'язки.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" // ВВР України. — 1991. — № 29.

2. Румянцева А. П., Румянцева Н. С. Зовнішньоекономічна діяльність. Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2004. — 377 с.

3. В. І. Саллі і ін. Основи ЗЕД: Навч. посіб. — К.: ВД "Професіонал", 2003. 176 с.

4. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів. І. В. Багрова і ін. — К.: ЦНЛ, 2004. — 580 с.

5. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств. / За ред. Ю. Т. Козика і ін. Навч. посіб.; 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: ЦНЛ, 2006. — 792 с.

6. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посіб. / За ред. А. І. Кредісова. — К.: 1999. — 448 с.