Проектированике озоновых колец

Розмотування  і прокладка кабелю у викопану траншею виконуються зі спеціально обладнаної машини або з кабельного візка, що переміщають по трасі уздовж траншів. При цьому кабель опускається або па брівку, або в траншею. Якщо рельєф місцевості не дозволяє використовувати технікові; прокладка здійснюється вручну, при цьому не допускається, щоб кабель тягся по землі.

При розмотуванні кабелю з барабана, барабан повинний обертатися руками робочих укладальників, не під дією кабелю, що укладається.

Покладений у траншеї кабель спочатку засипається піском або м'яким ґрунтом, тобто створюється над кабелем ґрунтова подушка що запобігає мех. ушкодження ОК при засипанні його раніше викопаним ґрунтом.

На перетинанні  з залізними, шосейними дорогами ОК прокладається в заздалегідь прокладену поліетиленову трубку. Кінець трубки повинний знаходитися не менш чим 1м від краю насипу і не менш 0,8м під її підставою.

У місцях перетинання траси  прокладки ОК із ґрунтовими дорогами або з з'їздами від автодоріг  прокладка ОК допускається без поліетиленової трубки. Прокладений у траншеї кабель засипається шаром (100-150мм) м'якого ґрунту, на якому викладається захист із цегельної кладки або залізобетонних плит.

На перетинанні  з польовими дорогами захист кабелю не використовується. На перетинанні з брущатими дорогами кабель укладається безпосередньо в ґрунт із відновленням дорожнього покриття.

Для прокладки  кабелю використовуються спеціалізовані кабелеукладачі.

У місці перетинання  кабелю з трубопроводом, кабелем  зв'язку, силовим кабелем, водопроводом або іншими підземними комунікаціями (спорудженнями) риється котлован. Барабан з кабелем знімається з кабелеукладача і переноситься до відкритого котловану. Кабелеукладач переганяється за місце перетинання. Кабель петлею пропускається під перешкодою, закладається в касету кабелеукладача, після цього продовжується прокладка кабелю в ґрунт.

При прокладці  кабелю на перетинанні з іншими підземними спорудженнями повинні бути прийняті міри, що виключають можливість ушкодження цих споруджень.

При перетині з річками, у випадку, якщо на шляху перетину є міст надійної конструкції кабель прокладається через міст у азбестоцементних трубах, що кріпляться з нижньої частини бетонної стяги мосту анкерними дюбель-болтами виготовленими зі сталі. У випадку відсутності мосту надійної конструкції для прокладки кабелю застосовується безтраншейна технологія прокладки через водні перегороди з використанням бурового пристрою, який забезпечує горизонтально-направлене буріння. Технологія горизонтально-направленого буріння (ГНБ) зображено на рисунку 1.2.

Рисунок 1.2 - Технологія горизонтального направленого буріння.

У схемі на рисунку 1.2 використовуються наступні позначення:

1-бурова установка; 

2- бурова головка; 

3- кривий перехідник та датчик управління;

4- бурова колона для буріння направляючої скважини

5- розрахована  траекторія переходу бурової  скважини;

6-розширювач  скважини з шарніром;

7- робочий трубопровід;

h- розрахункова глибина закладання трубопроводу.

Використовувані будівельними організаціями бурові установки забезпечують довжину переходу в границях в бурових робіт до 800 м, заглиблення кабелю (труби) до 10 м (від відмітки робочого горизонту води).

 

2 РОЗРАХУНОК ПОТОКІВ Е1

 

 

2.1 Розрахунок потоків по сегментам мережі

 

Згідно завдання дипломного проекту використовується топологія SDH типу «кільце-кільце» , в таблиці 2.1 показано міжстанційний трафік кілець обох областей, для того, щоб вибрати систему передачі, необхідно розрахувати кількість основних і резервних потоків Е1, що проходить по сегментах мережі, їх розрахунок показано: основних потоків в таблицях 2.2, 2.4; резервних в таблицях 2.3, 2.5.

 

Таблиця 2.1– Мережевий міжстанційний трафік.

 

	А	B	С	D		E	F	G	H
А		15	20	35	E		15	25	30
B	15		25	30	F	15		15	20
C	20	25		20	G	25	15		35
D	35	30	20		H	30	20	35
E	25				A	25
Сума	95	60	65	85	Сума	95	50	75	85

 

Таблиця 2.2 – Основні потоки по сегментам мережі Дніпропетровської області.

 

Основні
АВ	BС	CD	DA	AE
А→В 15	А→С 20	A→D 35	B→A 15	A→B 15
А→С 20	A→D 35	B→D 30	C→A 20	B→C 25
A→D 35	В→С 25	C→D 20	D→A 35	C→D 20
	B→D 30	B→A 15		D→A 35
	B→A 15	C→A 20		A→E 25
Сумма 70	Сумма 125	Сумма 120	Сумма 70	Сумма 120

Таблиця 2.3– Розрахунок резервних потоків по сегментам мережі Дніпропетровської області.

 

Резервні
AD	DC	CB	BA	AE
А→D 35	A→C 20	A→B 15	D→A 35	A→D 35
А→С 20	A→B 15	D→B 30	C→A 20	D→C 20
А→В 15	D→C 20	C→B 25	B→A 15	C→B 25
	D→B 30	D→A 35		B→A 15
	D→A 35	C→A 20		A→E 25
Сумма 70	Сумма 120	Сумма 125	Сумма 70	Сумма 120

 

Таблиця 2.4– Основні потоки по сегментам мережі Запорізької області.

 

Основні
EF	FG	GH	HE	EA
E→F15	E→G25	E→H30	F→E 15	E→F 15
E→G 25	E→H30	F→H 20	G→E 25	F→G 15
E→H30	F→G15	G→H 35	H→E 30	G→H 35
	F→H 20	F→E 15		H→E 30
	F→E 15	G→E 25		E→A 25
Сумма 70	Сумма 105	Сумма 125	Сумма 70	Сумма 120

 

Таблиця 2.5–Резервні потоки по сегментам мережі Запорізької області.

 

Резервні
EH	HG	GF	FE	EA
E→H 30	E→G 25	E→F 15	H→E 30	E→H 30
E→G 25	E→F 15	H→F 20	G→E 25	H→G 35
E→F 15	H→G 35	H→E 30	F→E 15	G→F 15
	H→F 20	G→F 15		F→E 15
	H→E 30	G→E 25		E→A 25
Сумма 70	Сумма 125	Сумма 105	Сумма 70	Сумма 120

 

Так як, на ділянці кільця, на якій передається максимальна кількість цифрових потоківЕ1( ) дорівнює 125 то, необхідне число цифровихпотоків Е1 ( )має задовольняти наступні умові:

– при 63 < £ 252 – STM-4;

Тип модуля STM відповідає завданню дипломного проекту.STM 4може працювати в діапазоні довжини хвилі 1294 – 1329 нм. Така довжина хвилі застосовується для секції великої протяжності L-4.1 з типом волокна Rec.G652.

 

3 АРХІТЕКТУРА МЕРЕЖІ

 

 

3.1 Архітектура мережі SDH

 

В завданні дипломного проекту вказано  використати топологію мережі «кільце-кільце». У комбінованій архітектурі мереж SDH часто використовується з'єднання такого типу,  воно показане на рисунку 3.1. У такому з'єднанні територіально рознесені кільця можуть бути або однакового, або різного рівнів систем передачі SDH. На рисунку показана схема з'єднання двох кілець рівня STM-4 за допомогою простого (без системи захисту) СЛТ рівня STM-4 без пункту виділення / вставки.

 

Рисунок 3.1 Топологія мережі SDH «кільце-кільце»

 

3.2 Характеристики синхронного мультиплексора STМ-4

 

Мультиплексор SТМ-4 призначений для організації  цифрового потоку зі швидкістю передачі 622 Мбіт/с. працюючий по одномодовому оптичному кабелю довжиною хвилі 1300 нм. Для кільцевих структур побудови мережі використовується мультиплексор з функцією вставки/виділення його схему показано на рисунок 3.2. Він призначений для забезпечення простого доступу до трібутарних потоків РDH і SDH

Рисунок 3.2 - Схема мультиплексора з функцією вставки/виділення

 

3.3 Характеристика транспортної системи

 

Досягнення  сучасної техніки комутації і  передачі привели до того, що зникла необхідність у створенні сучасної цифрової транспортної мережі чи системи. Транспортна система (ТС) - це інфраструктура, поєднуюча ресурси мережі, що виконують функції транспортування. При транспортуванні виконуються не тільки переміщення інформації, але й автоматизоване і програмне керування складними конфігураціями (кільцевими і розгалуженими), контроль, оперативне переключення та інші мережні функції. ТС є базою для всіх існуючих планованих служб, для інтелектуальних, персональних і інших перспективних мереж, у яких можуть використовуватися синхронний чи асинхронний способи переносу інформації.

Транспортна система СЦІ - органічна сполука інформаційної мережі і системи контролю і керування SDH. Навантаженням інформаційної мережі СЦІ можуть бути сигнали існуючих мереж ПЦІ, а також сигнали нових служб і мереж зв'язку. Аналогові сигнали попередньо перетворюються в цифрову форму за допомогою наявного на мережі устаткування.

В інформаційній  мережі СЦІ чітко витримується розподіл по функціональних шарах. Мережа містить  три топологічне незалежних шари (канали, тракти і середовище передачі), які підрозділяються на більш спеціалізовані шари. Кожен шар виконує визначені функції і має точки доступу. Вони оснащені власними засобами контролю і керування, що мінімізує зусилля при ліквідації аварій і знижує їхній вплив на інші шари. Функції шару залежать від фізичної реалізації нижнього обслуговуючого шару. Кожен шар може створюватися й удосконалюватися незалежно.

В інформаційній  мережі використовуються принципи контейнерних перевезень. Завдяки цьому мережа SDН досягає універсальних можливостей  транспортування різнорідних сигналів. У транспортній системі SDН переміщаються не самі сигнали навантаження, а нові цифрові структури віртуальні контейнери, у яких розміщаються сигнали навантаження, що підлягають транспортуванню. Мережні операції з контейнерами виконуються незалежно від змісту. Після доставки на місце і вивантаження сигнали навантаження знаходять вихідну форму. Тому транспортна система SDН є прозорою.

Створення мережних конфігурацій, контроль і керування  окремими станціями і всією інформаційною  мережею здійснюється програмне і дистанційно а допомогою системи обслуговування SDH.

У шарі середовища передачі самими великими структурами SDН є синхронні транспортні  модулі (SТМ), що представляють собою  формати лінійних сигналів. Для створення  високошвидкісних лінійних сигналів використовується синхронне мультиплексування потоків інформації.