Звіт з практики в казначействі

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Апреля 2014 в 19:16, отчет по практике

Краткое описание

Мета практики:
- розглянути порядок зарахування платежів до бюджетів різних рівнів;
- з’ясувати механізм проведення контролю за розподілом коштів між державним бюджетом та місцевими бюджетами;
- розглянути особливості співпраці з податковими, митними органами, а також іншими органами з питань виконання бюджетів за доходами та моніторингу стану виконання показників доходів державного та місцевих бюджетів за видами надходжень.

Содержание

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика управління Державної казначейської служби України в Кам’янка – Бузькому районі Львівської області. Структура управління Казначейства.
РОЗДІЛ 2. Організація роботи та функції за різними напрямами роботи ДКСУ.
РОЗДІЛ 3. Шляхи підвищення ефективності контролю Державної казначейської служби України за рухом бюджетних ресурсів.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

Вложенные файлы: 1 файл

ЗВІТ.docx

— 60.40 Кб (Скачать файл)
Необхідною також є Інформація про виконання захищених статей видатків бюджету (Додаток 19). Методика та організація обліку захищених статей видатків бюджету потребує удосконалення під впливом необхідності усунення прогалин нормативно-методичного забезпечення щодо захищених статей видатків бюджету. Чинна облікова методика унеможливлює отримання повної інформації при зведенні облікових показників щодо захищених видатків бюджету, оскільки при формуванні Інформації про виконання захищених статей видатків місцевих бюджетів України до їх складу відносяться тільки видатки у розрізі КПКВ та КЕКВ без зазначення їх функціонального спрямування .
Фінансові звіти складаються наприкінці кожного звітного періоду, який можна назвати обліковим періодом. Протягом кожного звітного періоду збирається та обробляється економічна інформація про операції, що здійснюються всіма учасниками бюджетного процесу. Звітним роком з виконання бюджетів вважається період з 1 січня до 31 грудня, тобто бюджетний рік.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. Шляхи підвищення ефективності контролю Державного казначейства за рухом бюджетних ресурсів.

 

Тільки за умови створення внутрішньої платіжної системи можна забезпечити прозорість бюджетного процесу, створити цілісну систему контролю за рухом бюджетних коштів. Ці вимоги передбачають здійснення органами Державного казначейства контролю за прийнятими зобов’язаннями розпорядників бюджетних коштів, що дасть змогу уряду мати достовірну інформацію про кредиторську заборгованість бюджетних установ та організацій і джерела її виникнення.
Існує також проблема відсутності системності контролю, тобто відповідності попереднього, поточного і наступного контролю.
Попередній фінансовий контроль проводиться до здійснення фінансових операцій і має велике значення для попередження порушень. Він передбачає оцінку обґрунтованості фінансових програм і прогнозів в процесі складання, розгляду і затвердження бюджетних планів всіх рівнів. Цей контроль є найефективнішою формою, оскільки дозволяє запобігти перевитратам і втратам фінансових ресурсів, порушенню законодавства. Попередній контроль є важливою умовою для прийняття оптимальних управлінських рішень на стадії фінансового прогнозування і планування.
Поточний фінансовий контроль проводиться в короткі проміжки часу в процесі здійснення фінансово-господарських операцій. Поточний контроль дає змогу регулювати фінансові операції, що швидко змінюються, попереджувати втрати та збитки.
Наступний фінансовий контроль здійснюється на основі аналізу і ревізій бухгалтерської і фінансової звітності після закінчення звітного періоду. Він дає змогу оцінити позитивні і негативні сторони фінансової діяльності суб’єктів господарювання, розробляти заходи щодо їх усунення та більш глибше вивчати фінансову діяльність за попередній період.
З огляду на це одним із напрямів удосконалення фінансового контролю є підвищення дієвості поточного контролю з боку органів Казначейства в координації з органами виконавчої влади та державної податкової адміністрації. Ефективність превентивних, а не подальших заходів важко переоцінити.
У здійсненні контрольних функцій постає проблема відсутності єдиної інформаційної системи контролю, тобто доступу до баз даних інших фінансових контролюючих органів. Для встановлення дієвого контролю за всіма напрямами витрачання бюджетних коштів від витрат на утримання установ і організацій до їх витрачання на соціально важливі цілі, вкрай необхідним, є встановлення систематичного обміну інформацією усіма фінансовими і контролюючими органами, які забезпечують виконання бюджету. Тобто необхідна єдина інформаційна база. Щоб вирішити цю проблему доцільно комп’ютеризувати систему фінансового контролю в Україні з доступом до локальних і глобальних мереж передачі інформації, що дасть змогу зекономити робочий час і не турбувати зазначені органи постійними  письмовими запитами.
Нинішні умови економічного розвитку держави потребують упровадження в життя нових напрямів і методів здійснення контрольних функцій, однією з яких є аналітична робота щодо проведення аналізу ефективності використання бюджетних коштів на предмет виявлення основних чинників, що призводять до неефективного використання фінансових ресурсів. Серйозною перешкодою для здійснення аналізу матеріалів ревізій та перевірок є відсутність єдиної методологічної бази. Тому потрібно розробити обґрунтовану методологію аналізу матеріалів ревізій та перевірок, яка б дала змогу проводити узагальнення та аналіз матеріалів ревізій за останні два – три роки. Це дозволило би визначати основні причини порушень та запобігати їм у майбутньому. В подальшому дані аналізу нижчестоящих ланок фінансових інспекцій доцільно використовувати вищестоящим (Головними фінансовими інспекціями) та групувати й узагальнювати їх обласному рівні.
Важливим напрямком удосконалення роботи фінансових інспекцій та аналітичної роботи є запровадження автоматизації проведення ревізій та перевірок за допомогою персональних електронно-обчислювальних машин. Для цього потрібно:
– по-перше, залучити до роботи над програмним забезпеченням контрольно-ревізійного процесу фахівців-програмістів зі знаннями дисципліни ревізії, контролю й обліку;
– по-друге, на економічних навчаннях фінансових інспекцій набиратися практичних навичок роботи з персональними електронно-обчислювальними машинами.
Перспективи удосконалення фінансового контролю залежать від його якості на всіх його етапах і своєчасності адекватного реагування фінансових органів, головних розпорядників кредитів та органів влади на результати подальшого контролю, тобто на виявлені факти нецільового і неефективного використання бюджетних коштів шляхом вживання заходів для відшкодування незаконних витрат, регулювання обсягів фінансування і приведення у відповідність із нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетний процес.
Закон України “Про фінансовий контроль в Україні” чітко розмежовує функції органів та суб’єктів фінансового контролю та передбачає врегулювання таких питань:
– визначення питання фінансового контролю, його об’єктів і суб’єктів фінансової дисципліни і фінансового правопорушення, а також структури системи фінансового контролю, основних засад його методологічного і методичного забезпечення;
– визначення статусу Кабінету Міністрів та Прем’єр-міністра України у здійсненні керівництва системою державного фінансового контролю в Україні;
– створення цілісної системи спеціалізованого державного фінансового контролю у системі виконавчої влади, закріплення за Міністерством фінансів статусу головного органу фінансового контролю у системі виконавчої влади, який спрямовує і координує діяльність щодо здійснення фінансового контролю органами державного спеціалізованого фінансового контролю у системі виконавчої влади, а також органами внутрішнього відомчого фінансового контролю;
– створення системи спеціального державного фінансового контролю за законністю діяльності органів місцевого самоврядування у фінансовій сфер, що, зокрема, передбачає створення регіональних контрольних органів, які не матимуть вертикального підпорядкування і керівники яких призначатимуться Президентом України за поданням прем’єр-міністра;
– усунення дублювання у системі органів державного контролю шляхом визначення та чіткого розмежування їх функцій.
Ухвалення зазначеного законопроекту завершило створення правових основ функціонування цілісної системи фінансового контролю в Україні, стало запорукою зміцненню державної влади, місцевого самоврядування і стабільності фінансової системи, становленню ефективної системи державного контролю та зростанні ролі держави в регулюванні соціально-економічного розвитку держави.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 774-р «Про Стратегію розвитку системи управління державними  фінансами» розроблений програмно – цільовий метод на рівні місцевих бюджетів. Метою такої стратегії є забезпечення розвитку програмно-цільового методу в бюджетному процесі, повномасштабного застосування програмно-цільового методу під час планування та виконання бюджетів усіх рівнів.

У результаті проведення експерименту із запровадження програмно-цільового методу на рівні місцевих бюджетів виявилася необхідність удосконалення нормативно-правової та методологічної бази та запровадження системи оцінки ефективності виконання бюджетних програм місцевих бюджетів.

Насамперед це стосується оптимізації типових переліків бюджетних програм, які на даний час роздрібнені і переобтяжені великою кількістю результативних показників їх виконання, та запровадження системи оцінки ефективності виконання бюджетних програм місцевих бюджетів.

Крім того, застосування програмної класифікації видатків та кредитування на місцевому рівні потребує внесення змін до програмного забезпечення, яке використовується як на місцевому рівні, так і на рівні Мінфіну та Казначейства з метою забезпечення під час переходу на програмно-цільовий метод автоматизованої обробки документів, що застосовуються в бюджетному процесі.

Завданнями середньострокового характеру є:

- удосконалення форм казначейського обслуговування та програмного забезпечення в частині обслуговування місцевих бюджетів за програмно-цільовим методом;

- удосконалення нормативно-правової бази за результатами експерименту із запровадження програмно-цільового методу складення та виконання місцевих бюджетів;

- удосконалення методів та процедур складання і виконання місцевих бюджетів на основі програмно-цільового методу.

Для виконання завдань передбачається здійснення таких заходів:

- розроблення нової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів (з перехідною таблицею до функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету);

- приведення форм окремих документів (у тому числі форм казначейського обслуговування), які використовуються під час планування та виконання місцевих бюджетів, до формату, що дає змогу застосовувати програмно-цільовий метод на рівні місцевих бюджетів;

- розробка та проведення дослідної експлуатації програмного забезпечення в частині розширення його функціональності під час запровадження програмно-цільового методу на рівні місцевих бюджетів;

- запровадження програмного забезпечення для обслуговування місцевих бюджетів з використанням програмно-цільового методу;

- оптимізація типових переліків бюджетних програм місцевих бюджетів.

Основним завданням довгострокового характеру є повномасштабне застосування програмно-цільового методу під час планування та виконання бюджетів усіх рівнів.

Для виконання зазначеного завдання передбачається  забезпечити подальше удосконалення нормативно-правової та методологічної бази, у тому числі щодо визначення результативності бюджетних програм місцевих бюджетів.

За результатами виконання завдань передбачається:

- підвищення прозорості та ефективності використання бюджетних коштів;

- запровадження системи оцінки ефективності результатів фінансової діяльності органів місцевої влади;

- підвищення результативності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення конкретних результатів реалізації державної політики у різних галузях бюджетної сфери та реальному секторі економіки.

До можливих ризиків, що можуть перешкодити виконанню завдань, належить:

- несвоєчасне здійснення заходів щодо дослідної експлуатації програмного забезпечення в частині розширення його функціональності під час запровадження програмно-цільового методу на рівні місцевих бюджетів;

- відсутність соціальних стандартів та нормативів, що стримує процес визначення реальної потреби галузей бюджетної сфери у коштах на надання гарантованих державою послуг та оптимізації видатків на зазначені цілі.

На мою думку, в загальному для покращення роботи в управлінні Казначейства необхідно здійснити:

    1. Виконання заходів Програми економічних реформ на 2010 – 2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».
    2. Виконання заходів стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі.
    3. Удосконалення організації діяльності ДКСУ та забезпечення проведення ефективної кадрової політики.
    4. Розвиток інформаційних технологій обслуговування результатів та одержаних бюджетних коштів.
    5. Інтеграція системи електронного документообігу, системи автоматизації діловодствата документообігу  АС «Орбіта» із системою електронної взаємодії органів виконавчої влади.
    6. Створення комплексної системи захисту інформаційних підсистем багаторівневої інформаційно – телекомунікаційної системи ДКСУ.
    7. Участь у роботі з МФУ в реалізації проекту модернізації державних фінансів.
    8. Виконання заходів стратегії розвитку системи управління державними фінансами.

Информация о работе Звіт з практики в казначействі