Призначення, характеристика, будова та робота агрегату

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис 5.1- Дійсна механічна характеристика механізму переміщення мостового    

             крана.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6 Вибір та робота схеми управління

 

Для заданих умов обираємо схему управління електропривода пересування  при  управлінні короткозамкненим одношвидкісним двигуном.

На рис. 6.1 представлена схема електроприводу пересування при

управлінні короткозамкненим одношвидкісним двигуном.

Рис . 6.1 . Схема електроприводу (з одношвидкісним короткозамкненим двигуном) механізму пересування крана при управлінні з підлоги: M1, М2- електродвигуни, YB1, YB2 - електромагніти гальм або електрогідравлічні штовхачі, КМ1, КМ2 - контактори напрямку руху, КМ4, КМ5 - контактори резисторів в колі статорів, КМЗ - контактор гальм, КТ - реле контролю часу пуску, FR1, FR2 - теплові реле, SQ1, SQ2 - кінцеві вимикачі, SB1 , SB2 - кнопки напрямку руху ( двоходові ), SB11, SB21 - кнопки пуску, SB3 - кнопка припинення вільного вибігу, SB4 - кнопка шунтування теплового захисту, ХА1 - ХА9 - контакти токоперехідних тролеїв.

Ця схема призначена для  приводів візків кранів вантажопідйомністю 3-20 т та приводів мостів кранів вантажопідйомністю 2-5 т. Обмотки статора короткозамкненого  двигуна отримують живлення від мережі через дві щаблі резисторів . Управління електроприводом - від підвісних кнопкових постів. В управлінні беруть участь дві основні двоходові кнопки SB1 і SB2, які дають команду на рух у двох напрямках. Перехід на положення без регулюючих резисторів здійснюється при наданні команд кнопками SB11, SB21. При включенні двигуна через контакти контакторів КМ1, КМ2 подається живлення на привід гальма YB через контакти КМЗ. Після відключення електродвигуна привід гальмів продовжує одержувати живлення і механізм має вільний вибіг. Для відключення гальмів використовується кнопка SB3, яка є загальною для механізму візка і моста. При спрацьовуванні кінцевих вимикачів SQ1 і SQ2 відбувається відключення лінійного контактора захисту і накладається механічне гальмо.

Для забезпечення електричного гальмування противмиканням після вільного вибігу використовується реле часу КТ з витримкою часу 2-3 с, яке затримує привід на положенні з мінімальним пусковим (гальмівним) моментом.

7 ВибіР пускорегулюючої апаратури та  

  апаратів захисту

 При виборі апаратів управляння, необхідно віддавати належне найбільш сучасним типам апаратів.

Вибір апаратів управління в системах електроживлення приборів та засобів  автоматизації здійснюється з урахуванням  наступних вимог:

1. Напруга і номінальний струм апаратів повинен відповідати напрузі допустимому тривалому струму кола.
2. Номінальні струми апаратів захисту потрібно обирати по розрахунковим струмам окремих електроприймачів, при цьому апарати захисту не повинні відключати коло при короткочасних перенавантаженнях.
3. Апарати управління повинні без пошкоджень включати пусковий струм електроприймача та відключати повний робочий струм.

Для визначення робочого струму схеми  необхідно обрати всі елементи схеми, які створюють цей струм: проміжні реле, реле часу, резистори і т.д., тобто всі елементи які споживають потужність від мережі.

Кранові кінцеві вимикачі необхідні для запобігання переходу механізмами гранично допустимих положень (обмеження підйому вантажозахоплювального пристрою або ходу моста і візка), а також блокування відкривання люків і двері кабіни.

Кінцеві вимикачі обираються з урахуванням швидкості переміщення механізмів. Зробимо вибір кінцевих вимикачів:

Для механізмів переміщення - КУ 701 важільної  з самовозратом

Швидкість механізму 0,03-2 м/с  

Категорія розміщення У1  

Ступінь захисту IP44  

Маса 2,7 кг

 

Для підйому - КУ 703 з самовозратом

Швидкість механізму 0,01-1 м /с  

Категорія розміщення У1  

Ступінь захисту IP44  

Маса 10,3 кг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8 Технологічна послідовність виконання   

  електромонтажних робіт

 

На електричних мостових кранах встановлюється таке електрообладнання: електродвигуни, пускові та регулювальні опори, гальмові електромагніти, контролери, захисна, пускорегулююча, сигнальна, блокувальна і освітлювальна апаратура, кінцеві вимикачі, струмозйомники і т. п. Електроживлення до електроустаткування підводиться через головні та допоміжні тролеї електропроводкою, виконаної в залежності від умов середовища, в якій працює кран, в сталевих трубах, коробах, відкрито і т. п. Порядок ведення монтажних робіт на кранах наступний: спочатку монтуються всі сталеві коробки і сталеві труби для електропроводки по мосту, візку і в кабіні. Потім у підготовлені місця встановлюють конструкції, до яких будуть кріпитися електрообладнання та апаратура. Після цього приступають безпосередньо до монтажу електрообладнання, прокладці проводів, окінцеванню і з'єднанню з підвісками.

Установка електродвигунів  на кранах.

При монтажі електродвигунів  стежать за збігом валів двигуна і механізму. При з'єднанні муфтою, взаємне положення валів перевіряють за допомогою двох скоб, як показано на рис. 8.1. До цього електродвигун попередньо з'єднується з напівмуфтами механізму особливими шпильками. Повертаючи одночасно вали, стежать за зазорами А і Б. Якщо зазори не змінюються і не перевищують 0,04 мм, збіг валів вважається досягнутим. В іншому випадку для досягнення збігу необхідно під двигун або механізм підкласти прокладки з листової сталі до повного вирівнювання і після перевірки закріпити болтами наглухо.

 

Рис. 8.1. Вивірка двох валів за допомогою скоб, закріплених на кінцях валів.

 

Якщо електродвигун з'єднується  з механізмом через зубчасту передачу, то необхідною умовою правильності зчеплення є: паралельність валів і нормальне зачеплення зубчастих коліс. Правильність положення валів визначається щупами , що складаються із сталевих смужок різної товщини. Якщо зазори між зубами шестерні з одного і з іншого боку однакові, то з'єднання зроблено правильно. Потім перевіряється зчеплення зубчастої передачі. Для цього відрізають папір шириною, рівній ширині шестерні, і довжиною більше, ніж довжина кола шестерні. Зуби шестерні змащуються фарбою. Смужку паперу просовують між зубами шестерні і повільно повертають один з валів, поки смужка паперу не пройде між усіма зубами. За відбитками, залишеним фарбою на смужці, визначається, як відбувається зачеплення, і в залежності від цього підганяється механізм або електродвигун.

Установка пускорегулюючих опорів на кранах.

Комплекти із стандартних ящиків опорів, що збираються на монтажі, встановлюють один над іншим. Кількість поверхів з цих ящиків не рекомендується більше 3 - 4, щоб уникнути неприпустимого підвищення температури верхніх ящиків. З метою економії кольорового металу опори повинні бути розташовані ближче до контролерів. Так як опори сильно нагріваються, їх не можна встановлювати поблизу. Займистих, а також пошкоджувати від нагрівання деталей.

Найкращим місцем для установки  опорів є зовнішня сторона кабіни або майданчик над кабіною. На потужних кранових установках для розміщення великої кількості опорів зазвичай передбачається окремий поверх. Ящики  опорів закріплюються на металевому стійкому каркасі не менше ніж чотирма болтами.

Підводка проводів до ящиків опорів виконується так, щоб висока температура не псувала ізоляцію проводів. Для цього рекомендується поблизу опорів частину проводки виконувати голими шинами або голим дротом. Відрізки голих шин або проводів міцно закріплюються на обох кінцях: у ввідних наконечників опорів і в місці переходу в ізольований провід. Для оберігання обслуговуючого персоналу від дотику ящики опору захищають кожухами з листової сталі з вентиляційними отворами.

Установка гальмівних електромагнітів  на кранах.

Отримані після ревізії  гальмові електромагніти встановлюються на відповідно підготовлене місце і надійно закріплюються. Важіль гальма приєднується до якоря через спеціально передбачені в ньому отвори. Сполучення якоря з гальмом повинно забезпечувати плавний спуск і підйом гальмівних обкладок. При установці електромагніта хід якоря рекомендується відрегулювати на величину, рівну 2 /3 максимального ходу, зазначеного в таблицях технічних даних. Це викликається тим, що при спрацьовуванні гальмівних обкладок хід якоря може перевищити максимальну величину, через що тягове зусилля знизиться і виявиться недостатнім для звільнення гальмівного шківа.

Установка контролерів.

У кресленнях, які присилаються заводами-виробниками, зазвичай вказується місце в кабіні, де повинні встановлюватися барабанні або кулачкові контролери. Для усунення вібрацій частин контролера, а також для запобігання проводів від поломок і ослаблення контактних з'єднань контролери слід міцно кріпити до підлоги або конструкціям. Встановлені контролери перевіряються по схилу і рівню.

Установка захисних панелей.

Захисні панелі встановлюються на одній зі сторін кабіни при вході  в неї. Для зручності монтажу  проводів рекомендується між панеллю  і стіною кабіни залишати проміжки 100 - 150 мм. До остаточного закріплення  панелі необхідно перевірити правильність її розташування в горизонтальному  і вертикальному напрямках.

Установка кінцевих вимикачів.

Для того щоб правильно  встановити кінцевий вимикач, потрібно мати дані про довжину шляху гальмування. Зазвичай їх повідомляють заводи-виробники кранів. Якщо цих даних немає, їх потрібно визначити дослідним шляхом.

Відключення електродвигуна механізму повинно відбуватися на відстані до упору, що дорівнює не менше половини шляху гальмування. У всіх випадках обмежувальні лінійки і кінцеві вимикачі встановлюються так, щоб була забезпечена надійна зупинка моста або візки не менше ніж на 200мм від граничного упору.

Обмежувальні лінійки  мостів кранів кріпляться до підкранових  балках або до торцевої стіни будівлі.

Для зручності монтажу  спочатку встановлюють кінцеві вимикачі, а потім обмежувальні лінійки. Установка вимикача для обмеження підйому крана показана на рис. 8.2.

 

Рис . 8.2. Схема установки кінцевого вимикача для обмеження підйому гака: 1 - трос , 2 - противага , 3 - виступ , 4 - гак , 5 - кінцевий вимикач.

 

Вимикач встановлюється на конструкції візка. При установці  противаги необхідно точно вибрати довжину троса, на якому він підвішений, з таким розрахунком, щоб ця довжина була не менше 200 мм до верхнього упора візка. Кінцеві вимикачі для блокувань встановлюються залежно від призначення - в ​​люку сходів або на дверях.

 

 

 

 

9 Розміщення електроустаткування агрегату

Кожен механізм крана приводиться  в рух і управляється за допомогою  певного комплекту електричного обладнання , в який зазвичай входять:

двигун, контролер, опор, гальмівний магніт, кінцеві вимикачі, контактори і різного роду реле.

Крім цього, кожен кран має розподільчі пристрої з вимикаючими, запобіжними і вимірювальними апаратами, а також електричне освітлення.

Розміщення електрообладнання  на кранах і спосіб підводки струму до двигунів окремих механізмів і  до іншої електроапаратурі залежать від конструкції крана та його електросхеми.

Головні тролеї, які виконуються з прокатних профілів (рейки тощо) з ізоляторами на кінцях укріплені до скоби, забитої в стіні. Стійка служить для зміцнення на ній струмознімачів. Від них струм по проводах надходить на розподільчий щит у кабіні. Там же встановлені контролери та опори.

Існують крани, в яких опори встановлюються на мосту крана. Струм до двигуна мосту підводиться по проводах, прокладених у трубах. У кінці мосту встановлені важільні кінцеві вимикачі ходу моста.

Струм до двигунів візка подається від тролеїв, закріплених на стійках за допомогою струмознімачів, звідки струм по дротах направляється до двигунів і електромагнітів.

Кінцеві вимикачі візка встановлені  на мосту, а на візку для їх виключення укріплені лінійки.

 

 

 

 

 

10 Охорона  праці та техніка безпеки

Персонал, який обслуговує електрообладнання вантажопідйомних пристроїв, повинен дотримуватися обережності і строго виконувати всі вимоги техніки безпеки (користуватися перевіреними діелектричними рукавичками та ботами, ізолюючими підставками і килимками, інструментом з ізолюючими ручками).

Перед тим як приступити до виміру величин опору ізоляції, перевіряючу частину електроустановки відключають. Відсутність напруги на відключених частинах електроустановки перевіряють індикатором напруги.

Виконання робіт на частинах вантажопідйомних пристроїв, які знаходяться на ходу, являє собою велику небезпеку. До числа операцій, які при роботі вантажопідйомних пристроїв категорично заборонені, відносяться: закріплення обладнання та апаратів, регулювальні роботи, зачистка колекторів і контактних кілець.

Ремонт електрообладнання  вантажопідоймних пристроїв по умовам безпеки виконують дві людини, один з них - керуючий, що має необхідний досвід і кваліфікацію та відповідає за безпечну організацію робіт. Без дозволу відповідальної особи забороняється подача живлення для вантажопідйомного пристрою для перевірки і регулювання механізмів після закінчення ремонтних робіт. Дозвіл відповідальної особи потрібно також для введення в експлуатацію відремонтованого крана. А другий виконує цю роботу.