Податки в системі доходів Державного бюджету України

 

 

Податки в системі доходів Державного бюджету України

 

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………      3

Розділ 1.Економічна сутність та функції податків…………………………..      5

Розділ 2. Види податків та їх характеристика……………………………….      11

Розділ 3. Аналіз структури та динаміки податкових надходжень доходної частини Державного бюджету України ……………………………………..      16

Розділ 4. Досвід провідних країн світу щодо стягнення податків до бюджету 23

Розділ 5. Проблеми стягнення податків до Державного бюджету України та шляхи їх подолання……………………………………………………………      28

Висновки……………………………………………………………………….       33

Список використаних джерел………………………………………………...       35

Додатки………………………………………………………………………...       37

 

ВСТУП

 

В умовах функціонування ринкових відносин важливу роль відіграє держава, як один з основних суб’єктів на ринку та як основний регулятор відносин між учасниками ринку. Для успішного функціонування кожній державі необхідно запланувати можливе одержання доходів для покриття першочергових видатків. Бюджет - це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади. Головне місце у бюджетній системі України займає Державний бюджет. Державний бюджет – це загальнодержавний фонд коштів, з якого органи державної влади отримують кошти для матеріального опосередкування свого функціонування. Крім того, через державний бюджет здійснюється перерозподіл частини фінансових ресурсів між адміністративно-територіальними утвореннями України з урахуванням економічного, соціального, екологічного, природного стану, необхідності вирівнювання фінансового забезпечення.

В системі доходів Державного бюджету провідна роль належить податковим надходженням. Податки – це фінансові відносини між державою і платниками податків з приводу створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, що необхідні державі для виконання своїх функцій. За останні роки в Україні не раз поставало питання щодо реформування податкової та бюджетної систем, проводились зміни в законодавчих актах. Тому, на мою думку, тема даної курсової роботи є на сьогоднішній день актуальною і потребує дослідження.

Питання податків та доходів бюджету досліджували в різні часи такі економісти: Бабіч В.В., Десятник О.М., Єщенко, Завгородній В.П., Карлін М.І., Корисоватий А.І., Лондар С.Л., Миргородська, Л. О., Монтеск'є, Поддєрьогін А.М., Сміт А., Тимошенко О.В.

Метою даної роботи є комплексний аналіз структури та динаміки податкових надходжень, при формуванні доходної частини Державного бюджету України, визначити проблеми стягнення податків до Державного бюджету та шляхи їх вирішення, що спираються на міжнародний досвід.

Завданням роботи є:  проаналізувати динаміку та структуру Доходної частини Державних бюджетів України за 2006-2010 роки, визначити основні закономірності та тенденції розвитку; проаналізувати існуючий міжнародний досвід у стягненні податків до бюджету; знайти наявні проблеми в наповненні податками доходної частини бюджету та запропонувати шляхи їх вирішення, спираючись на міжнародний досвід.

Предметом дослідження є структура та динаміка доходної частини Державного бюджету України, зокрема така її складова як податкові надходження.

Вище сформульовані задачі були вирішені, на основі методології та загальнонаукових принципів проведення комплексних економічних досліджень, фундаментальних положень економічної теорії, наукових досліджень, положень і розробок провідних вітчизняних та зарубіжних фахівців у даній галузі економічної науки і практики. Вихідними даними для роботи служить вітчизняна законодавча та нормативна база, статистичні матеріали Держкомстату України, дані Бюджетного комітету Верховної ради України, монографії та науково-аналітичні статті вітчизняних і зарубіжних вчених. В процесі досягнення поставленої мети були залучені елементи програмного забезпечення ЕОМ, зокрема: OS Windows, текстовий редактор Microsoft Office Word, табличний редактор Microsoft Office Excel, Mathcad 14 та ін.

Результати дослідження матимуть наукове та прикладне значення. Заходи щодо вдосконалення системи оподаткування та наповнення доходної частини Державного бюджету можуть бути запропоновані для реального втілення та для розробки стратегії наповнення Державного бюджету України. Практичне значення полягає в можливості розробки відповідних змін до законодавчих актів щодо вдосконалення та приведення до міжнародних стандартів системи оподаткування та наповнення Державного бюджету в Україні.

 

РОЗДІЛ 1

ПОДАТКИ В СИСТЕМІ ДОХОДІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

 

 

Податки є найважливішою і найдавнішою формою фінансових відносин між державою і членами суспільства. Поява податків є наслідком виникнення держави і виконанням державою покладених на неї суспільством функцій. За економічним змістом податки - це фінансові відносини між державою і платниками податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.

Податки по-різному визначаються різними вченими. Першим поняття "податок" розкрив А. Сміт у праці "Про багатство народів" (1770), в якій податок був визначений як тягар, що накладається державою у формі закону, який передбачає і його розмір, і порядок сплати. Рікардо та Монтеск'є розглядали податки як плату за ті вигоди, які платник податків отримує від держави, наприклад за охорону особи та майна. [15]

Тема податків розвивалася і сучасними вченими. Наприклад, Орлюк О.П., підходить до даного питання з правової точки зору і говорить про податки як конкретну форму правових взаємовідносин, що закріплюються законодавством при наповненні доходами бюджетної системи і подає наступне визначення податку: податок - це встановлений законом для досягнення загальнодержавних або місцевого значення цілей обов'язковий індивідуально безвідплатний грошовий платіж, який вноситься юридичними та фізичними особами до державного чи місцевого бюджету за наявності матеріальних передумов (доходу, прибутку чи майна) у чітко визначені строки та у передбачених законодавством розмірах і не призначений для конкретних витрат.[16] Завгородній В.П. у своїй книзі говорить, що податок являє собою індивідуально безкоштовний безповоротній безумовний цільовий платіж, який вноситься до бюджету певного рівня.[10]

Корисоватий А.І. та Десятник О.М. визначають податки як обов’язкові платежі, які законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фізичними особами в процесі перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту й акумулюються в централізованих грошових фондах для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.[12]

Податки — це особлива сфера виробничих відносин, своєрідна не лише економічна, а й фінансова категорія, а також найважливіший економічний важіль, що регулює взаємовідносини юридичних і фізичних осіб з державою в умовах ринку.

Сутність податків як економічної та фінансової категорії полягає в тому, що вони є обов'язковими внесками в бюджет відповідного рівня чи в державні цільові фонди, які здійснюють платники в порядку і на умовах, зазначених у відповідних законодавчих актах України про оподаткування.

Податки мають суспільний зміст і матеріальну основу. Суспільний зміст податків виявляється в перерозподілі національного доходу, у тому, що вони є частиною єдиного процесу відтворення, специфічною формою виробничих відносин. Матеріальною основою податків є грошові кошти, мобілізовані державою у платників податків.

Податки та податкові платежі у бюджет призначенні для покриття витрат держави на утримання державного управління, оборону країни, вирішення економічних і соціальних завдань, а також створення умов для підвищення ефективності виробництва і регулювання споживання в суспільстві.

Податок як фінансову і економічну категорію характеризують такі ознаки:

• примусовий характер;
• без еквівалентність;
• відсутність цільового використання;
• законодавча регламентація;
• однаковий підхід до всіх платників;
• зміна форми власності.

Сплата податків і податкових платежів пов'язана з перерозподілом новоствореної вартості. Таким чином, вони є частиною єдиного процесу відтворення, специфічною формою виробничих відносин. Реалізація цих відносин здійснюється через функції, які виконують податки.

Сутність податків як економічної категорії проявляється в їх функціях. Функції податків випливають із функцій фінансів. Податки безпосередньо пов'язані з розподільною функцією фінансів в частині перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту від юридичних і фізичних осіб на користь держави, тобто виступають методом централізації ВВП у бюджеті, виконуючи тим самим фіскальну функцію. Крім фіскальної податки виконують регулюючу функцію, суть якої полягає у впливі податків на різи сторони діяльності їх платників.

Фіскальна функція податків є основною. За її допомогою шляхом стягнення (сплати) встановлених державою податків і податкових платежів утворюються державні грошові фонди, що становлять собою матеріальну основу існування держави і здійснення нею внутрішньої та зовнішньої політики. Держава має отримувати податки не лише в достатній кількості, а й своєчасно, щоб у встановлені строки фінансувати витрати бюджету. За допомогою фіскальної функції податків відбувається одержавлення частини національного доходу, створеного в народному господарстві країни. Таким чином, фіскальна функція податків створює об'єктивні умови для втручання держави в економіку, економічні відносини, тобто зумовлює функціонування регулюючої функції.

Сутність регулюючої функції податків полягає в тому, що вони впливають на різні види діяльності їх платників. Так, податки істотно впливають на відтворення, стимулюючи або стримуючи темпи його розширення, збільшуючи або зменшуючи накопичення капіталу, підвищуючи або знижуючи платоспроможний попит населення тощо. У цьому зв'язку держава спроможна свідомо використовувати податки з метою регулювання відповідних пропорцій у соціально-економічному житті суспільства. Слід зауважити, що функції податків діють одночасно і взаємоузгоджено, їх не можна протиставити одна одній. Неможливо також розмежувати податки на суто фіскальні й регулюючі, бо без фіскальної їх дії не може бути й регулюючої.

Отже, через фіскальну функцію системи оподаткування задовольняються загальнонаціональні потреби, а за допомогою регулюючої функції формуються протидії надлишковому фіскальному тиску, тобто створюються спеціальні механізми, які забезпечують баланс економічних інтересів держави, юридичних та фізичних осіб. Дані функції податків дозволяють трансформувати внутрішній потенціал оподаткування із абстрактно сприйманої їх спроможності впливати на якісні і кількісні параметри базису в реальні результати такої дії.

Вивчаючи функції податків, необхідно звернути увагу на те, що серед економістів не існує єдиної точки зору щодо функцій, які виконують податки, і крім вищеназваних називаються ще розподільна, контрольна, стимулююча, економічна та соціальні функції податків.

Фіскальна (основна функція) - це такий напрямок дії податку, який забезпечує одержання державою необхідних їй коштів.

Економічна (контрольна) – за допомогою цієї функції, податки впливають на економічну ситуацію в країні, тобто на процес перерозподілу валового суспільного продукту.

Розподільна (соціальна) – передбачає перерозподіл доходів між різними верствами суспільства.

Регулююча – це функція впливу на певні соціально-економічні процеси в країні. Вона поділяється на наступні під функції:

Стимулююча – стимулює певні процеси. ( зниження податкового тягаря для конкретних категорій платників податків).

Дестимулююча – стримуюча підфункція, реалізується або шляхом уведення спеціального податку на певні об'єкти, або шляхом встановлення підвищених ставок на певні об'єкти.

Відтворювального призначення – реалізується за допомогою платежів, наприклад, за користування природними ресурсами. Ці платежі мають чітку галузеву приналежність, і кошти від їх стягнення направляються на відновлення природних ресурсів.

В основі побудови механізму стягнення податків лежать елементи системи оподаткування, такі як: суб'єкт, об'єкт, ставка, одиниця оподаткування, джерело сплати, квота та податковий період.

Суб'єкт оподаткування, або платник податку — це той, хто сплачує податки, тобто юридична чи фізична особа, яка зобов'язана відповідно до чинного законодавства сплачувати відповідні податки і податкові платежі. В окремих випадках між платником податку і державою може перебувати уповноважений орган, служба, що несе відповідальність за утримання податків з платників і перерахування їх у бюджет. Це спостерігається, наприклад, при утриманні прибуткового податку з доходів робітників і службовців обліковою службою підприємства і перерахування його в бюджет.