Вільні економічні зони в Україні: сучасний стан, динаміка розвитку

Аналіз документів, що надаються, наочно свідчить про недостатній досвід фахівців, які беруть участь у їх розробці, з одного боку, а з іншого – і про недосконалість базового Закону України “Про загальні принципи створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”. До загальних  недоліків цього закону експерти відносять:

• процедуру затвердження документів щодо заснування зон виключно шляхом прийняття нового закону після розгляду в Верховній Раді України, що призводить до суттєвого зволікання з вирішенням питання;
• відсутність належної чіткості у визначенні типів зон;
• обмеженість строку (60 днів), встановленого для розгляду документів Кабінетом міністрів України і прийняття рішення про заснування ВЕЗ тощо.

З огляду на вищезазначене вдосконалення  чинного законодавства має відбуватися  з урахуванням можливостей досягнення оптимального поєднання економічних  інтересів усіх ділових партнерів, що будуть забезпечувати ефективне  функціонування ВЕЗ.

Ефективність же законодавчого  забезпечення процесів створення і  функціонування ВЕЗ, дієвість уже розроблених  правових документів і тих, які ще формуються, значною мірою залежатиме від додержання їх розробниками концептуальної єдності підходів до мети, умов і  результатів створення сприятливого клімату у ВЕЗ, від взаємної узгодженості всіх законопроектів, спрямованих на врегулювання питань, пов’язаних з  ВЕЗ. Тому експертами пропонується, щоб  Кабінет міністрів України підготував і вніс на розгляд Верховної Ради України відповідний пакет законопроектів [11].

7. В Україні зазвичай зацікавлені в інвестиціях, але не в самому інвесторі. Бажаючи отримати інвестиції в свої підприємства, їх керівники не завжди надають інвестору можливість вирішувати питання про їх використання.

8. На думку фахівців, незважаючи на те, що уряд дуже важко, але все ж іде на надання пільг потенційним інвесторам, їх може виявитися недостатньо для залучення капіталів [12].

9. Для успішного функціонування ВЕЗ необхідна досконала система управління нею. На думку фахівців, основа успіху, скажімо, китайських ВЕЗ полягає саме в досконалому управлінні цими утвореннями. Світовий досвід накопичив багато випадків проведення міжнародних тендерів на право керувати ВЕЗ. В Україні ж, на жаль, фахівців, які б досконало володіли специфічними проблемами функціонування ВЕЗ, майже нема. Посилати ж їх на навчання в інші країни або запрошувати викладачів із-за кордону – надто дорого. Як вихід з цієї ситуації пропонується підготовка обмеженої кількості вітчизняних спеціалістів, консультантів, викладачів, які, пройшовши спеціальний курс, потім надовго зв’яжуть свою долю з питаннями розвитку ВЕЗ.

Окрім того, проблемою залишається  і недостатня прозорість управління в українських спеціальних економічних  зон (СЕЗ). Через відсутність чіткої системи критеріїв для надання  статусу суб’єкта СЕЗ або спеціального режиму інвестування процедура отримання  такого статусу і, відповідно, надання  пільг стає непрозорою. У результаті управління розвитком зони відбувається в “ручному” режимі, отже, можуть створитися сприятливі умови для  будь-яких зловживань, а тоді про  ефективність СЕЗ доведеться забути [14].

10. “Просування” території, створення її іміджу в очах міжнародного співтовариства – один із найважливіших напрямів у роботі ВЕЗ. Проте в цій сфері сьогодні ще дуже багато як об’єктивних, так і суб’єктивних недоліків. Непоодинокими є випадки, коли в ході галасливих компаній робляться спроби рекламувати те, що рекламі не піддається

Рекламна діяльність стає відокремленою від загального маркетингу, не враховуються плюси і мінуси створення  та функціонування ВЕЗ, накопичені у  світовому досвіді, поза увагою часто залишаються важливі потенційні переваги тієї чи іншої ВЕЗ. Проте, як вважають фахівці, рекламно-пропагандистська діяльність зони буде ефективною лише в тому разі, якщо вона буде спрямована на обрані цілі, а не на широку аудиторію [12]. Створення іміджу зони потребує зосередження зусиль на обраних фірмах, які діють на конкретних ринках. Водночас успішна діяльність перших клієнтів підвищує репутацію зону і полегшує завдання залучення нових клієнтів. Скажімо, Пуерто-Ріко протягом 10 років щорічно витрачало понад 10 млн. дол. на рекламно-пропагандистську діяльність у США, що охоплювала галузі туризму, виробництва рому і промислового розвитку. У різних районах США діяло 10 представництв, у яких було зайнято 60 постійних співробітників. Вони не жалкували коштів на дорогу рекламу і протягом кількох років отримували призи за найкращу рекламну кампанію у США. Зрештою саме ця ефективна рекламно-пропагандистська діяльність дозволила створити в Пуерто-Ріко тисячі підприємств, орієнтованих на експорт. У жодній іншій країні світу жодна кампанія, присвячена прискоренню промислового розвитку, не змогла навіть наблизитися до таких масштабів і добитися таких успіхів.

11. За відсутності дієвого державного контролю у ВЕЗ, як вважають експерти, можуть відтворюватися застарілі технології, тут може монтуватися списане обладнання, насаджуватися екологічно небезпечне виробництво, випускатися недоброякісна продукція, обладнання. Усе це може відбуватися під виглядом інвестування, але насправді слід вести мову про захоплення вітчизняного ринку без особливих фінансових зусиль.

12. Велику проблему становить створення таких міжнародних ВЕЗ, як, наприклад, ВЕЗ “Рені-Галац-Джурджулешти”. Справа в тому, що українським законодавством не передбачене створення міжнародних адміністративно-економічних утворень. Окрім того, практика функціонування міжнародних ВЕЗ не має широкого розповсюдження у світі і є надзвичайно складною економіко-правовою компонентою ринкової економіки. Виникає і запитання – наскільки таке об’єднання вигідне Україні. Існують також побоювання, що статус міжнародної ВЕЗ буде сприяти будівництву і функціонуванню нафтотерміналу в Джурджулештах, що явно спричинить послаблення позицій України на ринку дунайських вантажоперевезень.

Вихід із цієї ситуації вбачається у  створенні на першому етапі трьох  окремих ВЕЗ в Україні, Молдові  і Румунії з їх подальшою інтеграцією  в єдину зону. Причому, на думку  фахівців, зона в Рені повинна орієнтуватися  на умови, що діють на аналогічних  територіях Румунії і Молдови. Інакше інвестиції підуть не до нас, а туди.

Екологічний ефект характеризується величиною позитивного (забезпечення покращення наявних умов) або негативного (погіршення умов, порушення встановлених нормативів, створення додаткових джерел забруднення) впливу всіх суб’єктів  ВЕЗ на довкілля.

І, нарешті, попри те, що про  ВЕЗ багато говорять з високих  і не дуже високих трибун, з екранів  телевізорів, з гучномовців різного типу, зі шпальт численних друкованих видань, ця ідея ще й досі, як-то кажуть, не оволоділа масами, а відтак – не є предметом широкого обговорення на кухнях і в громадському транспорті.

Зрозуміло, мало проголосити  ідею створення ВЕЗ, затвердити те чи інше (нехай навіть добре опрацьоване) положення, скласти протоколи про наміри із зарубіжними спаринг-партнерами, дотримуватися законодавчих і нормативних актів. Дуже важливо надати справжній імпульс не так ідеальному, як передусім матеріальному наповненню зусиль із вирішення цієї багатогранної проблеми. Інакше ми в черговий раз потрапимо в скрутне становище. Необхідно постійно пам’ятати, що справжню ВЕЗ, покликану виконувати своє функціональне призначення відповідно до своєї спеціалізації, неможливо створити без такої прози життя, як задоволення елементарних потреб у “хлібі нашому насущному”, забезпечення нормальних умов (на рівні світових стандартів) для праці і відпочинку залучених робітників та спеціалістів і підприємців.

 

ВИСНОВКИ

 

З приведеного вище можна зробити висновок, що велике значення в перехідний до ринкової економіки час має створення вільних економічних зон (ВЕЗ), що відповідь на питання: чи є перспективи у вільних економічних зон в Україні - може бути позитивною.  Однак безсумнівно те, що ефективна реалізація цієї форми економічної взаємодії з рештою світу може здійснюватися при дотриманні наступних обов`язкових умов:

• розробка і прийняття чіткої законодавчої і нормативної бази, що регулює процес створення і функціонування ВЕЗ, яка б відповідала всім міжнародним вимогам, які виставляються до такого роду зонам;
• організації ВЕЗ на обмеженій території, що виключає можливість порушення принципу єдиного економічного простору держави;
• взаємної економічної зацікавленості усіх сторін, що беруть участь у процесі створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон;
• можливості (і прагнення) державних органів направляти значні бюджетні засоби для формування інфраструктури ВЕЗ, з поняттям того, що реальний ефект для держави може бути отриманий лише у перспективі;
• надання іноземним і українським інвесторам, діючих в ВЕЗ, кращих умов для ведення господарської діяльності, ніж ті, які вони мають за кордоном і на решті території України.

Як видно, тут немає принципово невиконаних умов. Мені здається, що проблеми вільних економічних зон можуть бути вирішені при злагоджених діях всіх зацікавлених сторін.

Створення і функціонування у нас ВЕЗ може стати, як і в  багатьох державах світу, одним із ефективніших способів залучення іноземних інвестицій, каталізатором  розвитку зовнішньоекономічних зв`язків і економіки держави в цілому. Але для цього політика їх формування повинна бути продуманою і послідовною.

Україна має винятково  вигідне, з точки зору транспортних перевезень, географічне розташування. Але існуючий у цій сфері потенціал використовується не повною мірою. Тому доцільно розглядати рішення про створення ВЕЗ у взаємозв’язку з питаннями створення транспортних коридорів як основних об’єднуючих елементів.

Уже сьогодні є приклад  створення такої зони - “Азов” у  перспективному трикутнику Донецьк  – Маріуполь - Ростов-на-Дону, проект якої розроблявся майже 5 років. Інший  такий трикутник на півночі України: Чернігів - Гомель – Новозибков, де сходяться її кордони з РФ та Білоруссю, заявив про себе ще в 1994 р.

У найближчий термін необхідно  кардинально змінити ситуацію в  Україні у питаннях створення  та функціонування ВЕЗ на її території. Для інвентаризації ТЕО проектів створення ВЕЗ, що вже кілька років  розглядаються в урядових установах  України, а також визначення доцільності створення нових ВЕЗ необхідно проведення їх комплексної експертизи. Світова практика свідчить, що експертиза таких проектів досить важлива, хоча і коштує чимало грошей. Але це себе виправдовує, оскільки негаразди на початковому етапі створення зон можуть призвести до значних валютно-фінансових та матеріальних втрат країни, на території якої проектується їх функціонування. Проведення ж експертизи на громадських засадах не відповідає ні економічній логіці, ні світовій практиці.

Організація виробництва викруткової сборки побутової техніки.

Для впровадження проекту  необхідні 2,5 млн.дол. США

Умови: стовідсоткова іноземна інвестиція.

Ринок збуту: Існуючий ринок побутової техніки в Україні є досить великим. Також великий потенціал є для виробництва побутової техніки для ринків Західної Європи, оскільки низькі затрати на її виробництво в СЕЗ дозволять зробити ціну нижчою.

Рівень очікуваних прибутків складає близько $550,000 в рік.

Організація виробництва викруткової сборки комп’ютерів.

Для впровадження проекту  необхідні 0,5 млн. дол. США.

Умови: стовідсоткова іноземна інвестиція.

Ринок збуту: Існуючий ринок комп’ютерів в Україні є досить великим і буде зростати в майбутньому. Також великий потенціал має виробництво комп’ютерів для ринків Західної Європи, тому що низькі затрати на її виробництво в СЕЗ дадуть можливість знизити ціну.

Рівень очікуваних прибутків складає близько $530,000 в рік.

Організація підприємства по виробництву молока та молочних продуктів.

Для впровадження проекту  необхідні 0,5 млн. дол. США.

Умови: 100% іноземна інвестиція.

Ринок збуту: Попит на молочну продукцію в Україні складає 18 млн. тон молока та молокопродуктів. Особливо великим є ринок м’яких сирів високої якості, які майже не виробляються в Україні. Також великим потенційним ринком молочної продукції можуть стати ринки Східної та Центральної Європи, тому що вона є екологічно найчистішою в Європі.

Рівень очікуваних прибутків складає близько $58,000 в рік.

Узагальнюючи досвід створення  вільних економічних зон в  Україні, необхідно відзначити орієнтацію ініціаторів їх створення на залучення  недержавних коштів для розбудови інфраструктури ВЕЗ, що в сучасній вітчизняній економічній ситуації є, безумовно, позитивним і фактором, що подає надію майбутньої стабілізації розвитку. Будучи, в цілому, перспективною формою регіонального господарювання і зовнішньоекономічної діяльності в Україні, формою новою і складною для держави, такою, яка вимагає строго селективного підходу, великої підготовчої роботи та відповідальних рішень в центрі і на місцях, вільні економічні зони можуть забезпечити ефективний розвиток регіональних економічних комплексів і держави в цілому.

На основі аналізу діяльності цілого ряду зон можуть бути зроблені такі висновки:

— зони ніколи не розвиваються згідно з початковим планом, свідчення цього — перетворення ряду зон у промислові монокультури, а не у добре збалансовані та високодиверсифіковані промислові парки, які передбачалося зробити;

—  економічні та соціальні переваги зони, які звичайно служать виправданням для її створення у більшості випадків не відповідають початковим розрахункам.

А тому вважається, що запорукою  успішного розвитку зон є не стільки якість початкового планування чи уточнення основних економічних оцінок проекту, стільки по дальша здатність керівництва зони (або уряду) пристосу вання до змінного середовища, розробити гнучкий та ефективний механізм     оцінок та розв'язання проблем. 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гайдуцький А.П. Сучасні особливості міжнародного розподілу прямих іноземних інвестицій у світову економіку // Економіка та держава. – 2009. – 2. – С.67-70.
2. Закон України “Про іноземні інвестиції” від 13.03.92.
3. Закон України “Про режим іноземного інвестування” від 19.03.1996 р. 
4. Закон України „Про захист іноземних інвестицій в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 1991.- №46.
5. Закон України „Про інвестиційну діяльність” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №10.
6. Актуальні проблеми залучення прямих іноземних інвестицій в Україну http://www.niss.gov.ua., http://www.niss.gov.ua/articles/659/
7. Асаул А. Формування інвестиційного клімату // Економіка України. – 2007. – №4. – С. 83–87
8. Бондарчук І. В. Особливості інвестиційної стратегії  нерезидентів  в  Україні // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. - №4. – с. 26-29.
9. Вовченко О.Л. Інвестиції:економічна сутність та форми // Актуальні проблеми економіки.- 207. - № 6.- С.18-24.
10. Затонацька Т.Г. Стратегія нарощування інвестиційного потенціалу національної економіки //Фінанси України. - 2009. - N7. - C. 38-49.
11. Іващенко А.  Удосконалення механізму залучення іноземних інвестицій в Україну // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. - №3. – с.18-20.
12. Офіційна сторінка Державного комітету статистики України. http://www.ukrstat.gov.ua.
13. Офіційна сторінка Європейського банку реконструкції та розвитку http://www.ebrd.uz/pubs/factsh/country/ukrainer.pdf
14. Офіційна  сторінка  Міжнародного  Валютного  Фонду                           http: //www.imf.org/external/country/UKR/
15. Офіційна сторінка Міжнародної Фінансової Корпорації http://www.ifc.org/ifcext/eca.nsf/Content/ukraine_russian.
16. Офіційна сторінка Національного банку України. http://www.bank.gov.ua
17. Указ Президента РФ от 4.06.92 г. N 548 "О некоторых мерах по развитию свободных экономических зон (СЭЗ) на территории Российской Федерации".
18. Мандибура В. О., Шамота В. М., Курбушко О. М. Особливості функціонування спеціальних (вільних) економічних зон в умовах ринкової трансформації // Економічна політика періоду ринкової трансформації та питання її законодавчого забезпечення. К., 1997.
19. Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сб. научн. трудов. Донецк: “Донеччина”, 2007. С. 297—298.
20. Дергачов В. Великий “мильний” проект, або Вільні зони по-українськи // День. 2008.
21. Іващенко О., Павленко І. Проблеми та перспективи розвитку спеціальних економічних зон в Україні // Економічні реформи сьогодні. 2006. № 25. С. 26.
22. Вільні економічні зони, сучасний стан та міжнародна практика [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.teologia.org.ua/dokladi/zoni-suchasniie-stan-ta mijnarodna-praktika