Туризм як вид дозвіллєвої діяльності

       Правильно організована подорож або похід вносить важливий внесок в розвиток загальноосвітньої підготовки. Завдяки постійному переміщенню по місцевості, вмінню користуватися картою і компасом, активній участі в різного роду іграх на місцевості і туристичних змаганнях розширюють кругозір кожного учасника.

     Розглянувши участь закладів культури в розвитку сільського зеленого туризму, можна сказати, що розгорнулась широка мережа добре обґрунтованих туристичних баз, тимчасових турбаз, кемпінгів і туристичних станцій. Завдяки великій підтримці державних органів, мережа туристичних баз постійно розширюється, щоб задовольнити потреби населення. Для полегшення формальностей з заявками створені станції районного та обласного масштабів. Для ліпшого орієнтуванні створені вивіски туристичних маршрутів.

        Сучасний досвід та наукові дослідження засвідчують, що прискорений розвиток сільського зеленого туризму може відіграти роль каталізатора структурної перебудови економіки, забезпечити демографічну стабільність та розв’язання нагальних соціально-економічних проблем у сільській місцевості.          Україні стратегічно важливо швидко подолати відставання у цій сфері і реалізувати наявний багатий туристичний потенціал шляхом проведення виваженої політики державного регулювання, зокрема і на регіональному рівні.

        Сільський зелений туризм справляє позитивний вплив на відродження, збереження і розвиток місцевих народних звичаїв, промислів, пам’яток історико-культурної спадщини. Проявляючи інтерес до цих надбань народної культури, нерідко саме жителі міст, які відпочивають у селі, розкривають місцевим жителям справжню цінність культурних пам’яток і таким чином допомагають їх збереженню.

         Суттєву роль відіграє сільський зелений туризм у підвищенні культурно-освітнього рівня сільського населення. Готуючись до прийому і обслуговування відпочиваючих, члени селянських родин поповнюють свої знання з ведення домашнього господарства, гігієни та санітарії, приготування їжі тощо, а спілкування з гостями розширює їхній світогляд, дає змогу зав’язати нові знайомства, розширити коло друзів в інших населених пунктах.

         Зазначимо, що розвиток сільського туризму в Україні на цей час охоплює райони, що мають для цього соціально-економічні передумови (незайняте населення та наявний приватний житловий потенціал) – Українські Карпати, Слобожанщина, Полісся, Поділля.

         Проведення  культурно-мистецьких  акцій «Мистецтво  одного села», має велику зацікавленість  серед туристів, так як привернення уваги до вивчення, збереження і популяризації народної культури села та поповнення духовної скарбниці українського народу кращими зразками народного мистецтва. На цих акціях при бажанні можна не тільки ознайомитись, а  зробити власними руками глечики, виготовили ляльок з ниток, вишити, робити вінки, оздоблювати посуду, приготування української їжі тощо.

         Під туризмом розуміють теорію і практику різного роду походів, сходження на гори і подорожі з метою спортивного суперництва, активного відпочинку, освіти і виховання. Для подорожей у відпустку з використанням громадського або особистого транспорту, в яких головне місце займають розмови і відпочинок, все більше підходить слово туризм. Туризм складає частину фізичної культури і спорту, оскільки він служить проявленням здорового способу життя, розвитку, досконалістю і збереженню фізичної робото здатності і всесторонньої підготовки. В туристичній діяльності в центрі уваги знаходяться різні форми планомірних і організованих туристичних походів, вело туризм, подорожей на човнах і лижних походів. Крім того, туризм пов’язаний з культурними цінностями. Особливо важливе значення туризму заключається в організації дозвілля для молоді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1) Наукові засади дослідження розвитку рекреаційного господарства регіону –Спосіб доступу: URL.; http://tourlib.net/books_ukr/kravchenko1-1.htm

 2) Туризм як вид рекреаційної діяльності. Альтернативні види туризму - Спосіб доступу: URL.; http://tourlib.net/books_ukr/kravchenko1-2.htm

3) Класифікація видів туризму  за метою - Спосіб доступу: URL.; http://tourlib.net/books_ukr/kyfjak_3.htm

4) Закон України "Про туризм"– Спосіб доступу: URL.; http://zakon2.rada.gov.ua/laws/anot/324/95-вр

5) Суть і значення сільського зеленого туризму в Україні – Спосіб доступу: URL.; http://podillay.blogspot.com/2012/03/blog-post_3152.html

6) Алєшугіна Н.О. Гостинний та сільський туризм: навчальний посібник./Н.О. Алєшугіна.-К.:Наука, 2010. – 130 с.

7) Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії./О.О.Бейдик. - К.: Палітра, 1997. – 130 с.

8) Бейдик О.О. Рекреаційно-туристичні ресурси України./ О.О.Бейдик. - К.: Київський університет, 2001. - 395 с.

9) Войченко І.В. Туризм на порозі ХХІ століття: освіта, культура, екологія. /І.В.Войченко. - К.:КІТЕП, 1999. - 128 с.

10) Гарбар Г.А. Розвиток соціокультурного інституту гостинності українського туризму: навчальний посібник./Г.А.Гарбар.-К.:Наука, 2007.- 230 с.

11) Грицак Ю.П. Организация самодеятельного туризма: учебное пособие./Ю.П. Грицак.-К.:Наука, 2000.- 190 с.

12) Ґудзь П.В. Економічні проблеми розвитку курортно-рекреаційних територій./П.В. Ґудзь. – Донецьк.: Юго-Восток ЛТД, 2001. – 269 с.

13) Дорогунцов С.І. Розміщення продуктивних сил України. /С.І.Дорогунцов, Ю.І.Пітюренко, Я.Б.Олійник. - К.: КНЕУ,2000. - 364 с.

14) Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки. //Туризм і охорона культурної спадщини: Монографія.

15) Ємарченко В.Є. Історія туризму: навчальний посібник./Є.В. Ємарченко.-Харків:Знання, 2007.- 285 с.

16) Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму (Методологія формування, механізм реалізації)./В.К. Євдокименко. – Чернівці.: Прут, 1995. – 288 с.

17) Кубушкин Н.И. Менеджмент туризма: учебное пособие./Н.И.Кабушкин.- Минск.:Наука, 2002.- 130 с.

18) Лібанова Е.М. Людський розвиток регіонів України. - К.: СПД Савчина, 2002. - 123 с.

19) Лобода М.В. Курортні ресурси України. /М.В.Лобода, Є.О.Колесник. - К.: ЗАТ Укрпрофздоровниця, 2003. – 340 с.

20) Лабскір В.М.Туристичні об'єкти України. /В.М.Лабскір, А.Г.Любієв, О.В.Юшко. - Х.: НГУ ХПІ, 2002. – 157 с.

21) Морозов М.А. Информационные технологии в социально культурном сервисе и туризме: учебное пособие./М.А. Морозов.-М.:Наука, 2002.- 358 с.

22) Панов І.М. Екологічний туризм./І.М. Панов. К.:Знання - 2003. – 250 с.

23) Попович С.І. Туристично-екскурсійні ресурси України. / С.І. Попович. - К.: Знання, 2001. - 265с.

24) Руденко В.П. Довідник з географії природно-рекреаційного потенціалу України./В.П. Руденко. - К.: Вища школа, 2008. - 180с.

25) Смаль І.В. Основи географії рекреації і туризму: Навчальний посібник. /І.В. Смаль.- Ніжин.: В-во НДПУ імені Миколи Гоголя, 2004. - 264 с.

26) Ткаченко Т.І. Організація дозвілля в туристичній діяльності індустрії: навчальний посібник./Т.І. Ткаченко.-К.:Наука, 2002.- 210 с.

27) Устименко Л.М. Історія туризму: навчальний посібник./М.А.Устименко.-Київ.:Наука, 2008.- 430 с.

28) Украина туристическая: Путеводитель. - К.: Укрвнешинтур, 2004. - 64с.

29) Чернюк Л.Г. Розвиток екологічного туризму в Україні./Л.Г. Чернюк. – Ніжин.: Вид-во НДПУ імені Миколи Гоголя, 2004. - 90 с.

30) Цьохма С.Ю. Трансформації рекреаційної діяльності та розвиток регіональних ринків: навчальний посібник./С.Ю.Цьохина.-Сімферополь.:Наука, 2008.- 250 с.

31) Юрьев А.П. Планирование туризма: Учебное пособие./А.П.Юрьев. – Донецк.: ДИТБ, 2001. - 194с.