Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Ноября 2014 в 19:06, курсовая работа
Метою даної курсової роботи є дослідження динаміки діацетилу у процесі бродіння та доброджування пива. Основною метою дослідження було встановлення залежності вмісту діацетилу під час бродіння, доброджування та у готовому пиві від температури бродіння, генерації та раси дріжджів та видимого ступеня зброджування. Вміст діацетилу визначили хроматографічним методом. Проведено аналіз біохімічних і ферментативних процесів бродіння і дозрівання пива, а саме:
• Визначення вмісту діацетилу
• Визначення видимого ступеня зброджування
• Органолептичні показники пива
Вступ……………………………………………………………………5
1. Характеристика процесу дозрівання при зброджуванні сусла різними расами дріжджів(аналітична частина)………….……………………….…7
1.1. Аналіз літературних джерел ………………………………………7
1.1.1. Діацетил(ванільні дикетони). …………………………………….7
1.1.2. Вплив генерації дріжджів…………………………………………9
1.1.3. Динаміка зміни концентрації діацетилу під час бродіння, доброджування пива різними расами дріжджів……………………………….11
1.1.4. Динаміка зміни концентрації діацетилу в залежності від видимої ступені зброджування…………………………………………………………..13
1.1.5. Динаміка зміни концентрації діацетилу в залежності від температури……………………………………………………………………..14
2. Асортимент і характеристика проектованої продукції, сировини та допоміжних матеріалів(технологічна частина)…………… ………………….15
2.1. Асортимент продукції…………………………………………………15
2.2. Характеристика готової продукції……………………………………16
2.3. Види і характеристика сировини……………………………………..17
2.4. Принципова технологічна схема………….…………………………26
2.5. Вибір і обґрунтування технологічних способів і режимів…………27
2.5.1. Освітлення гарячого сусла………………………………………27
2.5.2. Бродіння і доброджування………………………………………28
2.5.2.1. Культивування дріжджів………………………………………28
2.5.3. Фільтрація пива……………………………………………….….29
2.5.4. Миття і стерилізація обладнання установкою СІП…………….…30
2.6.Опис апаратурно-технологічної схеми……………….………………31
3. Розрахункова частина……………………………………………...32
3.1. Вихідні дані для розрахунків……………………………………….32
3.2. Розрахунок продуктів………………………………………………..34
4. Схема технохімічного контролю………………………………….42
5. Висновки та рекомендації…………………………………………46
6. Список використаної літератури……
Асортимент пива в Україні представлений більш ніж 50 сортами пива. При цьому він постійно збільшується відповідно до смаків та потреб споживачів, які серед різних видів пива все ж таки віддають перевагу світлим сортам.
В даній курсовій роботі розглянемо три сорти пива:
Назва показника |
Сорт пива | ||
Світле класичне |
Світле екстра |
Українське темне | |
Масова частка сухих речовин у початковому суслі, % мас |
11,0 |
14,5 |
14,5 |
Масова частка спирту, % не менше |
3,6 |
4,0 |
4,15 |
Кислотність, мл 1 моль/ дм³ розчину гідроксиду натрію на 100 мл пива |
1,3-2,8 |
1,4-3,2 |
1,9-3,5 |
Колір, мл 0,1 моль дм³ розчину йоду на 100 мл води |
0,4-1,8 |
0,4-1,2 |
4,0-8,0 |
Масова частка діоксиду вуглецю, не менше, % |
0,35 |
0,35 |
0,35 |
Стійкість, не менше діб |
30 |
30 |
30 |
Основною сировиною для виробництва пива є ячмінний солод і його замінники у вигляді несолоджених матеріалів, хміль, вода.
№ п/п |
Показники |
1 клас |
2 клас | |
1. |
Колір |
Світло-жовтий чи жовтий |
Світло - жовтий чи сірувато - жовтий | |
2. |
Запах |
Присутній нормальному зерну, без затхлого солодового. | ||
3. |
Стан |
здорове | ||
4. |
Вологість, % не більше |
14,5 |
15,0 | |
5. |
Кількість нешкідливої домішки, % не більше |
0,2 |
0,2 | |
6. |
Зернові домішки, % не більше |
2,0 |
5,0 | |
7. |
Дрібні зерна, % не більше |
5,0 |
7,0 | |
8. |
Маса 1000 зерен, г не менше |
40,0 |
38,0 | |
9. |
Масова частка білка, % не більше |
11,0 |
11,5 | |
10. |
Сміттєвих домішок, % не більше |
1,0 |
2,0 | |
11. |
Крупність, % не більше |
85,0 |
70,0 | |
Здатність до проростання, % не більше |
95,0 |
92,0 | ||
13. |
Життєздатність, % не більше |
95,0 |
95,0 | |
14. |
Різниця між здатністю і енергією пророщування, % не більше |
1,0 |
2,0 | |
15. |
Зараженість: а) довгоносиком б) кліщем |
Не допускається Не допускається |
Не допускається 1-2 шт. на кг |
№ п/п |
Показники |
Характеристика світлого і темного солоду |
1. |
Зовнішній вигляд |
Однорідні зернова маса, що не містить плісняв та пошкоджених зерен. |
2. |
Колір |
Для солоду високої якості від світло - жовтого до жовтого. |
3. |
Запах |
Солодовий, більш концентрований у темному солоді. Не допускається кислий і пліснявий та інші не властиві солодовому |
4. |
Смак |
Солодовий, солодкуватий. Не допускаються сторонні присмаки: кислий і гіркий. |
№ п/п |
Показники |
Норми для типів солоду | ||
1 клас |
2 клас |
темного | ||
1. |
Прохід крізь сито 22х19мм, % не більше |
30 |
30 |
3,0 |
2. |
Масова доля сміттєвих домішок, % не більше |
0,3 |
0.5 |
0,3 |
3. |
Кількість зерен, %: мучнистих, % не менше скловидних , % не більше темних , % не більше |
85,0 4,0 не дозволе ний |
80,0 8,0 4,0 |
90,0 5,0 10,0 |
4. |
Вологість, % не більше на АСР |
5,0 |
5,8 |
5,0 |
5. |
Масова доля екстракту в сухій речовині, % не менше |
78,5 |
76,0 |
74,0 |
6. |
Різниця масових часток екстрактів у сухій речовині солоду тонкого і грубого помолів,% |
1,6-2,5 |
Не більше 3,5 |
Не більше 3,5 |
7. |
Масова частка білкових речовин у сухій речовині солоду,% не більше |
11,0 |
11,5 |
- |
8. |
Відношення масової частки розчинного білка до масової частки білкових речовин у сухій речовині солоду (число Кольбаха), % |
37-41 |
- |
- |
9 |
Розчинний азот у солоді на сухій основі,% |
0,68-0,65 |
0,64-0,55 |
- |
10 |
Тривалість оцукрення в хв, не більше |
15 |
25 |
- |
Лабораторне сусло: - Колір, мл 0,1 н розчину йоду концентрацією 0,1 моль/дм³ на 100 мл води, не більше - кислотність, мл розчину лугу, концентрацією 1,0 моль/дм³ на 100 мл сусла |
0,23
0,9-1,2 |
0,40
0,9-1,3 |
0,49-1,40
- | |
12 |
Прозорість (візуально) |
прозоре |
Дозволена незначна опалесценція |
- |
13 |
Кінцева ступінь зброджування, % |
75-78% |
74-70% |
- |
14 |
В'язкість, МПа*с за 20º С |
1,55-1,60 |
1,61-1,78 |
- |
№ п/п |
Назва показника |
Характеристика |
1 |
Зовнішній вигляд |
Однорідна зернова маса, що не містить пліснявих зерен і зернових шкідників |
2 |
Колір |
Від світло – жовтого до брудного з глянцевим відтінком |
3 |
Запах (як самого солоду так і холодної та гарячої витяжок) |
Солодовий. Не дозволено пригорілий, затхлий і пліснявий та інші не властиві солодовому |
4 |
Смак (як самого солоду так і холодної та гарячої витяжок) |
Солодкуватий. Не дозволено гіркий і пригорілий. |
5 |
Вид зерна на зрізі |
Запечена коричнева маса. Не дозволено обвуглілу масу |
№ п/п |
Найменування показника |
Норма для типів солоду | |
1 клас |
2 клас | ||
1 |
Масова частка вологи, % не більше |
6,0 |
6,0 |
2 |
Масова доля екстракту в сухій речовині солоду, % не менше |
75,0 |
70,0 |
3 |
Кількість карамельних зерен, % не менше |
93,0 |
25,0 |
4 |
Масова доля домішок, % не більше |
0,5 |
0,5 |
5 |
Колір (величина Лінтнера- Лн), % не менш |
20,0 |
20,0 |
Стандартом на пиво допускається також застосування ячмінної муки. Головна вимога до замінників солоду є їх чистота. Ячмінну муку вологістю 15 % та екстрактивністю 12,0 % на СР додають до засипу, щоб покращити піностійкість та підвищити повноту смаку пива.
Ч.ч. |
Назва показника |
Одиниці вимірювання |
Норматив, не більше ніж | ||
Вода системи централізованого питного водопостачання |
Вода не централізованого питного водопостачання доочищенна (нефасована, Фасована) | ||||
Органолептичні показники якості | |||||
1 |
Запах за 20 °С Запах під час нагрівання до 60 °С |
бали |
2 |
0 | |
бали |
2 |
1 | |||
2 |
Смак і присмак |
бали |
2 |
0 | |
3 |
Кольоровість |
Градуси |
20 |
5 | |
4 |
Каламутність |
НОМ |
2,5 |
0,5 |
Информация о работе Дослідження динаміки діацетилу в процесі бродіння та доброджування пива