Страховий ринок, його становлення і розвиток в Україні

Нацiональний (внутрiшнiй) страховий ринок покликаний задовольняти економiчнi потреби та реалiзувати економiчнi iнтереси страховикiв та страхувальникiв у межах нацiональної економiки. Вiн характеризує досягнутий рiвень розвитку страхування тiєї чи iншої країни.

Свiтовий (зовнiшнiй, глобальний) страховий ринок сприяє задоволенню  потреби у страховому захисті страхувальників усього світу. На свiтовому страховому ринку урiвноважується пропонування страхових продуктiв та попит на них у глобальному масштабi та вимiрi, де взаємодiють страховики рiзних країн. За галузевими критеріями структура страхового ринку поділяється на ринки особистого, майнового страхування та страхування вiдповiдальностi. Ринок особистого страхування в Українi поділяється на такi:

• страхування життя;
• страхування вiд нещасних випадкiв;
• медичне страхування.

Ринок майнового страхування включає:

- страхування майна  пiдприємств;

- страхування врожаю  сільськогосподарських культур;

- страхування домашнього  майна громадян;

- страхування транспортних  засобiв та iн.

За останнi роки у страхуваннi спостерiгається зростання основних показникiв. Водночас не усі резерви вичерпано. У державі застраховано лише близько 10 % ризиків, тоді як у бiльшостi розвинутих країн цей показник досягає 90-95%.

 

СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ  РОЗВИТКУ СТРАХОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

 

 

Страховий ринок на сьогодні є найрозвинутішим сектором небанківських фінансових послуг України, який акумулює біля 83% загального обсягу активів цього сектору. Тому дослідження його походження досить важливим питанням.

В сучасних економічних  умовах, страхування майже єдина  галузь економіки України, яка протягом останніх років має стабільний значний щорічний приріст обсягів наданих послуг. Водночас, незважаючи на номінальне зростання обсягів страхового ринку, ця галузь забезпечує сьогодні перерозподіл незначної частини внутрішнього валового продукту. Українські страхові компанії ще не акумулювали вагомий обсяг інвестиційних ресурсів, тому їх частина у вітчизняній економіці ще доволі мала.

Метою розвитку страхового ринку є підвищення рівня страхового захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб, формування ефективних ринкових механізмів залучення інвестиційних ресурсів у національну економіку за рахунок забезпечення ефективного функціонування ринку страхових послуг з урахуванням міжнародного досвіду, застосування сучасної ринкової інфраструктури та фінансових інструментів.

 В Україні створено  сприятливе для розвитку ринку  страхових послуг конкурентне середовище.   У сукупності на 200 страхових компаній або 42% від загальної кількості доводиться лише 0,5% валового обсягу страхових платежів. Як правило, зазначені страховики створюють додаткові ризики для системи державного регулювання й нагляду. Крім того діє близько 30-35 страховиків з метою здійснення операцій квазістрахування.

  За попередніми  даними Держфінпослуг, валові  страхові платежі в 2010 році склали 22,6 млрд. грн. Це на 10,7% більше, чим в 2009 році, коли розмір валових страхових платежів склав 20,4 млрд. грн. При цьому торік страхові компанії виплатили клієнтам на 9,4% менше, чим в 2009 році – 6,1 млрд. грн валових страхових виплат (в 2009 році – 6,7 млрд. грн.). Таким чином, на один жителя України в 2010 році доводилося 494,2 грн. валових страхових платежів і 27 грн. валових страхових виплат. По розміру страхових платежів на душу населення серед країн Східної Європи Україна суттєво відстає. Наприклад, в 20 раз від Словенії, в 11 раз від Чеської Республіки й в 9 раз від Польщі.

Незважаючи на позитивні  зміни, стан розвитку страхового ринку  України ще не відповідає рівню країн  ЄС. Зокрема, співвідношення чистих страхових  платежів ( без страхових платежів, переданих у перестрахування резидентам) до ВВП в 2010 році склало 1,3% (в 2008 році – 1,7%). Це значно нижче в порівнянні з аналогічними показниками економічно розвинених країн, де він становить 8-12%. Про слабкий розвиток страхового ринку України свідчить низьку питому вагу забезпеченості страховим захистом будинків і споруджень приватного сектору (1%), добровільним медичним страхуванням (2%), страхуванням життя (6%), добровільним страхуванням від нещасних випадків (7%), страхуванням туристів (8%) і страхуванням каско автомобілів (8%). Це значно менше, чим у країнах-членах ЄС.

Ще досить низький  рівень охоплення населення України  обов'язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів перед третіми особами (лише 75%, хоча в Росії й Білорусі цей показник досягає 95-98% відповідно). При цьому ліміти відповідальності вітчизняних страховиків за відшкодування шкоди потерпілим внаслідок ДТП в Україні є найнижчими в Східній Європі.

За валовими показниками  страховий ринок України в 2011 році не тільки досягне до кризових обсягів 2008 року, але й перевищить їх, уважають у Лизі страхових організацій України.

На Україну, страхових  премій отриманих у світі, припадає менш ніж один відсоток, тобто наявне дуже суттєве відставання від передових країни світу. Одночасно, слід відмітити, що український ринок страхових послуг має значні потенційні можливості для подальшого розвитку за умови динамічного зростання національної економіки, продовження удосконалення нормативно-правової бази та ефективного державного регулювання.

 

ВИСНОВКИ

 

 

 

Страховий ринок - це особлива сфера грошових вiдносин, де об’єктом купівлі-продажу є специфiчна  послуга - страховий захист i де формується і пропонування i попит на неї. Також, страховий ринок являє собою складну інтегровану систему страхових і перестраховик органiзацiй (страховикiв), що здійснюють страхову діяльність;

Функцiонування страхового ринку базується на принципах  демонополiзацiя страхової справи, конкуренцiї страхових органiзацiй  з надання страхових послуг, залучення страхувальникiв i мобiлiзацiї грошових коштiв у страховi фонди, свобода вибору для страхувальникiв умов надання страхових послуг, форм i об’єктiв страхового захисту, надiйностi i гарантiї страхового захисту;

Суб’єктами страхового ринку є страховики (страховi компанiї), якi надають страховi послуги, страхувальники (фiзичнi і юридичнi особи i держава). Посередниками в проведенні страхування виступають страховi агенти i страховi брокери (брокерськi фiрми).

Особливiсть галузевої структури страхового ринку виявляється в тому, що кожен iз цих ринкiв має свою внутрiшню структуру, елементи якої формують сегменти страхового ринку в цiлому, визначають специфiку взаємодiї страховикiв та страхувальникiв у процесi купівлі-продажу страхової послуги та пiд час задоволення потреби у страховому захистi.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1. Опарін В.М. Фінанси: Навч. посібник. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К.:КНЕУ, 2005. – 240 с.
2. Мних М. В. Страхування   в Україні: сучасна теорія  і практика: Підручник. –К.: Знання України, 2006. – 284с.
3. Фурман В.М. Тенденції концентрації та централізації українського страхового ринку // Фінанси, облік і аудит: Збірник наукових праць КНЕУ. – К.: КНЕУ, 2005, вип. 2. – 352 с.
4. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. – К: Центр навчальної літератури, 2004. - 312 с.
5. Василик О.Д. – Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС. – 2001. –  416 с.