Етичні засади соціально-педагогічної роботи

       Недержавними організаціями,що надають соціальну підтримку, 
є благодійні фонди, товариства, громадські об’єднання, приватні соціальні служби, відділення міжнародних організацій (ПРООН, ЮНІСЕФ, Товариство Червоного Хреста, Український фонд «Благополуччя дітей», Представництво 
міжнародної благодійної організації «Кожній дитині», Міжнародна організація «Надія і житло для дітей») тощо.

 
        Фізичними особами, які реалізують соціальну роботу, є соціальні працівники, соціальні педагоги,психологи, реабілітологи, медичні працівники, волонтери.

        Суб’єкти соціальної роботи мають на меті здійснення соціальної 
політики держави, розв’язання завдань шляхом забезпечення населення 
необхідними життєвими благами, сприяння нормалізації соціально-психологічних взаємин, розвитку самостійності членів суспільства в розв’язанні різноманітних проблем, пов’язаних з умовами праці, побуту, дозвілля, охорони здоров’я, безпеки життєдіяльності тощо. [10 c.13]

       Важливо також пам’ятати що соціальний педагог, тісно співпрацює з кожною категорією суб’єктів соціально-педагогічної діяльності і має дотримуватися усіх етичних норм на професійному рівні. Адже соціальний педагог є посередником між клієнтом і об’єктом а отже має підтримувати досить високий рівень спілкування і взаємодії з кожним.

 

 

 

 

2.2 Етика соціального  педагога по відношенню до  своїх клієнтів.

          Відношення соціального педагога до своїх клієнтів розглядається не лише у його моральних якостях, особистого досвіду роботи з людьми, але й викладена та затверджена у документах, які регулюють поводження соціального працівника з клієнтом, дотримання вказаних принципів роботи.

“Міжнародна Декларація етичних принципів соціальної роботи” містить характеристику головних принципів професії соціального працівника і найбільш проблемних ділянок соціальної роботи, а також рекомендує загальні (генералістичні) методи розв’язання основних етичних проблем. У Декларації викладено також загальні норми етичної поведінки соціального працівника щодо клієнтів, колег по фаху, установ та організацій, стандарти професії соціального працівника.

У “Міжнародній Декларації етичних принципів соціальної роботи” внесено 12 головних етичних принципів професії соціального працівника

Перший принцип - “кожна людина є унікальною цінністю, на яку слід зважати і ставитисся до неї з повагою”.

Другий принцип - “кожна людина має право на самореалізацію такою мірою, щоб це не утискало таке саме право інших людей, і зобов’язана робити внесок в добробут суспільства”.

Третій принцип - “кожне суспільство, незалежно від устрою, повинно функціонувати так, щоб забезпечити максимальні блага для всіх своїх членів”.

Четвертий принцип - “соціальний працівник зобов’язаний бути відданим своїй справі”.

П’ятий принцип - “соціальний працівник повинен присвячувати здобуті знання і навички наданню допомоги окремим особам, групам людей, громадам і спільнотам в їхньому розвитку і в розв’язанні конфліктів як між собою, так і в стосунках із суспільством та подоланні наслідків цих конфліктів”.

Шостий принцип - “соціальні працівники повинні надавати якомога кращу допомогу будь-кому, хто потребує допомоги та поради, не маючи несправедливих упереджень щодо статі, віку, непрацездатності, расової приналежності, соціального класу, походження, релігії, мови, політичних переконань або сексуальної орієнтації“.

Сьомий принцип - “поважати головні права людини згідно з Міжнародною Декларацією прав людини Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних конвенцій, що випливають з цієї Декларації”.

Восьмий принцип - “зберігати конфіденційність і відповідально використовувати в соціальній роботі інформацію про приватне життя навіть тоді, коли законодавство країни суперечить цій вимозі”.

Дев’ятий принцип - співпраця соціальних працівників з клієнтами повинна відбуватися “заради найкращих інтересів останніх, водночас віддаючи належну повагу інтересам інших людей. Клієнтів усіляко заохочують до участі в роботі, й вони повинні бути поінформовані про можливі ризики і переваги запропонованого напряму дій”.

Десятий принцип - “клієнти нестимуть спільно із соціальними працівниками відповідальність за визначення плану дій, спрямованих на зміни їхнього життя”. Цей принцип не виключає можливості застосування примусу, який може бути необхідним для розв’язання проблем однієї сторони за рахунок інтересів іншої, але тільки після ретельного зважування усіх претензій конфліктуючих сторін.

Одинадцятий принцип - соціальна робота не сумісна із прямою чи непрямою підтримкою осіб чи груп людей, певних політичних сил чи силових структур, які пригнічують людей, застосовуючи при цьому тероризм, тортури тощо.

Дванадцятий принцип - рішення соціального працівника повинні бути етично обгрунтованими, опиратися на основні положення Міжнародної Декларації етичних принципів МФСП та положення Міжнародних етичних стандартів соціальних працівників, прийнятих їхньою національною професійною асоціацією. [11 с. 47]

       Основуючись на нормативних актах України, можна сформулювати деякі конкретні принципи, які виходять з узагальнення соціального досвіду держави. Серед них є: дотримання права людини та громадянина у сфері соціального обслуговування та забезпечення їх державних гарантій; рівних можливостей для громадян при отриманні соціальних послуг; добровільної згоди громадян на отримання послуг; доступності соціального обслуговування; дотримання конфіденційності у соціально-педагогічній роботі; наслідування всіх форм та видів соціального обслуговування, адресності; пріоритету сприяння громадянам, які знаходяться в ситуації, яка загрожує їх здоров’ю або життю; профілактична спрямованість; сприяння соціальної реабілітації та адаптації; міждисциплінарність та міжвідомственність; діяльнісний підхід; державна підтримка добровільної громадської діяльності з надання допомоги населенню.

В Україні для спеціалістів з соціальної роботи є “Етичний кодекс спеціалістів із соціальної роботи (соціальних працівників і соціальних педагогів) України” - це документ, який націлює на здійснення соціальної роботи в багатьох функціональних сферах з метою розвитку потенціалу та можливостей особистості, а також і задоволення людських потреб. В Етичному кодексі спеціалістів із соціальної роботи України визначено положення, які є для фахівців принциповими орієнтирами з питань професійної діяльності, виконання службових обов'язків, організації взаємодії з клієнтами.

 У документі визначено шляхи розв'язання моральних проблем та прийняття найбільш адекватного професійного рішення в етичних питаннях. В основу Етичного кодексу спеціалістів із соціальної роботи України покладений вітчизняний досвід і міжнародні етичні принципи й стандарти соціальної роботи, що визначені на загальних зборах Міжнародної Федерації соціальних працівників (IFSW) у м. Коломбо (Шрі-Ланка) 6 - 8 липня 1994 р.

Етичний кодекс спеціалістів із соціальної роботи України містить:

- етичні принципи діяльності  спеціалістів із соціальної роботи (перелік базових етичних ідей  і традицій, що стають підґрунтям для прийняття етичного рішення в соціальній роботі);

- норми етичної поведінки  спеціалістів із соціальної роботи (основа професійної діяльності).

 

Згідно розділу 2.3. Етична поведінка стосовно клієнтів у вищевикладеному документі викладно такі положення :

2.3.1. Поважати особистість  клієнта і гарантувати захист  його гідності та прав незалежно  від походження, статі, віку та  внеску в суспільний і соціальний  розвиток.

2.3.2. Прагнути зрозуміти  кожного клієнта, з'ясовувати всі  чинники проблеми, що виникла, пропонувати оптимальні види професійної діяльності або соціальних послуг.

2.3.3. Безпека клієнтів  є першою умовою діяльності  спеціалістів із соціальної роботи.

2.3.4. Допомагати всім клієнтам  рівною мірою.

2.3.5. Заохочувати клієнта  до взаємодії, яка ґрунтується на довірі, співчутті та збереженні конфіденційності.

2.3.6. Визнавати і поважати  наміри, відповідальність клієнтів  за прийняте рішення.

2.3.7. Якщо неможливо надати  відповідну соціальну послугу, спеціалісти  із соціальної роботи зобов'язані повідомити про це клієнтам, залишивши за ними право на свободу дій.

2.4. Етична поведінка стосовно  взаємодіючих організацій

2.4.1. Співпрацювати з тими  установами й організаціями, наміри  та діяльність яких спрямовані  на надання соціальних послуг; використовувати досвід їхньої роботи як ресурсну можливість для підвищення якості допомоги клієнтам.

2.4.2. Підтримувати та популяризувати  партнерські стосунки між організаціями, що здійснюють соціальну діяльність  у громаді, в суспільстві.

2.4.3. Забезпечувати професійну звітність перед клієнтами та громадськістю про ефективність і продуктивність роботи шляхом періодичних публічних оглядів якості, результативності та ефективності послуг, що надаються.

 Проект Професійно-етичного кодексу соціальних працівників України є на сьогодні першим документом, який регламентує норми професійної етики соціального працівника. Водночас він є інтегруючим документом, оскільки має сприяти формуванню професійного загону спеціалістів соціально-педагогічної сфери, котрий спроможний стати повноцінним членом Міжнародної федерації соціальних працівників, вирішуючи професійні завдання, які залежать саме від обставин, регіональних умов, соціально-економічних і моральних відносин у країні. [12]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                        Загальні висновки :

Отже проаналізувавши виконану роботу, теоретично обґрунтувавши поняття «Соціально-педагогічна робота», «Етичні засади» та розкривши їх особливості, можна дійти таких висновків :

1. Соціально-педагогічною можна вважати діяльність, спрямовану на створення сприятливих умов соціалізації, всебічного розвитку особистості, задоволення її соціокультурних потреб чи відновлення соціально схвалених способів життєдіяльності людини. Мета соціально педагогічної діяльності полягає у створенні сприятливих соціокультурних умов соціалізації особистості та визначається соціальною політикою держави і конкретизується низкою завдань. Принципи соціально-педагогічної роботи поділяються на 4 групи які ми детально розглянули у ході роботи.
2. Для того щоб здійснити трактування поняття «етичні засади» ми вдалися до теоретичного аналізу семантичних понять «засади» та «етика».Отже, узагальнивши опис обох понять дійшли висновку, що етичні засади – це основа моральної поведінки, звичаїв. Специфіка професійної діяльності соціального педагога обумовлює високе значення для представників цієї професії визначених духовно-моральних якостей.  При вирішенні питання про необхідність етичних норм у соціально-педагогічній діяльності, слід орієнтуватися на сучасні законодавчі документи, які регламентують діяльність майбутнього педагога.
3. В етичних нормах соціальної роботи повинні відображатися основні вимоги та критерії поведінки і дій соціального працівника, які диктуються специфічними умовами і змістом його діяльності а саме : моральна норма, моральна свідомість, моральні знання, моральні переконання, моральні потреби. Відношення соціального педагога до своїх клієнтів розглядається не лише у його моральних якостях, особистого досвіду роботи з людьми, але й викладена та затверджена у документах, які регулюють поводження соціального працівника з клієнтом, дотримання вказаних принципів роботи. А саме ці норми та принципи вказані у Міжнародній Декларації етичних принципів соціальної роботи”, “Етичному кодексі спеціалістів із соціальної роботи (соціальних працівників і соціальних педагогів) України” які ми також детально розглянули у ході роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                            Список використаної літератури :

 

1. Алєксєєнко Т.Ф. Соціалізація особистості: можливості и ризики. Науково - методичний посібник. - К.,2007. - 152 с
2. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка : схеми, таблиці, коментарі : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. В. Безпалько – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 208 с.
3. Богданова І.М. Соціальна педагогіка.  Навчальний посібник – Харків: Бурун Книга, 2011. – 160 с.
4. Введення в соціальну роботу: Навч.посіб. / T.B. Семигіна, І.М. Грига та ін. - К.: Фенікс, 2001.
5. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / С.У. Гончаренко. — К. : Либідь, 1997. — 376 с.
6. Енциклопедія для фахівців соціальної сфери / За заг. ред. Проф. І.Д. Звєрєвої. – Київ, Сімферополь : Універсум, 2012. – 536 с.
7. Етика: Навч. посіб. / За ред. проф. В.О. Лозового. — К.: Юрінком Інтер, 2002. - 224 с.
8. Етичний розвиток педагога: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.].  / Л. Л. Хоружа. - К. : Академвидав, 2012. - 208 с. 
9. Завацъка Л.М. Технології професійної діяльності соціального педагога. Навч. посіб. - К.:Видав. Дім "Слово", 2008. - 240с.
10. Інтегровані соціальні служби: теорія, практика, інновації: Навч.-метод. комплекс /Автор.-упоряд.: О. В. Безпалько, І. Д. Звєрєва, З. П. Кияниця, В. О. Кузьмінський та інш. /За заг. ред.: І. Д. Звєрєвої, Ж. В. Петрочко – К.: Фенікс, 2007. - 528 с.
11. Клос Л.Є., Микитенко Н.О. Вступ до практичної соціальної роботи : Навч.-метод. пос. [для студ. вищ. навч. закл.].  – Львів: “Львівська політехніка”, 2005. – 140 с.
12. Наказ Міністерства України у справах молоді та спорту від 09.09.2005  N 1965 «Про затвердження Етичного кодексу спеціалістів   із соціальної роботи України»
13. Соціальний педагог / Упоряд.: Т. Шаповал, Т. Гончаренко. - К: Вид. Дім "Шкільний світ": Вид. Л. Галіцина, 2006. - 80 с.
14. Соціальна педагогіка : Підручник. 4-те вид. випр. та доп. / За ред. проф. А.Й. Капської. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 488 с.
15. Тюптя Л.Т., Іванова І.Б. Соціальна робота (теорія і практика). Навч. посіб. — К.: ВМУРОЛ "Україна", 2004. — 408 c.
16. Шакурова М. В. Методика та технологія роботи соціального педагога.  навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] — 2-е вид. — М.: Видавничий центр «Академия», 2004. — 272 с. 
17. Шевців З. М. Основи соціально-педагогічної діяльності. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 248 с.
18. Електронний ресурс - [http://www.ssm.kiev.ua/index.php/dopomoga/53-obitnucyz.html].