Оцінка потенційного банкрутства підприємства на прикладі ТОВ ВКФ «Ротекс»

Під дією названих причин та факторів, які взаємопов'язані, може відбутися розлад організаційного, економічного і виробничого механізмів функціону.

Можна зробити більш детальну класифікацію причин виникнення банкрутства підприємств. Наведена класифікація враховує не тільки всі напрямки виникнення причин банкрутства в сучасних умовах, а й сприяє їх акумуляції з метою усунення або впливу на них.

 

 

Таблиця 2.1 - Класифікація причин виникнення банкрутства

Класифікаційна ознака	Причини банкрутства
За формою виникнення причин	- зовнішні - внутрішні
За природою їх виникнення	- кібернетичні на макро- і  макрорівнях - культурно-етичні - випадкові - кримінальні
За особами, які сприяють виникненню причин банкрутства	- боржник - ділові партнери - треті особи
За характером виникнення причин, та джерелами заподіяння збитку	- власні дії боржника - дії третіх осіб - природні катаклізми та стихійні  лиха, виробничі аварії
За часом дії причин	- короткочасні - тривалої дії
За можливістю впливу підприємства на причини виникнення банкрутства	- причини, що усуваються самим  підприємством - причини, що усуваються важко - причини, що не усуваються
За можливістю діагностування та прогнозування  причин банкрутства	- діагностовані - прогнозовані - причини, що не підлягають  прогнозуванню

 

У цілому, всі названі  причини кризи досить тісно взаємопов'язані  та створюють складний комплекс причинно-наслідкових  зв'язків. Досліджуючи діяльність того чи іншого підприємства, той чи інший  випадок фінансової кризи, можна  виділити певні специфічні причини  фінансової неспроможності, але всі  вони, як правило, зводяться до вище перелічених.

Типовими наслідками впливу вказаних причин та факторів на фінансово-господарський  стан підприємства є: втрата клієнтів та покупців готової продукції; зменшення  кількості замовлень та контрактів з продажу продукції, неритмічність  виробництва, неповне завантаження потужностей; підвищення собівартості продукції та різке зниження продуктивності праці; збільшення розміру неліквідних  оборотних активів та наявність  понаднормових запасів; виникнення внутрішньовиробничих конфліктів та підвищення плинності кадрів; підвищення тиску  на ціни; суттєве зменшення обсягів  реалізації та, як наслідок, недоодержання  виручки від реалізації продукції.

 

Таблиця 1.2 - Фактори, що зумовлюють різні види криз

Стратегічна криза	Криза прибутковості	Криза ліквідності
- неправильний вибір місця розташування  підприємства -неефективна  політика збуту та асортиментна  політика - недосконале планування та прогнозування - помилкова політика диверсифікації - неефективний апарат управління - дефіцити в організац. структурі - відсутність стратегічної програми - зайва матеріально-технічна база - відсутність або недієздатність  системи контролінгу; - форс-мажорні обставини	- несприятливе співвідношення  цін та собівартості -невиправдане  завищення цін - ризиковані великі проекти -зростання  собівартості за стабільних цін - зменш. обороту від реаліз.товар. -збитковість  окремих структурних підрозділів - придбання збиткових підпр. -значні  запаси товарів на складі - високі витрати на персонал - високі процентні ставки - неефективна маркетингова політика - форс-мажорні обставини	- невраховані вимоги золотого  правила фінансування -незадовільна  структура капіталу - відсутність або незначний рівень  резервного капіталу -незадовільна  робота з дебіторами - надання незабезпечених товарних  кредитів - великий обсяг капіталовкладень  із тривалим строком окупності -великі  обсяги низьколіквідних оборотних  активів - зниження кредито-спроможності підприємства - високий рівень кредит.заборгов.- форс-мажорні обставини

 

Розрізняють три види кризи:

- стратегічна криза (коли  на підприємстві зруйновано виробничий  потенціал і відсутні довгострокові  фактори успіху);

- криза прибутковості  (систематична збитковість діяльності  зменшує власний капітал, і  це призводить до незадовільної  структури балансу);

- криза ліквідності (підприємство  є неплатоспроможним або існує  реальна загроза втрати платоспроможності) [18,с.95].

Основні фактори, які зумовлюють кожний із наведених видів кризи, подані в таблиці 1.2.

Між окремими видами кризи  існують тісні причинно-наслідкові зв'язки: стратегічна криза спричиняє  кризу прибутковості, яка, у свою чергу, призводить до втрати підприємством  ліквідності.

Ідентифікація фази фінансової кризи є необхідною передумовою  правильної та своєчасної реакції на неї. Проте керівники більшості  вітчизняних підприємств не змогли своєчасно адаптуватися до нових  умов господарювання, за браком належної кваліфікації або навіть зумисне  довели свої підприємства до межі банкрутства.

Отже, банкрутство підприємств  — це наслідок глибокої фінансової кризи, система заходів щодо управління якою не дала позитивних результатів [17,с.26].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2 Оцінка потенційного банкрутства підприємства на прикладі  ТОВ ВКФ «Ротекс»

 

1. Коротка фінансово-економічна характеристика підприємства ТОВ ВКФ «Ротекс»

 

Виробничо-комерційна фірма «Ротекс» організована в 2000 році як товариство з обмеженою відповідальністю, засновниками були фізичні особи.

ТОВ виробничо-комерційна фірма "Артем" є господарчим товариством  й у своїй діяльності керується  чинним законодавством, законом України "Про товариства з обмеженою відповідальністю", Уставом.

Місце знаходження суспільства: Україна, м. Запоріжжя, вул. Антенна 11-А.  Суспільство створене з метою організації діяльності по виробництву й реалізації товарів, продукції, послуг, а також витягу прибутку в інтересах учасників.

Предметом діяльності ТОВ  ВКФ «Ротекс» є:

- виробництво й реалізація фанери, брусів строганих, ДСП;

- ремонтно-будівельні, монтажні, оздоблювальні й пусконалагоджувальні роботи;

Галузевою приналежністю  підприємства є деревобробна промисловість.

ТОВ ВКФ «Ротекс» має самостійний баланс, просту круглу печатку; штампи, бланки з суспільним найменуванням, розрахунковий й інший рахунки в банках. Суспільство має власну емблему, а також зареєстрований у встановленому порядку товарний знак й інші засоби.

Організація процесу виробництва  на ТОВ  ВКФ «Ротекс» здійснюється у відповідності правовим нормам, установленими законодавством України.

Фінансовий стан визначає місце підприємства в економічному середовищі та наскільки ефективними  і без ризиковими можуть бути ділові відносини з ним комерційних банків, постачальників, потенційних інвесторів і позичальників та ін. Для підприємства, як і для його партнерів, становить інтерес не тільки фактичний стан справ, тобто те, що було, а й очікуваний фінансовий стан [21,с.149].

Фінансовий стан підприємства визначається сукупністю показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, його реальні й потенційні фінансові  можливості. Він безпосередньо впливає  на ефективність підприємницької діяльності господарюючих суб’єктів. У свою чергу фінансовий стан суб’єктів  господарювання прямо залежить від  результатів їх підприємницької  діяльності. Якщо господарська діяльність забезпечує прибуток, то утворюються  додаткові джерела коштів, які  в кінцевому результаті сприяють зміцненню фінансового становища  підприємства. Брак або неправильне  формування і використання актів  може виявитись головною причиною несвоєчасності оплати заборгованості постачальників за одержані сировину й матеріали, неповного  та неритмічного забезпечення підприємницької  діяльності необхідними ресурсами, а отже, й погіршення результатів  виконання підприємством своїх  зобов’язань перед власниками, державою та найманими працівниками.

Забезпеченість підприємства активами в межах розрахункової потреби та їх раціональне використання створюють широкі можливості для подальшого поліпшення кількісних і якісних показників господарювання.

Показники , що характеризують фінансовий стан можна умовно розділити  на групи, що відображають різні сторони  фінансового стану підприємства. До них відносяться коефіцієнти  ліквідності; показники, які характеризують майновий стан підприємства, показники структури капіталу (коефіцієнти стійкості); коефіцієнти рентабельності; коефіцієнти ділової активності [12, с.312].

У таблиці 1.2 наведено основні показники, які характеризують майновий стан підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс» .

 

Таблиця 1.2 - Показники оцінювання майнового стану підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс» за 2010 рік

№ п/п	Показник	Формула для розрахунку	Джерела інформації	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4	5	6
1	Частка основних засобів  в активах	Залишкова варість ОЗ / Активи		0,31	0,39
2	Коефіцієнт зносу основних засобів	Знос ОЗ / Первісна вартість ОЗ		0,11	0,12
3	Коефіцієнт оновлення  основних засобів	Збільшення за звітний  період первісної вартості ОЗ / Первісна вартість ОЗ		1,8	0,6

 

За звітний період відбулося  збільшення частки основних засобів  в активах . Тобто зросла частка засобів інвестованих в основні засоби.

 Коефіцієнт зношування основних засобів збільшився з 0,11 на початок звітного періоду до 0,12 на кінець звітного періоду. Але незначно. Тобто рівень фізичного й морального зношування основних фондів  залишився майже незмінним.

За звітний рік знизився коефіцієнт відновлення основних засобів з 1,8 до 0,6. Таким чином рівень фізичного й морального відновлення основних фондів зменшився до кінця звітного періоду. Що говорить про нестабільне фінансове становище підприємства.

Розглянемо показники  ділової активності  підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс» у аналізованому періоді (таблиця 2.2).

 

 

 

 

Таблиця 2.2 - Показники оцінювання ділової активності підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс»

№ п/п	Показник	Формула для розрахунку	Джерела інформації	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4	5	6
1	Коефіцієнт оборотності  активів	Чиста виручка / Активи		1,67	0,86
2	Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	Чиста виручка / Середня кредиторська заборгованість		8,28	4,27
3	Період погашення кредиторської  заборгованості (днів)	360/Коеф. обор. кред. заб	-	43	84
4	Коефіцієнт оборотності  запасів (обороти)	Собівартість / Середні запаси		9,35	4,73
5	Коефіцієнт оборотності  дебіторської заборгованості (обороти)	Чиста виручка / Середня дебіторська  заборгованість		5,17	2,67
6	Період погашення дебіторської заборгованості (днів)	360/Коеф. обор. деб. заб.	-	69	135
7	Коефіцієнт оборотності  власного капіталу			5,17	2,67

 

Розглянемо кожен з  наведених показників окремо:

1. Коефіцієнт оборотності активів характеризує на скільки ефективно використовуються активи з точки зору обсягу реалізації, оскільки показує скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену в активи підприємства. Іншими словами - скільки разів за звітний період активи обернулися в процесі ралізації продукції. З розрахунку видно, що відбулося зниження коефіценту з 1,67 до 0,86. Фінансове становище підприємства перебуває в безпосередній залежності від того, наскільки швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються в реальні гроші.