Сучасній стан страхового ринку в Україні

 

Показники	Структура страхових премій, %					Структура страхових виплат, %
	1998	1999	2000	2001	2002	1998	1999	2000	2001	2002
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Добровільне страхування	89	87	86	86,5	90,3	89,8	92,8	83,1	73,3	77
Добровільне особисте страхування	9	10	8	7,7	7,6	29,3	32,8	35,7	24,9	27
У тому числі страхування життя	2	1	1	0,4	0,5	7,4	2,0	2,3	2,3	1
Добровільне майнове страхування	60	61	61	69,2	71	50,4	53,0	28,9	34	40
Добровільне страхування відповідальності	18	16	16	9,2	11,2	10,1	7,0	16,2	12,1	10
Обов’язкове страхування, у тому числі	11	13	14	14,5	9,7	10,2	7,2	16,9	26,7	23
Недержавне обов’язкове страхування	8	7	7	7,8	8,5	1,0	2,4	.-	-	12
Державне обов’язкове страхування	3	6	7	6,7	1,2	9,2	4,8	-	-	10
Усього	100	100	100	100	100	100	100	100	100	100

 

Страхові  організації розрізняються за:

1. належністю;
2. зоною здійснення діяльності;
3. географічною ознакою;
4. спеціалізацією;
5. величиною статутного капіталу;
6. обсягом надходжень страхових премій;
7. іншими техніко – економічними показниками, які визначають їхнє місце на страховому ринку

За  належністю страховики можуть бути державними, урядовими, приватними, акціонерними та іншими.

За  зоною здійснення діяльності: місцеві, реґіональні, національні, транснаціональні.

За  характером виконуваних операцій страхові компанії поділяються на: спеціалізовані, універсальні, перестрахувальні.

Страхування життя в Україні здійснюють такі страхові компанії: АСТ „Астро – Дніпро”, АСК „Грант сервіс” та інші; медичне страхування – медична страхова компанія ЗАТ СК „Сан Лайф”, ЗАТ СК „Добриня” та інші.

Серед універсальних такі: ВАТ СК „Алькона”, міжрегіональна страхова компанія „Надра”.

В Україні, як і в більшості інших  держав, основу страхової системи  становлять страхові компанії у вигляді  акціонерних товариств, які є  комітетами, що створюються та діють  зі статутним капіталом, поділеним  на певну кількість часток – акцій однакової вартості, та переважають акціонерні товариства закритого типу.

Головною  складовою системи страхування  є сукупність страхових організацій, через які організується економічна політика держави щодо задоволення  потреб фізичних та юридичних осіб у страховому захисті.

Із  розвитком підприємництва відбувається створення страхових компаній, які  поступово посідають певне місце  на страховому ринку України.

Для захисту інтересів страховиків  в Україні діють професійні об’єднання.

У 2000 році було створено корпорацію „Страхова  група „Грант”, засновниками якої стали страхова компанія „Грант – Авто”, народна фінансово – страхова компанія „Грант Ре”, страхові компанії „Київ” і „Грант – Лайф”, український центр післяварійного захисту „Експерт – Сервіс”, недержавний пенсійний фонд „Авто альянс”, компанії „Грант – Асістанс” та „Грант – Консалтинг”. Завданнями страхової групи „Грант”, зокрема є: розробка та реалізація єдиної стратегії розвитку страхування й проведення єдиної страхової, фінансової, економічної, інвестиційної та соціальної політики учасників групи; розробка та виконання програм спрямованих на створення умов для надійного та ефективного розвитку спільної страхової діяльності; координація діяльності учасників щодо здійснення ними єдиної стратегії розвитку страхової справи; створення централізованого страхового резервного фонду.

 

1.5 Державний нагляд за страховою діяльністю

 

Враховуючи  роль і значення страхування в  ринковому господарстві, держава  не може залишити без уваги цю галузь і бере її під свій контроль.

Державне  регулювання страхової діяльності повинно:

1) не допускати на ринок фіктивні  компанії, які можуть нанести  збиток як страхувальникам так  і страховій справі в цілому;

2) сприяти діяльності на страховому  ринку компаній, що мають міцну  фінансову та правову основу;

3) забезпечувати формування та  розвиток ефективно функціонуючого  страхового ринку [1; с.35].

17 вересня 1993 був визначений єдиний  орган державної виконавчої влади,  що здійснює відповідний нагляд  – Комітет у справах нагляду  за страховою діяльністю –  Укрстрахнагляд.

У процесі адміністративної реформи  функції Укрстрахнагляду було покладено  на Міністерство фінансів України [2; с. 5], та були визначені основні функції  та права [1; с. 36, 37].

У складі Міністерства фінансів України  створено департамент фінансових установ  та ринків. Департамент забезпечує проведення Міністерством фінансів України державної політики стосовно не лише страхування, а й фінансових установ та ринків.

До  складу департаменту входять такі управління:

1) кредитних і небанківських фінансових  установ;

2) страхової діяльності;

3) контролю фінансових ринків, ліцензування  та нагляду.

Безпосередньо страховим ринком у складі департаменту відають два управління. На одне з них покладено опрацювання  методологічного та законодавчого  забезпечення, а інше здійснює контроль за дотриманням страховиками законодавства  України у сфері страхування.

Центральний апарат Департаменту має підрозділи, які забезпечують виконання основних його функцій щодо контролю за страховим  ринком. Підрозділи спеціалізуються  на таких напрямках:

1) методологія розвитку страхового  законодавства та міжнародні  відносини;

2) методологія здійснення і забезпечення  нагляду у сфері страхового  життя;

3) ліцензування, ведення справ страховиків;

4) розробка системи бухгалтерського  обліку, звітності і аудиту страхових  організацій;

5) здійснення нагляду і перевірок  роботи страхових організацій;

6) аналіз річної та квартальної  звітності страховиків;

Один із напрямів нагляду за страховою  діяльністю – це ліцензування [1; с. 38].

Для отримання ліцензії страховик подає  до Уповноваженого органу заяву та необхідні документи, які проходять  перевірку.

Ліцензія  видається на проведення конкретних видів страхуванню, так страховики, які отримали ліцензію на страхування  життя, не мають право займатися  іншими видами страхування.

Уповноважений орган може відмовити у видачі ліцензії на здійснення страхової діяльності, у разі невідповідності документів, що додаються до заяви, вимогам чинного  законодавства України.

Законодавство України передбачає при потребі  можливість проведення ліквідації, реорганізації  та санації страховика [1; с. 43].

Щодо  гарантій, то держава гарантує дотримання і захист майнових та інших прав і законних інтересів страховиків, умов вільної конкуренції у здійсненні страхової діяльності.

Втручатися  в діяльність страховиків з боку державних та інших та інших органів  забороняється, якщо воно не пов’язане  з повноваженнями органів, які здійснюють державний нагляд та контроль за діяльністю страховиків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

 

1) Закон України від 4 жовтня 2001 року “Про внесення змін до  закону України  “Про страхування”

2) Постанова Кабінету Міністрів  України від 28 вересня 1996 року  № 1175 “Про порядок і умови  проведення обов’язкового страхування   цивільної відповідальності власників  транспортних засобів”

3) Постанова Кабінету Міністрів  від 2 лютого 2001 р. № 98 України  на 2001-2004.р.”

4) Гушко Л.М. “Проблеми розвитку національного страхового ринку // Фінанси України-2003.-№11.-с.146-148

5) Заїкін Ю.В. Про екологічне страхування //Фінанси України –2001. - № 11. – с. 148-150

6) Залєтов О.М. Державна політика на страховому ринку України // Фінанси України-2001.-№11-с.119-126

7) Кашенко О.Л., Борисова В.А.: Соціально-економічні основи страхування: Навчальний посібник: С.Вид-во “Університетська книга”, 1999-252 с.