Туристичний потенціал моєї місцевості(Біла Церква)

Міністерство освіти і  науки,молоді та спорту України

Національний Університет  Харчових Технологій

 

 

 

 

 

Реферат

з дисципліни

«Основи туризмознавства»

на тему:

«Туристичний потенціал моєї місцевості(Біла Церква)»

 

 

                                                         Виконала:

Студентка групи ТУ 1/9

                                                                                                  Пацан Д.О.

Керівник:

Басюк Д.І.

 

                                                       Київ 2013

Зміст

Розділ 1.Вступ.

Розділ 2.Природні туристичні ресурси моєї місцевості.

Розділ 3.Культурно-історичні ресурси мого міста.

Розділ 4.Туристична інфраструктура.

Розділ 5.Висновки та пропозиції,щодо розвитку туризму.

Розділ 6.Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

  Нині  туризм визнано одним з найприбутковіших  видів бізнесу. Сюди вкладають  понад 10% інвестицій. Щоденні туристичні  витрати складали в 2007 р. понад  2,5 млрд. дол. США.

Невід’ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна туристична галузь. В умовах розбудови української  держави туризм може і повинен  стати дієвим засобом формування ринкового механізму господарювання, надходження значних коштів до державного бюджету, однією з форм раціонального  використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, вивчення історії  рідного краю, залучення широких  верств населення до пізнання тієї історико-культурної спадщини, яку  залишили нам попередні покоління.

Невипадково вперше в історії України Верховною  Радою проголошено туризм одним  з пріоритетних напрямів розвитку національної економіки та культури. Визнанням  ролі та місця України у світовому  туристичному співтоваристві стало  її обрання до складу Виконавчої ради Всесвітньої туристичної організації  – керівного органу цієї міжнародної  установи, структурного підрозділу ООН. Це дозволить нашій країні активніше  інтегруватися в міжнародний  туристичний простір і сприятиме  розвитку в Україні різноманітних  видів туризму, підвищенню економічної  ефективності та посилання соціального  спрямування в галузі.

Одним з перспективних  міст для розвитку туризму є Біла Церква. Проте, туристичні можливості Білої Церкви ще не достатньо вивчені  у вітчизняній науковій літературі.

             Природні туристичні ресурси моєї місцевості.

Серед природи  України особливе місце посідають  природні багатства Білої Церкви. Перлиною по праву вважається знаменитий дендропарк «Олександрія», якому виповнилось 200 р. Являє собою яскравий зразок пейзажного парку. Його композиція зумовлена природними особливостями витягнутої вздовж річки ділянки, що заросла дубовим гаєм, порізана байраками та багата джерелами. Територія парку з прилеглою до нього прибережною частиною складає 201,48 га.

Найймовірніше, що автором генерального плану дендропарку був французький архітектор Мюффо. За свідченням архівних документів, з 1796 р. над створенням парку, що належав панам Браницьким, працювали італійський архітектор Д. Ботані та садівник зі Львова А. Станге. Пізніше роботами керували садівники Бартецький і Вітт, а з 1815 р. протягом півстоліття – садівник А. Енс.

Планувальне ядро "Олександрії" – центральна частина парку з Великою та Малою галявинами, що мають найгустішу мережу алей і стежок, найрізноманітніші пейзажі. Саме тут сконцентровано основні архітектурні споруди, декоративні скульптури та екзотичні породи дерев.

Рослинність в основному складають місцеві породи – дуб, клен, сосна, тополя. Їх доповнюють 600 видів екзотичних дерев і чагарників

різноманітної форми. Домінантою ансамблю є Дитинець, з якого й почалося будівництво парку.

Розташований  на підвищеній ділянці між Східним і Середнім байраками, він підпорядковує алейно-стежкову та ландшафтні композиції.

9 алей з'єднують  ландшафтні сектори: головний вхід, Клини, Велику та Малу галявини, економічний двір, сад "Вали", Діброву. До комплексу Дитинця входили палац, танцювальний павільйон і флігелі для гостей.

Нині збереглися лише їх фундаменти, підвали та деякі  цоколі. У 1829 р. на схід від палацу на честь російсько-болгарських зв'язків споруджено композицію "Варна", що замикає Головну алею.

Шрока Головна алея з'єднує Дитинець з головним входом, розташована зліва від нього Нова алея – з павільйоном Ротонда, композицією 079 з"Руїни" та східною системою ставів. На перехресті, Березової, Соснової алей та алеї Кохання встановлено колону Суму.

Система ставів Середньої балки прилягає до Великої  Галявини. Тут

споруджено  Арковий місток, що з'єднує штучний острів з алеєю, який веде до Китайського містка. У західній частині Великої галявини споруджено колонаду "Ехо".

Західну частину "Олександрії" було упорядковано лише в 1860-х рр. У цей час територія набула мисливського профілю, за балкою будуються мисливський павільйон (не зберігся), звіринець, фазанарій, на старій греблі – водяний млин (не зберігся). У долині річки розміщуються рибні ставки.

Нині західна  зона є найменш упорядкованою частиною парку. Тут збереглися фрагменти окремих ландшафтних композицій.

У південно-західній частині парку розташовано господарський сектор (нині – дирекція). До нього входять економічний будинок і контора, оранжерея з теплицями (збудована на старому фундаменті у 1963 р.), розарій та фруктовий сад. Основна споруда – економічний будинок, мурований, двоповерховий у центральній частині, з довгими одноповерховими боковими крилами. Фасад будівлі простий. Центр у традиціях класицизму акцентовано колонним портиком, завершеним трикутним фронтоном, а висока із заломом покрівля нагадує прийоми українського зодчества XVІІІ ст. Упритул до західного крила знаходиться аркадна стіна, збудована для захисту від холодних вітрів.

Парк "Олександрія", як і більшість ландшафтних парків, не було

огороджено. Його межі позначено ровом, на якому  стоять ворота головного входу.

У кінці ХІХ  – початку ХХ ст. парк запустів, а  у роки соціальних

катаклізмів (1917-1920) було зруйновано ансамбль Дитинця.

У травні 1922 р. парк "Олександрія" отримав  статус державного

заповідника.

Значних пошкоджень зазнав парк у роки Другої світової війни.

У повоєнні роки проводиться його відбудова. У 1946 р. його передано у відання Академії наук України. Проведено роботи щодо впорядкування

території, розроблено проект реставрації ансамблю в два етапи: перший – реставрація архітектурних споруд, що збереглися; другий – остаточне оформлення парку.

Перший етап робіт завершено в 1967 р. Відновлено більшість парковихспоруд: головний вхід, Ротонду, колону Суму, Арковий і Китайськиймістки, колонаду "Ехо". Збудовано нові об'єкти: комплекс джерела "Лев",Круглу альтанку, оранжерею. Продовжуються роботи щодо облаштування парку й нині.

У різні часи "Олександрію" відвідало чимало відомих людей. Про

перебування тут І. Г. Державіна, О. С. Пушкіна, декабристів, Т. Г.

Шевченка  свідчать меморіальні дошки на фасаді адміністративного корпусу.

Нині "Олександрія" – державний дендрологічний парк Національної академії наук України.

 Саме  такий природний потенціал Білої  Церкви надихав на творчість  видатних митців: Сковороди, М.  Гоголя, І. Нечуй – Левицький,  О Довженка. “Олександрію” відвідували О. Пушкін та Т. Шевченко, Олександр I та декабристи. Подейкують, що тут декабристи розробляли план замаху на царя.

Природа цього  краю є надбанням прадавньої культури, приклад незабутніх талановитих  попередників, безумовно, позначились  на формуванні світогляду нашого сучасного  та його духовного світу, який відбито  в багатій та різноманітній творчості.

Біла Церква – містечко розташоване на березі мальовничої річки Рось.

Одним з головних курортів в Київській області  знаходиться в м. Біла Церква санаторій-профілакторій  ”Діброва”. Курорт має вигідне розташування, по-перше тому що він знаходиться в 78 км від столиці, по-друге він багатопрофільний.

Отже, маючи  такий ресурсний потенціал, туризм України повинен сприяти зміцненню  економіки країни, наповненню державного бюджету, зростанню добробуту українських  громадян, збереженню історико-культурної спадщини, піднесенню духовного потенціалу суспільства.

          Культурно-історичні ресурси мого міста.

Важливу роль для задоволення пізнавальних потреб туристів відіграють історико-культурні  ресурси. Це, насамперед, пам’ятки історії  та культури,музеї, промислові та сільськогосподарські підприємства та ін., які використовуються для пізнавання краю, його історії, обрядів, звичаїв населення та інших  культурних цінностей.

Біла Церква – одне з найдавніших міст Київської  Русі. Засноване місто у 1032 році великим  київським князем Ярославом Мудрим на берегах мальовничої річки  Рось і слугувало фортецею для оборони південних рубежів Київської Русі.

Спочатку  місто носило назву Юр’їв – від християнського імені засновника – Юрій. Серцем міста була Замкова гора.

Місто зазнавало  численних нападів кочівників, а  в ХІІІ столітті під час навали орд Батия городище Юр’їв було зруйноване практично вщент. Залишились лише руїни білокам’яної церкви, яку збудував Ярослав Мудрий, які й дали місту його сучасну назву. В 1362 році польсько-литовській хроніці фігурує нова назва – Біла Церква. Саме з цього часу місто приєднано до князівства литовського князем Ольгердом. Після Кревської унії (1385 рік) в наших місцях посилюється загарбницька політика Польщі. З тих часів і до початку XVIII століття містом управляли, змінюючись, литовські князі, воєводи київські, польські магнати, українські гетьмани. Місто стає важливим центром та осередком історичних подій. В період з 1774 по 1917 рік Біла Церква була власністю графів Браницьких, яким місто було подароване останнім польським королем Станіславом Августом і які внесли великий вклад в розвиток культури, промисловості, сільського господарства. З діяльністю графів пов’язаний класичний ансамбль архітектурних споруд міста, які збереглися і до нашого часу.

Проте справжньою перлиною, безумовно є великий  ландшафтний парк «Олександрія», витвір садово-паркового мистецтва, який Браницькі  почали будувати у 1793 році. Місце для  нього вибрала сама графиня і  парк назвали на її честь.

Наприкінці XIX століття місто стало одним із найбільших промислових і торгівельних центрів Київської губернії: працювало 27 промислових підприємств, жваво йшла торгівля хлібом, пивом, медоварними продуктами, цукром та ін.

 В роки  Великої Вітчизняної війни місто  особливо постраждало. За 900 днів  окупації центр міста був зруйнований  повністю. До 1946 року місто було  повністю відбудоване.

З Білою Церквою  пов’язані долі та імена багатьох відомих історичних осіб. В різні  роки місто відвідували та проживали  в ньому українські гетьмани Кшиштоф Косинський, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький та Степан Опара, Семен Палій, польський король Ян-Казимир, великі полководці Олександр Суворов та Михайло Кутузов, великий російський письменник Олександр Сергійович Пушкін, російський імператор Олександр І, великий український поет та громадський діяч Тарас Григорович Шевченко та інші.

За свою довгу  історію наше місто неодноразово руйнувалось, зазнало нападів незчисленних ворогів. Проте кожного разу відбудовувалось  і розквітало в новій красі.

З 2001 року Біла Церква входить до списку історичних міст України та є найбільшим культурним осередком Київської області  з археологічними та культурними  пам’ятками різних часів, назвами вулиць, площ та парків, що присвячені відомим  діячам різних епох.

Біла Церква – найбільший культурний осередок Київської області. Своїм культурним потенціалом та досягненнями в галузі культури місто протягом багатьох років  знаходиться в авангарді Київщини.

Культурну спадщину міста складають:

- Архітектура  центру - це переважно будівлі  XIX - початку XX ст. Будувалися тут  в основному євреї, які за  підтримки Браницьких (тодішніх  господарів міста) витягали економіку  Білої Церкви. Для них же були  побудовані торгові ряди - БРУМ, які  знаходяться на Торговій площі  прямо за мерією. На день міста  на цьому місці традиційно  розгортається свято квітів, де  представники різних навчальних  закладів та організацій міста  створюють композиції з квітів  та інших підручних засобів.  

Ще стоїть пам'ятник Володимиру Іллічу Леніну. Майданчик навколо нього - улюблене місце ролерів, скейтерів та іншої молоді, що швидко пересувається і стрибає з бордюрів.

- Парк культури  та відпочинку 

імені Т.Г.Шевченка. Гойдалки-каруселі, якщо приїхали з  дітьми, то зайдіть обов'язково - поїсте морозива, поки вони будуть на дитячому майданчику гратись. Ще можете піднятися  на колесі огляду, яке саме по собі невелике, але висоти достатньо, щоб побачити кілька пам'яток, до яких ми зараз і  попрямуємо.