Правовий статус Державної митної служби України

     6) представляє  Держмитслужбу у  відносинах з іншими органами, установами та організаціями в Україні та за її межами;

     7) приймає   рішення   про   розподіл    бюджетних    коштів, розпорядником яких є Держмитслужба;

     8) підписує накази Держмитслужби;

     9) подає  в  установленому  порядку  Мінфіну  для внесення на розгляд  КМ  України  розроблені   Держмитслужбою проекти  законів  України,  актів  Президента  України та КМ України;

     10) погоджує  проекти  Законів  України,   актів   Президента України  та  КМ України з питань,  що належать до компетенції Держмитслужби;

     11) приймає за погодженням з  Мінфіном рішення про  утворення, реорганізацію   та   ліквідацію   регіональних  митниць,  митниць, спеціалізованих  митних  установ  та  організацій.  Затверджує  їх структуру, чисельність та штатні розписи;

     12) вносить  Міністрові  фінансів  подання про призначення на  посаду та звільнення з посади своїх заступників;

     13) призначає на посаду  та  звільняє  з  посади  працівників Держмитслужби,   регіональних  митниць,  митниць,  спеціалізованих митних установ та організацій, у тому числі керівників самостійних   структурних  підрозділів Служби і керівників регіональних митниць, митниць,  спеціалізованих  митних  установ   та   організацій   за погодженням з Міністром фінансів;

     14) подає   на  розгляд  Міністра  фінансів  пропозиції  щодо визначення структури Служби;

     15) утворює Вищу  атестаційну комісію  Держмитслужби та затверджує її персональний склад;

     16) розглядає в установленому  порядку питання щодо присвоєння працівникам митної служби  спеціальних  звань,  їх  заохочення  та притягнення до дисциплінарної відповідальності;

     17) вносить  в  установленому  законодавством  порядку подання щодо відзначення працівників митної служби державними нагородами;

     18) затверджує   в   установленому   законодавством   порядку кадровий   резерв   для   заміщення   посад,  призначення  на  які здійснюється   Головою   Держмитслужби,   забезпечує   організацію підготовки,  перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників митної служби;

     19) здійснює інші повноваження, визначені  законодавством.

     10. Для  погодженого  вирішення  питань,   що   належать   до компетенції  Держмитслужби,  та  обговорення  основних напрямів її діяльності у Службі утворюється колегія.

     До складу колегії входять  Голова  Служби  (голова  колегії), заступники   Голови,  керівники  структурних  підрозділів  Служби, регіональних митниць,  митниць,  спеціалізованих митних установ та організацій,  посадові  особи  Мінфіну.  У  разі потреби до складу колегії Служби можуть бути включені в установленому  порядку  інші особи.

     Членів колегії затверджує і  увільняє Голова Держмитслужби.      Рішення колегії проводяться в життя наказами Держмитслужби.

  Для  розгляду  наукових  рекомендацій та інших пропозицій щодо  основних  напрямів  діяльності  митної  служби,  обговорення найважливіших  програм  та  вирішення інших питань у Держмитслужбі

може   утворюватися   наукова   рада  з  числа    учених    та висококваліфікованих спеціалістів. Склад ради   та  положення  про  неї  затверджуються  наказом Держмитслужби.

     Граничну чисельність  працівників Держмитслужби затверджує КМ України

 

 

 

 

 

 

 

Держа́вна ми́тна слу́жба Украї́ни (Держмитслужба) — колишній спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади України в галузі митної справи, утворений в 1996[1] та був реорганізований у Міністерство доходів і зборів України у грудні 2012 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 року № 67 діяльність Держмитслужби відновлена. яка підпорядковуються Міністерству фінансів.

Серед основних завдань Держмитслужби:

• захист економічних інтересів України, розвиток зовнішньоекономічних зв'язків;
• контроль за додержанням вимог митного законодавства України;
• використання засобів митного регулювання торговельно-економічних відносин, сприяння участі України у міжнародному співробітництві;
• удосконалення митного контролю, митного оформлення і оподаткування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;
• захист інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;
• сприяння прискорення товарообігу та збільшення пасажиропотоку через митний кордон України;
• боротьба з контрабандою, запобігання порушенню митних правил.

Про Державну митну службу України 
Президент України; Указ від 29.11.1996 № 1145/96

• Картка
• Файли
• Історія
• Зв'язки
• Публікації
• Текст для друку

Документ 1145/96, чинний, поточна редакція — Редакція від 30.04.2011, підстава 416/2011

 

                                                            

                             У К А З  
                        ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ  

                Про Державну митну службу України  

      { В редакції Указу N 216/98 ( 216/98 ) від 23.03.98

Департаменти, управління та відділи

• Управління забезпечення діяльності Голови Служби
• Організаційно-розпорядчий департамент
• Департамент організації митного контролю та оформлення
• Департамент митних платежів
• Департамент класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД
• Департамент кадрової роботи
• Управління правового забезпечення
• Управління фінансів, бухгалтерського обліку та звітності
• Контрольно-ревізійний відділ
• Департамент розвитку митної інфраструктури та міжнародного співробітництва
• Департамент митних інформаційних технологій та статистики
• Департамент боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції
• Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертних робіт

      Автотранспортне митне господарство

 

 

 

2.2. Система митних органів

 

Відповідно до ст. 12 МК України митна служба України – це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій.

Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи (далі – Держмитслужбу) було створено Указом Президента України від 29.11.1996 р. № 1145 “Про Державну митну службу України”2. Держмитслужба стала правонаступником ліквідованого Державного митного комітету України.

Указом Президента України “Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади” від 15.12.1999 р. № 15733 Держмитслужбу України віднесено до центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Правовий статус Держмитслужби України закріплено в Положенні про неї, затвердженому Указом Президента України від 24.08.2000 р. № 10224.

За загальною характеристикою Держмитслужба України є органом міжгалузевого регулювання, оскільки виконує не тільки функції безпосереднього керівництва митною справою, а й координаційні контрольні функції. Керуючи митною справою в Україні, Держмитслужба розв’язує такі завдання:

– захищає економічні інтереси держави, сприяє розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, забезпечує додержання законодавства про митну справу, здійснює заходи по запобіганню контрабанді та порушення митних правил;

– разом з іншими уповноваженими органами виконавчої влади веде Українську класифікацію товарів, віднесених до ЗЕД, здійснює верифікацію (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів із України;

– співробітничає згідно з міжнародними договорами та законодавством України з митними та іншими органами іноземних держав, міжнародними організаціями в митній сфері;

– керує діяльністю органів митної служби, створює, реорганізує та ліквідує у встановленому порядку регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні установи та організації, реалізує в межах своєї компетенції державну кадрову політику.

Слід зауважити, що Держмитслужба України при виконанні своїх службових завдань взаємодіє і з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади й місцевого самоврядування, а також із відповідними органами іноземних держав.

У межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства Держмитслужба України видає накази, організовує і контролює їх виконання. У випадках, передбачених законодавством України, її рішення є обов’язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності та громадянами.

Державну митну службу України очолює керівник, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України в порядку, встановленому Конституцією України. Керівник має заступників, розподіляє між ними обов’язки, визначає ступінь відповідальності заступників голови та керівників підрозділів центрального апарату Держмитслужби України.

Керівник Держмитслужби України у встановленому порядку призначає на посади та звільняє з них працівників центрального апарату Держмитслужби, керівників регіональних митниць та їх структурних підрозділів, митниць, спеціалізованих митних установ і організацій.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держмитслужби, обговорення найважливіших напрямків її діяльності в Держмитслужбі утворюється дорадчий орган – колегія

1 Урядовий кур’єр.-2007. -№136; Орієнтир 27’2007.-С.6-8.

2  Офіц. вісн. України. – 1998. – № 39. – Ст. 1434.

3 Там же. – 1999. – № 50. – Ст. 2435.

4 Там же. – 2000. – № 35. – Ст. 1477.