Статистичне дослідження розміщення та структури населення на прикладі окремого регіону (на матеріалах Волинської області)

- також у роботі побудовано демографічне навантаження на населення працездатного віку у Волинській області на початок 1989 – 2010 років. За результатами аналізу, можна зробити висновок, що 1989 року по 2006 загальне демографічне навантаження стрімко знижується, а починаючи з 2006 року залишається приблизно стабільним.

- розрахунок показників варіації середнього віку населення у містах і районах області станом на 1 січня 2010 року, показав, що вікова структура населення області є достатньо сталою, оскільки середній вік населення загалом та в розрізі окремої статті не суттєво відрізняється за адміністративними одиницями. Відповідно, середній вік населення регіону становить 37,75 роки, при чому середній вік чоловіків є меншим ніж жінок і становить 34,95 роки, коли жінок – 40,3;

- проведений аналіз щільності зв’язку між показниками кількості працездатного населення та кількості постійного населення у розрізі адміністративно-територіальних одиниць Волинської області на основі розрахунку рангового коефіцієнта кореляції , показав, що зв’язок між названими показниками прямий і щільність зв’язку висока, оскільки коефіцієнт кореляції дорівнює ρ=0,985;

- з результатів дослідження, можна стверджувати про існування тісного кореляційного зв’язку між показником демографічного навантаження та коефіцієнтом народжуваності, який описується квадратичною залежністю. Як бачимо, протягом 2006-2009 років відбувалось зменшення загального демографічного навантаження на фоні зростання коефіцієнта народжуваності;

- у роботі побудовано багатофакторну регресійну модель, яка дозволила вивчити вплив кількість зареєстрованих випадків захворювання і чисельності зайнятого населення на зміну показника чисельності наявного населення, та перевірено її адекватність. За результатами дослідження,  можна вважати, що між показником Y та факторами X1 і X2 існує кореляційний зв’язок, який описується лінійним рівнянням двохфакторної лінії регресії. Отже, при збільшенні чисельності зайнятих осіб на 1000 осіб, чисельність наявного населення збільшиться на 0,521 тис осіб, а при збільшенні кількісті зареєстрованих випадків захворювання зменшиться на 0,416 тис осіб. Крім того, розраховані коефіцієнти свідчать про адекватність моделі, тому її можна використовувати для подальшого прогнозування;

- результати прогнозування, свідчать про подальше зменшення чисельності постійного населення у Волинській області і у 2011 році передбачається, що цей показник становитиме 1033 тис осіб, а в 2012 – 1033,5 тис осіб.

Отже, незважаючи на досягнуті вищі порівняно із загальними по Україні показниками народжуваності, чисельність населення області, починаючи з 1995 року продовжує зменшуватися і за прогнозами така негативна тенденція збережеться у найближчі роки. Тому для виправлення складної демографічної ситуації потрібно на всіх рівнях, особливо державному посилити стимулювання народжуваності, а також підвищити загальний рівень життя населення.

Демографічна  ситуація у Волинській області хоча і стабільна, але за прогнозами на 2012 рік, вона може погіршитись. Це загрожує знелюдненням сільської місцевості, зменшенням питомої ваги людей працездатного віку, труднощами із забезпеченням обороноздатності країни тощо [16].

За результатами проведеного дослідження можна запропонувати ряд конкретних пропозицій щодо вдосконалення організації та методології статистики, форм звітності, розробки управлінських рішень відповідними органами законодавчої та виконавчої влади, а також інформаційнизації та автоматизації економіко-стаистичних досліджень у сфері розміщення та структури населення на регіональному рівні.

1. Вдосконалення  підходів до організації статистики розміщення та структури населення.

Статистика  розміщення та структури населення на даний час не в змозі охопити значний обсяг інформації про населення, особливо це стосується даних про населення, його чисельність, розміщення і структуру у міжперепесний період, а також у період перед виборами, щоб представити зацікавленим користувачам точніші дані про:

- чисельність наявного і постійного населення;

- кількість  осіб які виїхали закордон, або змінили місце проживання

- опис причин  що визначають зміну чисельності населення і зміну місця проживання та ін.;

Для усунення цих  недоліків доцільно запровадити практику проведення вибіркових періодичних обстежень показників структури та розміщення населення у міжперепесний період, оскільки він становить 10 років, а це надто великий строк і за цей період чисельність постійного і наявного населення  може суттєво змінитись, а для прийняття рішень уряду та місцевих органів влади потрібні точні і достовірні дані.

Тому, на нашу думку, доцільно проводити періодичні обстеження населення один раз на 5 років або у передвиборчий період, оскільки коли складаються списки виборців дані нерідно є застарілими і недостовірними, через що виникають конфліктні ситуації.

2. Вдосконалення методології статистики розміщення та структури населення.

У даному напрямку можна запропонувати відповідним підрозділами Головного управління статистики у Волинській області для оцінки зміни соціальної структури населення застосувати усереднені показники динаміки структури – лінійний _d  або середньоквадратичний σ_d   коефіцієнт структурних зрушень (додаток Д), оскільки на даний час у відділі статистики населення таких коефіцієнтів не розраховують. У випадку, коли коефіцієнт структурних зрушень перевищує 3%, то можна говорити про істотні структурні зрушення показників населення у розрізі адміністративно-територіальнихз одиниць.

Серед перспективних економіко-статистичних методів проведення групувань населення за сукупністю основних показників можна виділити кластерний аналіз, який дозволить згрупувати адміністративно-територіальні одиниці окремого регіону за рівнем структурних змін населення.

Серед окремих  методик проведення кластерного  аналізу доцільно проводити побудову дендрограми групування, а також  проведення групування адміністративно-територіальнизх  одиниць регоіну за методом к-середній, виділивши 3-4 групи.

3. Вдосконалення форм статистичної звітності та документів обстежень і переписів населення щодо розміщення та структури населення.

Дані про  загальну чисельність постійного населення, кількість чоловіків і жінок  у міських поселеннях та сільській місцевості, розподіл населення за віковими групами, демографічне навантаження працездатного населення, середній і медіанний вік населення, його соціально-економічний склад краще було б подавати щоквартально, а не раз в рік.

У зведеному статистичному щорічнику не всі дані відображаються у розрізі районів і місіт, що значно утруднює проведення ефекноміко-стаистичног аналізу і цій сфері.

Доцільно додатково ввести такі показники як:

- розподіл населення за рівнем добробуту (бідні, багаті, середній клас);

- розподіл населення за рівнем людського розвитку.

4. Пропозиції регіональним органам законодавчої та виконавчої влади за результатами економіко-статистичного аналізу ринку праці у Волинській області

Дослідження вчених підтверджує, що в сучасних умовах неможливо докорінно поліпшити вікову структуру населення внаслідок збільшення показників народжуваності. Тому статево-вікові піраміди населення все більше звужуватимуться при основі. Найголовнішим завданням, що стоїть у галузі поліпшення якісної структури населення є створення можливостей для підвищення якості життя всіх людей, ефективного використання як працездатного населення, так і соціального, культурного і трудового потенціалу населення старшого віку. Всебічне вивчення соціально-економічних характеристик різних вікових груп людей, особливо професійної придатності, яка пов`язана із віком і досвідом, дасть можливість переглянути деякі негативні моменти, пов`язані із старінням людей. Підвищеної уваги потребує відтворення села взагалі: доцільно усіляко сприяти розвитку фермерства, припинити згортання будівництва і введення в дію на селі об’єктів соціально-культурного і побутового призначення, для того щоб кількість сільського населення не зменшувалась, що ми спостерігаєм в останні роки.

Загострення демографічної ситуації в України зумовило посилення інтересу органів державного управління всіх рівнів, політиків, науковців,громадських організацій, пересічних громадян до демографічних проблем насамперед на регіональному рівні. У публікаціях на цю тему часто йдеться про демографічну кризу, найвиразнішим виявом якої є помітне зменшення чисельності населення, котре супроводжується деформацією процесів його відтворення.

Отже, для запровадження  дієвої демографічної політики, спрямованої  на підвищення рівня та поліпшення якості життя населення, необхідно проаналізувати реальну демографічну ситуацію як на національному, так і регіональному рівнях, залучивши арсенал сучасних методів різних наук, у тому числі й статистичних. Прагнення України до розбудови соціальної та правової держави, забезпечення людського розвитку на основі задоволення соціально-економічних потреб населення, цілей розвитку тисячоліття, вимог інтеграції в європейську спільноту потребують відстеження демографічного розвитку та прогнозу змін у майбутньому. Соціальні та економічні процеси «проходять» через населення, відображаються на його цільових установах і поведінці, а також у показниках демографічного розвитку. Таким чином, основні особливості та закономірності відтворення населення є узагальнюючою, найбільш глибокою базисною характеристикою результатів соціально-економічного розвитку та діяльності державних органів.

5. Інформаційне  забезпечення та автоматизація економіко-статистичного аналізу розміщення та структури населення.

З метою поліпшення ситуацій у цій сфері, на нашу думку, доцільно:

- впровадити обов’язкове подання звітності у електронному вигляді у містах та селищах (з використання програми БЕСТ-ЗВІТ);

- щоб уся  інформація про чисельності наявного, постійного населення, розміщення та структуру населення збиралася у єдиній базі даних і кожен користувач мав змогу у режимі онлайн користуватися інформацією та робити власні аналітичні висновки та пропозиції;

- широко застосовувати  геоінформаційні системи, які  дозволяють у наочному вигляді зображувати дані про переписи населення, структуру, розміщення, середній вік і інші показники на карті;

- активніше використовувати прикладні статистичні пакети для проведення економіко-статистичного аналізу розміщення та зміни структури населення – Statistica, Statgrafics, SPSS та інші;

- вдосконалити  інформаційно-аналітичну систему,  яка використовуватиметься у  процесі проведення перепису  населення у 2012 році та для  обробки його результатів.

Отже, результати проведеного дослідження свідчать, що у сфері статистики розміщення та структури населення є ще багато невирішених проблем, що стосуються як організаційно-методичного, так і інформаційно-аналітичного забезпечення. Тому сподіваємося, що врахування викладених пропозицій дозволить у певній мірі вдосконалити статистичне забезпечення дослідження розміщення та структури населення на регіональному рівні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Беркита К. Ф. Економічна статистика: курс лекцій. Навчальний посібник / Беркита К. Ф. – К.: ВД «Професіонал», 2004. - 208 с.

2. Весельська Л. А. Демографічна ситуація в Україні як чинник впливу на соціальну безпеку/ Весельська Л. А // Статистика України. – 2010. –  №4. С. 66-70.

3. Власенко Н. С. Інформаційне забезпечення / моніторингу ефективності виконання соціально-демографічних програм / Н. С. Власенко // Демографія та соціальна економіка. – 2005. – № 1. – С. 57-69.

4. Демографічна криза в Україні. Її причини та наслідки : зб. матеріалів. – К.: Парлам. вид-во, 2003. – 450 с.

5. Ефимова М. Р., Бычкова С. Г. Практикум по социальной статистике: Учеб. пособие / Под. ред. М. Р. Ефимовой. – М. : Финансы и статистика, 2005. – 448 с. : ил.

6. Єріна А. М. Статистичне моделювання та прогнозування : навч. посіб. / А. М. Єріна. – К. : КНЕУ, 2001. – 170 с.

7. Єхануров Ю. І. Демографічний розвиток як державний пріоритет України //Демографія та соціальна економіка. – 2005. – № 2. – С. 3-7.

8. Завіновська Г. Т. Економіка праці : Навч. посібник. – К. : КНЕУ, 2003. – 300 с.

9.Заставецька О. В. Географія населення України : навч. посіб. /                    О. В. Заставецька, Б. І. Заставецький, Д. В. Ткач. – Тернопіль, 2007. – 134 с.

10. Крамченко Л. І., Лутчин Н. П., Москаль Б. С. Економічна статистика. Навчальний посібник. – Львів : “Новий Світ-2000”, 2004.

11. Крисаченко В. С. Динаміка населення: популяційні, етнічні та глобальні виміри: Монографія/ Крисаченко В. С. – К: НКД, 2005. – 368с.

12. Концепція розвитку регіональної статистики. Проект / Державний комітет статистики Укр; Науково-дослідний інститут статистики. – К., 2003. –    24 с.

13. Корчак-Чепурковский Ю. А. Избранные демографические исследования Ю. А. Корчак-Чепурковский. – М. : Статистика, 1970. – 386 с.

14. Лібанова Є. М. Людський розвиток регіонів України: методика оцінки та сучасний стан / Є. М. Ліанова, Н. С. Власенко, О. С. Власик – К. : СПІД Савчина, 2002. – 402 с.

15. Методологічні положення зі статистики / Держ. ком. статистики України; [ред-кол.: О. Г. Осауленко (гол.) та ін.]. – К. : Август, 2002. – Вип. 1. – 552 с.

16. Методологічні положення зі статистики. Вип. 2. Т.2 / Держ. комітет статистики України. – К. : ІВЦ Держкомстату України, 2006. – 568 с. 287.

17. Методологічні положення щодо статистичного аналізу чисельності та складу населення. – К. : Держкомстат України, 2006. – 40 с.

18.Москаленко В.Ф. Трансформації вікової структури населення України і світу/ Москаленко В.Ф., Грузєва Т. С.// Охорона здоров’я України. – 2008. – №3. – С. 37- 44.

19. Муромцева Ю. І. Демографія: Навчальний посібник. – К.: 2006. – 300с.

20. Опря А. Т. Статистика. Математична статистика. Теорія статистики: навч. посіб. / А. Т. Опря. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 472 с

21. Остапчук О. Е. Питання інформаційного забезпечення демографічної статистики в Україні та регіонах / О. Е. Остапчук // Демографія та соціальна економіка. – 2005. – № 2. – С. 55-68.