Основні етапи розвитку туризму у Нідерландах

     Під час правління сина Карла V – Філіпа ІІ Іспанського у 1568 р. у Нідерландах відбулось повстання проти короля. Повстання очолив намісник провінцій Голланд, Зееланд та Утрехт принц Вілем ван Оран‘є. Повстання переросло у війну.

     26 липня 1581 р. була проголошена незалежність країни, яка офіційно   визнана іншими державами тільки після Восьмидесятилітньої війни (1568 – 1648 рр.)

     У 1648 р. у Мюнстері був підписаний Вестфальський мир. Він передбачав утворення незалежної держави – Республіки Об‘єднаних Провінцій. До знов створеної держави увійшло сім провінцій – суверенних держав – Голландія, Зееланд, Утрехт, Фрізланд, Гронінген, Оверейссел та Гелдерланд.

     Золота ера Нідерландів припадає на ХVІІ ст. У цей час знову створена Республіка Об‘єднаних Провінцій переживала свої найкращі часи. Бурхливий розквіт держави був зумовлений діяльністю Східно-Індійської та  Західно-Індійської компанії. [28]

     У ХVІІ ст. Нідерланди запекло конкурували з Англією. Однак попри численні війни, зв‘язки між цими на той час найбільш розвиненими країнами були тісними. Штадхолдер Вілем ІІ та його син Вілем ІІІ були одружені з англійськими принцесами. Вілем ІІІ у 1689 р. навіть отримав пропозицію від англійського парламенту стати королем Англії.

     Золота ера у Нідерландах тривала два століття. Край часам розквіту Республіки Об‘єднаних Провінцій поклала Французька революція у 1795 р.  Революційні сили Франції окупували Нідерланди, перетворивши їх на васальну державу і назвавши країну Батавською Республікою. У 1806 р. Наполеон призначив свого брата Луї Наполеона королем Нідерландів. Столицею держави стало м. Амстердам. А у 1810 р. Нідерланди були приєднані до Франції.

     У 1813 р. влада Наполеона у Франції зазнала нищівної кризи і Нідерланди знову стали незалежною країною. В цей час на півночі країни спалахнула боротьба між республіканцями і монархістами. Уряд переїхав працювати до Гааги, хоча номінально столицею держави залишилось м. Амстердам. [25]

     У 1815 р. була прийнята конституція, якою в країні засновувалася наслідувана монархія. В першій конституції Королівства Нідерландів зазначалось, що країною править король, перед яким міністри несуть відповідальність.

      У 1830 р. південні частина Нідерландів відокремилася у самостійну державу – Бельгію. Король Нідерландів Вілем І у 1839 р. зрікся влади над цією територією і визнав Бельгію незалежною державою. Саме тоді були сформовані кордони сучасних Нідерландів. [11; 58]

     Конституція прийнята у 1848 р. стала основою нинішньої конституційної монархії з парламентською системою у Нідерландах.

     Люксембург набув незалежності в 1890 р. [11; 59]

     У ході Першої Світової війни Нідерланди зберігали нейтралітет, але під час Другої світової війни протягом  5 років були окуповані Німеччиною. У роки окупації жертвами холокосту стало близько 50 тис. нідерландських євреїв. Після війни почалось швидке відновлення країни, чому допомагав план Маршалла, організований США. Завдяки цьому Нідерландам швидко вдалось стати сучасною індустріальною державою.

     Нідерланди вступили  до НАТО у 1949 р. [19; 69]

     У  1951 р.  утворився  союз Бенілюкс. Який включав в себе такі  країни,  як: Бельгія, Нідерланди  та  Люксембург. [11; 73]

     25 березня 1957 р. країна  стала одним із засновників Європейського Союзу.

     У 1960 – 1970  рр. пройшли великі соціальні та культурні зміни, населення отримало широкі соціальні права, пільгові виплати стали одними з найбільших у світі.

     У наш час позиції конституційної монархії у Нідерландах визначаються законодавчо. Права Королівського Дому визначаються Конституцією і іншими законодавчими актами. Зокрема, Закон про Королівський Дім, прийнятий у 2002 р., визначає межі королівської сім‘ї. [14; 134]

 

1.3. Державно-адміністративний  устрій

 

     За формою державної влади сучасні Нідерланди є конституційною монархією з парламентскою системою.  Перша конституція Нідерландів була прийнята у 1815 р. і наділяла основною владою в країні монарха, але давала й законодавчі повноваження парламенту. Сучасну конституцію країни було прийнято в 1848 р. з ініціативи короля Віллема II і Йогана Рудольфа Торбеке. Нідерланди стали однією з перших країн в Європі, що зробили перехід від абсолютної монархії до конституційної і парламентської демократії.

     Монарх Нідерландів офіційно є голова держави. З 1980 р. королевою є Беатрикс Вільгельміна Армгард , яка народилася у 1938 р. Так повелося, що з 1890 р. на престолі знаходилися лише жінки. Монарх майже не втручається в політичне життя, обмежуючись офіційними церемоніями, але в той же час має певний вплив на формування нового уряду після парламентських виборів і на призначення королівських комісарів в     провінціях. [26]

     Законодавчою владою володіють Генеральні штати. Парламент складається з двох палат: перша (75 місць) і друга (150 місць). Друга палата, що володіє основною владою, обирається загальним прямим голосуванням на 4 роки. Перша палата обирається непрямим чином провінційними парламентами. Її функції зводяться до ратифікації законопроектів, вже розроблених і прийнятих другою палатою. Основними політичними партіями Нідерландів є Християнсько-демократичний заклик, Партія праці, Соціалістична партія Нідерландів і Народна партія за свободу і демократію.

     Виконавча влада зосереджена в руках уряду, до складу якого входять королева і міністри. Кабінет міністрів зобов'язаний погоджувати основні рішення з парламентом, і тому формується на основі парламентської більшості. Жодна партія в історії Нідерландів не мала більшості в парламенті, тому уряди завжди носили коаліційний характер. Прем'єр-міністром з 22 липня 2002 р. є Ян-Петер Балкененде. 22 лютого 2007 р. він сформував свій четвертий кабінет міністрів: коаліцію Християнсько-демократичного заклику, Партії праці і малої партії Християнський Союз. Заступниками Балкененде в уряді стали Вавтер Бос і Андре Раввут. [27]

     Столицею держави є м. Амстердам, населення міста складає 736 тис. ос.   Але з історичних причин уряд країни працює у Гаазі, населення –                            464 тис. ос. [14; 86]

     У 2004 р. в країні існувало 483 муніципалітетів і 12 провінцій: Хронінген, Фрасланд, Дренте, Оверейссел, Гелдерланд, Утрехт, Північна Голландія, Південна Голландія, Зіланд, Північний Брабант, Лімбург, Флеволанд.

     Грошова одиниця країни – євро (EUR). [32]

 

 

1.4. Соціально-економічний розвиток

 

     Нідерланди – високорозвинена індустріальна країна з інтенсивним високопродуктивним сільським господарством. Основні галузі економіки: агроіндустрія, машинобудівна і суднобудівна, автобудівна та літакобудівна, електротехнічна та радіоелектронна, нафтова та нафтохімічна, чорна та кольорова металургія, легка промисловість, алмазообробна.

     Нідерланди – невелика держава, однак її валовий національний продукт в абсолютному і відносному вимірі свідчить, що країна є  однією з найбагатших у світі. Нідерланди  займають 12-е місце серед країн, що входять в Організацію економічної співпраці і розвитку.

      ВВП країни складає – 442 млрд. доларів. Темп зростання ВВП – 3,8 %. ВВП на душу населення – 28 154 доларів. Прямі закордонні інвестиції – 6 млрд. доларів. Країна імпортує: нафту, продовольчі товари, зерно, транспортне обладнання і машини, це складає – 188 млрд. доларів. Експортує: продукти харчування (особливо м'ясні і молочні), хімічні продукти, нафтопродукти, машини і транспортне обладнання,  це – 210 млрд. доларів. [23]

     Зовнішня торгівля здавна грала важливу роль в економіці Нідерландів. Завдяки вигідному географічному положенню Нідерланди стали однією з найбільших торгових країн світу. У сучасних умовах її розвитку сприяє густа мережа автомобільних і залізниць, внутрішніх водних шляхів і величезних портів. У 1994 р. Нідерланди увійшли у вісімку найбільших світових експортерів, і в 1996 р. на частку цієї країни доводилося понад 4 %           світової торгівлі. Зовнішня торгівля сьогодні лежить у основі економіки    країни. [13; 254]

    Промисловий сектор економіки Нідерландів, подібно іншим галузям, має комерційну орієнтацію і певну спеціалізацію. Металургійна продукція, за винятком сталі і алюмінію, вельми незначна. Розвиток важкої промисловості Нідерландів гальмувався через обмеженість мінерально-сировинної бази, тільки згодом почалося швидке зростання таких галузей, як машинобудування, енергетика і хімічна промисловість.

     Незважаючи на малі розміри, Нідерланди при сприянні британського капіталу створили ряд найбільших торгових і промислових світових компаній, наприклад, «Філіпс», «Юнільовер» і «Роял датч шелл». Машинобудування, електротехнічна промисловість і транспортне машинобудування мають переважно експортну орієнтацію. Найбільше значення мають суднобудування і ремонт суден, сконцентроване в Роттердамі і Амстердамі. У західній Голландії виробляють пластмаси, мінеральні добрива, мило і ліки, а також синтетичне волокно і гуму. Текстильна промисловість спеціалізується на випуску бавовняних, а також шерстяних і віскозних тканин. Нідерланди   –  провідний експортер       віскози.

     Сільське господарство в Нідерландах через несприятливі природні умови має дуже вибірковий і високоспеціалізований характер. Перевага віддається племінному тваринництву, виробництву молочних продуктів і вирощуванню овочевих і садових культур на експорт. На частку сільського господарства у 1998 р. припадало 3 % ВВП. [13; 255]

     Транспорт. Імпортери з країн Азії та Північної Америки традиційно розглядають Нідерланди як ворота до Європи. Цьому сприяє розвинута транспортна інфраструктура.

     Частка галузі морських перевезень у складі ВНП в Нідерландах є домінуючою на ринку Європи. Протягом останніх 30 років Роттердам лишається найбільшим портом світу, забезпечуючи 30 % європейських перевезень, який у 2003 р. склав 327 млн. т. [23]

     Також в Нідерландах зростає частка аероперевезень. Через найбільший аеропорт країни – Схіпгол у 2003 р. тут пройшло 39.8 млн. пасажирів і           1.3 млн. т вантажів. Найстаріша національна авіакомпанія світу КЛМ Роял Дач Еарлайнс у 2003 р. злилась з французькими авіалініями Еар Франсе. [25]

     З початку 1980 р. кількість транспортних засобів, які з находяться у користуванні, неухильно зростає і нині становить близько 6 млн. одиниць.

     Завдяки залізничній сітці, сітці міських та приміських автобусів і трамваїв рух транспорту по країні є добре відрегульованим.

     Нідерланди також приєднані до європейської сітки швидкісних поїздів і вже у 2007 р. подорож з Амстердаму до Барселони можна буде здійснити за сім годин. [25]

     Населення. Населення Нідерландів у липні 2009 р. становило 16,7 млн. осіб. Це одна з найбільш густозаселених країн світу. На один квадратний кілометр тут припадає 480 мешканців. Природній приріст населення додатній і становить   0,4 %. [26]

     Більшість населення  Нідерландів на 2008 р. складають нідерландці  —       80,7 %, європейці — 5 %, індонезійці — 2,4 %, турки — 2,2 %, марокканці — 2 %, сурінамці — 2 %, антильці — 0,8 % та інші народи — 4,8 %.

     Статева структура: діти  до 14 років становлять 17,4 %, пенсіонери  за            65 років — 14,9 %, середнього віку складають 67,7 %. Тому середній вік нідерландців становить 40,4 р., жінок — 39,6 р., чоловіків — 41,2 р. [4; 235]

     За релігійними поглядами населення розподіляється таким чином: римо-католики — 30 %, протестанти — 20 % (з них нідерландські реформісти —      11 %, кальвіністи — 6 %, інші протестанти — 3 %), мусульмани — 5,8 %, іншого віросповідання — 2,2 %, атеїстів — 42 %. [28]      

Таким чином, навіть у сучасних кризових умовах  країна продовжує розвиватися та має досить позитивні фінансові і соціальні показники. До того ж країна має добре географічне розташування для розвитку туризму та туристичного обміну.

 

 

 

 

2. ПРИРОДНО-РЕКРЕАЦІЙНІ ТА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ РЕСУРСИ КРАЇНИ

2.1. Природний потенціал Нідерландів

 

Нідерланди – країна низовин. Велика частина її території розташовується нижче за рівень моря, і лише 30 % підіймається до 1 м над ним, а 2 % – вище 50 м. Поверхня країни підвищується до сходу і південного сходу, досягаючи 321 м над рівнем на стику кордонів Нідерландів, Бельгії та Німеччини.

Низькі землі Нідерландів здебільшого представляють собою плоскі польдери, області, оточені дамбами, зі штучним регулюванням рівня ґрунтових вод. Осушення земель, включаючи спуск води з внутрішніх озер, здійснюється з XVI ст. за допомогою вітряків. [25]

      Річкова сітка Нідерландів дуже густа. Велика частина країни зайнята розгалуженою дельтою Рейну. Найкрупніші серед його рукавів- Ваал і Недер-Рейн, який переходить у Лек. В низинах ці рукави зливаються з Маасом та Шельдой. Зазначені території захищені греблями та іншими гідротехнічними спорудами, загальна протяжність яких становить 3 тис. км. Близько 7 % території — окультурені ландшафти. Природних лісів практично не залишилося, є штучні насадження.

     У Нідерландах існує 20 національних парків, найбільш відомими з яких є: «Хоге-Велюве», «Велювезоом», «Двінгелдервелд», «Кейкенхоф», «Грооте Пеел» та «Верібен». Очікується, що найближчим часом кількість національних парків зростатиме. [32]

    Найбільший з них – «Хоге-Велюве» пл. якого 5,6 тис. га. Він знаходиться в гористо-лісовому районі в центральній частині країни. У відгородженій частині парку, закритій для відвідування, водяться благородні олені, косулі, лисиці, борсуки, куниці. У парку щорічно буває близько 350 тис. ос.