Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Ноября 2014 в 16:58, реферат
Концентрація марганцю у воді дуже стабільна, за винятком верхньої частини водосховища (де спостерігається його підвищення до 200 мкг/л), а також районів скидання стічних вод окремих міст . Вміст зваженого цинку у воді водосховища в середньому складає 16-30 мкг/л, міді – в межах 2,1-3,9 мкг/л, що в цілому знаходиться в межах ПДК для поверхневих вод України.
Якість води в Каховському водосховищі в цілому може бути оцінена як задовільна. Проте реєструються локальні ділянки із забрудненням води фенолами, нафтопродуктами, важкими металами та іншими хімічними речовинами, особливо у верхніх ділянках водосховища
Вступ…………………………………………………………………………....3
Поняття «водосховище» та його характеристики…………………….5
Фізико-географічні та геологічні характеристики Каховського водосховища……………………………………………………...............6
Характеристика головних забруднювачів техногенн викидів
та їх впливу на екологічну ситуацію…………………………….8
Флора i фауна………………………………………………….......11
Екологiя Каховського водосховища……………………………………12
Висновок………………………………………………………………………….13
Лiтература……..…………………………………………………………………14
Каховське водосховище
- найслабша ланка в ланцюзі
Українських водосховищ.
В Байді пройшов круглий стіл присвячений
питанням Каховського водосховища. Ініціатором
проведення круглого столу стала Асоціація
«Запорізький край». На круглий стіл були
запрошені фахівці з різних міст України.
Як зазначив президент Асоціації, Дмитро
Швець, метою круглого столу є аналіз стану
Каховського водосховища, обговорення
його впливу на всі сфери суспільства
[4].
Проблема Каховського водосховища,
її негативного впливу дуже актуальна,
хоча суспільство мало про неї поінформовано.
Мало хто знає, що відбувається насправді.
І це дивно, адже наслідки, які може отримати
не тільки Запорізька, Дніпропетровська
і Каховська область, а й вся Україна можуть
бути катастрофічними. Проблема Великого
Дніпра (комплексного використання всіх
ресурсів річки) розроблялася з 20-х років
минулого століття. Мета проекту Каховського
гідровузла "використання енергії Дніпра,
зрошення посушливих земель Півдня України
та поліпшення судноплавства". Проект
був здійснений уже після війни [у 1952-56
роках] в рамках програми так званих «великих
будівництв комунізму». Підняттям рівня
води всього на 16 метрів було утворено
величезне мілководне озеро площею 2155
квадратних кілометрів і обсягом 6,8 мільярда
кубічних метрів. Були затоплені практично
всі плавні знаменитого запорізького
Великого Лугу - величезний мальовничий
лісовий масив, населений найрізноманітніших
співтовариством рослин і тварин. Знищено
нерестовища цінних промислових порід
риб, місця гніздування птахів, надзвичайно
продуктивні луги і пасовища. Серед тисяч
пам'ятників історії та археології пішли
під воду сім з восьми запорізьких Січей
- майже не вивчених. Найсумніше те, що
руйнівні наслідки цього погрому можна
було набагато зменшити, якби будівельники
здійснили проект у повному обсязі. Справа
в тому, що спочатку передбачалося зведення
потужної дамби, що обгороджує від затоплення
більшу частину Великого Лугу. Всі 50 років
Каховське море поступово наступає на
людські оселі та землі. Каховське водосховище
- найслабша ланка в ланцюзі Українських
водосховищ [2].
Висновок
Очевидно, що сьогодні Каховське водосховище - тугий вузол екологічних проблем. Враховуючи величезну площу, яку займає наше рукотворне море, їх вирішення можливе лише на міжрегіональному рівні, з залученням коштів і провідних фахівців з Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей.
Вести боротьбу з синьо-зеленими водоростями, на мій погляд, необхідно не з води , а з суші. У зв'язку з цим знову актуальним стає питання будівництва сучасних очисних споруд в Нікополі, Запоріжжі, Дніпропетровську, Дніпродзержинську і далі за течією. Не обійтися і без впровадження екологічно чистих технологій на промислових підприємствах і шахтах, стоки яких містять солі та інші речовини, що сприяють розмноженню синьо-зелених агресорів.
Заходи, які треба застосовувати в сільському господарстві, щоб добрива потрапляли не в водосховище, а засвоювалися корінням рослин, звичайні, вони не вимагають додаткових витрат. Грамотно вносити добрива (насамперед, містять азот і фосфор!); правильно обробляти ґрунт, зокрема, розорювати схили тільки поперек, щоб запобігти поверхневий стік; вводити науково обґрунтовані сівозміни; сприяти збереженню існуючих захисних лісосмуг і облаштовувати нові.
Лiтература
1. Авакян В.Б та ін. Водосховища / А.Б. Авакян, В.П. Салтанкін, В.А. Шарапов. - М .: Думка, 1987. - 325 с.
2. Алмазов А.М., Денисова А.І., Майстренко Ю. Г. та ін. Гідрохімія Дніпра, його водосховищ та приток. - Київ: Наук. думка, 1967. - 210 с.
3. Владимиров В.И., Сухойван П. Г., Бугай К. С. Розмноження риб в умовах зарегульовані стоку річки (на прикладі Дніпра). - Київ: Вид-во АН УРСР, 1963. - 396 с.
4. Владимирова К.С. Фітомікробентос Дніпра, його водосховищ та Дніпровсько-Бузького лиману. - Київ: Наук. думка, 1978. - 229 с.
Информация о работе Поняття «водосховище» та його характеристики