Контрольная работа по «Проектирование цифровых систем»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Декабря 2014 в 18:07, контрольная работа

Краткое описание

В Україні поширення доступу до мережі Інтернет викликає труднощі, в першу чергу, унаслідок просторості території. У містах нашої країни до глобальної мережі може підключитися будь-який бажаючий, виходячи зі своїх потреб, вибравши задовольняє його тариф. При чому у міського жителя є вибір між провідним і бездротовим доступом. Але в сільській місцевості справа йде набагато гірше. Оператори зв'язку не прагнуть телефонізувати села і забезпечувати послуги доступу в Інтернет, а той зв'язок, що надається, часто викликає нарікання.

Содержание

Вступ
1. Завдання №1
1.1 Розвиток технології LTE
1.2 Короткий огляд основних параметрів технології LTE
1.3 Мережева архітектура стандарту LTE
1.4 Радіоінтерфейс мережі LTE
1.5 Радіочастотний спектр технології LTE
1.6 Взаємодія стандарту LTE з UMTS / GSM і стандартів не-3GPP
1.7 Використання технології MIMO в мережах LTE
2. Завдання №2
2.1 Техніко-економічне обгрунтування побудови мережі LTE
2.2 Розрахунок пропускної здатності мережі. Розрахунок кількості потенційних абонентів, вибір обладнання транспортної мережі
2.2.1 Розрахунок пропускної здатності мережі. Розрахунок кількості потенційних абонентів
2.2.2 Вибір обладнання транспортної мережі
2.2.3 Вибір оптичного кабелю
2.3 Вибір обладнання мережі LTE
2.3.1 Вибір керуючого обладнання мережі LTE
2.3.2 Вибір обладнання базової станції eNode Band LTE
2.3.3 Вибір обладнання електроживлення
2.3.4 Розрахунок споживаної потужності
2.3.5 Розрахунок джерела безперебійного живлення змінного струму
2.3.6 Розрахунок автоматичних вимикачів і групи обліку
2.3.7 Розрахунок контуру заземлення
2.4 Розрахунок зон радіопокриття для мережі LTE на деякій території
2.4.1 Аналіз радіо покриття
2.4.2 Частотно-територіальний поділ і ситуаційне розташування ENB на деякій території
Висновок
Список літератури

Вложенные файлы: 1 файл

подлегаев.docx

— 1.17 Мб (Скачать файл)

Рсум = РРМ + РКОМ (4.2)

 

Рсум = 790 + 285 = 1075 (Вт).

Значення струму навантаження IH розраховується за формулою:

 

IH = Рсум / Uпит, (4.3)

де Uпит - значення живлячої напруги, Uпит = 220 В.

IH = 1075/220 = 4,8 (А).

 

2.3.5 Розрахунок джерела безперебійного живлення змінного струму

Проектована схема зв'язку відноситься до другої категорії електроживлення. До другої категорії відносяться системи зв'язку, перерва в електропостачанні яких може призводити до порушення нормальної діяльності значної кількості жителів.

Для систем зв'язку другої категорії електроживлення вимоги до надійності електропостачання по допустимому часу відновлення живлення і допустимому відхиленню напруги живлення від номінального не настільки істотні, як для систем зв'язку першої категорії електроживлення. Тому для них заходи з додаткового харчуванню від джерел безперебійного живлення на час відновлення і заходи щодо стабілізації напруги не проводяться.

Приймається, що джерело безперебійного живлення повинен забезпечувати автономну роботу обладнання протягом чотирьох годин.

У даній схемі електроживлення базової станції застосовується джерело безперебійного живлення змінного струму з постійним включенням батареї акумуляторів (On Line). У даних ІПБ вхідна напруга випрямляється і знижується до величини акумуляторної батареї. Це ж напруга надходить на вхід інвертора, за допомогою якого шляхом широтно-імпульсної модуляції формується стабілізовану синусоїдальна напруга.

Обчислимо необхідну ємність акумуляторів (), наведену до умовного чотиригодинному режиму розряду і температурі середовища 200С за формулою:

 

, (4.4)

 

де - номінальна ємність акумулятора;

 - Струм навантаження (розряду);

 - Час розряду;

 - Коефіцієнт віддачі по ємності;

 - Температура електроліту;

Визначимо струм розряду (Ip) за формулою:

 

Ip = IH = 4,8 (4.5)

 

Коефіцієнт віддачі по ємності визначаємо з таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Значення коефіцієнта віддачі по ємності

,ч.

10

9

8

7

6

5

4

3

2

1

1

0,97

0,94

0,91

0,89

0,83

0,8

0,75

0,61

0,51


 

Так як час розряду становить 4 години, відповідно = 0,8.

Обчислимо ємність акумулятора ( ):

(Ач).

У таблиці 2.7 представлені технічні характеристики різних однофазних ДБЖ малої потужності змінного струму, які можуть підходити для реалізації даної схеми електроживлення.

Виходячи з отриманих результатів обирається джерело безперебійного живлення «UPStation GTX» від виробника «Liebert» з ємністю акумуляторної батареї 9 Ач і споживаної потужністю 1050 Вт

Таблиця 2.7 - Технічні характеристики різних ДБЖ

Модель

ДПК

UPStation GXT

PW9120

ULTimate

Производитель

Тэнси-Техно

Liebert

Invensys

Powercom

Мощность, кВА

1,0; 3,0

0,7; 1,0; 1,5

2,0; 3,0

0,7; 1,0; 1,5; 2,0; 3,0

0,7; 1,0; 1,5; 2,0; 3,0

Диапазон входного напряжения, В

220 -27%,+25%

220 ±27%

220 -20%,+27%

220 -27%,+25%

220 -27%,+25%

Точность выходного напряжения, В

220 ±3%

220 ±3%

220 ±3%

220 ±3%

220 ±2%

Коэффициент мощности по входу

0,95

0,95

0,95

0,97

0,98

Коэффициент мощности по выходу

0,7

0,7

0,7

0,7

0,7


Технічні характеристики ДБЖ «GTX2 - 1500RT230» наведені в таблиці 2.8.

 

Таблица 2.8 - Технические характеристики ИБП «GTX2 – 1500RT230»

Наименование параметра

Технические характеристики

Модель

GXT2 – 1500RX230

Номинальная мощность

1050 Вт

Размеры (шЧгЧв)

87Ч547Ч430

Масса

23,2 кг

Параметры входного питания переменного тока:

нагрузка 100% - 90 %

нагрузка 70% - 30%

частота

 

 

176В переем. тока/280 В перем. тока

139В переем. тока/280 В перем. тока

40 – 70 Гц; автоматическая настройка

Параметры выходного питания переменного тока:

напряжение

частота

форма сигнала

 

280/220/230/240 В перем. тока 

50 или 60 Гц

синусоидальная

Параметры батареи:

тип

 

количество/напряжение/емкость

время заряда батареи

герметичные, необслуживаемые свинцовокислотные, пожаробезопасные

4/12 В/7,2 Ач

5 часов до 95% емкости после полного  разряда на 100% нагрузку 

Параметры окружающей среды

от 0°С до +40°С


 

2.3.6 Розрахунок автоматичних вимикачів і групи обліку

Передбачено чотири групи обладнання. Вихідні для розрахунку автоматичних вимикачів і групи обліку представлені в таблиці 2.9

 

Таблиця 2.9 - Вихідні дані

Номер группы

Состав оборудования

Потребляемая мощность, Вт

Ток нагрузки IH, А

1

ИПБ переем. тока

1050

4,8

2

освещение

300

1,4

3

кондиционер

300

1,4

4

отопление

400

1,8


 

Сумарний струм навантаження IСУМ обчислюється за формулою:

 

IСУМ = IH1 + IH2 + IH3 + IH4 (4.6)

 

IСУМ = 4,8 +1,4 +1,4 +1,8 = 9,4 (А).

Таким чином, вибирається лічильник з максимальним струмом 50 А.

Струм спрацьовування автоматичного вимикача вибирається в 1,25 рази більшим, ніж струм навантаження і обчислюється за формулою:

 

Iсраб = IH • 1,25 (4.7)

 

Iсраб.1 = 4,8 • 1,25 = 3,25 (А)

Iсраб.2 = 1,4 • 1,25 = 1,75 (А)

Iсраб.3 = 1,4 • 1,25 = 1,75 (А)

Iсраб.4 = 1,8 • 1,25 = 2,25 (А)

Виходячи з отриманих значень, вибираємо тип автоматичних вимикачів, представлених у таблиці 2.10

Таблиця 2.10 - Типи автоматичних вимикачів

Номер группы

Тип автоматического выключателя

1

ВА47 – 29 1Р 8А

2

ВА47 – 29 1Р 2А

3

ВА47 – 29 1Р 2А

4

ВА47 – 29 1Р 3А


 

2.3.7 Розрахунок контуру заземлення

Метою розрахунку захисного заземлення є визначення кількості електродів заземлення для забезпечення відповідної норми опору заземлення.

Норма опору захисного заземлення не повинна перевищувати 4 Ом для грунтів з питомим опором до 100 Ом * м (= 100 Ом * м, для суглинку).

Для забезпечення цієї норми застосовуються поодинокі Багатоелектродні заземлюючі пристрої з кутової сталі перетином 50х50х5 і довжиною 5 м.

Якщо опір одиночного заземлювача перевищує норму, то використовується Багатоелектродні заземлювач.

Для визначення опору заземлювального пристрою за формулою 4.8 розраховується опір одиночного заземлювача Rво:

 

, (4.8)

 

де - розрахунковий питомий опір грунту для вертикального заземлювача, Ом * м;

 і - довжина і діаметр стрижня відповідно, м;

t - заглиблення електрода (відстань від поверхні землі  до середини електрода), м.

Розрахункова питомий опір грунту для вертикального заземлювача визначається за формулою:

 

, (4.9)

 

де - коефіцієнт сезонності вертикальних електродів (= 1,8);

 Ом * м.

Для зменшення впливу кліматичних умов на опір заземлення верхню частину заземлювача розміщують в грунті на глибину не менше 0,7 м. Отже, заглиблення стержня можна визначити за формулою:

 

T = (l / 2) + t, (4.10)

 

T = (5/2) + 0,7 = 3,2 м

За формулою (4.8) розраховуємо опір Rво одного вертикального електрода (довжину приймаємо 5 м; = 0,05 м):

Ом

Знаходимо приблизне число вертикальних електродів з виразу 4.11 без урахування опору сполучної смуги:

 

, (4.11)

 

Де - коефіцієнт використання вертикальних електродів (= 0,85);

 - Нормований опір розтіканню струму заземлюючого пристрою ( = 4 Ом).

Тоді приблизне число вертикальних електродів дорівнює:

Визначимо довжину сполучної смуги (відстань а між вертикальними заземлювачами приймемо 5 метрів) за формулою:

 (4.12)

 

(м).

Опір заземлювача зі сталевої смуги прямокутного перерізу, покладеної горизонтально, визначається за формулою:

 

, (4.13)

 

де - розрахунковий питомий опір для горизонтального заземлювача (смуги), Ом м;

lп - довжина смуги, м;

b-ширина смуги, м (b = 0,02 м);

t - глибина заглиблення  смуги, м.

За формулою (4.14) визначимо розрахункове питомий опір для горизонтального заземлювача:

 

, (4.14)

де - коефіцієнт сезонності горизонтальних електродів ( = 4,5).

 (Ом * м).

Тоді опір горизонтального заземлювача (смуги) прийме значення:

(Ом).

Визначаємо загальний опір ряду заземлювального пристрою, що складається з вертикальних електродів і сполучних смуг за формулою:

 

 (4.15)

де RП - опір горизонтальної смуги (стержня);

RВО-опір вертикального  електрода (стержня);

 - Кількість вертикальних електродів (стержнів);

 - Коефіцієнт використання вертикального заземлювача (0,85).

 - Коефіцієнт використання горизонтального заземлювача (0,80).

Загальний опір ряду заземлювального пристрою, що складається з вертикальних електродів і сполучних смуг дорівнюватиме:

(Ом).

Загальний опір контуру Rобщ не перевищує нормованого значення RН (3,3 Ом <4 Ом), отже проектовані об'єкти не створять небезпеки для здоров'я обслуговуючого персоналу

 

2.4 Розрахунок зон радіопокриття  для мережі LTE на деякій території

 

2.4.1 Аналіз радіопокриття

Аналіз радіопокриття почнемо з обчислення максимально допустимих втрат на лінії (МДВ). МДВ розраховується як різниця між еквівалентною ізотропної випромінюваної потужністю передавача (ЕІВП) і мінімально необхідною потужністю сигналу на вході приймача сполученої боку, при якій з урахуванням всіх втрат в каналі зв'язку забезпечується нормальна демодуляція сигналу в приймачі.

Принцип розрахунку МДП зображений на малюнку 2.12.

Рисунок 2.12- Принцип расчета МДП

 

У розрахунках будемо використовувати наступні параметри:

  • системна смуга: 20 МГц; для FDD = 10/10 (DL / UL);
  • eNB - на кожному секторі один TRX, вихідна потужність
  • TRX = 40 Вт (46 дБм); працює на лінії DL в режимі MIMO 2 Ч 2;
  • UE - абонентський термінал - USB-модем, клас 4 - ЕІВП 33 дБм;
  • співвідношення тривалості кадрів DL / UL: 100% / 100%.

Розрахунок максимально допустимих втрат здійснюється за формулою:

 

 (5.1)

 

де Pеіім.прд - еквівалентна випромінювана потужність передавача;

Sч.пр - чутливість приймача;

GА.прд - коефіцієнт підсилення  антени передавача, GА.прд: DL = 18 дБі, UL = 0 дБі;

LФ.прд - втрати в фідерному  тракті передавача, LФ.прд: DL = 0,3 дБ;

Мпрон - запас на проникнення сигналу в приміщення для сільської місцевості, Мпрон = 12 дБ;

Mпом - запас на перешкоди. Мпом визначається за результатами  моделювання системного рівня  залежно від навантаження в  сусідніх стільниках; значення Мпом  відповідає навантаженню в сусідніх  стільниках 70%. Mпом: DL = 6,4 дБ; UL = 2,8 дБ;

Gхо - виграш від хендовера. Значення виграшу від хендовера - результат того, що при виникненні  глибоких завмирань в обслуговуваній  соте, абонентський термінал може  здійснити хендовер в стільник  з кращими характеристиками прийому. Gхо = 1,7 дБ.

Информация о работе Контрольная работа по «Проектирование цифровых систем»