Технологія і організація утримання та ремонту доріг

На ділянках доріг, де відведення землі під улаштування нових та посилення існуючих снігозахисних лісосмуг недостатнє, слід застосовувати тимчасові снігоутримуючі    засоби    та    обладнання:   переносні   решітчасті   щити,   тимчасові.

Просторові засоби (ТПЗ), полімерні засоби (ТПЗ), полімерні сітки, снігові вали, траншеї та стінки, загорожі із хмизу, очерету та ін.

Щити висотою 1,5 або 2 м установлюють суцільною лінією паралельно осі дороги, прив’язуючи їх до кілків або міцно зв’язуючи верхні кінці. Число рядів та порядок перестановки щитів встановлюють залежно від об’єму снігоприносу.

Тимчасові просторові засоби виробляють з полімерних матеріалів та встановлюють паралельно осі дороги.

Снігозахисне обладнання з полімерних сіток застосовують при об’ємі снігоприносу до 75 м3/пог.м. Полімерні сітки прикріплюють до кілець на висоті 25 см над рівнем землі на відстані 60 м від бровки земляного полотна.

Для снігозахисту місцевих доріг рекомендують користуватися щитами із хмизу чи очерету, снігомісткість і схему установки яких слід приймати для дерев’яних решітчастих щитів.

Найефективнішим способом є комплексний снігозахист доріг, який передбачає оптимальне поєднання снігозахисних лісосмуг та тимчасових снігозатримуючих засобів та обладнання. При цьому снігомісткість комплексного снігозахисту приймають як суму снігомісткості лісосмуг та тимчасових засобів.

Ι ділянка дороги розробляємо снігозахисне насадження

Праворуч за схемою 1 – до 50 м3/м; Ліворуч за схемою 2 – до 75 м3/м

ΙΙ ділянка дороги розробляємо снігозахисне насадження

Праворуч за схемою 3 – до 100 м3/м; Ліворуч за схемою 1 – до 50 м3/м

Також улаштовуємо тимчасові снігозахисні  обладнання з полімерних сіток

 

4.3 Технологія та організація снігоочищення дороги

 

Патрульне снігоочищення виконують у період снігопаду для запобігання ущільнення снігу колесами автомобілів і формування сніжно-крижаного накату. Час між проходами плугово-щіткових снігоочисників при патрульному снігоочищенні визначають по формулі:

                                  

                                (4.3)

де t – час між проходами плугово-щіткових снігоочисників, год;

rс – щільність снігу на покритті, г/см3 (rз = 0,07¸0,25г/см3);

hдоп – припустима товщина пухкого снігу, hдоп = 30 мм;

rу – щільність води, rу =1 г/см3;

iсн – інтенсивність снігопаду, для середнього снігопаду iсн 3 – 5 мм/год.

Число плужних снігоочисників для патрульного снігоочищення:

                                

                                     (4.5)

Де L – довжина ділянки патрульного снігоочищення, м;

Вmin – ширина очищеної поверхні проїжджої частини, м (джерело 2, прил. 9);

Пч – годинникова продуктивність снігоочисника, м2/год

                                 

                           (4.6)

де vp – робоча швидкість снігоочисника, м/ч;

Кч – коефіцієнт використання робочого часу, Кч =0,7 – 0,9;

b – ширина захоплення плугово-щіткового  снігоочисника, b = 2,3 м;

Db – ширина перекриття проходів, Db=0,25¸0,3м.

До розрахунку ми приймаємо снігоочищувач КО – 002:

Пn = 20000·0,9·(2,5 – 0,3) = 39600 м2/год.

Схеми патрульного снігоочищення в безвітряну погоду і при сильному бічному вітрі приведені на рис. 4,4.

 

Рисунок 4.4 - Схеми патрульного очищення

 

 

Рисунок 4.5 - Схеми патрульного очищення

 

 

 

 

 

 

4.3Технологія та організація боротьби із зимовою слизькістю

 

 

Боротьба із зимовою слизькістю ведеться різними способами: хімічним, фізико-хімічним, механічним та тепловим. Найбільш розповсюджений хімічний спосіб, при якому по проїзній частині наносять тверді або рідкі хлориди в чистому вигляді або в суміші з фрикційними матеріалами. Як фрикційний матеріал найчастіше використовується пісок, а також відсів, шлаки та інші відходи промисловості. Чисті хлориди застосовують на особливо небезпечних або важливих ділянках доріг, або на ділянках доріг з товщиною льоду 1-2 мм. Фрикційні матеріали в чистому вигляді малоефективні і застосовуються тільки на дорогах IV-V категорії.

Річну кількість чистих хлоридів визначаємо за залежністю:

Qi = n · hл · gі · Вn · L · 10-6                                        (4.7)

де:   Qi – річна кількість хлоридів і-го типу, т

n – число днів в році із зимовою слизькістю

hл – середня товщина льоду, мм

gі – норма розподілу і-го виду хлориду на 1 мм товщини шару льоду, яка залежить від температури повітря, г/м2

Вn – ширина посипання дороги, яка дорівнює ширині проїзної частини та укріплених смуг узбіч, м

L – довжина ділянки посипання, м.

Qi = 23 ·2· 20 ·9·15000·10-6 = 124.2 т.

Річну кількість суміші фрикційних матеріалів з хлоридами обчислюємо за рівнянням:

Qпс = n · gпс · Bn · L · 10-3               (4.8)

де:   Qпс – річна кількість піскосоляної суміші

gпс – норма розподілу піскосоляної суміші, м3/1000м2 (для небезпечних ділянок з ускладненими умовами руху 0,3-0,4 м3/1000м2, по решті ділянок – 0,1-0,2 м3/1000м2).

Qпс = 23·0,2·9·26000·10-3 = 1076.4 т.

Необхідну кількість фрикційного матеріалу та хлоридів визначаємо з урахуванням норм добавок хлоридів до фрикційних матеріалів. Виходимо з того, що насипні щільності піску та твердих хлоридів приблизно однакові (1300–1400кг/м3).

Для боротьби із зимовою слизькістю бажано застосовувати хлориди з інгібіторами корозії, які знижують корозійну активність хлоридів. Річну кількість інгібіторів обчислюємо, виходячи з річної потреби хлоридів та норм добавок.

 

Відстань між базами протиожеледних матеріалів визначають залежно від способу та строків ліквідації зимової слизькості та кількості смуг руху.

Після розміщення баз зимового утримання доріг визначаємо потрібну кількість розподілювачів протиожеледних матеріалів. Тип розподілу вибирають в залежності від технічних характеристик розподілювача. Необхідну кількість розподілювачів протиожеледних матеріалів обчислюємо за формулою:

                      (4.9)

де:   tmax – максимальний термін ліквідації зимової слизькості, год

Пр – продуктивність розподілювача протиожеледних матеріалів, м2/год.

Продуктивність розподілювача при використанні чистих хлоридів визначаємо за формулою:

    (4.10)

При використанні піскосоляної суміші продуктивність розподілювача:

              (4.11)

де:   Q – місткість кузова, м3

Kз – коефіцієнт заповнення кузова, Kз = 0,9-1,0

γ – об’ємна вага протиожеледного матеріалу (чистого хлориду або піскосоляної суміші), γ = 1300-1400 кг/м3

Kвч – коефіцієнт використання часу, Kвч = 0,7-0,9

gл – норма розподілу чистих хлоридів г/м2 на 1 мм товщини льоду

gпс – норма розподілу піскосоляної суміші, м3/1000м2

Vр – робоча швидкість розподілювача, км/год

Bр – ширина посипання, м

Vт – середня транспортна швидкість розподілювача, км/год

tн – середній час навантаження одного розподілювача, год. (tн = 0,2-0,4 год.)

tпз – час підготовчо-заключних операцій, год. (tпз = 0,15-0,25 год.)

lб – середня відстань до бази, км.

                                   (4.11)

де: Lб – відстань між базами зимового утримання доріг, км.

 

 

 

 

Приймаємо КДМ=130Б на базі ЗіЛ-130Б.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Технологія та організація АВАРІЙНОГО  ремонту дорожнього одягу

 

Аварійний ремонт дорожнього одягу є планово-попереджувальним, котрий проводиться систематично цілий рік на всій довжині експлуатованої дороги і переважно при позитивних температурах повітря. Він також є основним заходом підготовчого характеру для проведення середнього ремонту.

Аварійний ремонт дорожнього одягу на дільниці з чорнощебеневим покриттям включає усунення ряду руйнувань: вибоїв, тріщин, ушкоджень крайок, осідань, взбугріваній, хвиль, напливів і інших деформацій і руйнувань покриття. Як способи ремонту застосовується також ямочний ремонт і закладення руйнувань мастиками й органічними в'язкими. Як ремонтні матеріали використовують асфальтобетонні суміші різних типів. Ямочний ремонт таких покрить проводять переважно холодними щебеневими (гравійними) сумішами, обробленими органічними в'яжучими, а також вологими органо-мінеральними сумішами.

 

5.1 Аварійний ремонт на ділянці з асфальтобетонним покриттям

 

Розрахунок основних операцій аварійного ремонту здійснюється за допомогою наступних формул:

–– мінімальний обсяг ремонтних робіт за робочу зміну

Визначимо кількість змін:

 змін

 

                                          

                                  (5.1)

          

 

Визначаємо продуктивність робіт:

• ланки робочих, зайнятих ручною працею

                                       

                             (5.2)

• механізованого загону

                                       

                                  (5.3)

де Т – тривалість зміни;

     Нвир – норма виробки по [7];

     Н – норма  часу на одиницю виробки по [7], ч/год, м/год;

     n – кількість робочих у ланці, чол.;

     К – коефіцієнт, який враховує виконання робіт  на одній смузі руху при  одночасному русі транспорту  по другій ( К = 1,2 ).

Визначаємо змінну продуктивність ланки дорожніх робітників:

Визначаємо кількість ланок дорожніх робітників:

          

Якщо для виконання робіт необхідне перевезення матеріалу, то продуктивність автомобільного транспорту визначаємо з урахуванням часу затримання у технологічному процесів.

                                 

                             (5.3)

де γ – коефіцієнт в нутрі змінного завантаження;

l – середня дальність перевезень, км;

V – середня швидкість руху, км/год;

tп – час вантажно-розвантажувальних робіт, ч;

q – вантажопідйомність автомобіля, т;

tm - час затримки в технологічному процесі, ч.

 

Визначимо продуктивність автотранспорту, приймаємо автосамоскид

 

 Визначаємо необхідну загальну кількість щебню для аварійного ремонту:

                                                                                          (5.4)

                                              

Продуктивність Savalco SR 800:

 

 

 

Таблиця 5.1. Калькуляція трудових витрат на ямковий ремонт за допомогою дорожньо-ремонтної машини  Savalco SR 800:

Посилання на норми	Найменування робочих операцій	Один. вимі-рювання	Змінний обсяг	Продуктивність	Розрахункова кількість
					м/зм
1	2	3	4	5	6
Розрахунок	Транспортування бітумної емульсії авто гудронатором АГ – 3,5 на відстань 10 км	т	3.24	24.11	0,13
2. [7] 2-99-1	1. Завантаження щебеню  одноковшовим навантажувачем ТО  – 49 2. Огородження ділянки робіт. 3. Розташування дорожньоїї  машини на місці виконання  робіт 4. Прочистка вибоїн стисненим  повітрям,водою Savalco SR 800 5. Підгрунтовка вибоїн  бітумною емульсією Savalco SR 800 6. Посипання поверхні  щебенем не обробленим бітумною  емульсією	100м2	101.25	1961	0,05
				76	1.33
	ВСЬОГО:				1.51

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 5.2 - Схема організації дорожнього руху при виконанні аварійного ремонту асфальтобетонного покриття за допомогою дорожньо-ремонтної машини Savalco SR 800 згідно з СОУ 45.2-00018112-006:2005