Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Февраля 2014 в 14:32, реферат
Час від часу ЗМІ повідомляють про різні аварії на підприємствах, про індустріальні і транспортні катастрофи; цілі регіони оголошуються зонами екологічного лиха. У більшості випадків це пов'язано з техносферою і відбувається в техносфері. За визначенням техносфера – це частина середовища проживання, перетворена за допомогою прямого і непрямого впливу технічних засобів для найкращої відповідності соціально- економічним потребам людства. Техногенна діяльність людини розглядається як гігантська система перетворення, об'єктом перетворення якої є планета Земля.
У вугіллі Донецького басейну нерідко фіксуються підвищені вмісту ртуті до 0,1-0,2 г/т і миш'яку до 1000 г/т. При спалюванні вугілля ртуть і миш'як спочатку випаровуються, а потім осідають і проникають в ґрунтовий покрив і підземні води. Тому в підземних водах Донецько-Макіївського геолого-промислового району відзначена концентрація миш'яку, в 24 рази перевищує ГДК, а в Центральному районі забруднення підземних вод ртуттю перевищує ГДК в 20-30 разів. Велику навантаження надає гірничодобувні підприємства Донбасу і на повітряний басейн регіону. Щорічно найбільш метанообільності шахтами Української частини басейну з надр витягується до 2,2-2,5 млрд. м3 метану. При цьому через дегазаційної мережу надходить до 1,9 млрд. м3 повітряно-газової суміші, що використовується лише на 15-20% як котельного палива. Основний же обсяг видобутих з надр газів викидається в атмосферу. В умовах кризової ситуації, що створилася на Україні з енергоносіями, слід приступити до реалізації програми промислового освоєння метану надр Донецького басейну, що дозволить вирішити триєдине завдання в регіоні: поліпшити безпеку праці гірників, заповнити недолік у газовому сировину і знизити негативний вплив вугільних шахт на повітряний басейн. Щорічний збиток від забруднення навколишнього середовища в Україні складає більше 15% валового національного продукту і є одним з найвищих у світі. Для Донецького басейну характерна ще більш високе техногенне навантаження на природу, тому необхідні радикальні зміни у природокористуванні Донбасу. Вивчення техногенного впливу на геологічне середовище Донбасу, а також інших великих гірничо-промислових районів світу стає все більш актуальним, і ці дослідження доцільно проводити спільно колективами фахівців різних країн за узгодженими програмами[5]. Таким чином, з часів проголошення незалежності України Донецький басейн мав сумнівні перспективи. Мешканці краю стали жертвами надіндустріалізації, прорахунків в економічній і технічній політиці керівної партії та державної влади. Визнання Донецької області регіоном екологічного лиха стало своєрідним вироком чинній державній системі, яка не змогла зупинити розвиток і поглиблення екологічної кризи, запобігти ії трансформації в екологічну катастрофу. Спроба в роки «перебудови» змінити ситуацію на краще результатів не дала. Подальше дослідження проблеми можливе в декількох напрямках: розширення просторових і тимчасових обріїв предмета дослідження; вивчення діяльності державних органів, суб'єктів господарської діяльності, спрямованої на нейтралізацію екологічної кризи; дослідження боротьби громадських організацій, робітничого руху за збереження природи України.
Список використаних джерел