Туристичні підприємства Вінницької та Житомирської областей»

Навколо світу г.Житомир, ул. Б.Бердичевская, 67 (044) 362-20-02, (066) 505-86-96

Ника Тур г. Житомир, ул. Васточная, 68 (0412) 41-45-54

Ника-тревел 10014, г. Житомир, ул. Б.Бердичевская, 19 (0412) 47-19-78

ОДП г.Житомир, ул. Б.Бердичевская, 67 (0412) 34-05-85, 34-25-48

Промконтракт Офис № 1 г.Житомир, ул.Киевская, 79 Офис №2 г.Житомир, ул.Витрука, 9 (0412) 36-12-33 , 44-52-23

Світ курортів г.Житомир ул.Мануильского 96 оф.2 на перекрёстке улиц Киевской и Мануильского (0412) 36-00-16, 44-67-58

Сеть Агентств Горящих Путевок (г.Житомир) м. Житомир, вул. Вітрука, 9а (ТЦ Фуршет, 3-й поверх) (0412) 44-52-23

Тур Світ (г.Житомир) г. Житомир, ул. Кафедральная, 6, кв. 44 (0412) 44-91-58, 44-58-45 Тур-Сервис (г.Житомир) Украина г.Житомир, ул.Театральная 9/5, офис 4 (0412) 413-047 Центр туризма г. Житомир, ул. Киевская, 25, офис "Центр туризма" (0412) 41-31-19, (098) 274-62-71

Эка-тур 10014, г.Житомир, пер. Львовский ,2, оф. 3 (0412) 47-22-92, 47-22-93

 

3.3. Туристичні об’єкти та визначні місця

 

Історико-культурний потенціал: найцікавіші  об'єкти туризму. Овруч-резиденція князя  Рюрика Ростиславовича ХTT-ХTTT ст.; Залишки давньоруського городища Х-ХTTT ст. на Соколовій Горі; меморіальний музей конструктора ракетно-космічних систем С. Корольова; Преображенський кафедральний собор ХTХ ст.; замок і млин Я. Тишкевича ХVTT ст.; Фортеця-монастир кармелітів і костьол ХVIIст.; Свято-Ольгинська церква; залишки міських укріплень Х ст.; Церква Василя ХTT ст.; Кафедральний костьол і дзвіниця 1746; Магістрат ХVІІІ ст.; Літературно-меморіальний музей В.Г. Короленка; костьол св. Варвари середина ХTХ ст.; Городище TХ-ХT ст.; Літературно-меморіальний музей Л. Українки; Васіліевская церква 1190; палац з меморіальною кімнатою-музеєм О. де Бальзака ХVІІІ ст.; Літературно-меморіальна кімната-музей М.Т. Рильського; палац у с.Турчіновке.

 

 Основні визначні пам'ятки: монастир  Босих кармелітів початку XVIII ст. в м. Бердичеві, Преображенський кафедральний собор, костел св. Софії, Михайлівська церква в Житомирі, літературно-меморіальний музей Лесі Українки в Новоград-Волинському.

Місто Коростень. Скелі Баранячі Лоби.

Село Тригір'я. Тригорську монастир

Село Кодня. Козацький пам'ятник-курган.

Село Ліщин. Троїцький костел.

Місто Новоград-Волинський. Пам'ятник  Лесі Українці.

Місто Житомир. Пам'ятник Сергію Корольову

Селище Володарськ-Волинський. Музей.

Долина річки Тростяніца.

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Туристичний бізнес в Україні розвивається з переважною орієнтацією на виїзд. Переважну більшість діючих у нас туристичних фірм вважають за краще займатися напрямом своїх співвітчизників за рубіж, і лише невелика їх частина працює на залучення гостей в Україну - тобто все робиться так, що капітал від тур. бізнесу попливе за рубіж. Яка ж картина міжнародного ринку тур. послуг зараз, як він в перспективі змінюється? В умовах, що створилися, ці питання представляються актуальними. Одним із дійових засобів прискорення розвитку туризму в Україні є розвиток туристичної інфраструктури в мережі міжнародних транспортних коридорів (МТК). За оцінками експертів, вона має найвищий в Європі коефіцієнт транзитності (з 13 тис. км. автомобільних шляхів державного значення понад 9 тис. км. є магістральними, зв’язаними з МТК ). З потужним туристичним потенціалом нашої країни, цей чинник може стати важливим фактором розвитку вітчизняної економіки. Для того, щоб іноземний турист мав істотний позитивний вплив на економіку України необхідно значно збільшити валютні надходження. У зв’язку з цим, потребує значного розширення обсяг капіталовкладень у туризм. До будівництва об’єктів іноземного туризму (готелів, пансіонатів, баз відпочинку тощо) доцільно залучити капітал зарубіжних країн. Туристична галузь хоч і дуже повільними кроками, починає збільшувати свої показники. Але не можна зупинятися на досягнутому. Саме від того, яким шляхом піде зараз розвиток галузі, залежить все її майбутнє, зокрема майбутнє економіки, а отже життя України в цілому. Ресурсне забезпечення регіону — ось основне завдання. На Вінниччині немає ні вугілля, ні нафти, ні газу. Тому базові ресурси — це високий людський потенціал і чорноземна земля. Але, на жаль, поєднання цих ресурсів мають дуже тривожні симптоми. Судіть самі, з 1991 року кількість населення Вінниччини скоротилась на 200 тисяч. Наше населення є одним з найстаріших в Україні: 24% старші 60 років. Таких параметрів не має ні один регіон України. Те саме з чорноземом. Вінниччина має найбільшу частку українських чорноземів, однак ми стоїмо на 4 місці, і ця ситуація оцінюється як дуже катастрофічна. Отже, головна мета майбутнього розвитку — це високий рівень якості життя населення, який наближається до рівня життя країн ЄС. А, значить, потрібно в 2 рази збільшити виробництво основних видів сільгосппродукції, оскільки саме це наш «коньок». За рівнем ВВП наша область знаходиться нижче середньоукраїнського. Це говорить про надзвичайно низький рівень запровадження сучасних технологій. Тільки 2 підприємства харчової галузі мають новітні технології. Потужності цукрозаводів використовуються на 20%, спиртових — на 60%. Науково-технічний потенціал Вінницької області у 2 рази нижчий, ніж в середньому по державі. За які ж кошти будемо вилазити з цієї злиденної ями? Область потенційно розраховує на іноземні інвестиції (5000 млн. грн), кошти підприємств (1500 млн. грн.) та залучені кошти (5000 млн. грн.). За рахунок інновацій планується отримати ефект, який буде еквівалентний внесенню 9100 млн. грн. Крім того, у стратегії розроблено чотири мети розвитку області. По-перше, у нашому регіоні будуть запроваджуватись високі інноваційні потенціали дружніх до людини технологій. По-друге, Вінниччина стане областю високого людського потенціалу та цивілізації села. По-третє, Вінницька область стане центром реалізації енергетичної стратегії. Та, нарешті, наша область стане регіоном сталого економічного розвитку і колективного підприємництва. Як сказав у своєму виступі голова Вінницької облради Юрій Іванов, «ми прагнемо виходу на високий рівень для покращення життя вінничан». Власне, вінничани також цього прагнуть, залишається чекати, коли намагання влади принесуть результати для людей. Туристичний та природно-рекреаційний потенціал області можна використовувати набагато ефективніше. В цьому регіоні для успішного розвитку туризму, окрім природнокліматичних ресурсів, наявні також комплекс об’єктів історико-культурної спадщини, сприятливе екологічне становище, вигідне географічне розташування, з огляду на близькість кордонів з європейськими державами, розвинену систему транспортного сполучення тощо. Велосипедні маршрути проходять в зоні інтенсивної господарської діяльності. Для проходження маршрутів рекомендовано і велосипеди марки „Україна”, і „Спорт”, але їх слід ретельно готувати, забезпечуючи стійкість до доріг, на яких багато щебеня.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Бовсуновська А.Я. Географія туризму: учбовий посібник – Д., 2002.
2. В.Цибух  “Туризм в Україні”  // “Економіст”,  №6 (June) 2000 р.,
3. Юрківський В.М. Країни світу: довідник. – К.: Либідь, 1999.
4. Квартальнов В.А. Иностранный туризм. – М.: Финансы и статистика, 1999.
5. http://www.ua.all-biz.info
6. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання. – К.: Знання України, 2002.