Вирішення оздоровчих завдань засобами фізичної культури

Вирішуючи останнє завдання роботи, мною були дібраниі найбільш оптимальні і доступні  нетрадиційні здоров’язберігаючі методики, які можна використовувати в дошкільному навчальному закладі.

Отже, фізична культура є однією з основних складових здорового способу життя, збереження, розвитку здоров'я людей. Реалізація принципу оздоровчої спрямованості системи фізичного виховання можлива тільки за умови, якщо заняття фізичними вправами стануть органічною частиною життєдіяльності людини. З іншого боку, фізичні вправи дадуть належний ефект тільки при дотриманні необхідних гігієнічних норм. Проблема здоров'я дітей стає пріоритетним напрямком розвитку освітньої системи сучасної освіти , стратегічна мета якої - виховання і розвиток вільної життєлюбної особистості, збагаченої науковими знаннями про природу і людину, готової до творчої творчої діяльності і морального поводження. Ведучими задачами навчальних закладів в даний час є: розвиток інтелекту, формування моральних почуттів, турбота про здоров'я дітей.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абаскалова Н.П.  Теорія і практика формування здорового способу життя учнів і студентів у системі «школа-вуз»: Автореф. докт. дис.  Барнаул, 2000. — 48 с.
2. Больсевич В.К., Лубышева Л.И. Фізична культура;молодь і сучасність //Теор. і практ. фіз. культ., 1995, № 4, с. 2-7.
3. Валеология: Програма для учнів 1 — 11-х класів загальноосвітніх шкіл /Під общ. ред. О.Л. Трещевой Омськ, 1999. - 70 с.
4. Вакулов А.Д., Бутин И.М. Развитие физических способностей детей: книга для малишей и их родителей. – М., 1996.
5. Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся: Пособие для учителей. – М., 1988. – 360 с.
6. Новосельский В.Ф. Азбука физической закалки детей. – К., 1991.
7. Методика физического воспитания школьников./ Под ред. Г.Б. Мейксона, Л.Е. Любомирского. – М.: Просвещение, 1989. – 143 с.
8. Павлова И.В. Удосконалювання валеологического утворення студентів фізкультурного вузу; Автореф канд. дис. Омськ, 1999. - 20 с.
9. Столярів В.И., Биховська И.М., Лубишева Л.И. Концепція фізичної культури і фізкультурного виховання (інноваційний підхід) //Теор. і практ. фіз. культ., 1998, № 5, с. 11-15.
10. Татарникова Л.Г. із соавт. Валеология — основа безпеки життя дитини. — СПб: Петрос, 1997. — 240 з
11. Свириденко С. Дбаємо про здоров’я дітей: Програма основ здорового способу життя. Початкова школа, - 1998, №9.
12. Теория и методика физического воспитания: Учедное пособие для студентов./ под ред. Б.А.Ашмарина. – М.: Просвещение, 1979. – 360 с.

 

13. Трещева О.Л. Програмно-методические основы обучения здоровому образу жизни учащихся. Теория и практика физической  культуры. 2000. № 10.
14. Физкультурно-оздоровительная работа в школе: Пособие для учителя. /Под ред. А.М.Шлемина. – М., 1988.
15. Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся: Пособие для учителей. – М., 1988. – 360 с.
16. Свириденко С. Дбаємо про здоров’я дітей: Програма основ здорового способу життя. Початкова школа, - 1998, №9.
17. Свириденко С. Дбаємо про здоров’я дітей: Програма основ здорового способу життя. Початкова школа, - 1998, №9.
18. Методика физического воспитания школьников./ Под ред. Г.Б. Мейксона, Л.Е. Любомирского. – М.: Просвещение, 1989. – 143 с.
19. Методика физического воспитания школьников./ Под ред. Г.Б. Мейксона, Л.Е. Любомирского. – М.: Просвещение, 1989. – 143 с.
20. Теория и методика физического воспитания: Учедное пособие для  студентов./ под ред. Б.А.Ашмарина. – М.: Просвещение, 1979. – 360 с.
21. Трещева О.Л. Програмно-методические основы обучения здоровому образу жизни учащихся. Теория и практика физической культуры. 2000. № 10.
22. Трещева О.Л. Програмно-методические основы обучения здоровому образу жизни учащихся. Теория и практика физической культуры. 2000. № 10.
23. Трещева О.Л. Програмно-методические основы обучения здоровому образу жизни учащихся. Теория и практика физической культуры. 2000. № 10.

 

 

 Додаток 1

Зайчик

Варіант 1.

Вихідне положення. Вказівний і  середній пальці витягнути нагору, мізинець і підмізинний притиснути до долоні великим пальцем.

 Утримувати пальці в такому  положенні на рахунок до 5-10. Вправу  виконувати спочатку кожною рукою  по черзі, потім - двома руками  одночасно.

У кущах  зайко зітхає,

Все мовчить  і слуха.

В нього  голосу немає,

Зате  довгі вуха.

Варіант 2.

Вихідне положення (див. варіант 1). Згинати  та розгинати вказівний і середній пальці ( вниз та вгору) на рахунок \" раз-два\".

Заєць спати  захотів,

Сам постелю  постелив.

Сам собі приніс подушку,

Підмостив її під вушко,

Та у  зайця довге вушко —

Все звисає із подушки.

 

Варіант 3.

Зайченя ховається під сосною.

Вихідне положення. Ліва рука - \"зайчик\". Права рука - пряма долоня накриває зверху \"зайченя\" - це \"сосна\". Потім поміняти положення рук. Права рука - \"зайчик\", ліва рука - \"сосна\". Змінювати положення рук 3-4 рази.

 

Скаче зайчик перший

Під високою  сосною,

А під  другою сосною,

Скаче зайчик другий.

Варіант 4.

Зайчик і барабан.

Вихідне положення. Вказівний і  середній пальці підняті нагору.

 Великий  пальчик стукає по підмізинному  та мізинцю.

Барабан дзвінкий купили

Для маленького Зайчати.

Б’є по ньому він щосили,

Вовка хоче налякати.

 

 

 

Додаторк 2

Дихальні вправи

  Дихальна гімнастика  для  діток потрібна для кращого  розвитку легенів. Ці вправи  дитина повинна виконувати вранці  та серед дня. В літній час  заняття краще проводити на  повітрі. Їх також використовують  після ранкової гімнастики та  після гімнастики пробудження  (денний сон), для встановлення  дихання.

Трубач

  Сидячи, кисті рук затиснути  в трубочку, підняти догори. Повільно  видихаючи, голосно промовляти  „п-ф-ф-ф”. Повторити 4-5 разів.

Півень

 Стати прямо, ноги нарізно,  руки опустити. Підняти руки в  сторони, а потім плескати ними  по стегнах. Видихаючи, промовляти  „Ку-ку-рі-ку”. Повторити 5-6 разів.

Летить м’яч

Стоячи, руки з м’ячем підняті вгору. Кинути м’яч від грудей вперед. Промовляти видихаючи „у-х-х-х-х”. Повторити 5-6 разів.

Гуси  летять

 Повільна ходьба упродовж 1-2 хвилин. Піднімати руки в сторони  – вдих, руки вниз – видих,  промовляти „г-у-у-у-у”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

Психогімнастика для дітей

Психогімнастика дозволяє коректувати  поведінку дитини і знімати емоційну напругу. У ній використовуються корисні ігри для дітей, що дозволяють зняти тривожність, агресію, напругу, вчать саморегуляції і багато чому іншому. Наведемо деякі приклади. Відібрані ігри найбільш підходять  для дітей старшого дошкільного  віку.

Дитяча  гра № 1. Дзеркало

Мета гри: ця гра допомагає дитині відчути себе вільно, розкритися, побачити себе збоку. Підходить для невпевнених  у собі, пасивних дітей.

У грі можуть брати участь дві  дитини або дитина і дорослий. Один гравець дивиться у «дзеркало» (на свого напарника), яке повторює всі  його рухи. По черзі гравці міняються  ролями.

Дитяча  гра № 2. Сонечко і хмарка

Мета гри: зняти психічне напруження у дитини, навчити дитину регулювати свій емоційний стан.

Сонечко сховалося за хмаринку, стало  прохолодно – потрібно згорнутися клубочком, щоб зігрітися, і затримати  дихання. А ось сонечко вийшло з-за хмаринки, і стало жарко, розморило  на сонечку – розслабляємося під  час видиху.

Дитяча  гра № 3. Хвилинка баловства

Мета гри: усунення агресії в  дитини.

За сигналом дитині (дітям) пропонується побавитися – можна робити все, що дитині хочеться. Він може стрибати, бігати, кричати і т.п. Але по сигналу  через 1-3 хвилини дитина повинна  перестати бавитися. Домовтеся про  стоп-дію другого сигналу заздалегідь.

Ця гра може трансформуватися в  годину «можна» – година «тиша». Протягом одні.ї годинт дитині можна  все: брати речі тата й мами, голосно  грати, співати, кричати. Але протягом наступною годинт (за бажанням батьків, коли вони зможуть відпочити) дитина повинна грати тихо: малювати, ліпити тихесенько і т.п. Ця гра навчить дитину саморегуляції, зніме психоемоційне напруження.

Дитяча  гра № 4. Зайчики та слоники

Мета гри: дає можливість дитині відчути себе сильним, сміливим, підвищує самооцінку.

Спочатку запропонуйте дитині бути несміливим зайчиком. Запитаєте, що робить зайчик, коли відчуває небезпеку? Тремтить. Покажіть це. Пригинає вушка, намагається  бути менше, стати непомітніше, лапки  та хвостик трусяться. Нехай дитина повторює. Попросіть показати, що відчуває зайчик, коли чує кроки людини, що робить при цьому. Скажіть, що тікає. Нехай дитина втече в інший  бік кімнати. А що роблять зайчики, коли чують вовка? Нехай тікає  в іншу кімнату.

А тепер ми буде слониками. Сильними, сміливими. Покажіть, щоб дитина повторила, як безстрашно, вільно ходять слони. Що слони роблять, коли бачать людину. Бояться? Ні. Вони дружать з людиною  і спокійно йдуть далі. Покажіть це разом. Що роблять слони, коли бачать тигра. Не бояться. Показуйте з дитиною  сміливого слона.

Після обговоріть з дитиною, ким  йому сподобалося бути найбільше.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

Крапковий  масаж

Даний метод, розроблений лікарем  А.А. Уманською, досягає ефекту –  підвищення захисних сил свого організму, цей метод з успіхом використовує в комплексі профілактичних заходів  під час грипу та інших гострих  респіраторних захворювань, та  як загартовуючий.

Вже доведено, що рефлексотерапія  підвищує імунобіологічні  властивості  організму, нормалізує рухливість нервових процесів, стан нервової системи, підвищує адаптаційні можливості організму.

При цьому підвищується активність фагоцитів і продукція антитіл  – головних учасників імунних  процесів, підвищюється вироблення різних біологічно активних речовин, в тому числі інтерферону, який захищає  організм від впливу різних неблагоприємних  факторів зовнішнього середовища.

Суть крапкового масажу -  масування  біологічно активних  точок, більшість  з яких розміщена на обличчі та шиї. Масаж поліпшує кровообіг, стимулює роботу внутрішніх органів дитини.

Масаж виконують кінцем вказівного або середнього пальця або двома  – трьома пальцями зразу.

Силу впливу на зону регулюють відчуттями: надавлюють до болі, а потім проводять  кругову рухи по часовій стрільці та проти неї з послідовним  переміщенням до сусідньої зони ( 3-5 секунд на кожну зону, не більше!)

 

 

 

 

 

 

Додаток 5 

Щітковий масаж

        Щітковий самомасаж сприяє злущуванню відмерлого шару шкіри, поліпшує функцію потових і сальних залоз, підвищує місцеву температуру шкіри, пришвидшуючи лімфо- та кровотік у поверхневих шкірних судинах. Енергійне розтирання шкіри щіткою тонізує, а м’яке – заспокоює. Головна заувага: рухи щіткою мають бути плавними, врівноваженими, а її тиск на шкіру має викликати приємні відчуття. Процедура триває 5-7 хв., діти при цьому перебувають лише у трусиках та босоніж. Масажують себе пластмасовою щіткою з довгою ручкою і грубим ворсом.

     Увесь процес самомасажу  складається з трьох прийомів: прогладжування, постукування (легке,  м’яке) та знову прогладжування. Послідовність його така (охоплення  частин тіла)

• Гомілка лівої ноги;
• Гомілка правої ноги;
• Колінний суглоб лівої ноги;
• Колінний суглоб правої ноги;
• Живіт;
• М’язи грудей та спини;
• Ліва та права руки;
• Ліктеві суглоби.