Вплив діяльності людини на стан біосфери

 

Ще одна причина скорочення площ орних ґрунтів — це їх засолювання, яке відбувається внаслідок  нераціонального  зрошування. Надмірне зрошування спричинює  підвищення рівня ґрунтових вод, а разом з ними і солей, що відкладаються на поверхні ґрунту.

 

Негативно впливає на родючість  ґрунтів і їхніх мешканців  застосування пестицидів (від лат. пестис - зараза і цидо - вбиваю) - хімічних сполук, які використовують для захисту  рослин, продуктів харчування від шкідників. Надмірна кількість пестицидів забруднює природні екосистеми, а також продукти харчування, питну воду, з якими вони можуть потрапити в організм людини. Регулярне їхнє застосування спричинює появу шкідників, нечутливих до дії певних отрутохімікатів, та зникнення корисних видів.

Наприклад, у деяких районах Коста-Ріки вирощування бавовнику було припинено  через те, що кошти, вкладені в боротьбу зі шкідниками, стійкими до дії пестицидів, почали перевищувати прибуток, який одержували від вирощування цієї культури. На згадку залишилися лише забруднені пестицидами ґрунти, непридатні для подальшого сільськогосподарського використання.

 

Внаслідок ерозії та інших процесів запаси гумусу нашої планети щорічно  зменшуються приблизно на 24 млн  тонн, а площа пустель лише за останні 25 років збільшилася на 120 млн га. Якщо ці процеси своєчасно не зупинити, то вже наприкінці XXI століття майже третина всіх орних ґрунтів може стати непридатною для сільськогосподарського використання.

 

 

 

Які проблеми пов'язані із появою великих міст?

 

Зростання населення Землі та стрімкий розвиток промисловості супроводжується  інтенсивним розвитком міст, зокрема  появою велетенських міст - мегаполісів (від грец. мегас - великий і поліс  — місто). Нині в містах проживає понад 40% населення нашої планети, хоча вони займають не більше 0,5% її площі. Великі міста та їхні околиці є прикладом природного середовища, найспотворенішого діяльністю людини: руйнування природних екосистем, забруднення промисловими та побутовими відходами, інтенсивний рух транспорту тощо.

 

 

 

Як знищення лісів впливає на стан нашої планети?

 

За підрахунками вчених, протягом останніх 10 тис. років унаслідок  діяльності людини площа лісів на нашій планеті скоротилася не менш ніж на V,. І навіть тепер, коли людина починає усвідомлювати катастрофічні наслідки цього процесу, площа лісів щорічно скорочується майже на 17 млн га. Насамперед винищуються тропічні ліси, які відіграють провідну роль у підтриманні екологічної рівноваги на нашій планеті. Ми вже згадували, що вирубування лісів спричинює накопичення в атмосфері вуглекислого газу, призводить до масового зникнення видів тварин і рослин (а в тропічних лісах мешкає майже половина всіх видів організмів). Майже повністю знищені первинні ліси Європи, а вторинні ліси, які їх заступили, мають збіднений видовий склад тварин, рослин і грибів.

 

 

 

Які проблеми пов'язані з використанням  енергоресурсів?

 

Зростання населення Землі та інтенсивний  розвиток промисловості загострюють  проблему енергоресурсів. Ця проблема тісно пов'язана з екологічним станом нашої планети, оскільки ефективне використання енергоресурсів не лише знижує собівартість промислового виробництва, а й рівень видобутку корисних копалин, що, у свою чергу, значно знижує забрудненість довкілля.

В останні роки загострилися проблеми використання атомних електростанцій (АЕС), які діють у понад 30 країнах світу. Це і розв'язання проблем безаварійної роботи АЕС, і забруднення радіонуклідами територій, які їх оточують, і захоронення відпрацьованого ядерного палива тощо.

 

Так, ще й досі не розроблені надійні  способи зберігання радіоактивних  відходів: термін експлуатації контейнерів, в яких вони зберігаються, важко  зіставити з періодом напіврозпаду радіоактивних сполук (у деяких ізотопів він може перевищувати 24 тис. років).

 

 

Як діяльність людини впливає на стан атмосфери?

 

Атмосферу забруднюють шкідливі для  здоров'я людини та інших організмів викиди промисловості, вихлопні гази автотранспорту (сполуки сульфуру, аміак, метан, важкі  метали тощо). Підприємства будівельної і вугледобувної промисловостей є джерелами забруднення атмосфери пилом.

 

Особливу небезпеку для довкілля становлять кислотні дощі, спричинені забрудненням атмосфери сірчистим  газом (щорічно в атмосферу надходить  близько 160 млн тонн двооксиду сульфуру і оксиду натрію). Ці дощі спричинюють тяжкі наслідки: стають мертвими прісні водойми, гинуть ліси, спостерігаються значні втрати врожаю.

Ще одна небезпека для живих  організмів - руйнування озонового  екрана внаслідок надходження в  атмосферу хлорфторвуглецевих сполук. Ці сполуки використовують у холодильних агрегатах, кондиціонерах, аерозольних балончиках (розпилювачі лаків, фарб, парфумерії тощо). За підрахунками вчених, вже зруйновано до 5% озонового екрана, що може спричинити появу так званих озонових дірок, через які шкідливі ультрафіолетові промені можуть сягати поверхні Землі.

 

 

Як людина впливає на гідросферу?

 

Діяльність людини негативно впливає  і на стан водойм. Виникають проблеми забруднення промисловими і побутовими стоками, пестицидами та добривами, які вимиваються з агроценозів, осушення тощо. Погіршення санітарного стану водойм, а також нераціональне використання водних ресурсів загострюють проблему питної води. Незважаючи на застосування сучасних методів очищення промислових і побутових стічних вод, до 10% найстійкіших забруднювачів все ж таки можуть залишатися у воді. Тому вони, навіть очищені, для побутових потреб можуть використовуватись лише обмежено.

 

Надходження неочищених чи недостатньо  очищених стічних вод у природні водойми унеможливлює їхнє використання для відпочинку людей або рибалки. Потрапляння у водойми сполук фосфору й нітрогену сприяє масовому розмноженню ціанобактерій (явище, яке називають «цвітіння води»), що спричинює масову загибель інших гідробіонтів (через нестачу кисню і впливу токсичних сполук, які виділяють ціанобактерії).

 

Масову загибель гідробіонтів спричиняють  і аварії танкерів, нафтодобувних  платформ, унаслідок чого нафтова  плівка вкриває значні площі водойм.

До зміни гідрологічного режиму водойм (глибини, швидкості течії, солоності тощо) призводить створення штучних морів (наприклад, сумнозвісний каскад водосховищ на Дніпрі). Такі зміни згубно впливають на екосистеми водойм. Так, у Дніпрі майже зникли прохідні осетрові риби через перекриття доступу до нерестилищ із Чорного моря.

 

 

 

Чим зумовлені зміни клімату  нашої планети?

 

Діяльність людини є однією з  причин зміни клімату Землі. Зокрема, інтенсивний розвиток промисловості  та енергетичного комплексу збільшують концентрацію в атмосфері вуглекислого газу. Як ви пам'ятаєте, це явище має назву «тепличний ефект», унаслідок якого підвищується температура біля поверхні Землі.

Так, за останні 200 років вміст вуглекислого газу в атмосфері збільшився на 25%, а середньорічна температура  біля поверхні Землі - на 0,5° С. Якщо цей процес триватиме і далі, то вже до середини XXI століття температура довкілля може зрости ще на 5° С. Це, у свою чергу, спричинить танення льодовиків і підйом рівня води у Світовому океані на 1-2 м, затоплення понижених місцевостей, а урагани і суховії перетворять на мертві пустелі значні території.

 

 

 

Чим зумовлене зникнення видів?

 

Інтенсивний вплив людини на природні біогеоценози (безпосереднє винищення  організмів, руйнування їхніх місцеіснувань, забруднення довкілля) спричинив  вимирання багатьох видів тварин, рослин і грибів. За підрахунками вчених, починаючи з 1600 року (1600 рік обраний за відправну точку невипадково. Річ у тім, що наукові описи (а часто - і наукові назви), а також музейні експонати видів тварин і рослин, які зникли до цієї дати, практично відсутні. До того ж, на цей час з'явилися перші фундаментальні зведення по видах рослин і тварин, одночасно посилився і вплив людини на природу) тільки птахів зникло 94 види і 164 підвиди, ссавців -63 види і понад 70 підвидів, серед яких дикий бик (тур), дикий кінь (тарпан), морська, або стеллерова корова, сумчастий вовк, нелітаючий голуб дронт тощо. А кількість зниклих видів безхребетних тварин і грибів взагалі важко підрахувати.

Тепер на межі зникнення понад 25 000 видів рослин, 200 - ссавців, 250 - птахів, десятки тисяч видів безхребетних тварин. Звичайно, багато видів організмів зникло з нашої планети і до появи на ній людини, тобто цей процес природний, і кожний біологічний вид існує лише певний історичний відрізок часу. Як вам відомо, до появи людини зникли риніофіти, трилобіти, динозаври, птерозаври тощо. Основними причинами їхнього вимирання є руйнування тих біогеоценозів, до складу яких вони входили. Проте поява людини і її вплив на природу (полювання, рибалка, перетворення довкілля) прискорили ці процеси. Вважають, що лише 25% видів після 1600 року вимерло через природні причини, тоді як за зникнення інших відповідальність несе саме людина.

 

Вимирання будь-якого виду організмів збіднює генофонд нашої планети, оскільки він має унікальний набір генів. Ви вже знаєте, що всі види пов'язані різноманітними зв'язками, тому зникнення деяких з них безперечно знижує стійкість і біогеоценозів у цілому. Навіть зникнення певних видів-шкідників може мати негативні наслідки і для самої людини: екологічну нішу такого виду обов'язково займе інший, екологічно близький. Тому людині доведеться вкладати значні кошти у вивчення цих видів, розроблення   нових заходів боротьби з ними тощо.

 

Взагалі слід знати, що в природі не існує «шкідливих»  чи «корисних» видів. Ці поняття лише визначають роль того чи іншого виду стосовно людини та її господарської діяльності. У природних біогеоценозах усі види є необхідними їхніми складовими.