Роль позичкового капіталу, як невід'ємної складової розвитку підприємства

- контроль  за ефективним, цільовим розподілом  та використанням фінансових  ресурсів.[13]

1. Фінансове забезпечення поточної  виробничо-господарської діяльності. Фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності полягає у забезпечувані фінансовими ресурсами безперервність процесу виробництва суб’єктів господарювання, розширювані їх виробничих фондів (основних та оборотніх), активно впливати на підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, збільшення накопичень і підвищення ефективності виробництва.

2. Пошук резервів. Одним із засобів успішної фінансової діяльності є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства.

Резервом щодо підвищення ефективності господарювання є використання обігових коштів за рахунок залучення в обіг наднормативних запасів матеріальних ресурсів, прискорення обігу коштів, раціоналізації господарських зв’язків, кращої організації виробництва.При нестачі у підприємницьких структур коштів для виробничої діяльності та розширення виробництва вони використовують кредит як джерело формування фінансових ресурсів. При наявності вільних коштів підприємство їх продає банку на певний час.

3. Виконання  фінансових зобов'язань. Фінансові зобов’язання — це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок подій, що сталися, і погашення якої, ймовірно, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що визначаються як економічні вигоди.

Своєчасне виконання зобов’язань перед ланками фінансово-кредитної системи, зокрема:

- перед  бюджетом — зі сплати встановлених  податків і платежів;

- перед  централізованими позабюджетними  фондами — зі сплати встановлених платежів;

- перед  банками — з повернення кредитів  і сплати відсотків за ними;

- своєчасне виконання зобов’язань перед постачальниками з оплати товарно-матеріальних цінностей, перед працівниками — з оплати праці;

4. Мобілізація  фінансових ресурсів. Организація господарчої діяльності потребує відповідного фінансового забезпечення виявлення та мобілізацію резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів.

5. Контроль  за збереженням та використанням  оборотних активів. Оборотні активи є однією із складових, що становлять матеріальну основу процесу виробництва. Від ступеня їх використання залежать кінцеві результати виробництва, фінансовий стан усіх підприємств. Покращення використання оборотних активів сприяє підвищенню рентабельності підприємств і, навпаки, погіршення використання таких активів і відволікання на позапланові цілі (капітальні вкладення, капітальний ремонт й інші витрати, що покриваються за рахунок спеціальних джерел), знижує їх ефективність, створює тяжкий фінансовий стан. Тому на підприємствах необхідно організовувати систематичний контроль за використанням наявних оборотних активів. Цей контроль має включати перевірку:

- зберігання наявних у підприємства власних оборотних активів;

- правильності витрачання власних та позикових коштів, виявлення та ліквідацію надлишкових та непотрібних підприємству активів;

- ефективності здійснюваних на підприємстві заходів з економного витрачання на виробництво матеріальних цінностей та коштів.

Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

- фінансове  прогнозування та планування;

- аналіз  та контроль виробничо-господарської  діяльності;

- оперативна, поточна фінансово-економічна робота.

Отже можна зробити висновок, що фінансова діяльність підприємства має бути організована та спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

 

 

 

 

2.2. Дослідження узагальнюючих  коефіцієнтів фінансового стану 

підприємства

 

 

1. Величина  власного капіталу (функціонуючий  капітал). Характеризує ту частину  власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних  активів підприємства (тобто активів, які мають період обороту менше  ніж один рік). Цей розрахунковий  показник залежить як від структури  активів, так і від структури  джерел коштів. Показник має особливо  важливе значення для підприємств. [18]

2. Маневреність  грошових коштів. Зростання цього  показника в динаміці - позитивна  тенденція.

3. Коефіцієнт  покриття загальний. Характеризує  співвідношення оборотних активів  і поточних зобов'язань. Для нормального  функціонування підприємства цей  показник має бути більшим  за одиницю. Орієнтовне значення  показника підприємство встановлює  самостійно. Воно залежатиме від  щоденної потреби підприємства  у вільних грошових ресурсах.

4. Коефіцієнт  швидкої ліквідності. Аналогічний  коефіцієнту покриття, але обчислюється  за вужчим колом поточних активів (з розрахунку виключають найменш  ліквідну їх частину - виробничі  запаси). Кошти, які можна отримати у разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути суттєво меншими за витрати на їх придбання. За ринкової економіки типічною є ситуація, коли під час ліквідації підприємства отримують 40% і менше від облікової вартості запасів. В іноземній літературі трапляється орієнтовне (найнижче) значення цього показника - 1. Однак ця оцінка також досить умовна.

5. Коефіцієнт  абсолютної ліквідності (платоспроможності). Він є найбільш жорстким критерієм  ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових  зобов'язань можна за необхідності  погасити негайно. Рекомендована  нижня межа цього показника- 0,2.

6. Частина  власних оборотних коштів у  покритті запасів. Це вартість  запасів, яка покривається власними  оборотними коштами. Має велике  значення для підприємств торгівлі. Рекомендована нижня межа цього  показника - 50%

7. Коефіцієнт  покриття запасів. Розраховується  як співвідношення величини стабільних  джерел покриття запасів і  суми запасів. Якщо значення цього  показника є меншим за одиницю, то поточний фінансовий стан  підприємства вважають недостатньо  стійким.

 Показники  оцінки фінансової стійкості.

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства -- забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів.

1. Коефіцієнт  концентрації власного капіталу  характеризує частку власності  самого підприємства у загальній  сумі коштів, інвестованих у його  діяльність. Чим вищий цей коефіцієнт, то більш фінансове стійким  і незалежним від кредиторів  є підприємство. Доповненням до  цього показника є коефіцієнт  концентрації залученого (позикового  капіталу). Сума обох коефіцієнтів  дорівнює 1 (чи 100%).

2. Коефіцієнт  фінансової залежності є оберненим  до попереднього показника. Коли  його значення наближається до 1 (чи 100%), це означає, що власники  повністю фінансують своє підприємство.

3. Коефіцієнт  маневреності власного капіталу  показує, яка частина власного  капіталу використовується для  фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні  кошти, а яку капіталізовано.

4. Коефіцієнт  довгострокових вкладень показує, яку частину основних коштів  та інших позаоборотних активів  профінансовано зовнішніми інвесторами, тобто яка частина належить  їм, а не власникам підприємства.

5. Коефіцієнт  довгострокового залучення позикових  коштів характеризує структуру  капіталу. Зростання цього показника - негативна тенденція, яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів.

6. Коефіцієнт  співвідношення позикових та  власних коштів. Зростання цього  показника в динаміці також  свідчить про посилення залежності  підприємства від кредиторів, тобто  про зниження його фінансової  стійкості.[14]

 

2.3. Аналіз основних коефіцієнтів  фінансового стану підприємства

Не зміг знайти, спробую ще пошукати 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. №996-ХІV із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11.05.2000 р. №1707-ІІІ, від 08.06.2000 р. №1829-ІІ.
2. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. — М.: Финансы и статистика – 1998 –с 54-118.
3. Бандурка О.М., Коробов М.Я. Фінансова діяльність підприємства: Підруч. для студ. вищ. навч. закл., що навч. за освітньо-проф. програмою спеціаліста зі спец."Фінанси", "Банківська справа":"Облік і аудит". — 2.вид., перероб. і доп. — К.: Либідь, 2003. — 384 с.
4. Бланк И.А. Управление формированием капитала. – К.:Ника-Центр. – 2000. – с.12.
5. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. – М.:Дело Лтд. – 1994. – с.167
6. Воробйов Ю.М. Формування власного фінансового капіталу підприємства//Фінанси України. – 2002. - №3 – с.36-40
7. Довбня С.Б Модель комплексної оптимізації фінансування підприємства // Фінанси підприємств. – 2006,№5.
8. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл.. — К.: Кондор, 2003. — 364 с.
9. Костирко Л.А. Формування механізму фінансової стратегії сталого розвитку підприємства.Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук. – Донецьк : ІЕП НАН України. – 2004.
10. Мамрак О.Н. Бюджетирование как прогрессивный способов повышения  эффективности работы предприятия//Економіка, фінанси, право – 2003. - №8 – с.17-18.
11. Марченко А.А. Аналіз джерел формування фінансових ресурсів// Фінанси України – 2002 - №9 – с.102-108.
12. Маршалл А. Принципы экономической науки // Пер. с англ. – М.:”Прогрес” – 1993 – с.193.
13. Петрович И.М. Атаманчук Р.П. Производственная мощность и экономика предприятия. – М.: ИНФРА-М 1990. – 298 с.
14. Петряєва З.Ф. Фінансовий аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. / Харківський держ. економічний ун-т. — Х.: ХДЕУ, 2002. — 164 с.
15. Плисак В.Й. Управління ризиком фінансової стійкості підприємства // Фінанси України - №1, 2001 р. с 67 – 72.
16. Порохня В.М. Методика оптимізації структури капіталу в КІС динамічного управління потоками // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2004,№3
17. Слав’юк Р.А. Структурування власного капіталу підприємств України // Фінанси України -№8,2005р
18. Хикс Дж.Р Стоимость и капитал – М.: ”Прогрес” – 1993 – с.79.
19. Хрипач В.Я.Экономика предприятия. – Минск: Лата, 2004. – 254 с.
20. Шевцова О.Й. Управління вартісно-ризиковими чинниками та часовими аспектами фінансування потреб у капіталі підприємств // Фінанси України – 2006,№3.
21. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. — К.: А.С.К., 2003. — 229 с.