Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Сентября 2013 в 10:26, дипломная работа
У дипломні роботі розглянуто принципи, цілі, завдання та план дій Всеєвропейської стратегії збереження біологічного і ландшафтного різноманіття. Охарактеризовано законодавчу основу та систему управління у сфері біологічного та ландшафтного різноманіття в Україні, механізми та етапи забезпечення реалізації програми формування екомережі України. Описано основні напрямки діяльності та визначено стратегічні пріоритети збалансованого розвитку у сфері біологічного та ландшафтного різноманіття.
У Конвенції про охорону біологічного різноманіття (статі 6b, 7c, 10a та b, 14) та П'ятій програмі дій ЄС у сфері охорони довкілля названі основні сектори (галузі), які впливають на стан довкілля: сільське господарство, лісівництво, рибальство, енергетика, промисловість, транспорт, туризм. Дії на здійснення Стратегії мають бути зосереджені на цих секторах, а також на структурній і регіональній політиці, водогосподарській діяльності, обороні, сільському і міському плануванні.
Протягом наступних двадцяти років Стратегія спрямовуватиметься на те, щоб забезпечити повніше урахування аспектів, пов'язаних з біологічним та ландшафтним різноманіттям, в усіх соціальних та економічних секторах шляхом вирішення таких завдань:
Сільське господарство: визнати важливу роль сільського господарства в раціональній експлуатації ландшафтів і напівприродних середовищ існування та в підтримці біорізноманіття і надати підтримку ролі сільськогосподарського сектора в процесі прийняття рішень; стимулювати раціональне користування сільгоспугіддями, включаючи методи "органічного" землеробства; скоротити, наскільки можливо, використання добрив і пестицидів.
Енергетика та промисловість: включити екологічні аспекти до загальної політики, яка проводиться в цій галузі, і забезпечити їх урахування при виборі місць ведення промислової діяльності, а також забезпечити підтримку промисловістю і енергетикою заходів, що здійснюються у сфері збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, включаючи зменшення шкідливих викидів.
Лісівництво: ефективніше впроваджувати стратегічні принципи в управлінні лісовим господарством - підвищити здатність місцевих видів дерев до відновлення, виділити в окремі зони лісові райони, які розвиваються природним шляхом, і узгодити політику лісонасаджень з природоохоронними заходами та політикою збереження ландшафтів, а також раціоналізувати застосування добрив і пестицидів.
Мисливство та рибальство: впровадити цілі збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, включаючи морські ландшафти, в політику, що проводиться у галузі мисливства і рибальства, причому таким чином, щоб ця господарська діяльність не вступала у протиріччя з охороною природи, аби належним чином враховувалися стабільність ресурсів, доведення до мінімуму приловів непромислових видів риб чи поза лімітами, зменшення негативного впливу рибальства та полювання на бентосні угруповання рослин і тварин, пелагічне середовище та іншу дику флору і фауну.
Структурна та регіональна політика: забезпечити взаємодію між політикою збереження біологічного та ландшафтного різноманіття і структурною та регіональною політикою, особливо в галузі сільського господарства і екстенсивного землеробства, замінивши таким чином орієнтацію на субсидований розвиток курсом на сталий розвиток.
Туризм та організація дозвілля: інтегрувати цілі охорони природи в політику, що проводиться в галузі туризму та організації дозвілля, і стимулювати їх екологічну стабільність з метою вдосконалення економічної основи застосування екологічно раціональних форм землекористування та запобігання нанесенню значних втрат біологічному та ландшафтному різноманіттю.
Транспорт: включити аспекти біологічного та ландшафтного різноманіття до транспортної політики та розвитку інфраструктури транспорту, не зачіпаючи, зокрема, районів, що мають велику природну цінність: усунути або пом'якшити негативні наслідки розвитку інфраструктури і транспортної діяльності на ландшафти і екосистеми.
Міське та сільське планування: об'єднати різні інтереси, пов'язані із сільським та міським плануванням, таким чином, щоб гарантувати збереженість природних та ландшафтних цінностей, особливо в районах, які характеризуються великою цінністю в аспекті біологічного та ландшафтного різноманіття, і - в ширшому плані - у сільській місцевості.
Водогосподарська діяльність: впровадити цілі збереження біологічного та ландшафтного різноманіття в усі галузі, які мають відношення до водогосподарської діяльності, включаючи зменшення викидів стічних забруднюючих речовин.
Оборона: інтегрувати завдання біологічного та ландшафтного різноманіття в оборонну галузь з метою уникнення негативного впливу військової діяльності на території, що характеризуються великою природною цінністю і попереджувати чи зменшувати цей вплив на ландшафти, сприяти впровадженню раціональних форм землекористування.
Головними учасниками впровадження Стратегії виступають національні органи влади, двосторонні донори, міжнародні організації та фінансові заклади, організації та асоціації, що діють у сфері економіки, приватні підприємства, дослідницькі організації, просвітницькі організації, приватні та колективні землевласники, неурядові організації та громадськість (організації на базовому рівні та об'єднання громадян), корінні народності та місцеве населення регіонів Європи [4].
1.4 План дії щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття
Перший п'ятирічний План дій, що був затверджений на 1996-2000 рр., спрямований на зупинення процесу погіршення стану ключових біологічних та ландшафтних систем і зміцнення їх цілісності. На цьому етапі особлива увага приділяється включенню загальноєвропейських пріоритетів у національні політику та ініціативи, що базуються на національних стратегіях, планах і програмах у сфері збереження біорізноманіття, які будуть прийняті урядами всіх країн Європи з метою впровадження Конвенції про охорону біологічного різноманіття.
План дій має стимулює формування національних екологічних мереж та Загальноєвропейської екологічної мережі. Разом з тим, увага приділяється впровадженню збалансованого використання економічних ресурсів природного середовища в усіх регіонах Європи.
Діяльність, в основному, має бути пов'язаною з інтеграцією біологічного та ландшафтного різноманіття у ключові сектори (галузі), які впливають на природне середовище, особливо на сільське господарство та сільську економіку, оскільки в усій Європі сільський сектор найтісніше взаємодіє з біологічним та ландшафтним різноманіттям. Крім того, сільськогосподарська політика та практика постійно змінюються, створюючи широкі можливості для досягнення загальних цілей Стратегії [9].
План дій включатиме 12 напрямків діяльності: 4 напрямки стосуються загальноєвропейських проблем, 7 – пріоритетних ландшафтів та екосистем, а 1 - заходів на збереження видів, що знаходяться під загрозою зникнення.
Напрямки діяльності:
Загальноєвропейські зусилля на початку процесу здійснення Стратегії:
Информация о работе Стратеічні пріоритети збалансованого розвитку біорізноманіття