Особливості попиту на ринку туристичних послуг херсонщини

ВСТУП

         Херсонська область володіє величезним  потенціалом для розвитку туризму .Вона єдина з усіх областей України має вихід до двох морів – Чорного і Азовського, володієвелики – довжиною майже в 200 кілометрів узбережжям, що має унікальні оздоровчі якості та нічим не поступається іншим українським курортам. Сприятливі кліматичні умови, велика кількість санаторно – курортних закладів надають можливості для розвитку рекреації. Природні рекреаційно – оздоровчі ресурси Херсонщини не вичерпуються кліматичними умовами. Родовища мінеральних вод, цілющих грязей, цілком придатних для бальнеолікування, роблять окремі райони Херсонської області унікальним місцем для відпочинку і зміцнення здоров̕ я. Херсонщина володіє невичерпними природними багацтвами: просторі лісові масиви, безліч малих річок з прекрасними краєвидами, заказники, заповідники, найкращі з них, зокрема Асканія Нова, мають світове значення.

      Туризм  впливає на процес диверсифікації  економіки, оскільки надає певний  обсяг робіт для суміжних галузей системи господарства, які безпосередньо беруть участь в обслуговуванні туристів під час мандрівки. Це стосується роздрібної торгівлі, громадського харчування, готельного господарства, побутового обслуговування, зв̕ язку,виготовлення сувенірів та інших товарів туристичного призначення, будівництва, рекламної індустрії, екскурсійної діяльності, культури та сфери розваг.

      У кожній  області є  об ̕ єкти та рекреаційні ресурси, які в першу чергу користуються попитом на туристичному ринку, Херсонська область – не виключення, але в кожній області, кожнім регіоні попит різний, тому ми , як дослідники туризму повинні чітко розуміти це і виявляти особливості попиту, щоб у подальшому етапі розробляти пропозицію і бути конкурентноспроможною областю, як на Україні, так і за її межами. Тому тема мого дослідження : «Особливості попиту на ринку туристичних послуг Херсонщини» є актуальною.

Об̕  єктом дослідження є теоретичні аспекти попиту в тур індустрії.

Його предмет : визначення пріоритетних шляхів поліпшення попиту на Херсонщині.

         Досягнення поставленої мети передбачає розв̕ язання взаємопов̕  язаних завдань: 

• Розглянути основні теоретичні аспекти туристичного попиту:
• Виявити поведінку споживача комплексної туристичної послуги;
• Дослідити, основні об̕ єкти, які користуються попитом на Херсонщині;
• Провести аналіз існуючих пропозицій щодо покращення попиту в туристичному бізнесі на Херсонщині.

      Для  вивчення й розв’язання поставлених  завдань були застосовані наступні методи: вивчення і аналіз наукових праць з питань історії, критичний аналіз наукових статей та публіцистичних видань,системний підхід, описовий метод, метод порівняння та синтезу.

       Джерельну базу дослідження становлять праці вітчизняних досліджень, матеріали та спеціальні публікації у періодичних виданнях, статистичні збірки, тощо.

        Структура і обсяг. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи -  51 стр., в тому числі основного тексту – 47 стр., список використаних джерел - 12, додатків - 2

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПОПИТУ В ТУРИЗМІ

1.1 Попит в туризмі

       З точки зору попиту можна виділити три типи туризму: внутрішній, в'їзний і виїзний. Категорії туризму включають міжнародний і національний туризм, а також туризм у межах країни. Ночуюючі  відвідувачі вважаються туристами, а одноденні відвідувачі екскурсантами. В якості екскурсантів виступають і туристи, які прибули в країну на круїзному судні, якщо вони не використовують для ночівлі місцеві засоби розміщення. 
        Які ж параметри характеризують структуру туристичного попиту? Можна виділити три групи критеріїв: 
1) географічні; 
2) соціо-демографічні; 
3) психолого-поведінкові.

Розглянемо кожну з них докладніше. Сегментування за географічним параметрами припускає поділ попиту на різні географічні одиниці: 
- Внутрішній, в'їзний і виїзний туризм в залежності від країни постійного проживання туриста; 
- Туризм по частинах світу, країнах, регіонах, кантонам, містах залежно від географічної цілі туристської поїздки. 
 
       Наведемо приблизний перелік соціо-демографічних і психолого-поведінкових критеріїв сегментування туристського попиту. 
 
       Соціо-демографічні критерії (характеристика) туриста: 
- Вік; 
- Підлогу; 
- Професія; 
- Професія голови сім'ї; 
- Величина населеного пункту, де постійно проживає турист; 
- кількість членів сім'ї, які супроводжують туриста; 
тип сім'ї; 
Національність; 
- Релігійні переконання; 
- Наявність або відсутність в родині особистих транспортних засобів; 
- Дохід сім'ї; 
- Дохід на одного члена сім'ї. Психолого-поведінкові критерії (характеристика) туристського 
поведінки: 
мотив поїздки; 
психологічний портрет туриста; 
сезонність; 
організація поїздки (туроператор); 
форма поїздки; 
- Використовувані транспортні засоби; 
- Використовувані засоби розміщення; 
- Дальність поїздки; 
- Тривалість поїздки; 
- Джерела фінансування поїздки; 
консультанти і посередники в ухваленні рішення про здійсненя турпоїздки. 
        Наведемо приклади сегментації попиту за деякими з наведених критеріїв. За віковою ознакою розрізняють, наприклад, молодіжний туризм та туризм "Сеніорів"; має свої особливості попит на туристські послуги з боку вікових груп від 30 до 45 років, від 45 до 55 років і т.д. Зростаюче значення набувають жіночий туризм, професійний спеціалізований туризм (наприклад, тури для банківських службовців, працівників сільського господарства, різних галузей промисловості і т.п.). В залежності від типу родини попит поділяється на сімейний туризм з дітьми і без дітей, туризм одинаків, туризм сімей з 5 і більше осіб і т.д. Окремі сегменти утворюють релігійний і етнічний туризм, дорогі ексклюзивні і дешеві туристські поїздки. 
      Попит на туристські послуги зазнав за останні 30 років значні зміни, і на сучасному етапі тенденції в попиті такі: 
- Перехід від активного до пасивного відпочинку; 
- Спеціалізація та індивідуалізація в попиті; 
- Експансія виїзного туризму; 
- Екологізація мислення споживача; 
- Розщеплення основної відпустки; 
- Інтенсифікація туристського відпочинку.

1.2. Поведінка споживача комплексної туристської послуги 
 
       Туризм давно став нагальною необхідністю і невід'ємною частиною життя людей. Рано чи пізно людина відчуває потребу відправитися в подорож. Його прагнення до різноманітності вражень набуває чітких обрисів, коли він приходить до рішення провести вільний час поза домом, розраховуючи з зміною місць зняти нервову напругу і втому, породжувані роботою. 
        Чим людина керується при виборі поїздки, місця туристського призначення, характеру діяльності під час подорожі? Що змушує його зробити так, а не інакше? Одним з ключових моментів, що дозволяють відповісти на ці питання, є мотивація подорожі і вибору туристського продукту. 
        Туристська мотивація може бути визначена як спонукання людини, спрямовані на задоволення рекреаційних потреб, залежно від його індивідуальних фізіологічних і психологічних особливостей, системи поглядів, цінностей, схильностей, освіти і т.д. 
        У світі налічується понад 300 видів і підвидів подорожей, які постійно доповнюються новими різновидами, здатними задовольнити найрізноманітніші бажання і потреби туристів. Туристська поїздка має в своїй основі мотивацію, яка є одним з найважливіших чинників прийняття рішення про подорож і вибору туристського продукту і його складових елементів. Мотивація вибору туристської подорожі (час, тривалість, напрямок, вид, витрати, характер діяльності) найважливіша характеристика, що впливає на поведінкові ініціативи туриста при плануванні їм відпочинку, виборі, придбанні і здійсненні туру. 
        Туристські мотиви найважливіші складові елементи системи туристської діяльності, які можна розглядати як визначальні компоненти попиту, основу вибору поїздки та програми відпочинку. 
        Мотиви людини певною мірою формують його поведінку в якості покупця і споживача товарів і послуг, особливо в туризмі. Немає такого продукту, який може бути реалізований на ринку, якщо він не проведений відповідно до споживчого попиту. Адресність туристського продукту є запорукою його платоспрможності. Розуміння мотивів потенційного туриста має величезне значення при плануванні, формуванні та організації процесу реалізації туристського продукту. Це дає можливість виробляти і пропонувати на ринок той туристський продукт, який найбільшою мірою відповідає споживчим очікуванням. 
       Туристська мотивація це та необхідна база, на якій повинна будуватися ефективна система планування, розробки та реалізації туристського продукту. 
        Мотивів, якими керується турист, багато, причому у туриста завжди присутня ціла гама спонукальних мотивів, з яких лише певні можуть мати істотну значущість і впливати на механізм і результат ухвалення остаточного рішення. Однак будь-який мотив у конкретній ситуації під впливом певних обставин здатний впливати на поведінку споживача в процесі прийняття ним рішення про подорож і вибір турпродукту. 
        Активне і закономірне участь різних підприємств і організацій у розвитку туризму викликає нагальну необхідність не тільки виявлення, вивчення та розуміння туристських мотивів, але і їх використання та посилення до них професійного уваги. 
        Розуміння туристських мотивів дозволяє забезпечувати відповідність попиту та пропозиції і призводить до підвищення конкурентоспроможності підприємства за рахунок задоволення потреб туриста в конкретному туристичному продукті. 
        Виявлення, знання і використання туристських мотивів повинні стати найважливішою стратегією туристського підприємства, орієнтованої на визначення ринкових потреб і створення таких видів турпродукту, які відображають вимоги певних сегментів ринків. Туристські мотиви як визначальний компонент попиту повинні бути покладені в основу діяльності турфірми з розрахунком, що вироблений туристський продукт зможе забезпечувати туристський попит. При цьому важливий двоєдиний і взаємодоповнюючий підхід: 
з одного боку, ретельне, всебічне вивчення та використання мотивів споживача, орієнтація на них виробництва, адресність турпродукту; 
з іншого активний вплив на існуючі мотиви, їх формування. 
        Первісне відміну туристських мотивів зумовлює не тільки рішення про подорож і вибір конкретного туристського продукту, але й численні можливості появи і розвитку нових місць туристичного призначення, а також нових форм і видів туризму. Чітке знання того, що саме спонукає людину до подорожі і вибору конкретної поїздки, є запорукою успішного просування туристського напряму. 
        Таким чином, актуальність і практична значимість мотиваційних аспектів в туризмі очевидні. Розуміння, знання і використання туристських мотивів, що впливають на вибір конкретного туристського продукту і прийняття рішення про подорож, можуть стати запорукою успішного функціонування туристського підприємства, просування і популяризації туристичного напряму. Виявивши мотиви, можна виробляти ефективні прийоми, що сприяють залученню туриста і надання йому статусу постійного, що, в остаточному підсумку, прямим або непрямим чином може вплинути на характер і обсяг попиту і збуту. 
        Мотиви певною мірою зумовлюють поведінку людини в якості покупця турпродукту, впливаючи на вибір практично всіх його складових елементів. Не всі туристські мотиви можуть бути чітко сформульовані і визначені, але їх можна систематизувати. 
         Мети подорожі є основою первісного відмінності туристських мотивів. Серед цілей подорожі можна виділити: 
- Відпочинок, дозвілля, розвага; 
- Пізнання; 
- Спорт і його супровід; 
- Лікування; 
- Паломництво; 
- Ділові мети; 
- Гостьові мети. 
       Види відпочинку дозволяють скласти умовну класифікацію туристських мотивацій при виборі подорожі. 
         Турбота про здоров'я тури культурно-оздоровчі, лікувальні, з використанням оздоровчих видів спорту, а також екзотичні тури (наприклад, для охочих кинути палити). 
        Заняття спортом тури, що містять різноманітні види спорту. 
        Навчання тури, пов'язані з вивченням іноземних мов та розмовної практикою, що передбачають щоденні заняття і різні види рекреаційної діяльності; тури, повчальні різних видів спорту; тури, що пропонують професійні програми навчання (менеджмент, маркетинг, економіка та ін.) 
        Найбільшу групу складають навчальні тури по інтересам (наприклад, кулінарія, астрономія і т.д.). 
         Можливість самовираження і самоствердження пригодницькі тури: висококатегорійного туристські походи, сафарі, полювання, підкорення гірських вершин, експедиції і т.і. 
         Можливість зайнятися улюбленою справою (хобі) в середовищі однодумців спеціальні тури для автолюбителів, фанатів та спортивних уболівальників на спортивні змагання, чемпіонати та олімпіади; тури для паломників, колекціонерів, гурманів. (Наприклад, існують "сирний тур" по Швейцарії і "пивний тур" по Чехії.) 
        Рішення ділових проблем ділові, конгрес-тури та ін Зокрема, найбільший російський туроператор ВАО "Інтурист" пропонує спеціалізовані ділові поїздки та інсентив-тури, організовує конгрес-обслуговування, культурну і туристично-екс-курсіонную програму, а також весь комплекс необхідного забезпечення для проведення такого роду заходів. 
        Розвага і потреба в спілкуванні з людьми подорожі в святкові дні і тури з розважально-пізнавальними програмами. 
        Задоволення цікавості та підвищення культурного рівня мотив реалізується у всіх вищеперелічених турах, але найбільш характерний для пізнавальних турів (наприклад, тури по відомим містах, столицях, історичним і культурним центрам). 
         Специфічні інтереси різних туристичних груп дозволяють виділити чотири категорії туристських мотивів, Елементи яких визначають вибір туриста. 
         Природні та кліматичні мотиви рельєф місцевості, рослинність, температура повітря та інші сприятливі фактори надзвичайно привабливі для туриста і відіграють істотну роль у створенні таких форм туризму, як спортивний, водний, гірськолижний і т.д. Крім того, все це заповнює психологічні і біологічні потреби населення урбанізованих міст, яке шукає в туризмі відпочинок і зміну навколишнього оточення. 
         Культурні мотиви історичні місця, музеї, картинні галереї, виставки, археологічні пам'ятники, народні ремесла та багато іншого складають культурну спадщину країни. 
         Економічні мотиви вартість життя в місці туристського призначення, вартість подорожі і т.д.; відіграють істотну роль у формуванні недорогих пакет-туров, роблять великий вплив на кількість туристів з середнім доходом. 
         Психологічні мотиви спонукають людину подорожувати, відповідають психологічним потребам туриста. Доведено, що не багато туристів приїжджають знову в ті місця, де вони вже були, за винятком випадків, коли туристом рухають сентиментальні причини або сильний економічний мотив. 
         При виборі турпродукту турист, як правило, керується цілою гамою мотивів, з яких лише певні мають істотну значущість. Ці мотиви часто об'єднуються в багатокомпонентні комплекси відчуттів і бажань, значною мірою підсилюють свій вплив на механізм і результат ухвалення споживачем остаточного рішення. Таким чином, потенційним туристом може бути прийнято рішення про вибір подорожі, відповідного одночасно кільком моти-ваціонним исходам. 
        Співвідношення головною і вторинних цілей відпочинку, які визначають вибір туриста, дозволяє класифікувати езультати наступним чином. 
     1. Єдиний, чітко переважаючий і обгрунтований мотиваційний результат виявляється вирішальним при виборі місця туристського призначення (наприклад, гірськолижний курорт елітного і дорогого виду відпочинку та розваги). Підготовлений турист надасть перевагу гірськолижного маршрутом на відомому курорті з добре оснащеною лижної станцією і, по можлиності, буде максимально використовувати пропоновані туристські ресурси для реалізації своєї головної мети катання на лижах. Всі інші цілі вторинні, і не мають вирішального значення при виборі. 
        При виборі туристами цієї поїздки переважають наступні мотиви: 
- Спортивний інтерес катання на лижах по гірських схилах і (або) участь у різних спортивних змаганнях, а також (в залежності від досвіду) в спортивно-розважальних лижних шоу; 
- Розважальний інтерес елітарне суспільство, цікаві знайомства, зустрічі, спілкування, приємне проведення часу, присутність в якості глядача на змаганнях, показових виступах з фрістайлу та сноубордингу, лижних розважальних супершоу; 
- Оздоровчий інтерес свіже повітря, відмінні, хороші чи стерпні (по засобам) умови проживання та харчування, інтенсивні навантаження, весняний загар. 
      Позитивний комплекс туристських вражень (хороший курорт, відпочинок та суспільство) здатний впливати на вибір туристом даного місця відпочинку протягом багатьох років. 
  2. Один переважаючий мотиваційний результат і кілька вторинних (або очікуваних) результатів, рішення про вибір яких може бути прийняте при відповідному збігу обставин 
під час поїздки. Такі пізнавальні тури в бажану страну, наприклад у Францію, де набір екскурсій і розваг часто віддається на вибір туристам: одні можуть відвідати Євро-Дис- 
нейленд, інші Лувр і т.д. При виборі даної поїздки визначальними є наступні мотиви: 
- Пізнавальний відвідування країни, пам'ятки якої (Ейфелева вежа, Монмартр, Сена) відомі кожному з дитинства з літературних творів; 
- Престижно-іміджевий негативну відповідь на запитання: "Як, ви не були у Франції?" може поставити співрозмовника в незручне становище; 
- Культурно-розважальний відвідання Лувру, інших музеїв, і т.д. 
       Незважаючи на те що мотиви поїздки чітко обмежуються групою близьких пізнавальних цілей, можливі різні напрямки туру. На ухвалення рішення про пізнавальній поїздці до Франції, Італії або іншу країну можуть вплинути різні обставини, однак два рази в одне і те ж місце з чітко вираженими пізнавальними цілями турист, як правило, не поїде. 
3. Основний мотиваційний результат і кілька чітко виділених супутніх результатів (наприклад, при виборі пляжного відпочинку). Вибір географічного напрямку (конкретного курорту) і рівня відпочинку в значній мірі залежить від компанії, наявності грошових коштів та досвіду попередніх поїздок. Як правило, для відпочинку на пляжі достатньо двох-трьох днів, далі його добре доповнити розвагами, екскурсіями, іншою активною діяльністю. 
        При виборі такої поїздки висуваються наступні мотиви: 
- Пляжно-оздоровчий море приваблює всіх, хто не проживає у прибережній смузі; морське повітря і морська вода корисні для зміцнення здоров'я; 
- Пляжно-активний і спортивний море розпорядженні не тільки до пасивного відпочинку, але й до активних розваг; 
- Транжірно-купівельний відпочинок на морі не перешкоджає, а, навпаки, сприяє прояву інтересу до витрати накопичених коштів (придбання легкого одягу і пляжних атрибутів, сувенірів і дрібничок); 
- Розважальний по мірі пересичення процесом загоряння на пляжі у туриста з'являється інтерес до різних видів розваг. 
       Вивчення мотиваційних исходов найкраще проводити на прикладі середньостатистичного туриста, який здійснює подорож у період своєї щорічної відпустки (повного або часткового). 
        Мети подорожі дозволяють класифікувати мотиваціонние результати наступним чином. 
        Відпочинок. Турист задається метою: 
- Зняти стрес, накопичений за певний період часу; 
- Змінити обстановку і природно-кліматичні умови; 
- Побути в оточенні інших людей; 
- Познайомитися з іншою культурою, способом життя інших людей, їх побутом; 
- Порівняти чужий спосіб життя зі своїм з метою самоствердження, правильності його організації або запозичення нововведень; 
- Побути в новій для себе ролі отримати за певний період часу високий рівень обслуговування та догляду; 
- Відчути хвилюючі переживання (неодмінно з щасливим кінцем), щоб потім розповідати про це друзям і знайомим; 
- Отримати задоволення від незвичайних відчуттів; 
- Взяти участь в азартних іграх; 
- Випробувати романтичну пригоду, легкий (в розумних межах) флірт; 
- Розслабитися поза домом; 
- Витратити гроші, які (незалежно від рівня доходу) турист завжди збирає на відпочинок. 
        Пізнання. Мета туристської поїздки: 
- Побачити визначні пам'ятки і явища природи, красиві види і пейзажі, національні парки тощо; 
- Ознайомитися з досягненнями культури, науки і техніки (музеї, галереї, архітектурні ансамблі і т.п.); 
- Побувати на екологічно чистих або, навпаки, дуже забруднених об'єктах; 
- Побачити екзотичний тваринний і рослинний світ; 
- Відвідати історичні місця та споруди; 
- Зробити унікальні фотографії, зняти відеофільм. Розвага. Турист припускає: 
- Відвідати атракціони (тематичні та аквапарки); 
- Відвідати відомі театри, цирки, казино, кабаре, стриптиз-шоу; 
- Побувати на карнавалах, фестивалях, національних святах; 
- Подивитися великі спортивні змагання, ігри. 
        Лікування. Будь-який відпочинок може мати оздоровчі цілі, а лікування різну функціональну навантаження і (в екстремальному випадку) бути основною метою поїздки. В залежності від частки лікувальної складової цільової функції виділяють наступні види мотиваційних исходов: 
- Оздоровчий загальна мета всіх турів (клімат, відпочинок, корисні для здоров'я моральні та фізичні впливи); 
- Лікування в якості супутньої програми, тобто не як основна мета; 
- Лікування за приписом лікаря як основна мета туристичної подорожі (відвідини курорту, водолікарні, спеціалізованого санаторію, клініки та ін.) 
        Паломництво. При паломництві передбачається: 
- Святкування культових обрядів; 
- Самовдосконалення і твердження духовного стану; 
- Досягнення внутрішніх конфесійних цілей, службовців для затвердження в сані і заняття певного положення в громаді; 
пізнання духовного "нового", отримання заряду духовної 
енергії. 
        Рішення про подорож передбачає прийняття інших взаємопов'язаних рішень і включає не тільки оцінку і вибір єдиного турпродукту з альтернативного ряду, але і на вибір відповідної суміші з різних послуг, пропонованих підприємствами індустрії туризму. 
        Процес покупки конкретного туристського продукту починається задовго до звершення акту купівлі-продажу. На прийняття споживачем рішення про покупку великий вплив роблять фактори культурного, соціального, особистісного і психологічного характеру. Шлях до ухвалення рішення про покупку складається з декількох етапів. 
        Усвідомлення потреби або проблеми. Споживач усвідомлює мету подорожі (наприклад, відправитися до святих місць). 
        Пошук інформації. Споживач звертається до джерел: особистим (сім'я, друзі), комерційним (реклама) і загальнодоступним (засоби масової інформації). В результаті збору інформації підвищується поінформованість про наявні на туристському ринку виробниках, їх пропозиціях і т.д. Споживач використовує інформацію, щоб скласти комплект варіантів, з яких зробить остаточний вибір. 
        Оцінка варіантів. Споживач оцінює варіанти, розглядаючи туристське пропозицію як певний набір властивостей (наприклад, готель розглядається місцерозташування, спеціалізація, категорія, вартість, обслуговування та ін.) Кожен вважає для себе пріоритетними властивості, що мають відношення безпосередньо до особистих потреб і мотивів. Рішення про купівлю. Оцінка варіантів веде до ранжирування об'єктів в комплекті вибору, формуючи намір зробити покупку найбільш кращого варіанту, з урахуванням очікуваного сімейного доходу, ціни туру і вигод від його придбання. 
        На ухвалення остаточного рішення про покупку можуть вплинути два фактори: відношення інших людей і непередбачені фактори обстановки. 
        У першому випадку чоловік може наполягати на виборі туру з проживанням в більш дешевому готелі. Це зменшить ймовірність покупки іншого варіанту. 
       Непередбачені чинники обстановки можуть виникнути раптово і змінити намір зробити конкретну покупку (наприклад, знайомий споживача може поділитися з ним своїми розчаруваннями від поїздки на даний курорт). 
         Крім того, у споживача існують певні пріоритети при виборі туристської фірми. Згідно з даними бліц-опитування пріоритети розподілилися наступним чином,%: 
Поради друзів і знайомих 31,6 
Ціни 26,7 
Наявність ліцензії 18,1 
Набір послуг 15,6 
Терміни та досвід роботи на ринку 14,8 
Особистий досвід спілкування з цією фірмою. 13,0 
Поради фахівців 11,3 
Доброзичливість співробітників 8,8 
Рейтинги туристських фірм 4,7 
Реклама 3,7 
Згадка туристської фірми в довідниках 3,4 
Хороший офіс. 2,5 
Зручне місцерозташування 2,5 
Інші показники 5,9 
        Реакція на покупку. Споживач отримує (або не отримує) задоволеність від придбаного турпродукту, ступінь якої вимірюється співвідношенням між очікуваннями і конкретно сприйманими властивостями турпродукту. Очікування споживача формуються на основі інформації, одержуваної споживачем від співробітників туристських підприємств, друзів і з інших джерел. 
       Якщо характеристики турпродукту завищуються, у споживача можуть скластися занадто високі очікування, які, найімовірніше, обернуться розчаруванням. Чим більше розрив між очікуваними і дійсними властивостями турпродукту, тим гостріше незадоволеність споживача. Відповідність очікуванням дає споживачеві задоволеність, перевищення очікуваньбільшу задоволеність, невідповідність очікуванням незадоволеність. Задоволеність або незадоволеність турпродуктом може відбитися на подальшому поведінці споживача та його туристських мотиваціях. 
         Таким чином, можна стверджувати, що споживач рідко приступає до дій, керуючись лише одним спонукальним мотивом. Реальна поведінка споживача на ринку зумовлено різноманітністю туристських мотивів, часто не збігаються в часі і відображають його особисті інтереси та потреби, що в кожному конкретному випадку призводить до різного результату. 
       У загальному уявленні туризм це задоволення, активний або пасивний відпочинок, дозвілля і розвага. Однак кожна людина уявляє собі туризм досить індивідуально залежно від віку, освіти, життєвого досвіду, сімейного стану, доходу та інших факторів. З достатнім ступенем наближеності можна виділити групи населення, які мають деяку спільність у розумінні принципів бажаного відпочинку і приймають аналогічні рішення при виборі подорожі. 
        Існує ряд факторів, які впливають на туристські мотиви, які необхідно враховувати при вивченні попиту на турпродукт і при формуванні програм обслуговування. Прийнято виділяти домінуючі і побічні чинники туристської мотивації, що володіють певними можливостями посилювати свій вплив на поведінку споживача і процес прийняття ним рішення про подорож і вибір туродукта. Перерахуємо деякі з них. 
       Вік. Мотивація вибору подорожі в значній мірі залежить від віку і самостійності у прийнятті рішення або можливості впливати на його вибір: 
- Діти (до 2 років) рішень самостійно не приймають, але опосередковано дуже впливають на вибір батьками виду відпочинку; 
- Діти дошкільного віку (до 7 років) подорожують з батьками (за рідкісним винятком в організованих групах), рішень самостійно не приймають, але можуть чинити тиск на батьків або осіб, що їх супроводжують. Концепція відпочинку орієнтована на потреби дитини; 
- Школярі (до 18 років) в основному фінансово залежні, мають обмеженою самостійністю, найчастіше йдуть на відпочинок у складі груп, відрізняються високою допитливістю. Воліють пізнавальний і активний відпочинок; 
- Молодь, студенти (до 25 років) як правило, мають достатню освіту, високу вимогливість до задоволення пізнавальних результатів, активного відпочинку, схильні до самостійності, індивідуальним або самодіяльному туризму, комунікабельні, з яскраво вираженими пригодницькими мотивами. Згідно переважаючою на Заході концепції до створення сім'ї воліють подивитися світ, що враховується турфірмами при розробці турпродукту: для цієї категорії туристів існує багато пропозицій і найбільшу кількість знижок; 
- Туристи (25 35 років) зазвичай сімейні, з малолітніми дітьми, зв'язані необхідністю закріплення свого становища в суспільстві, службовою кар'єрою; на відпочинок виділяють мало часу і коштів, спрямовуючи їх в основному на зміцнення фінансового стану сім'ї. Виняток становлять туристи з категорії "нових росіян", мотивації яких непередбачувані і можуть звестися до інтенсивного розкидання грошових коштів, вимогу особливого роду розваг, навіть не стільки в цілях отримання гострих відчуттів, скільки для залучення до себе уваги оточуючих; 
- Туристи (35 50 років) воліють активний, менш пізнавальний, більш спокійний відпочинок, частіше без дітей і без партнера; як правило, забезпечені, знають ціну грошам і розваг. Основний мотив за свої гроші отримати відмінний відпочинок, адекватний вкладеним коштам і життєвому досвіду; 
- Туристи (від 50 років і старше), за рідкісним винятком, мають відносно слабкими фізичними можливостями, схильні до нездужання (їм показані суттєві кліматичні обмеження); воліють пізнавальний відпочинок, як правило, поза сезоном, а також опосередковано пов'язаний з лікуванням. Основна мотивація можливість спокійного відпочинку, виняткова мотивація "встигнути побачити". У цієї групи туристів високі вимоги до зовнішніх впливів. 
        Освіта. Цей фактор ініціює бажання побачити безпосередньо явища, пам'ятки, культурно-видовищні події. Виділяють такі рівні освіти: початкова, середня, середню професійну, вищу і т.д. Не виняток туристи, у яких немає освіти, а є тільки життєвий досвід. 
        При комплектуванні груп співробітникам турфірм бажано враховувати рівень освіти туристів, що дозволить виявляти спільність інтересів при відвідуванні культурних і розважальних центрів, спростить обслуговування та супроводження груп. 
        Соціальна приналежність. Цей фактор робить істотний вплив на мотивацію вибору відпочинку. Виділяють наступні соціальні групи: 
- Робітники і службовці зайняті, як правило, монотонною роботою; вони прагнуть до активного відпочинку і становлять значний контингент туристів. У розвинених країнах мають чітко обумовлює трудовим договором відпустку і можуть планувати ту7 рістскую поїздку. Дохід, як правило, достатній, щоб виділити частину коштів на туризм; 
- Учні та студенти в силу своїх вікових і соціальних особливостей і характерних в зв'язку з цим прагнень до розширення і підтвердження знань вони складають переважну частину груп пізнавального туризму; відчувають великий вплив пізнавальних результатів; 
- Пенсіонери в більшості країн вони мають пільги і дотації, використання яких (в умовах обмежень кліматичного характеру) дозволяє їм здійснювати туристські поїздки в "середній" і "низький" сезони; 
- Фермери і працівники підсобних господарств через відсутність чітко регульованого відпустки або можливості виділення часу на відпочинок ця група є виключно несприятливою для туризму. У західних країнах фермери складають туристський контингент в "середній" і "низький" сезони, а також у зимовий час. Активно беруть участь у різдвяних і новорічних турах. 
        Менталітет. Даний фактор визначається в основному впливом суспільства, в якому людина проводить більшу частину свого часу, що в свою чергу залежить від рівня освіти і займаного в суспільстві положення. При виборі виду відпочинку цей фактор має велике значення, особливо для туристів старше 18 років, у період становлення особистості (з віком зростають компромісність і пристосовність). Теза "буття визначає свідомість" дуже актуальне при вивченні принципів мотивації. Зазвичай під час відпочинку має місце прагнення до заповнення відсутніх емоцій і відчуттів. 
        Конфесія. Вплив цього чинника виявляється в тому, що віруючі, як правило, відривають розважальні програми (вар'єте, казино). Представники релігійних груп здійснюють тури, які відповідають їх переконанням і задовольняють пізнавальні та духовні інтереси відповідно способу життя, віросповідання, можливостям здійснення обрядів і молитов. 
       Дохід. Даний фактор відіграє в туризмі істотну роль. Турист обирає рівень туристського обслуговування і вид подорожі виходячи з їх вартості і своїх матеріальних можливостей. Люди забезпечені подорожують вибірково. Люди з низьким доходом здійснюють найменше число туристських поїздок. Підвищення життєвого рівня змінює пріоритети. Прибутковість різних категорій населення, що становлять потенційний контингент туристів, впливає на формування планованого відпочинку. 
        Сімейний стан. Цей фактор істотно впливає на мотивацію вибору подорожі. Виділяють наступні групи сімейної приналежності: 
- Діти і школярі здатні впливати на батьків у виборі тих країн, де були їхні шкільні товариші; 
- Молодь вільна від сім'ї і тому має всі передумови для активних подорожей; 
- Подружжя з дітьми або особи, які супроводжують дітей, прагнуть забезпечити відпочинок дитини. Щодо обмежені в можливості вибору виду відпочинку і розваг; 
- Сімейні пари як правило, розташовують достатніми коштами для кращого їм виду відпочинку, володіють перевагою не підшукувати собі партнера на період подорожі. Рідше вибирають пізнавальні тури, частіше пляжний відпочинок. 
       Робота. Її вигляд, характер, напруженість опосередковано впливають на формування мотивів вибору подорожі, так як саме на роботі людина проводить більшу частину часу і схильний до сильного впливу виду трудової діяльності (розумової або фізичної) і трудового колективу. 
        Відпустку. Його наявність, тривалість, а також дотації до відпустки впливають на мотивацію подорожі і вибір туристського продукту. Відсутність відпустки позбавляє людину можливості здійснювати тривалі тури, залишаючи йому лише маршрути вихідного дня. 
        Дослідження відомої консультаційної фірми "Horwath UK" підтвердили тенденцію до скорочення (причому швидкими темпами) відпускного часу, що в майбутньому може відбитися на розвитку міжнародного туризму. Судячи з результатів досліджень, тривалість відпусток у майбутньому може становити 3 4 дні, включаючи вихідні, але вони будуть надаватися з більшою частотою. Люди будуть проводити такі відпустки в регіоні, де вони проживають, в одному часовому поясі. 
        Здоров'я. Фізична підготовка, імунітет, спортивні навички значною мірою визначають вибір подорожі. Людина, ніколи не стояв на лижах, не вибере відпочинок за програмою "Ski-extreme", як і людина, що страждає морською хворобою, морський круїз або яхтінг. Боязнь висоти не дозволить здійснити сходження на гірську вершину. Людина, що страждає яким-небудь недугою, постарається вибрати подорож, що дає можливість лікування, оздоровлення, прийняття процедур. Значна частина курортів пропонує такі послуги, що істотно впливає на прийняття рішення про подорож і купівлі турпродукту. 
        Інваліди та люди з фізичними вадами можуть скласти специфічний сегмент споживчого ринку, якщо кошти і їх прийняття будуть відповідати специфіці даного сегмента. Дослідження підтверджують, що все більше число людей з фізичними вадами краще проводити вільний час в подорожах. 
       Сім'ї, в яких є люди з фізичними вадами, скрупульозно підходять до планування та вибору туристської поїздки, враховують можливі труднощі і специфіку відпочинку. У світі існують курорти, розраховані на прийом даної категорії туристів (наприклад, в Колорадо створений гірськолижний курорт зі спеціальними програмами для сліпих, калік і т.д.). Туристська індустрія пропонує спеціальні послуги для даного сегмента споживчого ринку (зокрема, деякі авіакомпанії програми обслуговування, готелі приміщення, сконструйовані з урахуванням специфіки даної категорії туристів). 
       Існує ряд не явно виражених фізичних недоліків, які обмежують туристську активність, але, як правило, рідко враховуються працівниками сфери туризму (наприклад, діабет, фобії). Слід пам'ятати, що високий відсоток людей з фізичними вадами може створити передумови для виникнення екстрених ситуацій під час подорожі. 
        Чисельність туристської групи. Прийнято виділяти такі групи туристів: 
- Індивідуальний тур або мала група (до 10 осіб) для туриста цієї групи передбачається найбільша ступінь урахування його потреб, високий ступінь самостійності, мала комунікабельність і пристосованість до інтересів групи. Туроператор при складанні туру враховує всі можливі побажання туриста; 
- Група більше 30 чоловік погано керємаа, з істотними відмінностями у вимогах до організації відпочинку. Для такої групи потрібні більш різноманітні можливості вибору туристичних послуг з їх утримання та рівню цін. 
       Участь у груповому турі характеризується наступними мотиваційними исходами: 
- Придушення надлишкового індивідуалізму вимог з метою пристосування до спільним інтересам; 
- Позбавлення від негативних моментів (незнання мови, географії, культури та звичаїв відвідуваною країни, страх загубитися, піддатися нападу, залишитися без підтримки та ін) при відвідуванні незнайомих місць; 
- Можливість знайти нових знайомих і друзів; 
- Наявність компаньйона під час подорожі. 
        Географічне напрямок. Мотив вибору географічного напрямку може бути невизначеним і багато в чому залежить від віддаленості й доступності місця туристського призначення. На вибір географічного напрямку в значній мірі впливає підготовленість туриста (в тому числі відомості, отримані ним з навчальної, популярної та іншої літератури, засобів масової інформації, які утворюють фундамент його географічних, краєзнавчих і країнознавчих знань). Рішення щодо подорожі концентрується навколо вибору місця туристського призначення. Вибір визначається оцінкою можливих способів розваги, задоволення туристських потреб. Географічне напрямок може залучати місцерозташуванням (при-рідні або штучні фактори, культурні елементи тощо), подією (фестиваль, спортивні ігри та ін), можливостями для певної діяльності (наприклад, для занять спортом), а також станом матеріальної бази, транспортної інфраструктури і т. п. 
        Сезонність. Туристські ресурси в силу їх географічного положення і кліматичних особливостей володіють сезонної привабливістю (ніхто не поїде в Індію в період мусон-них дощів).

Турист воліє відвідувати курорт саме в "високий" сезон, і в світі  завжди можна знайти місце з найбільш сприятливими умовами для відпочинку в певний час. 
       Активність. Туризм припускає пасивний і активний види відпочинку. Мотивація вибору найбільш привабливого для туриста виду відпочинку залежить від його віку, характеру, способу життя, стійких принципів, впливу суспільства та інших факторів, але головне від здоров'я. Фізична активність на роботі генерує бажання спокійного відпочинку, і навпаки, розумову працю необхідність фізичного навантаження, емоційної струси і т. д. На схильність туриста до пасивного відпочинку також може впливати сезонність

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ЛАНКИ І ПРІОРІТЕТНІ НАПРЯМКИ ТУРИСТИЧНОГО ПОПИТУ ХЕРСОНСЬКОГО КРАЮ

2.1. Основні обє̕ кти, які користуються попитом на Херсонщині

       Херсонська область має достатньо туристичних ресурсів, як історико – культурних, так і рекреаційних. Отже, виявимо, які ж з них користуються найбільшим попитом на туристичному ринку.( Додаток 1)

       Старе місто

У 1737 році, в ході чергової російсько-турецької війни, на місці  сучасних хлібозаводу і портового  елеватора запорізькі козаки кошового отамана Івана Малашевича, що входили до складу армії фельдмаршала Бурхарда-Христофора фон Мініха, звели земляне укріплення Олександрівський шанець або Александр-Шанц. Свою назву фортеця отримала на честь командира однієї з дивізій - генерала Олександра Івановича Румянцева. Олександр-Шанц вдавав із себе земляну фортецю (ретраншемент) з двома бастіонами. У 1737-1740 роках тут розміщувався центр Перевозской паланки - однієї з адміністративно-територіальних одиниць Запорозької Січі, що контролювала перевози через Дніпро. Гарнізон складався з полкового старшини і 219 козаків. 
       Після укладення в 1740 році в Белграді мирного договору між Росією і Османською імперією російська армія покинула пониззя Дніпра, проте запорожці не залишили Олександр-Шанц, влаштувавши там форпост для спостереження за татарами. Тут же знаходилася і переправа. У фортеці постійно перебувала кінна сотня, а з 1775 року і станція поштового гону з 5 Почтар і 10 кіньми. 
       Керівництво будівництвом міста і фортеці було доручено талановитому інженера-фортифікатора, полковнику Миколі Івановичу Корсакову. Незважаючи на несприятливі умови: відсутність будівельних матеріалів, перевізних засобів, брак фахівців, відсутність будівельної техніки, роботи зі спорудження фортеці пожвавилися. Фортечні вали насипалися землею, яку носили в мішках і плетених кошиках. Херсонська фортеця займала територію майже 100 га. З трьох сторін - східної, північної та західної - вона була оточена ламаною лінією валів, укріплених бастіонами, на яких було встановлено 220 знарядь. Потрапити на територію фортеці можна було тільки через південно-західні Очаківські і північно-східні Московські ворота. Тут розміщувалися солдатські казарми, артилерійські та збройові майстерні, склади, порохові погреби, кріпосні колодязі. Композиційним центром фортеці була Палацова площа, ансамбль якої складався з арсеналу, Катерининського собору, палацу Потьомкіна, монетного двору і польовий аптеки. У південній частині фортеці знаходилося оточене валом адміралтейство. На схід від кріпосних валів розташовувалося передмісті - Військовий форштадт, де жили відставні солдати, матроси, козаки та їхні родини.

        Після закінчення громадянської війни 1918-1921 років більшість кам'яних споруд фортеці було зруйновано та розібрано, а в середині XX століття, у зв'язку із закладкою на її місці парку імені Ленінського Комсомолу, зрили більшу частину кріпосного валу. 
До наших днів від архітектурного ансамблю Херсонської фортеці збереглися лише Очаківські і Московські ворота з пов'язаними з ним бастіонами, один з кріпаків колодязів, будівля арсеналу, пороховий льох, Катерининський собор з дзвіницею. 
         Ворота арочні, складені з добре обробленого Інгулецького вапняку, декоровані пілястрами і аттиком. Фортечний колодязь служив для забезпечення водою гарнізону. Первісна його глибина, імовірно, досягала 60-80 метрів. У 80-ті роки XX століття існував проект очищення колодязя, який, на жаль, так і не був здійснений. Арсенал був закладений 8 серпня 1784 за проектом архітектора Ванрезанта в стилі класицизму. Спочатку будівля являло собою П-образне в плані будова з флігелями, декорованими чотириколонним портиками і з'єднаними між собою дугоподібним корпусом. Після пошкодження в результаті землетрусу 14 жовтня 1802, арсенал був перебудований. При цьому чотириколонним портиком були замінені шестиколонними. 
       Мабуть, найцікавішим зі збережених споруд комплексу Херсонської фортеці є Катеринський собор, закладений в 1781 році на місці дерев'яної церкви Святого Архистратига Михаїла. Дослідники досі не дійшли єдиної думки про автора проекту собору: одні вважають таким Івана Єгоровича Старова, інші - Василя Івановича Баженова, одне лише достовірно: в Херсон був відправлений проект, втілення якого в життя здійснювалося під керівництвом архітектора Ситникова. Будівельні роботи були завершені в 1786 році. Собор споруджено в стилі класицизму з використанням мотивів архітектури Балкан, що, зокрема, виражається у вузькому барабані, загальних невеликих розмірів. У плані храм хрестово-купольний з напівкруглої вівтарної апсидою. Вхід із заходу прикрашає чотириколонний портик тосканського ордера, увінчаний трикутним фронтоном, з написом у антаблемент: «Спасителю роду людського Катерина II присвячує». 
                 На захід від Катеринського собору знаходиться дзвіниця. Це вже четверта за рахунком споруда, що замінила своїх попередниць. Перша дерев'яна дзвіниця була зведена до освячення собору в 1786 році, в 1800-му її замінила кам'яна, постраждала від землетрусу 1802 і внаслідок цього розібрана, в 1806-му поруч з нею з дерева звели тимчасову дзвіницю, і лише між 1809 і 1815 роками було побудовано існуюче нині споруда. У роки радянської влади були знищені два верхніх яруси дзвіниці, відновлені лише в 1983 році. 
        У огорожі Катеринського собору збереглися могили генералів і старших офіцерів, загиблих на полях битв російсько-турецької війни 1787-1791 років. Цей своєрідний пантеон був створений за наказом Потьомкіна незадовго до його смерті.                                                                                                                На південний схід від собору височіє обеліск над похованням генерал-поручика принца Олександра-Карла Вюртемберг-Штутгартського близького друга Потьомкіна. 13 серпня 1791 він трагічно загинув на маневрах в Галаці. Переказ свідчить, що Потьомкін, не дочекавшись закінчення панахиди, вийшов з церкви. Кучер траурній колісниці вирішив, що тіло вже виносять, під'їхав до князя. Той у неуважності навіть сів у катафалк. Цей випадок справив на недовірливого Потьомкіна вкрай важке враження і в якійсь мірі прискорив його смерть. 
        Поруч знаходиться могила правителя Молдавського князівства Еммануїла Россет, який перейшов на бік Росії і передав російському командуванню цінні відомості про чисельність турецьких військ і військових планах Османської імперії. 
         У соборі похований видатний державний і військовий діяч катеринської епохи Григорій Олександрович Потьомкін. Народився майбутній Світлий князь Тавриди в 1739 році в селі Чижова Смоленської губернії в сім'ї дрібнопомісного дворянина. Військову службу він почав у кінній гвардії. У 1762 році взяв участь у палацовому перевороті, який привів до влади Катерину II, що і послужило початком його політичної кар'єри. У 1783 році Потьомкін здійснив приєднання Криму до Росії, отримавши за це титул ясновельможного князя Таврійського. Дещо пізніше провів ряд важливих заходів з реформування регулярної армії і козацьких військ, а також створенню Чорноморського флоту. Потьомкін керував заселенням Півдня України і був засновником Херсона, Катеринослава і Миколаєва. У роки російсько-турецької війни 1787-1791 років на чолі Катеринославської армії опанував Очаковом. В1790 році домігся відновлення гетьманського титулу, скасованого Катериною II. Через рік успішно провів мирні переговори з Туреччиною в Яссах. 5 жовтня 1791 вже важко хворий Потьомкін помер по дорозі з Ясс до Миколаєва. За указом Катерини II труну з прахом князя був перевезений в Херсон і встановлений в склепі Катеринського собору.