Характеристика исскуственного меха

Зміст

 

Вступ                                                                                                                 

Розділ 1. Стан ринку штучного хутра в Україні                 

1.1. Проблеми насичення ринку України якісними текстильними товарами                                                                            

1.2. Порівняльна характеристика класифікацій штучного хутра

1.3.Коротка характеристика споживних властивостей штучного хутра

Розділ 2. аналіз асортименту хутра

2.1. Показники асортименту штучного хутра

2.2.Аналіз нормативної  документації, що регламентує 

якісні показники штучного хутра

 

Висновки 

Список використаних джерел

Додатки

 

Вступ

 

 Незмінний підвищений  попит населення на вироби  з натурального хутра, що ще  не цілком задовольняється, визначив проблему створення хутра, що імітує натуральне, штучним способом. Створення технології штучного хутра стало можливим завдяки розвитку виробництва хімічних волокон різних видів, структур та властивостей, розробці оригінального устаткування для виготовлення штучного хутра, хімікатів і барвників. Штучне хутро користується стабільним попитом у швейників, взуттьовиків і навіть мебельників. Саме дорожнеча та недоступність виробів з натурального хутра призвели до підвищеного попиту на вироби зі штучного хутра.

 Незважаючи на існуючу  державну систему контролю якості, безпеки товарів і захисту  прав споживачів, внаслідок розбалансування,  припинення або суттєвого зниження  обсягів виробництва вітчизняної  продукції, ринок України насичується низькоякісними та недоброякісними товарами. Для об’єктивного оцінювання якості вітчизняних та імпортних товарів необхідні чітко визначені принципи та вимоги до експертизи товарів, які можуть зробити компетентний висновок про якість партії товарів.  Але нажаль, до цього часу в Україні не існує досконалої нормативної бази щодо досліджень та експертизи штучного хутра та виробів з нього, тому питання, які розглядаються в даному дипломі є ще не вивченими.

Недосконалість нормативної  бази, яка регламентувала б критерії експертизи якості штучного хутра і виробів з нього, а також важливість правильного митного оформлення таких експортних товарів роблять тему даної роботи актуальною.

В процесі експертизи якості штучного хутра та виробів  з нього дослідженням піддаються їх показники якості, які і стали об’єктами досліджень.

Тому метою цієї роботи буде: дослідити класифікацію та асортимент виробів зі штучного хутра, визначити показники якості товарів зі штучного хутра згідно з нормативною документацією та методи дослідження цих показників в процесі здійснення експертизи якості, вивчити порядок проведення експертизи якості виробів зі штучного хутра та митного оформлення цих товарів.

Структура роботи: вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел, додатки.

 

Розділ 1

Стан ринку штучного хутра в  Україні

 

1. Проблеми насичення ринку України якісними текстильними товарами

 

Незмінний підвищений попит населення на вироби з натурального хутра, що ще не цілком задовольняється, визначив проблему створення хутра, що імітує натуральне, штучним способом. Створення технології штучного хутра стало можливим завдяки розвитку виробництва хімічних волокон різних видів, структур та властивостей, розробці оригінального устаткування для виготовлення штучного хутра, хімікатів і барвників. Штучне хутро користується стабільним попитом у швейників, взуттьовиків і навіть мебельників. Саме дорожнеча та недоступність виробів з натурального хутра призвели до зростання попиту на вироби зі штучного хутра.

Ринок Україні  досить компактний, бо вітчизняні споживачі тільки починають розуміти всі переваги штучного хутра перед натуральним і попит на вироби зі штучного хутра ще не досить великий.

Працюють всього три вітчизняних виробники цієї продукції: Ясинська фабрика штучного хутра, фабрика в Жовтих водах (при паспортній продуктивності 3 млн. метрів у рік торік зробила 4 млн.) і цех значно меншої потужності на швейній фабриці імені Рози Люксембург у Києві. По неофіційних відомостях, найбільший прибуток київська фабрика одержує саме від реалізації хутра. На хутряні виробництва Києва і Жовтих вод прийшли інвестори, там встановлюється сучасне устаткування. Додаткову привабливість виробництво одержало в 1999 році з введенням Україною обмежень на ввіз імпортного хутра.

Штучне хутро на трикотажній  основі, що випускається ЗАТ “Роза”, м. Київ вже більше 30 років, за своїми технічними характеристиками відповідає світовим стандартам. Для виробництва хутра використовуються поліакрилонітрильні, поліефірні і шерстяні волокна різних модифікацій. Технологічна лінія по виробництву хутра оснащена устаткуванням провідних фірм: обробне устаткування фірм "Artos" і "Henz-Hergert" (Німеччина), "Springer-Vermont" (США); в'язальне устаткування фірми "Wildman Jakkard" (США); підготовче устаткування фірм "Temafa" і "Krupp Schpinbau" (Німеччина), "Orteingha usAG" (Англія).

В 2003 році встановлена  нова технологічна лінія по виробництву  штучного хутра, що дозволило значно збільшити об'єм продукції, що випускається, а також розширити асортимент новими видами штучного хутра, що дозволяють використовувати хутро для дублювання.

Виробничі потужності підприємства дозволяють випускати до 4 мільйонів  м² хутра в рік.

Застосування нових  видів натуралізованих волокон  дозволяють ВАТ “Фабрика штучного хутра”, м. Жовті Води випускати продукцію ідентичну натуральному хутру диких тварин: тигр, леопард і ін.

Використання модифікованих  волокон дозволяє проводити прекрасні  обробні і декоративні хутра, які не поступаються за якістю натуральній  нірці, песцю і іншому дорогому хутру. Фахівцями освоєно більше 20 імітацій натурального хутра тварин. У виробництві також широко застосовуються натуральні компоненти, такі як овеча шерсть.

Колекція обновляється двічі на рік, і кожний сезон фабрика  представляє на споживацький суд 40 - 50 нових розробок хутра. Новинки фабрики є постійними переможцями міжнародних виставок в Києві, Москві, Парижі, Дюссельдорфі.

Фабрика є постійним  законодавцем мод в області виробництва  хутра на території СНД і перша  зробила такі новації в області  виробництва хутра, як: натуральна овчина на трикотажній основі, нанесення витисненого малюнка на ворсову поверхню, технологія виробництва ворсових трикотажних тканин по типу «драп», «кашемір».

Більше 25% продукції фабрика  експортує до Росії, Голландії, Німеччини. Ведуться переговори про початок продажу в США. В Україні основними замовниками цієї фабрики є підприємства «Юність», «Дана», «Арель».

Непогано себе зарекомендувало і нове підприємство в цій галузі ТД «РУНО», яке представляє  продукцію Луцького заводу синтетичних  шкір, по праву визнану не тільки на внутрішньому ринку України, але і на всій території СНД.

Не дивлячись на значні успіхи, вітчизняні виробники не можуть задовольнити у повному обсязі зростаючий попит населення держави на вироби зі штучного хутра. Якщо з питань пошиття  готових виробів українські підприємства цієї галузі ще можуть скласти непогану конкуренцію іноземним виробникам, то у виробництві штучного хутра вони не можуть сперечатися з Росією, Кореєю, а особливо з Білоруссю, яка по праву вважається самим крупним виробником полотен та готових виробів зі штучного хутра в Європі.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про захист національного  товаровиробника від демпінгового імпорту" Міністерство економіки  та з питань європейської інтеграції України повідомляє, що 28 березня 2006 року закінчується строк дії остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового, що класифікуються згідно з Державним класифікатором України "Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності" за кодами УКТ ЗЕД 4304 та 6001 походженням з Республіки Білорусь. Зазначені заходи були застосовані рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-15/2001/52-54 від 23 лютого 2001 року "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республіки Білорусь". 

 

 

1.2 Порівняльна характеристика  класифікацій штучного хутра

 

На сьогоднішній час в Україні існують декілька класифікацій штучного хутра, які будуть представлені нижче.

 Класифікація виробів зі штучного хутра, яка зазначена в нормативному документі наступна:

1. Залежно від призначення:

• для верхнього одягу;

• для головних уборів та оздоблення;
• для підкладки для верхнього одягу;
• для декоративних виробів ( ковдри, покривала, чохли, накидки та ін.);
• для меблів;
• для підкладки для взуття, шкіряної та текстильної галантереї;
• для іграшок.

2. Залежно від довжини та товщини волокон, хутро буває з однорідною та різною структурою ворсу.

3. За зовнішнім виглядом та способом обробки хутро поділяють на:

• гладке;

• пістрявов’язане;
• жакардове;
• зі стрижкою;
• без стрижки;
• з обробкою ворсу під “каракуль”;
• з тисненням;
• з рисунчастим ефектом;
• з рисунчастою укладкою;
• з фасонною стрижкою ворсу.

4. За видом сировини штучне хутро поділяють на:

• з синтетичних волокон;
• з синтетичних волокон в суміші з натуральними;
• з натуральних волокон в суміші з хімічними;
• з натуральних волокон [40].

 Щодо навчальної  класифікації, то ознаки за якими  класифікують вироби зі штучного  хутра наступні:

• призначення;
• зовнішній вигляд;
• спосіб обробки; 
• за видом сировини.

 З більш детальною  класифікацією за цими показниками  можна ознайомитись вище.

 За УКТЗЕД штучне  хутро та вироби з нього  відносяться до класу VIII (шкура  та шкіра необроблені, шкіра,  натуральне хутро та вироби з них; шорно-сідельні спорядження та упряж; дорожні речі, сумки та аналогічні товари; вироби з кишок тварин (крім  кетгуту з натурального шовку), 43 групи (натуральне хутро та штучне; вироби з них), позиція 4304000000 (хутро штучне та вироби з нього).

Згідно з приміткою 5 до групи 43 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), термін "штучне хутро" означає будь-які матеріали, що імітують хутро з вовни, волосу або інших волокон, наклеєних або нашитих на шкіру, тканину або інші матеріали, крім імітацій хутра, одержаних ткацтвом або в'язанням (вони в основному включаються до товарних позицій 5801 або 6001). Таке "штучне хутро" класифікується у товарній позиції 4304.

Відповідно до Пояснень ТН ЗЕД СНД у товарній позиції 6001 класифікується ворсове полотно (імітація хутра) виготовлене в'язанням, причому використовуються переважно такі способи виробництва:

1. На круглов'язальній  машині в'яжеться полотно, на  якому за допомогою додаткової  нитки утворюються подовжені  протягання петель; потім петлі розрізаються для утворення ворсу та одержання оксамитової поверхні.

2. На спеціальній основов'язальній  машині в'яжуться лицьовими боками  один до одного два полотна  з однією загальною ворсовою  ниткою; потім обидва полотна  розрізаються і одержуються два трикотажних полотна з розрізаним ворсом.

3. Текстильні волокна  з чесаної стрічки вводяться  в петлі трикотажного ґрунтового  полотна під час його утворення  (довговорсові полотна).

Ворсове полотно (імітація хутра), отримане шляхом введення ворсових ниток у вже готовий ґрунтовий текстильний матеріал (тканий, трикотажний машинного чи ручного в'язання, повсть, неткане полотно і т. д.), класифікується у товарній позиції 5802. Ці тканини відрізняються від ворсових тканин товарної позиції 6001 з рядами ланцюгових рядків на виворітному боці тканини тим, що вони мають властиві ряди неперервних рядків, які проходять вздовж виворітного боку тканини. Ворсові тканини, які імітують хутро класифікуються у товарній позиції 5801.

В основі класифікації за УКТЗЕД покладено поділ готових виробів та напівфабрикатів однакової природи (в даному випадку тваринного  походження) з натуральної та штучної сировини та різного способу виробництва. Але можна зазначити, що в УКТЗЕД немає єдиної та детальної класифікації штучного хутра, а тим паче виробів з нього, що не дозволяє  надавати їм більш детальну характеристику та може призводити до помилкової класифікації при переміщенні цих товарів через митний кордон України.