Технічні засоби навчання в дистанційному навчанні

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

 

 

 

Кафедра комп'ютерних технологій

 

 

 

 

 

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

З технічних засобів  навчання

«Технічні засоби навчання в дистанційному  навчанні»

 

 

 

 

 Студентки групи УФ-23

 

 

 

 

 

 

 

 

Тернопіль – 2012

План

1. Вступ.
2. Сутність дистанційного навчання.
3. Дистанційне навчання в системі неперервної професійної освіти.
4. Дидактична система дистанційного навчання.
5. Дидактичний аналіз засобів нових інформаційних технологій.
6. Висновки.
7. Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Технічні засоби навчання (ТЗН) - це сукупність дидактичних матеріалів і технічних пристроїв, які використовуються для передачі інформації, контролю і навчання. Інформаційні ТЗН призначені для забезпечення прямої передачі навчальної інформації, контролюючі - для забезпечення контролю знань і навчаючі - для навчання.

Технічні засоби навчання — необхідний чинник засвоєння знань. До них належать: дидактична техніка (кіно-, діапроектори, телевізори, відеомагнітофони, електрофони), аудіовізуальні засоби; екранні посібники статичної проекції (діафільми, діапозитиви, транспаранти, дидактичні матеріали для епіпроекції), окремі посібники динамічної проекції (кінофільми, кінофрагменти та ін.), фонопосібники (диско- і магнітофонні записи), відеозаписи, радіо- і телевізійні передачі.

Інформаційні технології активно використовують у дистанційному  навчанні (ДН). Широко розвинуте воно у Великобританії, Німеччині, Індії, США, Австралії, інших країнах. У 90-х  роках XX ст. дистанційне навчання почало діяти в Україні. Навчальні заклади  реалізують чотири типи програм ДН: відкриті, дистанційні, заочні, радіо-, телевізійні університети та коледжі. Навчання з використанням таких програм відбувається у зручному для студента, школяра місці, в зручний час, у зручному темпі.

Дистанційне навчання передбачає організацію навчального процесу  викладачем, розробку навчальної програми, орієнтованої на самостійну роботу учня або студента, який, перебуваючи  на значній відстані від викладача, має змогу будь-коли почати діалог за допомогою телекомунікаційних або  інших засобів.

З метою впровадження новітніх освітніх технологій навчання прийнято відповідну державну Програму комп'ютеризації навчальних закладів. Задля експериментального апробування комп'ютерно-інформаційного та телекомунікаційного середовища передбачено створення мережі пілотних шкіл і розгортання мережі комп'ютерних  класів, створення національної навчальної мережі Інтернет з опорними центрами в усіх регіонах країни. Це дасть  змогу створити ядро для організації  дистанційного навчання, надання  консультативної допомоги навчальним закладам, впроваджувати нові навчальні  курси відповідно до потреб школи.

 

Сутність дистанційного  навчання

Наслідком процесу інформатизації суспільства та освіти є поява  дистанційного навчання як найбільш перспективної, гуманістичної, інтегральної форми освіти, орієнтованої на індивідуалізацію навчання.

Передумовами розвитку дистанційного навчання є:

- бурхливий розвиток інформаційних технологій;

- неперервне зниження вартості послуг на підключення та використання глобальної мережі Інтернет, її ресурсів і сервісів;

- суттєве поглиблення процесів упровадження інформаційних технологій в освітню практику;

- значне поширення засобів комп’ютерної техніки серед населення.

 

Дистанційне навчання в системі неперервної професійної  освіти

 Дистанційне навчання (ДН) є формою одержання освіти, при якій в освітньому процесі  використовуються традиційні та  специфічні методи, засоби і форми  навчання, засновані на комп'ютерних  і телекомунікаційних технологіях.  Основу освітнього процесу при  ДН складає цілеспрямована і  контрольована інтенсивна самостійна  робота учня, який може навчатися  в зручному для себе місці,  за індивідуальним розкладом,  маючи при собі комплект спеціальних  засобів навчання і погоджену  можливість контакту з викладачем  та іншими учнями по телефону, факсу, електронної та звичайною  поштою, а також очно.

 Аналіз теорії і  практики ДО дозволив відзначити  характерні особливості, притаманні  ДО. Серед них: 

1. «Гнучкість». Навчаються  займаються у зручний для себе  час, у зручному місці і в  зручному темпі. Кожен може  вчитися стільки, скільки йому  особисто необхідно для освоєння  курсу дисципліни і отримання  необхідних знань за обраними  дисциплін. 

2. «Модульність». Дозволяє  з набору незалежних навчальних  курсів формувати навчальний  план, що відповідає індивідуальним  чи груповим потребам.

3. «Паралельність». Навчання  може проводитися при поєднанні  основної професійної діяльності  з навчанням. 

4. «Дальнодействующіх». Відстань від місця знаходження навчається до освітньої установи (за умови якісної роботи зв'язку) не є перешкодою для ефективного освітнього процесу.

5. «Асинхронність». У  процесі навчання навчальний  і той, якого навчають працюють  за зручним для кожного розкладом. 

6. «Охоплення». Кількість  учнів не є критичним параметром.

7. «Рентабельність». Під  цією особливістю мається на  увазі економічна ефективність  ДО.

8. «Той, що навчається».  Вимоги до навчається істотно відрізняються від традиційних.

9. «НІТ» (Нові інформаційні  технології). У СДО використовуються  переважно нові інформаційні  технології, коштами яких є комп'ютери,  комп'ютерні мережі, мультимедіа системи і т.д.

10. «Соціальність». ДО певною  мірою знімає соціальну напруженість, забезпечуючи рівну можливість  отримання освіти незалежно від  місця проживання і матеріальних  умов.

11. «Інтернаціональність».  ДН забезпечує зручну можливість  експорту та імпорту освітніх  послуг.

 Перераховані особливості  визначають переваги ДО перед  іншими формами отримання освіти, одночасно пред'являючи певні  специфічні вимоги як до викладача,  так і до слухача, ні в  якому разі не полегшуючи, а  часом збільшуючи трудовитрати  і того й іншого.

 

Дидактична система  дистанційного навчання

 Навчаються. Навчаються  при ДН опиняються в абсолютно  нових умовах тому, що їм надана  «свобода» у навчанні. Це і  вільний графік, гнучкий вибір  дисциплін і т.д. Слухачі ДО  повинні володіти основами методики  і техніки самостійної роботи, самостійного придбання та поповнення  знань при найвищій мотивованості. Крім того, для ефективного навчання вони повинні володіти навичками роботи із засобами НІТ.

Навчальні. Як і в традиційному навчальному процесі, головною ланкою забезпечення високої ефективності освітнього процесу є викладач. Значна специфіка дидактичного процесу  ДО викликала необхідність ввести в  російській практиці для позначення навчального термін «тьютор». В умовах ДО тьютор комплексно реалізує функції представника навчально-допоміжного персоналу, проводячи все листування ВНЗ зі слухачами, відстежує виконання ними навчального графіка, організовує консультації з викладачами.  Він з'ясовує їхню думку про форму та зміст окремих курсів і передає розробникам навчально-методичних матеріалів, допомагає студентові в складанні персонального навчального плану і наповненні його взаємопов'язаними дисциплінами за вибором.

Засоби навчання. В освітньому процесі ДО використовуються такі засоби навчання:

1.  Книги (в паперовій  та електронній формі);

2. Мережеві навчальні  матеріали; 

3. Комп'ютерні навчальні  системи в звичайному і мультимедійному  варіантах; 

4. Аудіо навчально-інформаційні  матеріали; 

5. Відео навчально-інформаційні  матеріали; 

6. Лабораторні дистанційні  практикуми;

7. Тренажери; 

8.  Бази даних і знань  з віддаленим доступом;

9.  Електронні бібліотеки  з віддаленим доступом;

10. Дидактичні матеріали  на основі експертних навчальних  систем;

11. Дидактичні матеріали  на основі геоінформаційних систем.

Навчальні книжки. Навчальні книги в електронному вигляді в самому простому випадку представляють собою електронний варіант друкованих навчальних матеріалів, але мають ряд позитивних властивостей, відмінних від них. Це: компактність зберігання в пам'яті комп'ютера або на зовнішньому магнітному носії, можливість оперативного внесення змін і передачі на великі відстані по електронній пошті. Крім того, за наявності принтера, воно легко перетворюється в тверду копію.

Мережеві навчальні  матеріали.  Електронна хрестоматія являє собою структурований набір фрагментів з альтернативних навчальних посібників, статей, комп'ютерним навчальним програмам та іншої інформації з тематики дисципліни, а також додаткової навчальної та факультативної інформацією. Крім того, практичні завдання, розроблені до кожної теми забезпечують реалізацію проблемного методу навчання. Виконані у відповідність з графіком вони пересилаються викладачеві електронною поштою для перевірки та обговорюються у віртуальному навчальному групі. Підсумковий контроль здійснюється шляхом перевірки підсумкового тесту та іспиту, який проводиться за допомогою відеоконференцзв'язку або очно.

Дидактичні аудіо  та відео навчальні матеріали. Навчальні аудіоматеріали, записані на магнітних носіях використовуються для запису лекцій та інструкцій до навчального курсу, що не вимагають графічних ілюстрацій, а також для запису уроків з навчання іноземним мовам, що найбільш поширене. Доступність плейєрів дозволяє вивчати і закріплювати навчальний матеріал у зручному місці й зручному темпі. У відеоформе можуть бути представлені лекції, інструктивні заняття. На відеокасетах розробляється також ілюстративний матеріал до друкованих видань, до навчальних ситуаційних завдань. Навчальні відеофільми забезпечують можливість сприймати інформацію одночасно зором і слухом, і як носії аудіовізуальних інформаційних можливостей є найбільш дієвими засобами навчання.

Сучасні геоінформаційні системи являють собою новий тип інтегрованих інформаційних систем, які, з одного боку, включають методи обробки даних багатьох раніше існували автоматизованих систем (АСУ, САПР, АСНИ), а з іншого -володіють специфікою в організації та обробці даних. Практично це визначає ГІС як багатоцільові, багатоаспектні системи, які знаходить все більш широке застосування в освіті, виступаючи в ролі об'єкта і суб'єкта навчання.

 Лабораторні  дистанційні практикуми. Суть дистанційного лабораторного практикуму (ДЛП) полягає в наступному. Для конкретного прикладного тематичного спрямування створюється єдиний універсальний науково-дидактичний комплекс (НДК), призначений як для навчання студентів або перепідготовки фахівців, так і для проведення наукових досліджень.  Колективне використання цього комплексу багатьма абонентами, розплодженим на як завгодно великій відстані до нього, виконується із застосуванням телекомунікацій. Вимірювальні прилади в НДК замінюються автоматизованої інтелектуальної сенсорної підсистемою.

Навчально-матеріальна  підсистема. Традиційна УМП включає в себе комплекс матеріальних і технічних засобів, необхідних для навчання за встановленими напрямами підготовки відповідно до навчальних програм. Так як ДО значною мірою базується на засобах НІТ, значення цієї підсистеми особливо зростає в ДО.  Склад УМБ сильно залежить від моделі навчання. Так, при мережному навчанні навчається достатньо мати комп'ютер з виходом в Інтернет, що і становить своєрідне УМБ.

 Ідентифікаційний-контрольна підсистема.  Контроль засвоєння студентами, слухачами та курсантами навчального матеріалу і оцінка їх знань і умінь є складовою частиною ДСДО. ДО обумовлює як підвищення вимог до системи контролю, так і надає їй певну специфіку.

 Особливістю ДО є  вхідний контроль, цілі й завдання  якого - оцінка у вступника  знань, орієнтацій і мотивів;  аналіз і оцінка рівня розвиненості  його професійних якостей і  здібностей, побудова відповідного  соціально-психологічного портрета  з тим, щоб вибрати ефективні  засоби і методи навчання з  виходом на максимальну індивідуалізацію  роботи з кожним навчаються.

 В умовах ДО підвищується  ймовірність фальсифікації навчання, а також проблеми контролю  освітнього процесу на відстані. Тому потрібні спеціальні технічні  засоби, прийоми і методики, що  дозволяють вирішити ці проблеми. В даний час питання вирішується  безсистемно, на емпіричному рівні. 

 

Дидактичний аналіз засобів нових інформаційних  технологій