Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Декабря 2013 в 05:54, курсовая работа
Центральні банки у їхньому сучасному вигляді, з характерними їм функціями, існують відносно нетривалий проміжок часу. Перший центральний банк (швецький «Ріксбанк») був створений у 1668 році., у 1694 р. був створений Банк Англії. Проте функції перших центральних банків значно відрізнялися від функцій сучасних.
У XVII-XVIII ст. чіткого розмежування між комерційними та центральними банками не було. У той час монополії на емісію банкнот не існувало, тобто комерційні банки активно використовували випуск банкнот для нагромадження капіталу. Це призвело до суттєвого розширення грошової маси і підвищення значення готівкового обігу банкнот: банкноти витісняли повноцінні монети з обігу.
Однією з найголовніших функцій НБУ є проведення грошово-кредитної політики, основні засади якої розробляються на підставі показників прогнозів економічного і соціального розвитку України, проектів зведеного та державного бюджетів України на плановий рік, аналізу очікуваних результатів монетарної політики за рік, що передує прогнозованому. У період фінансово-економічної кризи основні заходи були спрямовані на зниження попиту на іноземну валюту серед населення, зниження спекулятивного тиску на валютний ринок за допомогою інструментів адміністративного впливу, утримання інфляції на рівні 9,6%, сприяння перевищенню позитивного сальдо торговельного балансу, розширення внутрішнього ринку. В цьому році (2010) всі сил спрямовані на подолання наслідків кризи.
Складовою монетарної політики є валютне регулювання НБУ, яке здійснюється у напрямку втримати гривню на стабільному рівні. Спочатку був впроваджений плаваючий курс, який виявився неефективним через відсутність необхідних золотовалютних резервів у країні, інфляційні процеси та значний дефіцит платіжного балансу. Тому пізніше був ухвалений фіксований курс, який спричинив низку негативних процесів: зниження експорту, зростання кількості бартерних операцій, розвиток «тіньового» ринку тощо. З 1997 року НБУ спрямовує курс на «обмежене плавання», однак через ряд факторів рівень девальвації гривні значно зріс. І знову плаваючий курс, який не дав бажаних результатів, зокрема, через кризу 2008 року. Тут в політиці НБУ застосовуються жорсткіші заходи у сфері валютного регулювання, що спрямовано на стабілізацію валютного ринку.
Взаємодія НБУ з органами державної влади формує його функцію як фінансового агента уряду. Національний банк забезпечує касове виконання бюджету за єдиною схемою, покривав дефіцит державного бюджету шляхом прямих кредитів, що призвело до гіперінфляції і тепер заборонене державою, бере участь в управлінні державним боргом.
НБУ як центральний банк здійснює банківський нагляд в країні. Зокрема в період кризи було видано постанову Ради НБУ «Про окремі питання щодо діяльності банків в умовах фінансово-економічної кризи», згідно з якою вимоги до комерційних банків стали м’якшими, зокрема, визначилися умови, за якими заборонялося застосовувати заходи впливу до комерційних банків, зобов’язувалося не виплачувати дивідендів, премій тощо, не здійснювати витрат на консультаційні послуги фінансового характеру, не відкривати нові філії за наявності збитків. Крім того заборонялося банкам, які перебувають у складному становищі, надавати бланкові кредити, здійснювати довгострокове погашення боргових цінних паперів, здійснювати викуп власних акцій тощо і таким чином сприяти швидкому виведенню банківських установ з кризи та підвищити їхній рівень капіталізації.
НБУ, у порівнянні з представниками деяких інших країн, є єдиною установою у своєму роді, яка, таким чином, монополізує право на емісію грошей, ухвалення і проведення грошово-кредитної політики. Банк співпрацює з державою, поки що не на зовсім рівних та незалежних умовах, проте з часом можливі зміни, які призведуть до ефективнішого управління фінансово-економічним життям країни.
Список використаних джерел:
Информация о работе Роль, призначення і статус Центрального банку в економіці країни